Виступ "Батьківські збори по-новому: якщо батьки партнери".

Батьківські збори по-новому: якщо батьки партнери.

     Важливою складовою освітнього процесу сучасного закладу освіти є організація роботи з батьками та сім’ями учнів.

      Система роботи з батьками у школі потребує змін. Це потрібно, щоб налагодити двосторонню взаємодію. Батьки мають бути рівноправними партнерами, суб’єктами у вихованні своїх дітей.

      Педагогіка партнерства, співпраця педагогічного колективу з батьками може здійснюватись різноманітними формами і з використанням різних методів педагогічної діяльності. Провідною формою роботи з батьками, яка характеризується значною педагогічною доцільністю, є батьківські збори.

     Батьківські збори – це громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, класу, освітнього закладу.

     На сучасному етапі батьківські збори мають стати школою освіти батьків, сприяти згуртуванню батьківського колективу, формуванню його колективної відповідальності за весь клас і за кожну дитину окремо. Збори мають на меті залучати батьків до партнерства, співпраці з педагогами та адміністрацією, до активної участі в житті навчального закладу, класу, виховувати педагогічну культуру батьківської громадськості.

     Традиційні форми проведення батьківських зборів – лекції, бесіди, дискусії, диспути, батьківські читання, батьківські вечори. Бажано урізноманітнювати їх сучасними заходами, що дають змогу «зменшувати дистанцію» у системі «вчитель – батьки», зокрема, такими, як дискусійний клуб; лекторій; тренінг, усний журнал; гра, вікторина, батьківський ринг тощо.

     Завдяки цим формам роботи збори стають цікавими для батьків. Поступово формується батьківська спільнота. Збори повинні носити як теоретичний, так і практичний характер: розбір ситуацій, практикуми, за допомогою яких батьки змогли б набути впевненості в собі, рішучості в досягненні мети виховання, побачити можливості не тільки для розвитку дітей, а й резерви власної самореалізації.

     Результативними і цікавими вважаються «нестандартні збори»: круглий стіл, тематична дискусія батьків із запрошенням спеціалістів, спільні збори батьків і дітей.

     Збори можуть відбуватися у вигляді доповідей класних керівників, виступів вчителів, адміністрації, самих батьків, із залученням учнів, представників дитячих громадських об’єднань та організацій, керівників гуртків,студій та секцій. Вони можуть супроводжуватися показом презентацій, творчих робіт, виступами художньої самодіяльності тощо.

     Ефективність батьківських зборів значною мірою залежить від вибору вчителя для обговорення з батьками актуальних і цікавих для них педагогічних проблем. Бажано, щоб збори були просвітницького спрямування. При цьому варто пам’ятати: батьківські збори не повинні зводитись до монологу класного керівника. Це – взаємний обмін думками, ідеями, спільний пошук вирішення проблем .

Тематика педагогічних бесід та доповідей на клас­них зборах визначається вчителем відповідно до річного плану роботи з батьками. При цьому неод­мінно мають враховуватись інтереси та побажання батьків. Зміст такої бесіди повинен містити не тільки теорію питання, але й конкретні рекомендації. Бесі­да з батьками передбачає жвавий обмін думками, участь у ній кожного з батьків.

Класні батьківські збори слід проводити раз на семестр. Проте, за можливості, краще організовува­ти їх частіше. Особливо це стосується батьків пер­шокласників, які більшою мірою потребують педа­гогічних порад щодо організації життя, навчання та виховання дитини.

Традиційні методи та прийоми роботи з батьками:

• спостереження;
• бесіди;
• анкетування;
• учнівські твори – роздуми.

 Вправи , які можна запропонувати батькам:

• На початку зборів можна провести ранкове коло.
• «Шапка запитань»

Ідея «шапки запитань» полягає в тому, що батьки складають одне одному запитання-записки, кладуть їх у шапку, потім витягують — кому яка дістанеться. Як відповідати — радяться парами (хоча, нагадуємо, трійки стабільніше: якщо раптом «коса найде на камінь», то тут потрібний третій).

• Вікторини

Ось уявіть, приходить вчитель на батьківські збори і викладає на свій стіл аркуші зі шкільних зошитів (краще старих). Завдання батькам: по почерку з’ясувати аркуш свого сина або доньки.

• Розповідь за малюнком

Батькам пропонують розповісти про те, що показала (чи хотіла показати) їхня дитина своїм малюнком. Тут для деяких батьків і вчителів можуть виникати різні повчальні несподіванки.

• Чарівна паличка

Батьківський варіант естафети «Чарівна паличка» полягає в такому. «Чарівну паличку» — олівець, лінійку або парасольку — батьки передаватимуть одне одному по рядах. При цьому їм потрібно буде називати (без повторень) будь-яку якість особистості або рису характеру (добрий або злий, слухняний або невихований тощо).

• Слова вдячності (бліц-опитування)

Суть цього бліц-опитування полягає в тому, що його можна проводити і під час спільної зустрічі батьків та дітей, і почергово: спочатку з учнями, а потім із батьками, знайомлячи їх з відповідями для зіставлення, порівняння й ознайомлення.

• Кошик побажань

На аркушах батьки пишуть побажання чи пропозиції  щодо подальших планів.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, при використанні різних форм роботи учитель має вра­ховувати важливість таких чинників:

1. Запрошення батьків до співпраці. Часто вчитель вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.
2. Дотримання позиції рівноправності. Об’єднан­ня зусиль учителя та сім’ї школяра можливе за взаєм­ного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобо­в’язує професійний обов’язок.
3. Визнання важливості ролі батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.
4. Вияв любові, захоплення їхньою дитиною. Пси­хологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатію до неї, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, охочіше спілку­ються з ним, налаштовуються на співпрацю.
5. Пошук нових форм співпраці. Учитель може за­пропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши Їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Досить ефективним у налагодженні партнерської взаємодії буде запровадження традицій. Так, наприклад, однією із традицій є заохочення батьків та дітей за активну роботу. Це може бути нагородження відзнаками, грамотами,  святковий концерт, екскурсія, походи класу спільно з батьками, відвідування гуртків дітьми та їх батьками, зустріч за круглим столом  тощо.

     У родинному вихованні батьки і педагоги як партнери взаємодоповнюють одне одного, співпрацюють намагаються скоригувати недоліки, прорахунки у вихованні.

     Наша співпраця – це взаємна довіра, повага і доброзичливість.