"ВІРШОВАНІ ПРАВИЛА на УРОКАХ МОВИ"

ВІРШОВАНІ ПРАВИЛА  на УРОКАХ МОВИ

Українська мова, діти,

наче річечка дзвінка.

Одинадцять, чотирнадцять –

це уже не дивина:

у  числівниках із – надцять

наголошується – на-.

Говори завжди виразно,

вибудовуй діалог,

щоб звучали непоказно

кілометр і каталог,

застібка, русло, шовковий,

олень, ікло, осока –

наша мова барвінкова,

як діброва говірка.

Кидати, живопис, босий,

листопад і кропива –

рідна мова стоголоса

Будова слова

Основа слова

Я  –  чарівна  основа  слова,

І  без  закінчення  чудово

Існую  я,  та,  зокрема,

Є  в  мене  корінь  –  голова,

І  префікс  є  і  суфікс  є,

Ніщо  мій  настрій  не  псує!

Щоб отримати слова основу

Виділіть закінчення у слові.

 

Префікс

Я  –  префікс,  утворюю нові слова,

 Працюю важко  так,  що  кругом  голова,

Я  з  міри  роблю  вимір,

З  єднання  –  роз’єднання.

Із друга я подругу   утворю,

Хто здогадався, друзі, як  я  це  роблю?

Префікс перед коренем стоїть,

Для утворення нових слів служить.

Дуже  гордий  норов  маю –

Перед  коренем  сідаю .   

 

Префікс роз- і префікс без-

Ти пиши без букви «ес».

Тільки «зе», ти добре знай,

Роз- і без-, запам’ятай!

 

«Зе» чи «ес»? Не поспішай!

Правило скоріш згадай!

Якщо  х, п, т, ф, х

Після префікса стоїть,

То нехай твоя рука

Префікс «ес» напише вмить.

А якщо їх там нема,

«Зе» -вагатися дарма.

 

 

Суфікс

Компанійську  маю  вдачу  -

Після  кореня  я  скачу.

Якщо  закінчення  там  є,

То  між  ними –місце  моє.

 

Будемо з тобою ми дружити,

Якщо зможеш правильно нас вжити.

За коренем нам місце залишай

І нове слово швидко називай.

 

Закінчення  слова

Якщо змінюєш ти слово,

то незмінна там основа.

Ту частину, що міняли,

 

Спільнокореневі слова

У дерева могутнього,

у лагідної квітки

обов’язково корінь є.

Запам'ятайте, дітки.

Та якщо корінь відірвати,

чи шкоду з ним зробити,

не буде дерево стояти,

не може квітка жити.

Не тільки корінь у рослин –

У слові теж він є….

Через слова, через віки

несе він значення своє.-

Батько, батьків, Батьківщина.

Діти, діточки, дитина.

Ось росте, зрости, зростив.

Веселився, звеселив.

 

Апостроф

 

Схожий на кому цей  знак  розділовий,

і  відомий  усій  дітворі.

Та  в  словах  української  мови

Пишеться він  не  внизу, а  вгорі.

 

Цей  особливий  знак,

не  вимовляється  ніяк.

Для роздільної вимови вживається

Апострофом називається.

 

Якщо префікс у кінці

Має звук не голосний,

Перед я, ю, є та ї

 

Іменник

Хто? Сестричка, ненька, батько,

Пташка, білочка, зайчатко,

Що? Земля, ріка, діброва,

Книжка, зошит, ручка, школа...

 

Назви предметів означає,

На питання хто? і що? відповідає.

Кожен учень з ним знається,

 

Дієслово

Дію предмета воно означає,

Що робить?, що зроблять? відповідає.

 

Якщо дієвідміну хочеш взнати –

Постав у 3 особу множини, мій брате.

А далі на закінчення дивись,

Уважним будь, не помились.

До дієслова особу і число підставляй

Та більше про це слово узнавай.

 *******************

Неозначена форма дієслова –

це форма початкова.

Про це всі знають:

Що робити? Що зробити –

вона відповідає

На –ти та ть слова свої кінчає.

 **************

Якщо вже дія закінчилась,

тоді завершена вона.

А та, яка й досі триває

Незавершеною себе величає.

 

Не пиши окремо з дієсловами.

 

Прикметник

Яка,   який, чия  і  чий?

Я  –  рідний,  синій  та  малий.

Я -  голуба,  весела,  шумна,

Легка,  зелена  та  розумна.

А ще я можу буть чиє, яке?

Пташине, щире, молоде.

 

Ознаку предмета називає

Який, яка, яке? - відповідає.

Кращий друг його іменник,

Здогадались? Це -…( прикметник)

 

 

Прийменник

Прийменник  –  це  маленьке слово,

Попереду стає і все готово.

У,  по,  від,  над,  за,  із-за,  перед,

Про,  понад,  через,  до,  посеред!

А ще вам, друзі, треба знати:

 

Займенник

Предмет, ознаку, кількість означає,

Але ніяк не називає.

Питання дав їй друг – іменник,

Впізнали це і є - …(займенник)

 

Вивчимо  частину мови,

Вивчимо обов’язково,

Бо вона потрібна дуже

І мені, й тобі, мій друже.

Я до тебе усміхнусь

І з тобою подружусь.

Він, вона, воно сміється

 

Прислівник

Ознаку дії називає,

А також місце, час, причину

Цієї дії визначає,

І кожен цю частину знає.

Бо це прислівник – всім відомий.

Незміна ця частина мови.

На запитання як? коли?

Готова всім відповісти.

Сміється сонце як? – ласкаво,

Мандрує небом величаво,

А небо голубіє дивно,

 

Текст

Текст - це розповідь зв’язна

Про будь-що на світі.

Про березу, сонце, клас,

Про бабусю і про нас.

Зв’язне висловлювання,

Що з речень складається

В  мові нашій

Текстом називається.

 

Текст зачином починається,

А кінцівкою кінчається.

А між ними головна

Частина тексту – основна.

 

Текст, в якому про щось повідомляється

Розповіддю називається.

А опис – це зовнішній вигляд предмета,

В цьому, звичайно, немає секрета.

 

Твердження і доказ в тексті цьому є.

На питання чому? Він відповідає.

З ним познайомитись є у вас бажання?

Здогадались? Це – текст – міркування.