Вистава лялькового театру «Казка про Дракошу і Кенгуру»

Постановка лялькового театру «Казка про Дракошу і Кенгуру»

 

Стоїть ширма для вистави. Виходять мама й син, син лягає, а мама сідає поруч.

 

Син

Мамо, нене дорогенька,

Прочитай мені на сон

Ну хоч казочку маленьку,

Так люблю твій ніжний тон!

Мама

Улягайся, синку милий,

Почитаю я тобі

Тільки ти заплющуй очі

Й поринай у сни свої.

 

Мама (далі автор)

Десь на Півночі далекій

Серед снігу, через сон.

По-під зорями, їх сяйвом

Народився наш дракон.

 

Над ширмою з͗являється лялька-Дракоша.

 

Дракон

Не дракон я, а дракошка!

Народився у яйці.

Там мені бувало тепло,

А тепер я в самоті.

Автор

І почав він прямувати

Через хуги і сніги

В пошуках своєї мами,

Щоби  затишок знайти.

Дракон

Ще в яєчку відчував я

Мами рідної тепло.

Й сподівався обійняти

Неню рідну вже давно.

Автор

Раптом наш малий дракоша

Пінгвеня з ведмедем стрів.

Пінгвін

Куди йдеш, мала дитино?

Не боїшся ти вітрів?

 

Дракон

Вас, дядьки, я радий бачить!

Маму рідну ви мою

Чи не бачили недавно?

Ах! Я так її люблю!

Ведмідь

О, мій милий, в наші роки

Вже дракони не живуть.

Хіба в лісі, чи на Півдні…

Тож туди тримай свій путь.

Автор

І поплив малий дракоша

На крижині, на міцній,

Щоб побачити той Південь,

Мешканців отих лісів.

 

Автор

І як вийшов він на берег,

То зустрів там павуків,

Що старанно працювали

Серед гілочок лісів.

Павук 1

А ти хто такий великий,

Наче з Півдня кенгуру?

Дракон

Я – дракошенька маленький

З Півночі давно пливу.

Павук 2

Що ж забув ти в нас, маленький?

Що вело тебе сюди?

Дракон

Загубив свою я неньку

І не можу знов знайти.

Автор

Тут повз наших друзів любих

Проповзав собі їжак.

 

 

Їжак

Ти на маму одну схожий…

Кенгурушиху!.. Це ж так?

Павуки 1 і 2

Так! Ти правий!

Дуже схожий!

Їжак

Тож іди скоріш сюди!

Будеш швидко прямувати,

Маму зможеш віднайти.

Автор

І пішли вони крізь хащі,

Через поле і ліси.

Дуже довго мандрували,

Врешті Півдня досягли.

Там на березі озерця

Кенгурушиха жила.

Як її дракоша вгледів

Скрикнув:

Дракон

 «Мама ти моя!»

Кенгурушиха

Дуже схожий ти на мене

Й знаю істину стару,

Що дітей чужих на світі

Не бувало від роду!

Тож тримай мій хвостик, синку,

Разом будем прямувать.

У добрі та розумінні

Будеш відтепер зростать. 

 

Мама

О, заснув вже мій синочок,

Як дракоша в казці цій

Поруч з мамою своєю,

Спи ж і ти, мій дорогий!

 

Пісня Дракончика