Пригоди краплинок-мандрівниць
Крапельки-краплинки
Спали у хатинках,
Білесеньких хмаринках.
В небі яснім тихо.
Та зненацька вітер
Хмарку загойдав.
Хмарка похитнулась,
Крапельки проснулись
Й полетіли вниз.
Ось одна краплинка
впала на листочок.
Став він зеленішим,
свіжим, яскравішим.
Він цього чекав.
А друга краплинка
Впала на земельку,
Намочила рясно,
Щоб був урожай.
Ну, а третя крапля,
Дуже вже смілива
Стрибнула крізь землю
До підземних вод.
Там її сестриці
вже давно чекали.
Разом з ними вийшла
в джерельце вона.
З джерельця в струмочок
потекли в ріку,
Тут їм буде весело:
грайся досхочу.
Але мама-хмарка
Стала сумувати.
Сонечка просила
Донечок позвати.
Випустило сонечко
Промінці чарівні
На листки, на землю
і на джерельце.
Доньок неслухняних
в пар перетворили
І на хмарку в небо
враз перенесли.
Лиш торкнулись хмарки –
Стали знову краплі.
Хочуть, щоб скоріше
вітерець прийшов.
Третинник Світлана Олександрівна