Вистава "Подарунок на Різдво"

Міні-вистава

Подарунок на Різдво

Традиційна українська кімната. На великому екрані анімація вікна, за яким летить сніг. Лунає різдвяна музика. Мати прибирає ялинку, накриває святковий стіл скатертиною. У колисці лежить «немовля». Жінка час від часу підходить до колиски, заколисує дитя. Далі сідає за стіл і задумливо промовляє:

І скоро вже закінчиться цей рік,

Який приніс, нажаль, немало болю.

Який у кожного щось у житті змінив:

У когось – мало, а у когось… цілу долю.

У когось оцей рік забрав життя…

Та треба якось всім нам жити далі,

З надією триматись до кінця

І вірить, що наступний буде вдалим!

Чути плач немовляти. Мати бере його на руки, колише і тихенько промовляє:

Спи, моє миле малятко!
Нічка надходить уже.
Знай, на нулі десь твій татко
Спокій тобі береже.

Ти ось лежиш у постелі,
В хаті добро і тепло.
Татко в вушанці, в шинелі,—
Снігом окоп замело.

На екрані транслюється відеоролик пісні Dima PROKOPOV, MOISEI - Різдвяна ніч.

До кімнати забігає дочка й вигукує:

Мамо, вечоріє вже. Скоро перша зірочка на небі зійде. Давай вечеряти будемо.

Мати: Будемо, доню, будемо. Я все приготувала. Але потрібно, щоб ти допомогла. Микитка не спить. Мушу його весь час на руках колисати.

Дочка: Звісно, матусю. Ти мені кажи що і як, а я все виконуватиму. А тато наш як?

Мати: Та як не знаю. Ще вчора телефонував. А сьогодні…

Дочка сідає біля столу й схиляє голову.

Мати: Ти не журись, доню. Все в нього добре. Він, мабуть, просто забігався, закрутився, вони з побратимами теж кутю варять, коляду зустрічають. Він скоро дасть про себе знати. Ось побачиш.

Дочка посміхнувшись і повеселішавши: Матусю, а можна я Оленку й Катрусю до нас на вечерю покличу. Їхня мама поїхала у Запоріжжя, щоб зустрітись з їхнім татом. Йому відгул на два дні дали. А в бабусі нічне чергування у лікарні. Вони зовсім самі вдома.

Мати: Звісно, доню. Не годить діткам самим вдома лишатись. Святвечір зараз. Це сімейне свято. Клич їх, будемо гуртом кутю їсти й колядувати. Й, крім цього, гості на Святій Вечері, за віруванням наших предків, приносять щастя в дім.

Дочка: Я зараз їх гукну. Вони на вулиці чекають.

Дочка вибігає й швидко повертається з двома дівчатами.

Катруся: Доброго вечора, тітко Оксано.

Оленка: Здорові будьте, тьотю. Дякуємо, що запросили нас.

Мати: І ви здорові будьте, дівчатка. Заходьте й обігрійтесь з двору. Але мусите Даринці допомогти на стіл все поставити. Он там і кутя, і узвар, і пиріжки… Все я приготувала, але Микитка вередує, тому ви будете сьогодні ввечері за господинь.

Катруся: Будемо.

Оленка: Із задоволенням.

Даринка: Ну що ж, давайте розпочинати. Мамо, що найперше робити?

Мати: На стіл я вже поклала сіно, а зверху застелила скатертину. Під неї по кутках столу також розклала зубчики часнику, щоб уберегти дім від злих сил та хвороб. А ви поставте всім нам тарілки, кухлі та ложки. І ще потрібна одна зайва тарілка, ложка й порожній келих для тих родичів, хто не дочекався святвечора або ж для гостя, який несподівано може завітати до нашої господи.

Катруся: Готово.

Оленка: Поставили.

Даринка: А тепер, дівчатка, несімо на стіл дванадцять страв. Таку кількість пов’язують із 12 апостолами.

Катруся: Мама мені розповідала, що першою на стіл потрібно ставити кутю. Це, безперечно, найважливіша страва цього вечора. Її готують із немеленої пшениці, рису, вівса або ячменю та солодкої добавки – меду, цукру, родзинок, варення, цукатів, сухофруктів (зерно в куті символізує вічне життя і достаток, а солодкість – символ райського блаженства).

Ставить на стіл кутю і дівчата приносять решту страв до столу.

Оленка: А ще поставимо вареники, грибну юшку, голубці, картоплю.

Даринка: Рибу, гриби, капусту, квасоля, узвар, пампушки.

Оленка: Ой, виходить лише одинадцять страв.

Даринка: Ми ж про хліб забули.

Мати передає немовлятко Даринці й запалює свічку.

Мати: Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі із Богом.

Оленка: Бабуся нас вчила, що розпочинати святу вечерю слід зі спільної молитви.

Мати: Правильно, Оленко. Хороша в тебе бабуся.

Катруся: А ще ми завжди перед початком молитви залазимо під стіл й квокчемо, як ті квоки, щоб птаство добре велося в господарстві.

Мати сміється: Ну то лізьте під стіл, мої квочечки, й квокчіть.

Дівчатка лізуть під стіл, квокчуть й сміючись вилазять звідти.

Чути стукіт у двері. Заходять колядники.

1.

Слава Богу! Мир цій хаті!

Ми колядники небагаті.

Ми з далекої дороги

У ваші тут зайшли пороги.

2.

Двері швидше відчиніть,

Нас до себе запустіть!

Всі, хто є у вашій хаті,

Будуть дужі та багаті!

3.

На городі вродять густо

І картопля, і капуста,

Помідори й огірочки

І для сина, і для дочки.

4.

Сніжком запорошило все:

Стежинку і дорогу.
Спішить, спішить колядочка
До нашого порогу.

5.
Несе вона в торбиночці
Про щастя світлу мрію,
Дарує нам колядочка
І віру і надію.
6. Лунають ніжно дзвоники
Від хати і до хати.
Спішить, спішить колядочка
Нам щастя побажати!

Колядка « Двері відчиняйте» ( Happikids Наталя Май)

7.

Коляд, коляд, коляда,
Хай обходить вас біда.
І нехай на ваш поріг
Прийде радість в Новий рік.

8.
Щоб в добробуті цвіли,
Щоб щасливо ви жили,
І щоб рік цей молодий
Вам був кращий за старий.

9.
Друзів зичимо багато;
Щоб у будні та на свято
Ваші гнулися столи.
Щоб здорові всі були!

10.

Хай колядочка лунає

І сніжком хай посіває!

Хай рік Новий несе у хату

Щастя й радості багато!

Колядка «Колядниця» (Maykids Наталя Май)

11.

Колядую, колядую,

Перемогу нашу чую!

Хай приходить в кожну хату

Рік щасливий і багатий.

В теплих, сонячних домівках,

Діти хай сміються дзвінко.

12.

Землі зорані боями

Буйно зацвітуть садами,

Оживе хай вся земля,

Без сусіда-москаля!

Знов розквітне Україна

Сильна, вільна і єдина!

13.

В гарну днину, в добрий час

Вітаємо з Різдвом вас!

І з вечерею святою, веселою колядою!

Колядка « Це Різдво» (Maykids Наталя Май)

Мати: Дякуємо, вам дорогі колядники, за віншування, коляду й сердечні побажання. Хочемо пригостити вас смаколиками, щоб ваше життя в наступному році було солодким, веселим і мирним.

Господиня з донькою роздає подарунки і тут чути звук телефонного дзвінка.

Даринка: Я відповім, мамо, то, напевно, тато телефонує.

Даринка вибігає за куліси й швиденько повертається, з радістю вигукує:

Мамо, це татко. Він каже, що війна закінчилась! Ми перемогли й він їде додому!

Катруся: Значить і наш тато повертається.

Колядник 1: І мій брат теж.

Колядник 2: І мій хресний.

Мати: Так, діти. Це справжнє різдвяне диво!

Нехай це Різдво

Кожна сім’я зустріне в достатку,

Де поруч будуть діти , мама й татко!

Хай щастя Господь подарує кожній родині,

Щасливе та мирне дитинство кожній дитині!

Всі співають колядку « Роди Боже»

Мати. Христос ся рождає!

Колядники. Славімо Христа!

Всі виходять.