Дорогі випускники!
Ось і настав цей незвичайний день. День святковий, радісний, веселий, і водночас сумний. День розставання зі школою. Це велике свято для кожної
людини. Цього свята немає в жодному календарі - воно буває лише раз в житті кожного із нас. Шкільні роки позаду. А попереду самостійне життя .
Щаслива і хвилююча хвилина -
В життя доросле вам найперший старт.
Нехай воно у кожного складеться
З досягнень, з перемог, з хороших дат.
Вчителі передали вам свої знання, вклали в кожного часточку свого серця. Від сьогодні кожен
піде своїм власним шляхом, не оглядаючись, не чекаючи підказок, кожному доведеться самостійно
шукати відповіді на безліч питань. Звичайно було
б добре, якби завтра на вашому шляху зустрілися розумні, справедливі люди і належно оцінили б ваші здібності, таланти, допомігши здійснитися вашим мріям. Якось одного разу в одного письменника запитали «Які люди потрібні людству?, і він, не замислюючись відповів: «Людству потрібні всі люди. Непотрібних людей не буває.» Тож всі ви, дорогі випускники, потрібні у цьому житті, а тому зумійте реалізувати себе, розвинути свої здібності, здобути потрібну професію. Тільки хочеться нагадати вам,що найрідкісніша і найпотрібніша професія в усі часи - бути гарною людиною. Тож розвивайте в собі найголовніший талант - талант людяності, і тоді не лише вам буде добре у світі, а також тепло і затишно тим людям, які перебувають поряд.
Нехай на довгій життєвій ниві завжди буде хліб і сіль. Шануйте батька і матір, що дали вам життя і ростили вас. Шануйте вчителів, які дали вам знання і прагнули виховати вас чесними, добрими людьми.
Давайте ще раз, подивимося на наших чудових випускників.
Вони щасливі уже тому, що молоді, що в них усе ще попереду. Ось вони перед нами - це і наша юність, незабутня шкільна пора.
Бажаю, щоб ви були такі щасливі все своє життя!
У добру путь!