Вірш "Пригоди краплинок-мандрівниць"

Пригоди краплинок-мандрівниць

Крапельки-краплинки

Спали у хатинках,

Білесеньких хмаринках.

        В небі яснім тихо.

        Та зненацька вітер

        Хмарку загойдав.

Хмарка похитнулась,

Крапельки проснулись

Й полетіли вниз.

 Ось одна  краплинка

впала на листочок.

  Став він зеленішим,

  свіжим, яскравішим.

 Він цього чекав.

А друга краплинка

Впала на земельку,

Намочила рясно,

Щоб був урожай.

         Ну, а третя крапля,

         Дуже вже смілива

         Стрибнула крізь землю

         До підземних вод.

Там її сестриці

 вже давно чекали.

Разом з ними вийшла

в джерельце вона.

З джерельця в струмочок

потекли в ріку,

Тут їм буде весело:

грайся досхочу.

             Але мама-хмарка

             Стала сумувати.

            Сонечка просила

            Донечок позвати.

Випустило сонечко

Промінці чарівні

На листки, на землю

і на джерельце.

Доньок неслухняних

в пар перетворили

І на хмарку в небо

враз перенесли.

   Лиш торкнулись хмарки –

   Стали знову краплі.

    Хочуть, щоб скоріше                 

   вітерець прийшов.

   Третинник Світлана Олександрівна