Вірш "Василю Симоненку"

Василю Симоненку

«Витязем в поезії» його називають,

А його вірші чудові мільйони читають,

Бо писав їх автор щиро, відверто, завзято.

Для сучасних українців його творчість – свято.

Добре знають читачі про «верби й тополі,

Що завжди допомагають на чужому полі,

І рожеві лебеді, що пливуть, як мрії,

І лягають тихі зорі синові під вії».

У серцях людських звучать ті слова священні,

Де поет говорить нам про матір і землю.

«Можна все на світі вибирати , сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Пам’ятаймо, що ми люди,

Й в кожного єдине:

І життя, й усмішка, й очі,

й ненька Україна.

Так писав нам Симоненко,

Поет – шістдесятник,

Та й сьогодні він для нас

Найкращий порадник.

Від душі йому спасибі

За щирість, відвертість,

Правду, мудрість, актуальність

І справжню душевність.

Не забудемо ніколи

Його творчість плідну,

Будем славити поета

Й любить Україну!