Віртуальна подорож Україною!
Підготувала вчитель початкових класів Бубнівської загальноосвітньої школи I-III ст. Брагарчук Т.Д.
Україна, рідний край, Поле, річка, синій гай. Любо стежкою іти – Тут живемо я і ти!
Я тримаю у руці Кольорові олівці.
Хочу я намалювати
Кримські гори і Карпати.
Степ і пагорби Дніпрові,
І озера, і діброви,
Чорне море і Дунай -
І веселку, і калину,
Все це наша Україна, Наш чудовий рідний край.
«Мова і пісня – душа народу»
У різних народів свою спадщину і звичаї, сформовані впродовж століть або навіть тисячоліть. Звичаї – це обличчя народу, глянувши в яке ми відразу можемо дізнатися, який це народ. Звичаї – це ті не писані правила, яким люди йдуть повсякденно в своїх найменших домашніх турботах і найбільш важливої суспільної діяльності. З незапам’ятних часів було трепетним ставлення до традицій. Навіть після прийняття християнства українці зберегли багато своїх народних старовинних звичаїв, тільки об’єднавши їх з релігійними. І сьогодні, через тисячі років, вже непросто виявити грань, де в українських звичаях закінчується стародавня культура, а де починається християнська. Традиції та обряди
Народна кухня – культурна спадщина українського народу
« Революція Гідності і Свободи »
про публікацію авторської розробки
Додати розробку