1 липня о 18:00Вебінар: Дискусія та дебати в освітньому процесі

Виступ еко бригади "Первоцвіти просять захисту"

Про матеріал

Сценарій "Первоцвіти просять захису" можна використати як виховний захід , що має на меті навчити учнів бережно ставитися до природи.

А також допоможе у роботі екологічних гуртків та розвитку в учнів екологічної компетентності, розуміння антропогенного впливу на природні екосистеми.


Перегляд файлу

Шановні друзі.

Цього року, у березні, ми відзначаємо 200 річчя з дня народження Великого Кобзаря – поета, художника борця, який окрім усього , був великим цінителем природи. І тому саме його словами почнемо виступ нашої агітбригади.

 Музика

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.

А на полі жайворонок,
Соловейко в гаї –


Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.

Рай тай годі,

А для кого?

Для людей

А люди?

 

  1. А люди не завжди гідні цього раю.
  2. І болить   серце , і крається душа, коли зійдуть сніги навколо,  і відкриється нашим очам звалища сміття в ярах, в лісах, в здовж доріг пеньки…

 

  1. Соромно за нас.
  2. Звісно , не всі такі.

1 Одиниці.

2Але ці одиниці псують імідж всього села, сіл, міст, країни взагалі

 

(виходять всі учасники )

Під музику виходять учасники агітбригади.

 «Вчать у школі»

  ДПО вітає вас!

В нас бригада –ас і клас!

І ,звичайно, вам відкриєм свої плани

Ми для того,  щоби жити

 І природу захистити

 Ми будемо і природа буде з нами!

В нас одна свята мета.

Ціль, ми скажем не проста,

Щоб співати нам чи просто говорити:

 Треба діяти не тужити,

І природі послужити,

Берегти  цей світ, бо нам у ньому жити.

Всі: Ми...

1 учень  Ті, що вийшли на цю сцену.

Всі: Ми...

2 учень Ті, що стоять перед вами.

Всі: Ми...

3 учень Ті, що говорять ці слова.

Всі: Ми...

4 учень Екологічна агітбригада „ДПО”

   ВСІ: Дністровські  природоохоронці

 

Наш девіз:   «Торкнись природи тільки серцем»

 

5 учень Прийшли агітувати ми за природу,

  ВСІ: Щоб зберегти для нашого народу.

6 учень:  Весняні квіти – первоцвіти!

ВСІ: Перших,  які не злякались зими

7 учень .Тих хто під снігом розквітнули сміло

1 учень  Тих хто весну нам віщує грайливу.

2 учень Тих хто красою чарує своєю.

3 учень  Тих хто  про захист  у нас  благає

4 учень  Тих кого  слід оберігати  від людини

ВСІ   ЦЕ ВЕСНЯНІ КВІТИ - ПЕРВОЦВІТИ

 

Весна війнула вже крилом,

Пташки співають голосно,

І на узліссі за селом

 Зявились перші проліски

 (Пісня на мотив Чорнобривців насіяла мати)

Пролісочки стали розквітати

В нашів славнім ріднім краю,

Їх не можна , людоньки,  зривати –

Прикрашають хай землю мою.

Як на ті первоцвіти погляну,

 Я красу відчую.

На хвильку я Мавкою стану,

 і повітря чудове вдихаю

 

Я – Мавка, я – німфа лісова. Ви чуєте мої палкі слова?

Я так люблю оці дерева й квіти.

Ой,люди, ніде правди діти:

Я тут живу , як уві сні,

 Я так прекрасна навесні.

А взимку все це засинає.

І білим снігом покриває

Оцю чарівною красу

Й мою дівочую косу.

А я прокинулась, дивіться!

То ж друзі всі мої зійдіться!

 

 (до Мавки виходять квіти первоцвіти)

Мавка Ти  хто?

 Підбіл   Я маю чудову  сонячно-жовту  квітку  підбілу звичайного. Люди називають мене  «мати-й-мачуха».

Це тому, що в мене влітку виростають цікаві листки — зверху гладенькі, темно-зелені, лискучі. Зате знизу — наче підбиті сірим кожушком, вкриті густим плетивом волосків. Прикладіть верхнім боком до щоки — і відразу відчуєте холод, а нижнім — м’якість і теплоту. Звідси й назва: мати-й-мачуха, тепло-й-холод.
Мої квіти вміють визначати час! Вони завжди закриваються і засинають о 17 годині.
А ще вони мають багато нектару, пахнуть медом, їх дуже люблять бджоли.
Мавка . Ти мені подобаєшся! Я вкрию твоїми квітами Землю, і вони, ніби сотні малесеньких сонечок, засвітяться на необжитих схилах. Але ти не лісова квітка

 І тане сніг, і швидко ллється
Вода грайлива з висоти,
І сонцю радісно сміється
Квіток пучечок золотий.

Мавка  Ти сам завітав до мене на весні?

Підбіл Так тому що підсніжник десь пропав, а проліска ще не проснулася , тай сон - трава ще спить у своєму  сріблястому кожушку.

Мавка  Таке не могло статися щоб підсніжник не прийшов стрічати весну з ним мабуть щось трапилось.

( Із- за сцени тривожна музика . Слова автора)

Раптом сойка

Різко зойкне:

- Бережись ,хто може!

Йдуть до лісу

Браконьєри.

Ніхто не поможе

 

Той свердло

 у бік березі

глибоко встромляє

бере соку скільки може.

Дірку ж залишає

 

Сохне бідна і ніхто,

помогти не хоче,

Не заб’є  в глибоку рану

 З дерева кілочок

 

Хтось жадібно на поляні

Проліски зриває.

Цілі жмені

Цибулинки

з землі вириває

 

То й фіалки

 Рве без жалю,

Топче чоботами

Залишаючи по собі

Незлічимі рани…

 

На дорозі, що із лісу

В поросі, зівялі,

Бідні квіти,

Кинуті  без жалю

 

 А додому йдуть щасливі

І собою горді

Мародери

Відпочилі

на лоні природи.

 Мавка

 Не смій!

То мої молодші брати  й сестрички,

Хай собі ростуть у Нересті,

 у лісі біля Довбуша кринички.

 Вони дають тобі силу, приносять натхнення,

На це вони отримали благословення.

 Не смій чіпати! Геть із лісу!

Підбіл

Не чіпай- це первоцвіти!

Їм радіти будуть діти!

А дорослі – милуватись,

То ж не можна з них знущатись!

Мавка

Чи чуєш ти , людино!

Грім гуркоче грізно.

Спокутуй свої провини,

Поки ще не пізно

Браконьєр  І   Та як спокутувати?

 Браконьєр ІІ  Що ми такого зробили, що ви так нас налякали?

 Браконьєр  І   Не читав я у книжках

                          бо уроки прогуляв

                          та всеріно я не чув

                щоб рослини розмовляли,

               А мавка у лісі як пава гуляла

 

 Еколог

Ти нечув ,як плаче ряст,

Як страждав підсніжник,

Проліски благали ніжно…

Ти не чув???

Браконьєр  І   Та не чув?

 Браконьєр ІІ  Тай що?

 

Підбіл

 О! А ви не знали, що

В лісі є такі дива,

Тут всяке в нас бува.

То Мавка , донька лісова

Вона  у лісі старша

Мавка

О, боже!  Люди схаменіться!

За розум разом всі візьміться!

Природа- це ваша душа й життя.

Яким же будуєти  ви майбуття?

Браконьєри (разом)     Не знаєм! Поможіть

 

 

 

 

 

Мавка . Друзі Давай те разом допоможемо цим несщасним!  І розкажемо про кожну квітку!
Підсніжник. Мої квіти ніжні, пониклі, наче виточені з найтоншої порцеляни, дзвоникоподібні, білосніжні. Я виростаю з-під снігу, я перший посланець Весни! Мене називають квіткою надії... Старовинна легенда розповідає, що коли Адам і Єва були вигнані з раю, ішов сніг на Землі, і Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і подати надію на кращі часи, декілька ажурних сніжинок перетворились на чудові квіти підсніжника — провісника тепла, символ сподівань на краще майбутні. Так я і лишився у народі символом надії.


Мавка (до залу). Я бачила, деякі люди рвуть у лісі підсніжники цілими кошиками і кудись везуть. А в лісі їх стає все менше і менше. А мені боляче — люди, не виривайте з мого вінка квітку надії — білосніжний Підсніжник!
БРАКОНЬЄР  II. Ой, Мавко ! Блакитне весняне небо впало на землю і синіє серед голого віття лісових дерев!


(До групи підбігає пролісок, що вже вийшов на сцену, сідає під деревами.)
Проліска дволиста. Придивись, то не небо, то ми, проліски. Весна подарувала нам його голубінь, а Березень засіяв нами дубові ліси, тому весною в лісі два неба; одне над головою, а друге — під ногами.
Так, ми синьоокі вісники Весни.
Немовби в синьому вінку
Галява між дубів —
То квітнуть проліски в гайку
І синій сон зацвів.

 

 

Еколог  Цими чудовими дзвоникоподібними квітками  вкриті  луки, ліси, узлісся . Білоцвіт — чарівний. Я гадаю, усім подобаються його квіти з шістьма молочно-білими пелюстками, на загострених кінчиках яких Березень намалював зелені плямки.
Білоцвіт. Друзі! Я відкрию вам один секрет. Я можу рости не тільки в лісі, а й у саду, на клумбі. Ще в XV ст. люди, зачаровані моєю красою, садили мої цибулинки в пухкий фунт і з нетерпінням чекали, поки Весна розтопить сніг і я почну цвісти. Спробуйте, посадіть одну мою цибулинку, і через декілька років у вас буде ціла клумба!

Браконьєр І (підбігає до Білоцвіту). Дякую, ми обов’язково спробуємо!

 

Еколог . Я всіх запрошую до лісу. Подивіться — над морем трійчастих зелено-сизуватих листків здіймається справжнісінька повінь суцвіть-китиць з білими, рожевими, бузковими, пурпурно-фіолетовими квітами, які мають витончений запах меду з ваніллю. Це ряст. Наукова назва рясту в перекладі означає «чуб», «ковпак».
О, послухайте...
( Слухати спів жайворонка) чи Топчим топчим ряст


Ряст . Це жайворонок, люба Мавко! Саме з ним пов’язана легенда про ряст: летіли над лісом жайворонки, посварились між собою та й почали битися. Билися так, що аж шпорки та чуби свої погубили. Попадали вони на родючий лісовий ґрунт і попроростали гарними весняними квітками.

Браконьєр Ой, що це за квіти?

 

Сон-трава (виходить на середину, чути дзвіночки).
Мої квіти великі, дзвоникоподібні, темно-фіолетові або пучкові, закутані від весняних холодів у теплий кожушок густого опушення білястих волосків. Ніби сріблясте сяйво оточує мене, а всередині квітки є багато жовтих тичинок і маточок, які спірально закручені і нагадують золоті пружинки. Вони розхитуються під поривом вітру і ніби дзвенять (чути знову дзвоники).
Еколог  На ніч квіти сну закриваються, схиляючи свої голівки, засинають. Може, тому в народі назвали цю рослину так поетично: сон-трава, сон-зілля, сончик.
А стародавнє слов’янське повір’я говорить, що коли покласти сон-траву на ніч під голову, то уві сні побачиш своє майбутнє.
Мавка . Який коштовний подарунок,  Який чарівний, гарний! Але дуже рідкісний

Браконьєр  . Я зауважив, що кожної весни настає період, коли посилюються вітри. Саме в цю пору з’являються у наших лісах надзвичайно ніжні, досить великі білі квіти з жовтими серединками, їх завжди так багато, що ніде ступити. Що то за квіти?

Мавка . То все пустунка Весна. Коли я подарувала  Весні ці квіти, вона, тішачись, вкрила ними всю землю...
І раптом налетів Вітер і почав розхитувати їх білі голівки. Вони затріпотіли ніжними пелюстками і ніби біло-зелені хвилі покотилися лісом. Було так гарно, легко, і я назвала ці квіти «анемон» — вітер.
Анемона дібровна. З тих пір і називаємося ми анемонами дібровними — квітами весняних вітрів. Нас дійсно всі люблять, усі захоплюються нашою красою... і зривають, зривають, зривають... цілими оберемками. А зірвані, ми швидко в’янемо, втрачаючи красу і життя... Ми просимо: не чіпайте нас, не забирайте з лісу — нашого дому. Приходьте в гості, відпочивайте серед нас, тільки не рвіть, не позбавляйте весну її улюбленої квітки!
Еколог  (виводить медунку темну). Мавко! Подивись на цю рослину — таку загадкову і гарну! Ти зможеш уквітчати нею всю Україну, кожен лісистий куточок.
Медунка. На моєму стеблі — мініатюрний різнобарвний букетик — пурпурові, рожеві, фіолетові, блакитні, сині квіти, ніби райдуга.
Браконьєр . Ти схожа на різнокольорові ліхтарики, що світяться проти сонця серед дерев як святкова ілюмінація на честь  свята — свята Весни.
Медунка. Моя назва медунка, бо в мені багато нектару, і комахи прилітають до мене, а мої різнокольорові квіти подають їм сигнал: світлі — багато їжі, синіє квітка — мало. Я лікарська рослина. Але не рвіть мне на букети — я не виживаю у воді, у вазі. Я лісова рослина.

 Еколог  Ранньою весною цвіте також шафран. Це рослина також має високі декоративні якості. Всі ці ранньовесняні квіти нещадно знищуються місцевим населенням для продажу.                                                                                               Ця квітка  присвячена кроку . Згідно дравьогрецькій  легенді , шафран з’явився так: юнак на ім’я Крок змагався з вісником олімпійських богів Гермесом в метанні диску. Під час змагань диск випадково попав у Крока і юнак загинув. Із його крові,яка полилася на землю, виросла квітка крокус (шафран).

Надіваю я весною

Жовтий сонячний каптан,

Позмагаюся красою!

Ну а звуть мене … Шафран.

 

 

Браконьєр Тепер буду знати і їнших буду повчати

 

Ось така екохвилинка

Для дорослих і дітей.

 

Щоб нам краще зрозуміти ,

як  природі важко жить.

 

Ми сьогодні закликаєм,

Всі  природу бережіть!

 

Збережіть і чисту річку,
Збережіть  красу узллісь.

 

Щоб нащадкам залишили

Ми красу своїх лісів.

 

Щоб галявини у лісі

 Були наче у вінку

 

Щоб там квітли первоцвіти

Розквітали на весні

І щоб люди шанували

Всю оцю земну красу.

Учень 1  Весняні зорі –перші квіти

  У ваших душах хай цвітуть!

 

Учень 2  Друзі! Оберігайте і ви первоцвіти – це перші зелені красиві зірки весни! Нехай вони зоріють радістю вам.

 

Учень 3  Нехай в кожному серці, в кожних чесних грудях квітне лише радість

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, Сценарії
Додано
1 лютого 2018
Переглядів
1132
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку