"ВИСТАВКИ ТА ЯРМАРКИ ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА"
ВИСТАВКИ ТА ЯРМАРКИ ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
Заколодяжна Юлія
В умовах стрімкого розвитку технологій та швидких змін в економічному середовищі зростає роль виставково-ярмаркової діяльності. Виставки та ярмарки є одним із засобів маркетингових комунікацій, які визнані одним з найефективніших інструментів маркетингу. Вони дають можливість своїм учасникам вирішувати проблеми збуту, визначати коло покупців і партнерів. В сучасних умовах розвитку економіки виникає нагальна необхідність підвищення ефективності виставково-ярмаркової діяльності підприємств. Виставки та ярмарки як інструмент комплексу маркетингових комунікацій висувають чіткі вимоги до їхньої ефективної організації: ретельне вивчення, аналіз цільової спрямованості і вибір відповідної виставки чи ярмарку, уміння компетентно вести спілкування з відвідувачами, налагодження контактів та їхня підтримка по закінченні заходу.
Наразі надзвичайно важливе значення для вітчизняних підприємств має вихід на міжнародні ринки. Дослідження виставково-ярмаркової діяльності вимагає визначення її сутності. Міжнародне бюро виставок дає таке формулювання виставок: «це показ, основна мета якого полягає в ознайомленні публіки шляхом демонстрації із засобами, які є в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив».
Виставка — організована за допомогою виставкового підприємства демонстрація експонентами своєї продукції, яка проводиться на певних площах у визначений термін з метою пошуку партнерів для укладення угод.
Ярмарок — організований за допомогою виставкового підприємства продаж особами своєї продукції, яка провадиться на певних площах у визначений термін. Основною відмінністю ярмарки від виставки є її призначення, для ярмарку це – укладення торгівельних угод по зразках продукції, а для виставки – демонстрація досягнень з метою стимулювання продажів за зразками. Проте, незважаючи на різницю між ярмарками та виставками очевидним є подібність даних визначень. Найголовніша їх спільна риса – ринкових характер виставково-ярмаркових заходів. Ярмарки при цьому більше орієнтуються на спеціалізованого відвідувача-покупця, оптовика, тобто на здійснення продаж експонентами продукції, що демонструється. У той час виставки зосереджені на більш широкому колі можливих споживачів, на приверненні їх уваги до товару. І виставки, і ярмарки організуються фізичними та юридичними особами, мають обмежену тривалість, діють періодично в постійних або заздалегідь визначених місцях, призначені для великої кількості експонентів і відвідувачів і є організованими товарними ринками. Крім того, кінцевою метою організації як виставок, так і ярмарків є сприяння збільшенню обсягів реалізації продукції, що виробляється на фірмі.
Виставки та ярмарки класифікують наступним чином:
1) міжнародні виставки та ярмарки: загальногалузеві та спеціалізовані;
2) національні виставки: стаціонарні, пересувні;
3) оптові та роздрібні ярмарки;
4) спеціалізовані виставки рекламодавця: стаціонарні, пересувні, виставки-продажі;
5) постійнодіючі експозиції, кабінети зразків, демонстраційні зали.
В загальному, недоліки та переваги виставково-ярмаркової діяльності можна описати наступним чином:
Переваги: наочність зразків продукції, що демонструються та можливість їх показу в дії; можливість миттєвого встановлення ділових контактів; позитивна дія елементів «святкової атмосфери», безпосереднє і одночасне порівняння конкуруючих товарів; сприяння укладенню угод; співпраця із професійною аудиторією; прямі контакти з представниками преси, зокрема професійних видань.
Недоліки: висока вартість організації та участі; порівняно рідка періодичність; недостатньо широке регіональне охоплення представників груп цільового впливу.
Виставково-ярмаркова діяльність застосовується практично для усіх видів товарів та продукції.
Число та розмір міжнародних загальногалузевих та спеціалізованих ярмарок та виставок регулюються потребою світових ринків, які вони обслуговують. Ярмарко-виставкові заходи, які не відповідають вимогам суспільства, що висуваються, як правило, відмирають, а нові - виникають у відповідності до тенденцій загального розвитку світового господарства.
У світовій економіці роль і значимість виставкової діяльності постійно зростає. Всесвітня асоціація виставкової діяльності (UFI), членом якої є Виставкова федерація України (ВФУ), прогнозує подальший динамічний розвиток виставкового бізнесу. Це підтверджується розвитком світового виставкового ринку: розбудовується сучасна інфраструктура виставок, збільшується кількість виставкових заходів, кількість учасників виставок тощо. Такі ж тенденції прослідковуються і на українському виставковому ринку.
Виставково-ярмаркова діяльність в Україні є пріоритетною галуззю, важливим важелем нарощування експортного потенціалу, просування продукції вітчизняних виробників на міжнародні ринки, залучення передових фірм до участі в розвитку економіки країни.
В Україні виставкова діяльність має давні традиції. Ще з XVI ст. значного поширення набула ярмаркова діяльність. Найвідоміші з ярмарків проходили у Харкові – Хрещенський, Полтаві – Іллінський, Кролівці – Воздвиженський, Києві – Контрактовий. Починаючи з другої половини ХІХ ст. організація сільськогосподарських та промислових виставок набула регулярного характеру. Основними містами їх проведення стали Київ, Львів, Харків, Катеринослав, Одеса, Херсон. У 1898 р. відбулась величезна для тих часів Київська сільськогосподарська виставка (на площі понад 13 тис. м2). На ній було представлено понад 1700 експонентів. Ще більшою за масштабами була Всеросійська промислова виставка, що відбулась у Києві в 1913 р. і тривала з травня по жовтень, мала 24 відділи.
Особливе місце посідає контрактовий ярмарок, на якому укладали угоди (контракти) про гуртову купівлю-продаж різних виробів, продуктів, на продаж чи оренду приміщень, оформляли кредитні операції тощо. У XVIIст. найбільше значення мав контрактовий ярмарок у Львові, який згодом був переведений до м.Дубна, з 1797 р. – до Києва. У другій половині XIX ст. він перетворився на звичайний торговий ярмарок, який існував до 1927 р.
Відродження виставково-ярмаркової діяльності на ринкових засадах в Україні, як і в інших пострадянських державах, припадає на середину 90-х років. Вона сконцентрована головним чином у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові та Одесі. Можна виділити дві стадії її розвитку – початкового становлення та нарощування активності.
1. Стадія початкового становлення (1992- 2003 рр.) характеризується появою на ринку значної кількості переважно невеликих та середніх компаній, які займалися організацією виставок та ярмарків, наданням супутніх послуг – поліграфія, видавнича діяльність, реклама, PR-послуги тощо. Досить високий рівень рентабельності цього виду діяльності зумовлював значну бізнесову зацікавленість. Це час, коли відбулося становлення перших якісних стандартів і підходів як у сфері організації, так і в проведенні виставково-ярмаркових заходів. Кінець стадії характеризується практично повним вичерпанням ресурсу виставкових площ, який до того ж не був пристосованим для ведення виставкової діяльності за європейськими стандартами. Впродовж цієї стадії у середовищі суб’єктів виставкового ринку поступово формувався організаційно-управлінський та фінансовий потенціал для переходу на новий якісний рівень, що проявляється, зокрема, у визначенні намірів про будівництво нових сучасних виставкових центрів.
2. Стадія активного розвитку (з 2003 року) характеризується стрибкоподібним зростанням кількості виставок та площ окремих виставкових заходів, підвищенням якісних стандартів. У цей період на тлі значної кількості організаторів, як це відбувалося і в інших країнах Центральної та Східної Європи, виділяється декілька лідерів ринку. Вони починають контролювати значний сектор виставкового ринку, який має тенденцію до розширення. Основним методом конкурентної боротьби стає орієнтація на впровадження міжнародних стандартів, тобто формування виставок як інструменту регіонального розвитку за рахунок зростання економічного ефекту від їх проведення. На цій стадії у діяльності лідерів ринку вже формується певна спеціалізація, кожен з них вирізняється декількома тематичними напрямками, за якими компанія посідає провідне місце на ринку виставкових послуг. Ці виставки вже мають чітко визначену періодичність проведення та формують певний виставковий бренд компанії та ринку загалом. Саме на цьому етапі в країні розпочинається створення сучасних виставкових центрів, які відповідають світовим стандартам і є придатними для проведення значних міжнародних виставок. Зважаючи на посилення тенденції впровадження міжнародних стандартів ведення виставкової діяльності на цьому етапі, Україна стає членом Всесвітньої асоціації виставкової індустрії.
Найпотужнішим центром розвитку виставково-ярмаркової індустрії в Україні є Київ. Масштаби виставкової діяльності у місті неухильно зростають. Така ситуація не зовсім характерна для європейської виставкової діяльності, де найбільші виставкові центри не співпадають з політичними столицями: найбільшими центрами виставкової діяльності є Ганновер, Мілан, Валенсія, Бірмінгем, Базель, Брно, Познань, Утрехт. Київ є одним з небагатьох центрів європейської виставкової індустрії, що характеризується надзвичайно високим динамізмом свого розвитку.
Участь у торгових виставках та ярмарках входить до переліку заходів підприємницької діяльності наступального характеру, органічно вписується в комплекс маркетингу і обіцяє українським бізнесменам реальні результати за умов, що причини, які спонукають підприємство взяти участь у виставці або ярмарку, буде гармонічно поєднано з глобальними цілями підприємства, зумовленими його стратегіями маркетингу та комунікацій.
Фахівці не без підстав стверджують, що організація участі у виставках і ярмарках потребує високого професіоналізму персоналу, тісної співпраці всього колективу підприємства.
Сучасний світ динамічно розвивається й інформаційні технології активно використовуються у всіх сферах життя людини, а також відіграють важливу роль в економіці країни і окремого підприємства. Організатори виставок та ярмарків також використовують різні види інформаційних технологій, які дозволяють підвищувати ефективність управління заходами, збирають, зберігають і структурують інформацію, що отримується учасниками і організаторами, знижують витрати на проведення виставково-ярмаркових заходів. Концепцією Інтернет-виставки є об’єднання IT-технологій і Інтернетмаркетингу для формування масштабованого інформаційно-виставкового інтерактивного простору. Завданням Інтернет-виставки є надання підприємствам доступу до он-лайн торгівлі і експонуванню нових товарів.
Виставково-ярмаркова діяльність — це складний, багатоплановий процес ринкової інфраструктури. Важливим аспектом її розвитку в Україні є дослідження досягнень ринкових перетворень у розвинутих країнах, вивчення світового досвіду проведення ярмарків-виставок, науковий аналіз і дослідження ефективно діючого у світі законодавства і правил ведення виставкового бізнесу. Для цього необхідна концентрація значних інтелектуальних і фінансових зусиль суб’єктів виставкової діяльності в Україні.
Виставкова діяльність в Україні стає все в більшій мірі самостійним сектором економіки, через який приходять необхідні товари і послуги з-закордону, надходить на внутрішній ринок найбільш конкурентоспроможна продукція вітчизняного виробника і формується значна частина експортного потенціалу.
У світовій економіці роль і значимість виставково-ярмаркової діяльності постійно зростає. Всесвітня асоціація виставкової діяльності (UFI), членом якої є Виставкова федерація України (ВФУ), прогнозує подальший динамічний розвиток виставкового бізнесу. Це підтверджується розвитком світового виставкового ринку: розбудовується сучасна інфраструктура виставок, збільшується кількість виставкових заходів, кількість учасників виставок тощо. Такі ж тенденції прослідковуються і на українському виставковому ринку.
На сучасному етапі розвитку, враховуючи посилення процесів інтеграції в світовому економічному просторі, виставково-ярмаркова діяльність є однією з найдинамічніших сфер розвитку світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв’язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді передових технологій та нових видів продукції.
Список використаних джерел
1. Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 336 с.
2. Кредісова А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А.І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 552 с.
3. Миронов Ю.Б., Крамар Р.М. Основи рекламної діяльності. Навч. посібник. - Дрогобич: Посвіт, 2007. – 108 с.
4. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 488 с.
5. Денисенко О.О. Роль метрополісів у становленні поліцентричних територіальних систем та структуризації простору // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. / Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. ред.) та ін. – 2008
6. http://www.expo.zp.ua/
7. http://project2.ukrinform.ua/ekspocentre
8. http://www.moldexpo.md/
9. www.ufi.org
10.The Global Association of the Exhebition Industry — Режим доступу : // http://www.ufi.org/
11.Сайт Виставкової федерації України — Режим доступу : // http://www.expo.org.ua
АНКЕТА
учасника обласних краєзнавчих читань
- Назва статті: Виставки та ярмарки як одна із форм міжнародного співробітництва.
- Прізвище, ім’я та по батькові учасника: Заколодяжна Юлія Геннадіївна
- Звання: старший учитель
- Посада та місце роботи: заступник директора з НВР, учитель географії, Сиваська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. №1, Новотроїцького району
- Номер телефона: 0974770901
- Адреса електронної пошти: zakolodyazhnajulia1807@gmail.com
про публікацію авторської розробки
Додати розробку