Віртуальна екскурсія "Святогірська лавра". Донецька область.

Природничий проєкт «Святогірська лавра. Монастир з печерами.»Підготувала учениця 9-А класу. Бахмутської ЗОШ I-III ст. №18 ім. Дмитра Чернявського. Біличенко Олена. Вчитель: Удовіченко Наталя Миколаївна@veb.helen

Вступ. Вітаємо вас запрошуємо відкрити для себе неймовірну історію та духовну спадщину Святогірської лаври – монастиря з печерами. Цей проєкт присвячений розкриттю унікальності і значення Святогірської лаври в історії та культурі нашої країни. Святогірська лавра є однією з найважливіших релігійних та культурних пам'яток Сходу України. Заснована понад тисячу років тому, вона пройшла через багато історичних етапів, впливаючи на духовний та культурний розвиток України. В рамках цього проєкту ми розглянемо історію створення монастиря, дізнаємося про унікальну архітектуру і мистецтво, які прикрашають цей святий комплекс. Ми також розкриємо значення Святогірської лаври як центру духовного і культурного життя Сходу України і її вплив на сучасне суспільство.@veb.helen

@veb.helen. Мета. Головна мета – це збереження старовинних будівель, ікон, артефактів та інших цінних об'єктів, що мають історичне значення для Святогірської лаври. Підтримка досліджень, освітніх програм і культурних заходів, спрямованих на поширення знань про історію і культуру Святогірської лаври серед громади та відвідувачів. Створення і підтримка інфраструктури, яка приваблюватиме туристів і паломників, які бажають відвідати Святогірську лавру. Забезпечення безпеки відвідувачів та збереження природних ресурсів навколо лаври. Святогірська лавра має релігійне значення, тому сприяє духовному розвитку вірян і організації релігійних служб та заходів.

Коротка історія. На Донеччині є куточок, який приваблює не лише вірян, а й усіх любителів затишних та гарних місцин. Мова йде про Святогірську Лавру – православний монастир (щоправда Московського патріархату), розташований на березі Сіверського Дінця. Тут можна доторкнутися до святинь і відчути неповторну атмосферу цього місця. Повна назва святого місця – Святогірська Свято-Успенська лавра. Вона має давню історію. Це місце неабиякої ваги для віруючих усієї православної спільноти, адже лавра є однією з трьох найбільшої святинь України. Нині це Святогірський державний історико-архітектурний заповідник. Більшість монастирів та церков на території нашої Батьківщини зазнавали великих руйнацій. Одна хвиля поневірянь випала на часи набігів турків і татар, друга – прийшла з радянською владою, коли багато святинь або закривалися і використовувалися зовсім не за призначенням, або й геть руйнувалися. Не оминула така доля і цей храм. Він уцілів під час татарсько-турецьких набігів, але постраждав при СРСР. Але про все по порядку.@veb.helen

У найдавніші часи. Християнство прийшло на ці землі давно. Археологічні розвідки свідчать, що в нижній частині річки Дон, яка межувала з Візантією, люди були знайомі з ним ще наприкінці VIII – на початку IХ століть. А старовинні літописи розповідають про те, що у XI-XII століттях у цих краях уже існували християнські поселення. Святогірський монастир у колишньому Слов'яногорську над Сіверським Дінцем бере свій початок із часів перед татарською навалою, коли Бату-хан руйнував «матір міст руських» — Київ. Хоч перші письмові згадки про цей монастир датуються 1526 р., академік Д. Багалій у праці «З минулого Святогірського монастиря» писав: «Монастир, або церква, існував ще в перед-монгольський період». Перші християнські поселення, а можливо і монастир, з'явилися на цих горах ще до Хрещення Русі, коли шанувальники святих ікон були змушені залишати охоплену іконоборством Візантію та шукати притулку поза межами імперії. Частина з них переховувалася у Південній Італії, частина на Кавказі, а частина через Крим піднялася по Дону та Сіверському Дінцю. Про це свідчать древні печерні оселі на берегах цих річок та знахідки сучасних археологів. Щоб дістатися верхівки скелі, треба пройти більш ніж кілометр печерами, які були вирубані у крейді понад тисячу років тому. Саме в цих краях у середині IX століття проповідували хозарам православну віру Кирило і Мефодій. Про древні християнські поселення в цій місцевості свідчить і Іпатієвський літопис, у якому говориться, що в 1111 році місцеві християни зустрічали тут великого князя Володимира Мономаха.@veb.helen

У найдавніші часи. У VIII—IX століттях тут переховувалися від іконоборців шанувальники святих ікон, у XII—XIII століттях благочестиві християни намагалися тут врятуватися від монголо-татарських орд Тамерлана, у XVI—XVII століттях монастир був форпостом на кордоні з татарським степом та католицькою Польщею. Саме сюди у ті часи переселялася братія із захопленої унією Почаївської Лаври. Пізніше князівство Московське, яке в 1547 р. стало царством, використовувало «Святі гори» для розташування в монастирі своєї сторожі. Після російської окупації Криму в 1788 монастир втратив військове значення. Унаслідок реформи російської імператриці Катерини II про запровадження штатів та секуляризацію церковного майна монастир було закрито й Святі гори подаровано своєму фавориту —князю Таврійському Григорію Потьомкіну. Пізніше Святими горами володіли Енгельгардти. Вдруге відкрито монастир тільки в 1844 р. Через 15 років почалося будівництво монументального Успенського собору висотою 53 м і довжиною 42 м. Напроти нього вже з 1851 р. височила Покровська церква з дзвіницею, яка мала 8 дзвонів. Найбільший із них важив 6354 кг. У Покровський церкві містилася ризниця, бібліотека й архів монастиря. На жаль, не мав він старовинних предметів, бо їх розікрали царські чиновники, які закривали монастир у 1788 р.@veb.helen

@veb.helen. У Радянський період. З 1918 року, після проголошення Донецько-Криворізької Радянської Республіки, монастир став об'єктом систематичних переслідувань, що супроводжувалися святотатством, дискредитацією, знущаннями та вбивствами монахів. У жовтні 1922 року голова Донецького губернського комітету Е. Й. Квірінг вирішив використовувати всі будівлі та майно монастиря як будинок відпочинку. Успенський собор був перетворений на кінотеатр. Більшовики також руйнували інші монастирські споруди, зокрема Арсеньївський, Охтирський та Спасів монастирські скити, а також Преображенський, Всіхсвятський та Петро-Павлівський храми. На вершині гори, було встановлено пам'ятник революціонеру Артему. Святі Гори були перейменовані на Червоні, Святогірськ — на Слов'яногорськ, а монастир отримав назву "Будинок відпочинку імені Артема". У 1980 році ансамбль споруд було визнано Державним історико-архітектурним заповідником.@veb.helen

@veb.helen@veb.helen. Відновлення монастиря та надання статусу Лаври. Перша служба після відновлення незалежності України в Святогірській лаврі, тоді ще санаторії імені Артема, відбулась на свято Воздвиження 27 вересня 1991 року українською мовою. Зачинателями цієї події були братства Андрія Первозваного з Харкова і Слов'янська на чолі з, відповідно,Ігорем Ісіченком і Олександром Возняком. Свято-Успенський Святогірський чоловічий монастир є значним духовним центром православної пастви сходу України, Подоння та Кубані. Зважаючи на давність святині, її історичну роль, численні звернення православних вірних, а також активне відродження монастиря та його благодатний вплив на духовне життя регіону та України, Священний Синод Української православної церкви 9 березня 2004 року ухвалив рішення надати Свято-Успенському Святогірському чоловічому монастирю статус Лаври. Таким чином, Святогірський монастир став третьою в Україні (після Києво-Печерської та Почаївської) православною Лаврою. Останній раз освячення Лаври на нашій землі відбувалося понад 170 років тому.

@veb.helen. Відновлення монастиря та надання статусу Лаври. Відновлювальні роботи тривали у 1992—1995 рр. У цей період збільшилася кількість братії, розпочалася реставрація та відбудова храмів та корпусів монастиря. На сьогодні відреставровано Успенський собор, монастирську дзвіницю з Покровською церквою, найдавнішим храмом монастиря на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських зі скитом, у якому з благословення чільного архієрея братія вдягається у стародавню форму церковного одягу. Зі стін древніх печер стерто рани богоборчої доби та відновлено храм на честь преподобного Олексія, людини Божої та храм святителя Миколая на верхівці крейдяної скелі. Оригінальною пам'яткою дерев'яного зодчества можна вважати відроджений Всіхсвятський скит з дерев'яним храмом на честь всіх святих нашої землі. У 2004 р., заслухавши доповідь митрополита Донецького та Маріупольського Іларіона, Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив рішення надати Свято-Успенському Святогірському чоловічому монастирю Горлівської єпархії УПЦ МП (Святогірськ Донецької області) статус Лаври. Віднині Свято-Успенський Святогірський чоловічий монастир іменується Свято-Успенською Святогірською Лаврою.

Структура. Перші ченці викопали церкви й келії в горішньому ярусі. Через маленькі віконні прорізи в них проникало світло, яке освічувало фрамугу (нішу) для ікони, вирубану в крейдяній скелі лежанку, приступку, прорізи для дверей. Келії з'єднуються з квадратним залом зі склепінням, що спирається на масивний стовп у центрі. У східній стіні ще видно сліди від іконостасу першої підземної церкви Святогірського монастиря до 1632 р. Спочатку вона називалася Успенською, потім Миколаївською, а в XIX ст. Іоано-Предтеченською. Від цієї печерної церкви розгалужуються лабіринти хідників і келій. Один невеличкий хідник з'єднує її з квадратною трапезною, на північ від якої ішов хідник на горішній третій ярус печер, де була Успенська церква. Другий хідник веде до долішнього ярусу печер з Олексіївською печерною церквою висотою до 4 м. За давнім переказом саме в цій церкві ченці влаштували були кімнату тортур. У 1753 р. сюди заслав царат розкольника Чекменьєва, який «сіяв між простим народом єресі». Вівтарна частина Олексіївської церкви мала форму сегментної фрамуги й була відділена від основного простору пілястрами, на які спирається арка.@veb.helen

@veb.helen. Структура. У непомітному місці всередині крейдяної гори розташована церква преподобних самітників (затвірників) Антонія і Феодосія. Невеличкий коридор, вирубаний у лісовій породі, розгалужується на три коридори, які ведуть до головного місця у церкві. Заснували її послідовники київських ченців, які втекли сюди від Батиєвих орд. Неподалік від неї археологи знайшли посуд VIII—X ст. Можливо тут жили ще в кам’яну добу, сюди втікали люди під час небезпеки, тут відправляли погани (язичники) й перші християни свої культові обряди. На майданчику крейдяного стрімчака стирчать залишки трикамерної Миколаївської церкви, збудованої в Харківсько-Ізюмському стилі української архітектури. Згідно з малюнком монастиря в 1679 р. на тому місці здіймалися три масивні крейдяні стіжки (конуси) з прорубленими віконцями. Очевидно печерна Успенська церква під впливом природи або людини частково завалилася і оголила частину інтер'єру (внутрішнього простору). Церква не лише доповнила втрачену частину крейдяної скелі, але й стала її окрасою. Як у інших українських церквах, її бані розташовані по осі схід-захід. Українські майстри XVI—XVII ст., намагаючись надати церквам стрункішого вигляду, зазвичай ставили на восьмигранник більшого об'єму восьмигранник меншого об'єму. Над вівтарем церкви піднімається пірамідальна баня з невеличким барабаном і грушоподібною маківкою. Подібною банею увінчано західний вівтар. Центральну вежу оздоблено декоративним орнаментом з цегли по обводу (периметру) бані.

Складові території монастиря@veb.helen. Свято-Покровська церква. Миколаївська церква. Успенський собор

Складові території монастиря@veb.helen. Церква ікони «Всіх Скорботних Радість»Георгіївська церква. Георгіївського скиту. Скит Іоанна Шанхайського@veb.helen

Складові території монастиря@veb.helen. Андріївська каплиця XIX ст. Святогірська Богородиця Пам’ятник Артему

@veb.helen. Прогулянка старовинними печерами. До комплексу Святогірської лаври входить велика кількість печер. Найперші з них були вирубані у крейдяній породі понад тисячу років тому, коли у важкі часи тут переховувалися нещасні від різних бід. Найдавніші печери – Нікольський храм і трапезна. Імовірно, їх викопали задовго до утворення монастиря і використовували як житлові приміщення. Найбільшою печерою є Олексіївська церква площею понад 100 квадратних метрів. А всередині цей унікальний храм виглядає як звичайна церква. Особливої уваги заслуговує давня Миколаївська церква. Вона повністю вирубана зі скелі, у тому числі й вівтар. Колись вона цілковито знаходилася під землею. Але кілька століть тому стався значний обвал, частина храму зруйнувалася. Зодчі добудували церкву уже над скелею. Цей печерний комплекс вражає навіть тих, хто бачив немало подібних.

Святогірська Лавра у нумізматиціУ 2005 році Національний банк України випустив монети номіналом у 5 і 10 гривень, присвячені відомій архітектурно-історичній пам'ятці (XVII — XIX ст.) — Святогірському Успенському монастирю. На аверсі монети зображено Чудотворну ікону Божої Матері Святогірської, по обидва боки якої два ангели тримають дари — монети, хрести, підвіски тощо, вгорі напівколом напис УКРАЇНА, праворуч — малий Державний Герб України, ліворуч — рік карбування монети — 2005, знизу напівколом : На монеті зі срібла ДЕСЯТЬ ГРИВЕНЬ, а також позначення металу, його проби — Ag 925, маси в чистоті — 31,1 та логотип Монетного двору Національного банку України. На монеті з нейзильберу— П'ЯТЬ ГРИВЕНЬ; логотип Монетного двору Національного банку України. На реверсі монети на березі річки зображено давній Святогірський Успенський монастир, розташований біля підніжжя крейдяних гір, укритих густим лісом, та вгорі напівколом напис СВЯТО-УСПЕНСЬКА СВЯТОГІРСЬКА ЛАВРА. В обігу — монета зі срібла з 20 жовтня 2005 року, монета з нейзильберу з 8 грудня 2005 року@veb.helen

@veb.helen. Святогірська ікона Божої МатеріОсь уже понад два тисячоліття Пресвята Владичиця Богородиця виявляє Свою милість і допомогу грішному роду людському. На Святій Русі, в обраному долі Пресвятої Діви, прославлено безліч чудотворних ікон Богоматері, від яких до цього дня надається благодатна допомога всім, хто приходить з вірою. Одна з таких чудотворних ікон називається Святогірською та знаходиться у Свято-Успенській Святогірській Лаврі. До закриття у Святогірській обителі було шановано дві чудотворні Святогірські ікони Божої Матері. Одна з них, давня, знаходилася в іконостасі храму Різдва Божої Матері, інша — у печерній Іоанно-Предтеченській церкві. Ікони між собою відрізняються тим, що на давній Спаситель зображений з сувоєм у руці, а на пізній — зі скіпетром. Стародавня Святогірська ікона Богородиці не збереглася донині.

@veb.helen@veb.helen. Мощі преподобних отців Святогірських. В Успенському соборі з лівого боку в дерев'яній різьбленій сіни для поклоніння віруючим встановлено раку з мощами преподобного Іоанна Затворника . Перед солією в дерев'яних, прикрашених різьбленням, раках покладено для поклоніння мощі 10 новославних Святогірських святих. З лівого боку раки з мощами преподобних Феодосія, Кіпріана, Лонгіна, Ісаакія та архімандрита Арсенія . З правого боку преподобносповідники Михайло, Трифон, Іоанн, преподобний Іоаннік, у малому ковчезі мощі преподобного архімандрита Германа.

@veb.helen. Висновок. Святогірська лавра має багатий історичний спадок, заснований ще в середньовіччі. Монастирський комплекс включає в себе численні церкви, скити, монастирські споруди та інші архітектурні шедеври. Архітектурна спадщина Святогірської лаври є вражаючою і привертає увагу як вірян, так і туристів. Монастир відіграє важливу роль у збереженні та поширенні української культури та традицій. Він служить місцем зберігання рукописів, релігійних артефактів та ікон, що мають велике культурне значення. Це місце слугує для духовного зростання, навчання та відпочинку. Святогірська лавра залишається важливим символом культурної та релігійної спадщини Сходу України і місцем, яке відображає духовну спадщину та віру нації. На жаль,не вдалося зберегти культурну спадщину цього місця у повному обсязі. Багато було зруйноване під час повномасштабного вторгнення Росії (https://www.youtube.com/watch?v=ww. F0pigwka0). На даний момент після деокупації Святогірської лаври ведуться відновлювальні роботи. Святогірська Лавра назавжди у наших серцях і у майбутньому знову буде прикрашати Донецький край.@veb.helen

Наша подорож підійшла до кінця! Дякую за увагу!Біличенко Олена@veb.helen