Віртуальна подорож музеєм Шевченка

Віртуальна екскурсія. Віртуальна екскурсія музеєм Тараса Шевченка

https://museum-portal.com/ua/muzeyi/13_nacionalniy-muzey-tarasa-shevchenka

МоринціВ Моринцях 9 березня 1814 народився Тарас Шевченко, в будинку свого діда. Зараз Моринці є частиною Національного заповідника , тут розташований музей Т. Г. Шевченка. Поруч з музеєм знаходиться відтворений будинок Якима Івановича Бойка, діда поета. У ньому народилася мати Тараса, пройшло її дитинство і юність, тут вона вийшла заміж за Григорія Шевченка.

Кирилівка. У травні 1859 року Шевченко одержав дозвіл виїхати в Україну і за поетом встановили суворий таємний нагляд. Т. Шевченко кілька днів жив у Кирилівці, бачився з рідними. У цей період він написав чимало поезій та малюнків. В 1908 році в селі на місці хати батьків Т. Шевченка встановили млинове колесо з написом «Тут була хата Т. Г. Шевченка», а в 1914 селяни посадили пам’ятний дуб на садибі Тарасового брата Йосипа. Того ж року на гроші, зібрані діячами культури Києва, в тому числі письменником І. С. Нечуєм-Левицьким і студентською молоддю, викуплено садибу батьків Шевченка. Реконструкція хати Шевченка

Будище. У Будищі, в оточені затишного парку, стоїть садибний будинок Василя Енгельгардта. Тут Тарас Шевченко працював козачком. «В должности козачка он втихомолку срисовывал украденным у конторщика карандашом картины суздальской школы, украшавшие панские покои». Малювання було чи не єдиною світлою плямою у рабському житті кріпака-козачка.

Карта Моринці, Кирилівка

Карта Моринці, Кирилівка

Карта Моринці, Кирилівка

22 квітня 1838 року Шевченко у віці 24 років стає вільним.

«Перебендя»,«Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка»,«Іван Підкова»,«Тарасова ніч»«Думи мої, думи, лихо мені з вами».

Перша зупинка Шевченка в Україні – Качанівка, у Чернігівській області, куди він привіз картину «Катерина»

У 1824 році садибу успадкував Г. Тарновський. Під час господарювання Григорія Степановича та його нащадків комплекс переживав один із кращих періодів свого розвитку і став важливим культурним і мистецьким центром. 19 травня 1843 року Т. Г. Шевченко разом із Є. П. Гребінкою їде в Україну. Зупинився Т. Г. Шевченко в Качанівці, яка належала Тарновському. 

«Катерина» — картина Т. Г. Шевченка, виконана ним улітку 1842 року у Петербурзі за мотивами однойменної поеми.«…Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче…, а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина.»

Спасо-Приображенський Межигірський монастир. Т. Г. Шевченко. Києво-Межигірський монастир. Папір, олівець (28,4 × 40,1 см). [Червень 1843].

Березова Рудка. У селі Березова Рудка. Шевченко бував у 1843, а потім у 1845 й 1847 роках. Приїжджав погостювати у братів Закревських. Там поет спілкувався з дружиною Платона Закревського — Ганною, до якої відчував тепло й ніжність, часто згадував її. Ймовірно там поет створив поему «Сліпий», й намалював ряд картин, і портретів. Зобразив, зокрема, саму Ганну Закревську.

Поет жив у Києві з перервами від літа 1843 року до весни 1847 року, багато малював, маючи на меті створення альбому “Мальовнича Україна”, а також брав участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства, після розгрому якого був заарештований (на переправі через Дніпро поблизу сучасного мосту ім. Є. О. Патона). Шевченко хоч і не був визнаний за члена товариства, але ж був покараний найсуворіше за знайдені у нього революційні твори і до 1857 перебував на засланні. Київ. Корпус Київського університету, де Т. Г. Шевченко 1845-1847 працював у Археографічній комісії

Відзначте на карті України «Шляхи Кобзаря»

У 1844 році Шевченко повертається до Петербурга. Надруковано альбом офортів «Живописна Україна».

17 квітня 1847 року Шевченка було доставлено до Петербурга, до в`язниці 3-го відділення. Слідство так і не змогло довести причетність Шевченка до Кирило-Мефодіївського братства, але вирок був суворим: «за складання обурливих віршів призначити рядовим в окремий Оренбурзький корпус, з правом вислуги років, під найстрогіший нагляд, із забороною писати і малювати».

Захалявні книжечки (1847, 1848, 1849, 1850 рр.) – це невеликі саморобні зшитки, куди Шевченко у 1847-50 рр. записував свої поезії. Зберігається у відділі рукописів Інституту літератури імені Тараса Шевченка  НАНУ

Повісті:«Наймичка» (1853), «Варнак» (1853), «Княгиня» (1853), «Музикант» (1855), «Нещасний» (1855), «Капітанша» (1855), «Близнюки» (1855), «Художник» (1856),«Прогулянка з задоволенням і не без моралі» (1858)

1860 року виходить нове видання «Кобзаря». У 1859 році у Лейбцігу вийшло перше видання без цензури, створене за рукописами «Нові вірші Пушкіна і Шевченки».

1861 року побачив світ шевченківський «Буквар», тиражем 10 тис. примірників.

https://learningapps.org/watch?v=pkv003iit25 Гра «Шевченко – художник»