Вірші про дитинство.

              Вірші про дитинство

                      Дитинство

                       Пробігло дитинство мінливе,

         В полях загубилось воно,

         У річці скупалось й щасливе,

Сховалось тихенько на дно.

         У снах тепер лине до мене,

         І вабить яскравістю мрій,

         Як щастя, ніким незбагненне,

         Як марево  добрих подій.  

                      Михальчук А. Б.

    З дитинства все бере початок

З дитинства все бере початок,

Із тембру мами ніжних слів.

Любов, турбота – це завдаток,

Зростання дочок і синів.

Усе, що бачать оченята,

Залишать в пам’яті своїй.

І понесуть в життя завзято,

У вир негаснучих подій.

Тож не жалійте материнства,

Батьківством дім не оминіть.

В кровинок не крадіть дитинства,

Лиш будьте поряд і любіть.

Не нарікайте на невдячність,

Не прогнозуйте лихих дій,

Бо і найменша необачність,

Це шлях до збайдужілих мрій.

На вас пошириться  омана,

Чи це потрібно? Звісно, ні.

Тому зітріть сліди туману,

І запаліть в душі вогні.

          Михальчук А. Б.