Виразне читання на уроках у початкових класах

Відділ освіти Горішньоплавнівської

міської ради Полтавської області

СЗОШ  І-ІІІ ступенів №3  імені В.О.Нижниченка

Горішньоплавнівської міської ради

Полтавської області

 

 

 

 

Л.А.Петровська

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Горішні Плавні

2017

 

 

 

 

Петровська Людмила Анатоліївна, учитель початкових класів Горішньоплавнівської

СЗОШ І-ІІІ ступенів №3

 імені В.О.Нижниченка,

стаж за фахом 35 років

 

 

   Завдання предмета читання - формувати навички свідомого, правильного виразного читання, закріплювати та удосконалювати їх, а також виробляти прагнення до самостійного читання.

   Уроки читання мають естетичне значення. Сам процес читання прилучає учнів до прекрасного, до образності мови. На уроках діти вчаться сприймати навколишній світ через художній образ. Дізнаються про художні засоби мови: порівняння, епітети, переносне значення слова. Діти мають зрозуміти, що кожний твір має свого автор

   Виразне читання відіграє велику роль в загальній системі розвитку мовлення школярів. Особливого значення набувають заняття виразним читанням в початкових класах школи, де відбувається процес засвоєння дітьми літературної мови. Уміння та навички виразного читання формуються не тільки як найважливіший вид мовної і розумової діяльності, але і як складний комплекс умінь і навичок, що має загальнонавчальний характер, використовуваний учнями при вивченні всіх навчальних предметів, у всіх випадках позакласного та позашкільного життя.

  Дана методична розробка адресована вчителям початкових класів, вихователям груп продовженого дня, зацікавлених батьків.

 

Рецензенти:  Мітіна І. В., заступник  директора з навчально-виховної 

                        роботи, учитель-методист, заслужений учитель України;

                        Макаренко Н.Є., в.о.заступника  директора з навчально-

                        виховної роботи, учитель-методист початкових класів

                       Комсомольської  гімназії імені В. О. Нижниченка

 

 

Затверджено на засіданні науково-методичної ради Комсомольської гімназії імені В.О. Нижниченка протокол № 3 від 21.01.2014 року

 

«Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе »

В.О. Сухомлинський

      

Навчальний предмет «Читання» - багатофункціональний. В процесі його вивчення здійснюється мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання формується ставлення дитини до навколишньої дійсності, її морально – естетичні ідеали, збагачуються почуття, розвивається творча уява, значною мірою задовольняються пізнавальні інтереси молодшого школяра.

Сьогодні забезпечення комунікативної компетентності – один з пріоритетів змісту загальної освіти, тому Державний стандарт основною змістовою лінією мовної освіти у початковій ланці  визначає комунікативну, що передбачає розвиток мовної особистості.

«Мовна особистість – підкреслює М. С. Вашуленко – це людина, яку розглядаємо з точки зору її готовності виконувати мовленнєві дії, і той  хто привласнює мову, для кого мова є мовлення. Мовна особистість характеризується не лише тим, що вона знає, а й тим , як вона може її використовувати»

Тому формування у дитини власного ставлення до подій, вчинків героїв, вміння висловити свою позицію, обґрунтувати свій вибір, бажання дитини самостійно здобувати знання та життєвий досвіт засобами художніх творів різних жанрів читання – стає головною метою.

Уміння і навички, які формуються на уроках читання, мають загально навчальний характер , є засобом вивчення практично всіх навчальний предметів, сприяють саморозвитку і самовираженню особистості дитини.

Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової  її сторін.

Навички  читання охоплюють такі компоненти, як спосіб читання, правильність, темп та виразність. 

Виразне читання – це мистецтво відтворення думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичено твір. Але художнє читання – це теж майстерність відтворення змісту твору зі сцени.

Спільне:

1) емоційне відтворення змісту;

2) дотримання інтонації;

3) володіння голосом.

Відмінне:

1) різні сфери застосування;

2) різна мета:

а) митець переслідує викликати певні почуття і емоції від прочитаного;

б) вчитель прагне вплинути емоційно, розкрити зміст твору, є зразок для наслідування, діти мають вміти аналізувати твір, повинен уникати жестів і міміки.

Успішному оволодінню виразного відтворення тексту сприяє:

1) усвідомлення змісту тексту;

2) зробити партитуру тексту (позначки)

   - логічний наголос;

----------  - протяжне прочитування;

   - прочитання слів разом, злито;

/   - пауза коротка;

//   - пауза довга;

   - інтонація підвищується;

   - інтонація знижується.

3) кількоразове читання тексту.

Виразне читання набувається тоді, коли воно є природним. Станіславський: все що природне – високохудожнє, і все високохудожнє – є природнє”.

При виразному читанні ми стараємося втілити задум автора, але висловлюємо свої почуття.

Передумови виразного читання:

1) володіння дикцією;

2) техніка мовлення;

3) треба мати навички художнього аналізу тексту.

До виразного читання дітей готуємо з добукварного періоду: читання словами, складами, наголошення слів, вчаться інтонувати речення, вміти відтворювати питання, відмінювати інтонацію, робити паузи.

Особлива увага в післябукварному періоді, коли діти вчаться читати фразами і між фразами робиться пауза, розуміють зміст і значення слів. Під час роботи з читанками удосконалюємо виразне читання учнів, звертаючи увагу на емоційне відтворення тексту. Спочатку я допомагаю зрозуміти зміст твору.

Виразне асоціюється з голосним. Дитина не повинна читати голосніше, ніж так, як вона розмовляє, а при читанні віршів не кричати.

Щоб була сила голосу, треба розвивати дихання. Розвиваємо дихання за допомогою вправ: скоромовки.

• Кіп — копа — стіжок із шістдесяти снопів, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху.
• Час вечеряти настав, шпак шпачисі щебетав.
• Карл у Клари украв корали. Клара у Карла

украла кларнет.

• Ворона проворонила вороненят.
• Летів перепел перед перепелицею, перед перепеленятами.
• Летів горобець, сів на хлівець.

Як вийшов стрілець, то й утік горобець.

• Гра «Дощик, дощ, сонце»

«Дощик» — напівголосне хорове читання (пошепки)',

«дощ» — голосно, швидко;

«злива» — голосно, скоромовкою;

«сонце» — читання мовчки.

• Заболіло горло в горили,

Бо горила багато говорила.

• Копа — стіжок із шістдесяти снопів, складених колоссям усередину і прикритих одним снопом зверху.

 

Голос дітей повинен бути спокійним, рівним, але емоційним. Через усвідомлення змісту діти мають читати емоційно.

Маємо навчити інтонувати текст. Крапка асоціюється з паузою, а також інші знаки з протяжною паузою. Інтонація оклична і питальна. Психологічні паузи.

Така пауза є в реченні перед логічно-наголошеним словом, перед важливою фразою в реченні.

Темга і рема – нове повідомлення і є пауза. Інтонування залежить від пауз і від логічного наголосу. Якщо діти добре навчаться читати, то вони мають уміти:

1) дотримуватися інтонаційного кінця речення;

2) робити зупинки після фрази;

3) логічно наголошувати слова;

4) робити логічні паузи.

Тільки таке читання може бути виразним і емоційним (коли передаємо свої почуття і враження від прочитаного).

Особливості читання поетичних творів:

1) не відрубувати рядків;

2) якщо є ..., інтонація йде вниз, „!”     , якщо менше /, то інтонація не змінюється;

В віршах є невелика логічна пауза для підтримування ритму і рими.

3) уникати „ковтання” кінцевих слів і складів;

4) при переліченні і вимовляти з підвищенням або з зниженням. Такі слова треба прочитати з різним темпом і різною висотою голосу.

Варіанти читання повторюваних слів:

1) з наростанням голосу;

2) одні з наростанням, останні – складанням;

3) з зниженням голосу, особливо на останньому слові.

Виразне читання байки Леоніда Глібова «Лебідь, рак і щука».

У товаристві лад/ – усяк тому радіє//;

Дурне безладдя лихо діє,/

І діло,/ як на гріх,/

Не діло/ – тільки сміх.

Колись - то  Лебідь,/ Рак та Щука//

Приставить хуру узялись.

От троє разом запряглись,/

Смикнули/ – катма ходу…//

Що за морока?// Що робить?//

А й невелика, бачся,штука,/

Так Лебідь рветься підлетіть/,

Рак упирається,/ а Щука тягне в воду.//

Хто винен з них, /хто ні/ – судить не нам,/

Та тільки хура й досі там.//

Така партитура повинна бути не тільки у вчителя , але й в учнів на парті для зразка

Виразність найслабше читання, тому до цього виду читання повинна бути вимога, як до правильного читання і систематично на це потрібно звертати увагу не тільки на уроках читання, але і на всіх предметних уроках в початкових класах.

Я в своїй практиці велику увагу приділяю на виразність читання не тільки на уроках читання , але й на інших навчальних предметах. Це дає змогу постійно зосереджувати увагу дітей на читанні,на всіх предметах . Так діти постійно виробляють навички виразного, чіткого , правильного читання.

Техніку читання, як відомо, складають такі компоненти:

● усвідомлення прочитаного;

● швидкість;

● виразність;

● правильність.

Кожний з цих компонентів спочатку формується, відпрацьовується як уміння і за допомогою вправ поступово підіймається на рівень навички, тобто виконується без зусиль, напів- або й зовсім автоматично.

 

Розглянемо вправи, що сприяють розвитку кожної навички окремо. Хочу наголосити, що ці завдання легко вписуються в структуру уроку читання, їх можна також дати дітям додому для самостійної роботи.

 

Розчитування

Для того, щоб дитина підготувалася до читання на уроці, змогла одразу швидко та чітко вимовляти слова в тексті, на початку кожного уроку пропоную використовувати таблиці для розчитування.

Подані в них склади ми читаємо поодинці, групами, колективно. Рухаємося при читанні по рядку або по стовпчику. Можемо відшукати та читати рядки із певною голосною чи приголосною буквою.

Вправи на розвиток мовленнєвого апарату

 

Дихальна гімнастика

Ця гімнастика сприяє розвитку вміння регулювати своє дихання (не губити закінчення слів, на робити вдих на півслові, не замовкати до кінця речення):

● задути свічку;

● здути пушинку;

● погудіти, наче пароплав;

● зобразити свист вітру;

● зробити язичком рухи маляра, що фарбує стіну;

● продзижчати, наче жук;

● зобразити шум лісу;

● зобразити шум мотору, що працює.

 

Вправа «Подивись і повтори»:

● витягнути губи трубочкою;

● зімкнути губи;

● показати губами букву «О»;

● облизати губи;

● зробити язичком рухи маятника.

 

Вправа «Прочитай по губах»

Мета: чітке артикулювання звуків, щоб інші могли за рухами губ прочитати слово.

Вправа «На одному диханні»

Подані стовпчики слів прочитати на одному диханні.

 

Вправа «Скоромовку скоро скажемо»

Мета: відпрацьовувати навички правильного та швидкого вимовляння найуживаніших слів.

 

Цінність скоромовок полягає не в смисловому навантаженні, а в такому підборі і розстановці слів, вимова яких вимагає певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції. Також скоромовки збагачують словниковий запас та сприяють підвищенню культури мовлення.

 

Вимова скоромовок сприймається як весела розвага, тому діти їх люблять: той, хто прагне швиденько розповісти скоромовку, часто потрапляє у смішне становище, «спотикаючись» чи перекручуючи слова. Скоромовки легко засвоюються дітьми й допомагають удосконалювати навички читання.

 

                Скоромовки

● Ворона проворонила вороненя.

● Пік біля кіп картоплю Прокіп.

● Раз — дрова, два — дрова, три — дрова.

● Розкажу вам про покупки, про покупки, про покупки, про покупочки мої.

● Улас у нас, Панас у вас.

● Через грядку гріб тхір ямку.

● Водовоз віз воду з водопроводу.

● Їла Марина малину.

● Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

● На возі коза, під возом лоза.

● На річці Лука спіймав рака в рукави.

● Дрова рубали два дроворуби.

● Біжать стежини поміж ожини.

● У бобра добра багато.

● Кричав Архип, Архип охрип,

Не треба Архипу кричати до хрипу.

● Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.

● Дзижчить над житом жвавий жук,

Бо жовтий він вдягнув кожух.

● Як місили тісто в місті —

Усе місто стало в тісті.

● Летів горобчик, сів на стовпчик,

Прибіг хлопчик, утік горобчик.

● Жовтий жук купив жилет,

Джемпер, джинси та жакет.

● Босий хлопець сіно косить,

Роса росить ноги босі.

● Семен сіно віз — не довіз:

Лишив сани — узяв віз.

● Пиляв Пилип поліна з лип,

Притупив пилку Пилип.

● Ходить квочка коло кілочка,

Водить діточок коло квіточок.

● Коса косить — бруса просить,

Косар Герасим погострив — клин окосив.

● Був бик тупогуб, тупогубенький бичок.

● Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука — буде букові наука.

● Надворі трава,

На траві дрова.

Не рубай дрова,

Бо трава здорова.

● Прийшов Прокіп, налляв окріп.

Іде Гаврило — ще не зварилось.

Прийшов Денис — налляв сім мис.

Прийшов Тарас — з'їв все нараз.

 

Вправа «Чистомовку кажи чисто»

Логопедичні чистомовки та вправи на автоматизацію звуків у словах та реченнях допомагають вимовляти слова чітко та зрозуміло.

Можна урізноманітнити вправу зміною гучності або тембру голосу, тобто одні й ті самі рядки промовляти по-різному: голосно, тихо, швидко або повільно.

 

     Чистомовки

Я на руку рукавицю

Одягаю брату Грицю.

Він незграбний, ще маленький,

Хай не мерзне мій рідненький.

***

Моркву, перець і гарбуз

Посадив старий дідусь.

Пестив їх та поливав

Гарний урожай зібрав.

***

Трамвай, тролейбус і метро —

Це наш громадський транспорт.

Його ми мусим берегти,

Бо пішки прийдеться іти.

***

Я по воду на криничку

Поведу малу сестричку.

Хай відеречко бере,

Водички трохи набере.

***

Йшов по бору старичок,

Опирався на дрючок.

***

На городі у Марічки

Агрус, огірки, порічки.

***

В рукомийнику помию

Руки я брудні.

Хай подасть мерщій сестричка

Рушничок мені.

***

Рута-м'ята розпустилась —

Ароматна і кріпка.

Бджоли та джмелі над нею

Наче пляшуть гопака!

Рома та Рита співають у хорі,

Ввечері разом гуляють надворі,

Разом додому ідуть, як пора.

Рома та Рита — це брат і сестра!

***

Варить борщ Борис-моряк:

Морква, помідор, буряк.

«Вийде борщ смачний у нас,

Пригощу я, друзі вас!»

***

 

Вправа «Читай, як актор»

Прочитайте поданий віршик з різними інтонаціями.

 Вправа «Читай, як диктор»

Прочитайте текст правильно та виразно, як диктор на телебаченні.

 

Вправи на розвиток уважності

Вправа «Не спіткнусь»

Прочитай уважно і знайди слово, що відрізняється однією літерою.

Син      Сани      Писали

Син      Сани      Питали

Син      Сами      Писали

Сир      Сани      Писали

 

Вправа «Де шпигун?»

Прочитай уважно й знайди зайве слово.

КАРТА, ПАРТА, КОЗА, ДОШКА.

РУЧКА, ПТАШКА, ГУМКА, ПЕНАЛ.

 

Вправа «Щоб речення зрозуміти — слова треба розділити»

СОНЦЕЯСНЕЄВСТАЄБУДЕДЕНЬГАРЯЧИЙ.

БДЖОЛАМАЛААЙТАПРАЦЮЄ.

Сонце яснеє встає - день буде гарячий.

Бджола мала, а й та працює.

 

Вправа «Сходинки-слова»

Вправа «Покажу словечко — знайдіть його містечко»

Прочитайте уважно текст. Знайдіть речення, в якому є слово, що написане на дошці.

Учитель прикріплює до дошки демонстраційну картку або пише слово на дошці.

 

Вправа «По стежці»

Прочитай правильно слова, рухаючись по стежці.

Хто га чи є, ба то є.

ба то та той га зна

 

Вправа «Хто прислів'я складе, той мудрість знайде»

Потрібно переставити слова так, щоб вони утворили відоме прислів'я.

читає | той

Хто

знає

багато

все

Хто багато читає, той все знає.

 Вправа «Склади слова з літер слів»

Шкарпеточка (рак, перо, шпак, точка, пара, Петро, карточка...);

горошиночка (гора, шина, шинок, риночка, корч, нори, шир...);

снігопад (нога, погін, ніс, сіно, дно, піна, сніг, сніп...).

 

Вправа «Утвори за зразком»

дерево — дерев'яний;

солома — солом'яний;

трава — трав'яний;

кропива — кропив'яний;

вовна — вовняний;

глина —глиняний.

Доцільно прокоментувати правило уживання апострофа.

читати — читання;    шити — шиття;

писати — писання;    плавати — плавання.

Доцільно прокоментувати правило позначення на письмі подовжених м'яких приголосних.

добро — добрий;           малина — малиновий;

зелень — зелений;          горобець — гороб'ята;

вишня — вишневий,      соловей — солов'ята;

бузок — бузковий;        голуб — голуб'ята;

буряк — буряковий;     ластівка — ластів'ята;

горіх — горіховий.

Гра «Розгадай анаграми»

Учитель пояснює дітям, як відгадати кожен тип загадок.

(Даю кілька прикладів, щоб потренувати дітей у відгадуванні, а потім уже систематично використовую цей матеріал у роботі.)

Наприклад.

Заміни букву, щоб вийшло слово

ч і Н — я частина доби,

ч і П — я грію щозими,

ч і Р — предметом стану я, от вам загадка моя.

(Ніч, піч, річ).

Перестав букви, щоб вийшло нове слово

Село           осел

Лісок          сокіл

курча         ручка

старий       айстри

кіт              тік

марка         рамка

кури           руки

гори           роги

тіло            літо

банка         кабан

сосна         насос

нора           рано.

Буквені загадки

Перша у Москві і на Марсі я, і у Мінську теж не остання. (Буква М).

Знайдете мене у Києві, Каневі, Корсуні. (Буква К.)

Вправи на формування швидкої реакції на слово

Вправа «Знайди два однакових слова»

Каркас, карась, карат, каркати, карниз, карниз, карта

Катер, кратер, катет, катет, катіон, катод, каток

Вправа «Знайди закінчення»

Прочитай подані слова. Поміркуй, які закінчення ти б додав до них. Чому?

Гарн...   пісня   біл...  гуска

яскрав...   сонечко   дружн...   учні.

Вправа «Здогадайся, що за слово?»

Назвіть подані літери та поміркуйте, яке це слово.

В_р_с_нь _бл_к пр_н_с з_п_шн_х.

(Вереснь яблук приніс запашних.)

Вправа «Кожній букві — своє місце»

Назви подані літери, поміркуй. Перестав їх так, щоб вийшло знайоме тобі слово.

ГИНАК (книга)                РУЖЛАН (журнал)

КАВІТЛИС (листівка)     ТАЗЕГА (газета)

Анаграми-тексти

 

У сілі

тоСяв ражкий недь. гоІр і реСгій шіпли в сіл. ниВоліси діп лияною. маТлубаніть. киЯй візр в сугтому ліглі? аТ ец дура лібка!

 

У лісі

Стояв жаркий день. Ігор і Сергій пішли в ліс. Вони сіли під ялиною. Там була тінь. Який звір в густому гіллі? Та це руда білка!

 

миЗа

тоСять гомозні докинь. пеТер ріпотні вокзали і жилі. віДчатка ат лопхчики рустом жі- бать ан вокзанку. ниВо вокзають оп дульо ан вокзалах. кільСки міхус і дарості!

 

Зима

Стоять морозні деньки. Тепер потрібні ковзани і лижі. Дівчатка та хлопчики гуртом біжать на ковзанку. Вони ковзають по льоду на ковзанах. Скільки сміху і радості!

 

айГ

аз кірою будовий айг. иМ сачто лугяємо в агю. взДінко пісвають жичі. віЦтуть ноквалії. кіЯ ниво худмяні! реБежіть іц вітки. еН вірть їх.

 

Гай

За рікою дубовий гай. Ми часто гуляємо в гаю. Дзвінко співають чижі. Цвітуть конвалії. Які вони духмяні! Бережіть ці квіти. Не рвіть їх.

Вправа «Я прикмети називаю. Хто словечко відгадає?»

(Учитель називає ознаки слів та пропонує дітям за цими ознаками назвати предмет.)

Червоненьке, кругленьке, солодке, запашне. (Яблуко)

Надійний, відданий, щирий, вірний. (Друг)

Білий, холодний, іскристий. (Сніг)

Висока, білокора, струнка. (Береза)

Хижий, сірий, страшний. (Вовк)

Руда, хитра, пухнаста. (Лиса)

Полохливий, куцохвостий, довговухий. (Заєць)

Червона, запашна, чудова. (Троянда)

Кислий, жовтий, довгуватий. (Лимон)

Вправа «Ти початок прочитай та прислів'я відгадай»

(Дітям дається прислів'я без останнього слова. Прослухавши його, вони повинні додати слово відповідно до змісту прислів'я.)

Одна книга тисячі людей ... (навчає).

Без гарного друга — смуток та ...(туга).

Вправа «Уважно читай — слово-ключ не пропускай»

Прочитай уважно текст та порахуй, скільки разів автор вжив у ньому слово берізка.

 

Берізка

 

У лісі на галявині виросла струнка білокора берізка. Вона була гарненька, зелененька і раділа з цього. Та ось прийшла осінь і розфарбувала берізку в золотий колір. Спочатку берізка злякалась, а потім зрозуміла, що стала ще гарнішою.

 

Але згодом золоте листячко почало опадати. І берізка засмутилася.

Та ось одного разу до неї підлетів вітерець. Він сказав берізці, що не варто журитися.

- Треба трохи почекати. Скоро настане зима. Вона вкриє тебе білим снігом, і ти станеш білосніжною. А потім прийде весна — і ти знову зазеленієш!

 

Вправа «Знайди ознаки»

Учитель дає слово — назву предмета. Дітям потрібно знайти у тексті ознаки цього предмета.

Наприклад, берізка — струнка, білокора, гарненька, зелененька, білосніжна.

 

Вправи на розширення кута зору

Темп читання дитини багато у чому залежить від ширини поля зору, тобто від кількості слів, що сприймаються нею за час однієї зупинки очей та кількості зупинок. Таким чином, можна зробити висновок: швидше читати — означає «ширше дивитися», тобто захоплювати в поле зору якомога більше слів. Для цього потрібно:

● зменшити число зупинок очей;

● збільшити число слів, що сприймаються за одну фіксацію.

 

Вправа з крапкою

В основі таких вправ завдання: дивитись, не зводячи очей, на певну крапку, намагаючись побачити те, що поруч з нею.

Наприклад:

МИ ● ТИ    ВО ● НА

 

Вправа «У квадраті чарівному прочитай слова»

Будь уважним. Прочитай слова у рядках та колонках.

В О В К      С Н І Г       П Л О В

О Р Е Л      Н О Г И     Л И С А

В Е Н А      І Г О Р       О С Р Т

К Л А С     Г И Р І       В А Т А

 

Вправи з таблицями Шульте

Таблиці Шульте — це таблиці чисел від 1 до 25, де числа розташовані у випадковому порядку.

 

Варіанти завдань:

● назви та покажи всі числа в порядку зростання;

● назви та покажи всі числа в порядку убування;

● покажи всі числа, що діляться на два.

Можна ускладнити завдання та виділити центральну клітинку червоним кольором. Орієнтуємо дитину дивитися на червону клітинку, але показувати ті числа, що називає вчитель. Тільки потрібно слідкувати, щоб дитина дивилася саме в центр таблиці.

Можна дати завдання знайти та показати всі числа за визначений час. Для цього доречно спочатку визначити час, який потрібен для виконання, а потім його зменшити в два або три рази.

Вправи з таблицями Степанищева А. Т.

 

Для тренувань готують таблиці розміром 7,5x5,5 см для кожної дитини. Спочатку учні разом з учителем, а потім самостійно працюють над таблицею №1 з одним знаком у квадратах, а потім з двома (трьома). Поступово діти переходять до таблиць зі змішаними знаками одночасно. Кожний учень, дивля¬чись на квадрат у центрі (червоного кольору), називає знаки, що знаходяться зверху, знизу, справа, зліва. Робота проводиться, поки дитина не навчиться називати в таблиці всі знаки. Час на роботу з однією таблицею від 1,5 — до 1 хв. Швидкість називання знаків у всіх різна — від 2 до 8 знаків. З часом вона збільшується в середньому на 2—4 знаки.

 

Вправи з таблицями Швайко

Мета роботи з таблицями Швайко: навчання вертикального руху очей. Таблиці читаються згори донизу.

Вправи на розвиток оперативної пам'яті

 

Зорові диктанти

Установлено, що розвиток техніки читання часто слабко розвивається з-за нерозвиненої оперативної пам'яті. Робота над її розвитком ведеться за допомогою зорових диктантів, що були розроблені І. Т. Федоренко. Робота відбувається в такій послідовності: колективне читання речення — індивідуальне читання про себе — закриття запису та запис речення у зошит — перевірка правильності написання.

 

Адаптована добірка речень для зорових диктантів

 Починати демонстрацію речень потрібно з одного речення, поступово доводячи до п'яти-шести речень одночасно. Після цього завдання можна ускладнити такими прийомами:

● запишіть перше та четверте речення;

● запишіть друге, четверте та шосте речення;

● запишіть речення з другого по шосте;

● запишіть речення у зворотному порядку.

 

Вправа «Запам'ятайте слова із заданим звуком»

Дж

Джміль ромашці щось на вушко

продзичжчав і полетів.

Дикий мак по-джентельменськи

підслухати не схотів — і голівку відхилив.

 

Г

Гриб у лісі заблудився,

Бо від мух листом накрився,

Глянув вліво, глянув вправо

І подумав: «Кепські справи»!

А горобчик політав

І листок з грибочка зняв. (Г. Чубач)

 

Щ

Щеглі в кущах пищали,

Щоранку усім сповіщали:

«В кущах вітрище свище,

Гуляє страшний Морозище» (Г. Бойко)

 

Вправа «Поясни — чому? Навіщо?»

Після читання речення, щоб уточнити прочитане, учитель або учні можуть поставити запитання. Якщо дитина не може одразу відповісти, то пропонуємо їй прочитати речення повторно. Доки дитина не відповість на запитання.

Наприклад. «На полиці стоять непотрібні ляльки». Питаю: «Чому ляльки непотрібні?» або «Навіщо ляльки поставлені на полиці?»

 

Види читання, що впливають на розвиток швидкісного читання

 

● Читання учнями вголос.

● Напівголосне читання.

● Мовчазне читання.

● Вибіркове читання.

● Вибіркове читання за малюнками.

● Вибіркове читання за запитаннями.

● Читання в особах.

● Читання ланцюжком.

● Дати повні відповіді на запитання до тексту, зачитати їх.

● Читання на одній ноті.

● Чергування голосного й мовчазного читання.

● Читання зі зміною темпу.

● Читання-гудіння.

● Читання виду «Пташиний базар».

● Зачитати питальні (окличні) речення.

● Читання тексту з першою закритою буквою у слові.

● Читання тексту з пропущеними словами.

● Читання за смужкою.

● Емоційне читання зі зміною голосу.

● Відшукування рядків та їх читання заданим планом.

● Читання в темпі скоромовки.

● Читання під музику.

● Читання абзацами.

● Читання діалогів.

● Читання слів з певною буквою (наприклад з буквою і).

● Читання тексту з відривом від тексту.

● Читання напіввідкритого тексту.

● Читання з відстукуванням ритму.

 

У книзі Всеволода Зайцева подано рекомендації з формування швидкого читання, що працюють у будь-яких умовах.

Не довготривалість, а частота тренувальних вправ

Людська пам'ять краще пам'ятає те, що з'являється періодично, час від часу, а не постійно перед очима. Саме це створює подразник і запам'ятовується найкраще. Атому щодня, через певні проміжки часу, необхідно проводити невеликі за об'ємом вправи. Тобто тренуватися в читанні часто, порціями, по кілька хвилин краще, ніж читати 1—2 години без відпочинку.

Напівголосне читання (читання-гудіння)

Саме воно було основним елементом навчання читання в школі В. Сухомлинського. Учні класу читають уголос, але так, щоб не заважати товаришам.

Поурочні п'ятихвилинки читання

Будь-який урок починається з того, що діти відкривають книжку і 5 хвилин читають в режимі читання-гудіння, а потім проводиться звичайний урок. Такі поурочні п'ятихвилинки дають тижневий тренаж об'ємом 120 хвилин.

Читання перед сном

Це може бути невелике оповідання чи вірш. Останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, і час, який людина спить, допомагає зберегти, зафіксувати останні події дня. Ось чому добре, коли читання є останньою подією дня.

Режим помірного читання

Після певного часу, коли дитина читала, їй необхідно дати перерву. Не забувати про відпочинок для очей, губ та язичка.

Читання в темпі скоромовки

На кожному уроці відводиться час, коли діти вчаться читати скоромовкою. Саме тоді розробляється мовний та артикуляційний апарат, працюють на повну силу органи дихання, язик, губи. Від дитини вимагаємо читати чітко і правильно.

Проведення «самозамірів» читання

Під кінець читання залишати 2—3 хв. щоб провести «самозаміри» читання. Учень читає у своєму темпі, напівголосно, самостійно підраховує слова, записує їх кількість у таблички, які зберігаються в щоденнику.

Використання цих резервів допоможе вчителеві навчити кожного учня читати швидко.

 

 

Тема : Суфікси. Утворення за допомогою суфіксів нових слів.

Мета: Закріпити знання дітей про морфемну будову  слова, вчити самостійно виконувати морфемний аналіз простих за будовою слів, звернути увагу на словотворчу роль та виразність читання завдань, розвивати навички виразного читання та каліграфічного письма, увагу та інтерес до рідної мови, активізувати й збагачувати лексику учнів.

Обладнання: Магнітна дошка, набір сніжинок, пам’ятки ,малюнки зайця та лисички.

Хід уроку

1.                 Організація учнів до уроку

•                   Послухайте виразне читання вірша М. Рильського(Учень читає виразно вірш.)

Як не любити зими сніжної – синьої

На Україні моїй,

Саду старого в пухнастому інеї

Сивих, веселих завій?

2. Хвилинка каліграфії.

-А зараз скажіть який звук «зустрічається» найчастіше? (с)

1. Робота з текст – плеями С с.
2. Написання в повітрі, а потім в зошитах:

Св сл ск ся яс ян св со ос.

3. Актуалізація знань та умінь.

1. Гра «Розгадай кросворд».

1.	С	н	І	Г
2.	С	Н	І	Г	У	Р
3.	С	Н	І	Ж	И	Н	К	А
4.	С	Н	І	Г	О	В	И	К
5.	С	Н	І	Г	У	Р	О	Ч	К	А

- Запишіть відгадки до кросворду:

1.Один із станів води.(сніг)

2. Я в блакитнім піджаку,

В червоній сорочці

В вас зимою по садку

Гуляю, як гість.(снігур)

3.Зірка сніжна – біла на рукав мені злетіла,

Поки ніс її сюди,

Стала краплею води.(сніжинка)

4.Кого зліпили діти із снігу?(сніговик)

5.Казкова красуня із снігу?(снігурочка)

- Запишіть слова - відгадки до зошита.

2.Опитування.

- Які ці слова?(Спільнокореневі).

- Чому?(Спільний корінь,діти визначають).

- Як утворилися ці слова?(За допомогою суфіксів).

- Яка роль суфіксів?(Утворювати нові слова).

- Дайте визначення що таке суфікс?

4. Оголошення  теми і мети уроку:

- Сьогодні ми будемо утворювати нові слова за допомогою суфікса, вчити знаходити суфікс в словах.

- Давайте заспіваємо пісеньку:

Суфікс всім нам допоможе

І повинен знати кожен:

Після кореня стоїть

 І нові слова творить.(двічі)

-Всі суфікси ми будемо записувати до трикутника:

 

                       -----

 

 

5. Вивчення нового матеріалу.

1.Знаходження слів з суфіксами.

А)Зоровий диктант: (або списування)

З неба падають сніжинки

На дерева, на будинки,

Н майдани,на садки,

На ялини, на дубки.

Н. Забіла.

- Знайдіть, виділіть суфікс.

-Взаємоперевірка. Оцінювання.

Б)Вибірковий диктант.

-Послухайте вірш «Сніжинки» В. Вороного. Випишіть у три колонки слова із суфіксами:

-еньк- ,                                      -очк-,                                                      -оньк-.

Білесенькі                            сніжиночки                                           спатоньки     

Легесенькі                           пушиночки                                            дітоньки

-Яке значення надали цим словам суфікси?(пестливі).

-Взаємоперевірка. Вибіркове оцінювання робіт .

2.Утвореня слів за допомогою суфіксів.

А) Фізхвилинка. Гра «Сніжки» .

-А зараз я кидатиму сніжку, а ви повинні ловити і називати своє ім’я, в пестливій формі,використовуючи суфікси.

Б)Гра «Склади слово із сніжинок».

-У кожного з вас на столі є сніжинка, яку ви зробили на уроках художньої праці. Але ці сніжинки чарівні. На одних записані корені слів, а на інших суфікси та закінчення. Вам потрібно утворити слова, які розкажуть нам, на що схожі сніжинки?(Діти  складають слова.)

-А зараз зачитайте слова які утворили.                              

-Як утворилися ці слова?

-Яка роль суфікса?

-Яке значення надав суфікс цим словам?(Ласкавості,зменшення.

- Де ми використовуємо ці слова?(При назві дітей, звірів.)

В)Виконання вправи 327,(усно), вправа 325(письмово).

Їжак – їжачок.

Кіт – котик.

Кінь – коник.

Лев – левенятко.

Г)Оцінювання робіт.

6. Творча робота.

1. Складання порівняльного опису. На дошці  малюнок зайчика та лисички.

У лисиці очі, а у зайця оченятка.

У лисиці вушки, а у зайця вуха.

У лисиці хвостище, а у зайця хвостик.

- Прочитайте будь ласка виразно порівняльний опис який ви написали.

-  Визначте суфікс? Яку роль він грає?

2. Інсценізація дитячої пісеньки «Добрий вечір, зайчику».

- Зараз ви повинні інсценізувати пісеньку, але запам’ятайте що потрібно дотримуватися правильності, виразності та чіткості читання.(Діти інсценізують пісеньку.) 

7. Повторення і закріплення знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегрований урок з української мови

та літературного читання.

Тема: Найдорожча в світі країна моя Україна.

Мета: Навчити виразному читання та інтонуванню творів,вчити знаходити в тексті однорідні члени речення, виробляти навички у виділенні їх в усному та писемному мовленні. Розвивати мовлення, спостережливість, увагу. Виховувати почуття любові до рідної землі, до людей, ведучи мову про красу України, про її досягнення, здобутки.

Обладнання: карта України, індивідуальні завдання на картках, таблиця «Мальовнича моя Україна».

Хід уроку

1. Актуалізація опорних знань

• Зараз ми з вами прочитаємо виразно слова які записані на дошці. Ці слова і будуть епіграфом нашого уроку:

Велична і славна,

Сумна і страждальна,

Багата та бідна,

Жива і промінна,

Розп’ята й нетлінна

Моя Україна.

Василь Ящун.

-  Читаючи ці слова, ми відчуваємо поетову тугу за рідною земле,. Належать вони Василю Ящуну. Народився він в Україні, а зараз проживає в далекій Америці. Багато поетичних рядків присвятив він Україні, тому і називають його «Золотим поетом».

- Що ви розумієте під словами «моя країна»?

- Яке місто є столицею нашої держави?

2. Літературна вікторина.

- На уроках читання ми вивчали розділ «На світі є одним – одна Вкраїна».

-У яких творах передано особливе, ніжне ставлення минулих і сьогоднішніх поколінь до України як єдиної неповторної землі, краю, її мови .

(Діти зачитують назви творів)

-У яких творах показано дорослих і малих борців за національну незалежність українського народу, їх віру і сподівання на кращі часи для України?

3. Перевірка домашнього завдання.

- Ви пам’ятаєте що завдання давалося диференційовано. Отже ми зараз перевіримо як ви стравилися із завданням і так:

1 група учні «Юні знавці» ви мали завдання написати твір «Мій рідний край». Чи справилися ви з цим завданням? (Діти зачитують свої твори).

2 група учнів «Юні художники» ваше завдання було намалювати  улюблений куточок дитинства.(Діти показують свої малюнки і коментують їх).

3 група учнів « Юні поети» ви мали скласти своє віршоване слово. (Діти виразно читають своє віршоване слово).

- Молодці, всі справилися із завданнями. Я дуже задоволена вашою роботою в дома.

4. Мовна сторінка уроку.

- Іноді, щоб висловити свої почуття, ми вживаємо не лише одне слово, а безліч. Вони можуть відповідати на одне запитання і відноситись до одного слова.

- Що це за слова?(Однорідні члени речення.)

- Дайте визначення?

- Знайдіть однорідні члени речення в епіграфі  до нашого уроку.

- Поясніть розділові знаки?

- Побудуйте схему до цього речення.

5.Робота над віршем Ю. Шкрумеляка «Ми всі діти українські».

-А зараз прослухайте вірш. (Виразне читання вірша учителем).

Словникова робота.

Пояснення слів:

Пильні – наполегливі, уважні, старанні.

Втіха – почуття, радіст0, задоволення.

Робота над змістом вірша;

- До чого закликають українські діти?

- Що діти вважають своїм обов’язком? Знайдіть це в останніх рядках вірша.

Вправляння у виразності  читання вголос, мовчки.

6.Продовження мовної сторінки уроку.

- Знайдіть у вірші, що читали, однорідні члени речення. (Діти знаходять і зачитують).

- Диференційовані завдання.

1 група. Виписати з «Читання» прислів’я, які найбільше висвітлюють тему уроку.

2 група. Скласти за схемою вправи  115 речення.

3 група. Продовжити речення:

Україна багата …, …, …  .

Головні ріки - …, …, …  .

   Реве та стогне Дніпр широкий , сердитий вітер завиває.

          Та                                          ……… ,  ………                                    .

- Скільки тут основ?

- Чим виражені однорідні члени  речення?

7. Підсумок уроку.

-  Скільки прочитано, скільки продумано про долю нашого краю! Хотілось би, щоб це запало у ваші душі, проросло  і закріпилося добром і любов’ю   до рідної неньки України.

Десь повзе комашка,

Десь  хлюпоче річка,

Не зриває ромашку,

Не топчи травичку.

 

В зелені діброва,

В  китицях ліщина,

Глянь, яка чудова

Наша Україна.

 

Журавлі над лугом

Крилять рівним клином.

Будь природі другом,

Будь Вкраїні сином.

• На цих чарівних рядках ми закінчимо наш урок.

 

Список використаних джерел

1. Весела абетка/Упоряд. Ярешко Л. Є. – Чернігів: Десна, 1992.
2. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи/Упоряд. Стребна О. В., Соценко А. О.. – Х. : Вид.  Група  «Основа», 2005.
3. Кучинський М. В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів//Початкова школа. – 1993. - №11 – с. 27-31.
4. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997.
5. Едігей В. Вчися читати, малюк! — К.: Гранд, 1993.
6. Олена Колпакова, Всеукраїнська газета для вчителів початкових

класів «Початкова освіта» № 6 (726), березень 2014.

7. Інтернет-ресурси:

аbetka.ukrlife.org>skoromov.htm

traditions.оrg.ua>usna-narodna...skоrоmоvky

реtrуk.соm.uа>uа/аrtісlеs/327.html

аbеtkа.ukrlіfе.оrg>turсhуnа3.html

http://fаmіlуtіnеs.соm.uа/sоn-u-ruku.http

http://сhіtаlосhkа-ru.ru