Вірш "Голодомор - жорстокий час"

Голодомор – жорстокий час –

Це смертний вирок був для нас.

А ми все вірить не хотіли,

Хоча вже ледве животіли,

І як вода зника в пісок,

Крізь пальці п’ятий колосок.

На десять років забуття,

Як пощастить, то й вороття.

Вже вдома нікому чекати,

Поховані і батько й мати,

Все наяву, мов страшний сон,

Що заточив  у свій  полон.

А чорна туга серце крає,

Бо смерть мільйони забирає.

Голодомор – жорстокий час –

Це смертний вирок був для нас.