Тема уроку: Віртуальна екскурсія до Замку Пусловських – дивовижного замку у Білорусі. (8 клас)
Мета уроку: познайомити учнів з історією створення та сучасною історією замку роду Пословських, що знаходиться у Білорусі;
Тип уроку: комбінований урок
Наочність: презентація
Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, ґаджети з виходом до мережі Інтернет, зошити;
Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія; художня культура; географія;
Структура уроку
І. Організаційний момент 1 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь 7 хв.
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності 4 хв.
IV. Повідомлення теми та завдань уроку 3 хв.
V.Вивчення нового матеріалу 10 хв.
VI.Закріплення нових знань 5 хв.
VII.Творче завдання 10 хв.
IX.Заключна частина 5 хв.
Хід і зміст уроку
І. Організаційний момент
1. Привітання;
2. Перевірка присутності учнів за журналом;
3. Ознайомлення учнів з планом уроку;
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Актуалізація проводиться у формі беіди:
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
На сьогоднішньому уроці ми матимемо змогу поринути віртуально до Замку Пусловських, побачимо велич і цієї споруди, дізнаємось історію збудування та сучасну історію споруди;
IV. Повідомлення теми та завдань уроку
Тема: Віртуальна екскурсія до Замку Пусловських – дивовижного замку у Білорусі.
Завдання уроку: познайомити учнів з історією створення та сучасною історією замку роду Пословських, що знаходиться у Білорусі;
V. Вивчення нового матеріалу
Використовуємо презентацію для розповіді.
Палац Пусловських або Коссовський замок — пам'ятка архітектури Білорусі 19 століття в стилі неоготика. Розташований в Косово ( Івацевицький район , Берестейська область , Білорусь ).
Родина Пусловських володіла містечком Косово з кінця 18 століття. Лише у 1838 році підприємець Войцех Пусловський розпочав будівництво нового палацу на західній стороні села. Проект створив архітектор Франциск Яшчольд (або Ящелд, 1808–1873). Він же і розпочав будівництво, яке закінчували у 1848 році. Маєтком вже володів син — Вандалін Пусловський.
Видовжена споруда палацу симетрична, а в її композиції використані принципи побудови пізнього класицизму. Але об'єми палацу і його декор відсилали глядача до середньовічних споруд — готичні вікна, вежі, що височили над корпусами палацу, зубці, як на фортечних мурах, вузькі фортечні амбразури. Кількість залів перевищувала сто тридцять (130) кімнат. Величну споруду замку-палацу порівнювали с замком самих Гогенцоллернів, розташовану у в Каменець-Зембаветському (тепер це територія Польщі). Є свідчення, що палац мав центральне водяне опалення. Каміни в залах мали декоративну функцію, як і коштовні гобелени.
Проект парку садиби створив Владислав Марконі. Він же працював над створенням интер'єрів палацу разом з декоратором Франциском Жмуркою. Владислав Марконі розпланував парк на трьох терасах. Його загальна площа — сорок гектарів. Була збережена також регулярна частина неподалік споруди замку, збережена з 18 століття. Далі ішов пейзажний парк. Дві нижні тераси розтяглися на 60 метрів, хоча перепад висоти був невеликим — приблизно чотири метри. Була і мережа ставків.
В роки панування Польщі, що відновила свою державність, після 1917 року приміщення використовували як староство, а його підмурки — як місцеву в'язницю. В роки другої світової війни палац підпалили. Існує декілька версій щодо пожежі. Але палац горів десять днів.
В роки війни та в повоєнні десятиліття палац стояв без дахів. Його руйнація продовжилась, і вже в мирні часи обвалилися останні склепіння. Частка стін розібрана на будматеріали і вкрадена. В середині 1970-х років була спроба відремонтувати палац, але вона закінчилася нічим. Палац наново покинули.
В незалежній Білорусі палац Пусловських не входив до переліку історично цінних споруд, які слід відновити у першу чергу. Ініціативу рятування пам'ятки підняли знизу, від Коссовського міськвиконкому. На пам'ятку «Палац Пусловських» звернули увагу і активісти — студенти історичного факультету Білоруського державного університету. Студенти розташували волонтерське містечко поблизу руїн палацу і зробили спроби упорядкувати територію навколо споруди. Кампанія по рятуванню споруди отримала назву «Коссовському палацу — жити!» Але без державної підтримки врятувати велетенську будівлю неможливо.
VI.Закріплення нових знань 5 хв.
Закріплення нових знань у формі бесіди:
VII.Творче завдання 10 хв.
Завдання для учнів: описати свою улюблену пам’ятку в Україні чи за її межами (учні можуть користуватися мережею Інтернет)
IX.Заключна частина 5 хв.