ВСТУП

                

   Сучасний світ змінюється дуже швидко, і щоразу пропонує все нові і нові виклики. За останні десятиріччя зникли та виникли десятки різноманітних професій, постійно проводяться якісь нові дослідження, інформація швидко стає неактуальною. Перед нами кожен день постає безліч варіантів вибору щодо будь-яких, навіть зовсім незначних питань, виникає безліч варіантів вибору, як вчинити в тій чи іншій ситуації. І цих варіантів така величезна кількість, що робити ідеально правильний вибір, приймати правильне рішення кожного разу неможливо. Але є багато способів підвищити наші шанси, і особливо ефективною технікою є саме критичне мислення.

 У 2017 році розпочалася широкомасштабна реформа освіти в Україні відповідно до Концепції Нова українська школа. Її суть полягає в тому, що сучасна українська школа покликана створювати для учнів сприятливі умови для учіння, а також допомагати їм здобувати знання та розвивати вміння, які стануть їм у пригоді у повсякденному житті. Саме тому в сучасному світі на перше місце стають уміння , які не залежать від спеціалізації. Наше завдання, як педагогів, не просто навчити наших учнів певних знань, а насамперед, підготувати їх до дорослого життя.  Ми, педагоги, маємо бути першими, хто їх опанує та допоможе опанувати нашим дітям. На даний час визначають такі основні ключові уміння сучасності: креативність, критичне мислення, спілкування та співпраця, цифрова грамотність. 

 

                                                            Що таке критичне мислення.    

Отже сьогодні ми зосередимося на одному з цих умінь, на критичному мисленні. 

Що ж таке критичне мислення?

Критичне мислення – термін, який з’явився у науці завдяки філософу та класику педагогіки Джону Дьюї та його праці «Як ми думаємо» у 1910 році.

Джон Дьюї визначає критичне мислення, як активне, наполегливе та ретельне обмірковування будь-якого переконання або знання. Це визначення було створене ще на початку ХХ ст.

У наш час Британська рада визначає критичне мислення, як саморегульоване мислення, за допомогою якого продукують нові ідеї та інновації, розв’язують проблеми.

 Американський професор Деніель Вільгельм у своїй книжці «Критичне мислення. Чому його так важко навчити» зазначає, що критичне мислення охоплює такі навички: аргументацію, винесення суджень та ухвалення рішень, розв’язання проблем. Також, важливою ознакою людини, що мислить критично,є ініціативність. Адже саме вона дає можливість вирішити, як саме оцінювати ту чи іншу інформацію. Ми навряд чи можемо визнати учня, як такого, що мислить критично, якщо вчителю доводиться спонукати його на кожному кроці.  Мислення у широкому розумінні – це базова категорія, що характеризує розумові здібності. Загалом виділяють два типи мислення: інтуїтивне та критичне.ба

Люди з інтуїтивним мисленням бачать лише один шлях розв’язання проблеми та рідко коли здатні шукати інші можливості для розв’язання задач. Навіть якщо переконувати їх в тому, що є інші шляхи і вони більш раціональні – люди з інтуїтивним мисленням все одно не візьмуть їх у використання.

Розум людини спрямований на те, щоб відображатиити світ, пізнавати його, розвязувати проблемні завдання, які виникають на шляху досягнення успіху.

Критичне мислення – це володіння методами логічного аналізу інформації та її застосування, це спосіб підходу до проблеми, який дозволяє нам ґрунтовно проаналізувати ситуацію, виявити приховані проблеми (такі як упередження, маніпулювання), і лише зваживши все прийняти найкраще рішення.

Критичне мислення це:

-інструмент до розв’язання будь-яких питань,

-інструмент самовдосконалення,

-інструмент управління власним сприйняттям,

-інструмент ухвалення продуктивних, продуманих, успішних рішень.

Критично мисляча особистість здатна, як перевірити запропонованні знання та інформацію, так і змінити власну поведінку, якщо вона в тих чи  інших ситуаціях виявиться недієвою.

                                               Для чого потрібне критичне мислення?

Чому нам потрібне критичне мислення і чому нам потрібно розвивати його у наших учнів та учениць?

« Світ у якому належить жити нашим дітям змінюється у чотири рази швидше ніж наші школи, тому, якщо ми будемо вчити наших дітей сьогодні, так, як вчили вчора, ми вкрадемо у наших дітей завтра».

                                                                                                                                                                            Джон Дьюї

Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно складає перелік навичок, необхідних для успішної кар’єри. За останні роки критичне мислення піднялося у цьому рейтингу з 4-го на 2-ге місце. Уміння критично мислити надзвичайно необхідне в сучасних реаліях, тому, якщо ми не будемо впроваджувати критичне мислення у навчальний та виховний процес, то наші учні будуть програвати у конкурентній боротьбі.

Навички критичного мислення, які популяризують у XXI столітті,  дають змогу не потонути в інформаційній лавині, не піддатися різного роду маніпуляціям, допомагають приймати зважені рішення, ефективно їх вирішувати та відстоювати їх. Критичне мислення допомагає нам в пошуку нових шляхів розв’язання проблем.

Розвиток критичного мислення є важливим як для дітей, так і для дорослих, бо у світі, де має місце інформаційна війна та фейкові новини, важливо вміти розпізнавати інформацію, аналізувати джерела і мотиви, приймати зважені рішення. В період розвитку інформаційних технологій цінується вміння професійного пошуку необхідної інформації, здатність її проаналізувати, оцінити та застосувати.

Доволі велика кількість людей в наш час майже не працюють з інформацією. Вони можуть її прочитати чи переглянути. Однак не завжди вони можуть, або ж подекуди не хочуть її осмислити і зрозуміти.

Важливо усвідомити: світ не такий, яким ми його бачимо. Іноді не варто вірити навіть власним очам — можна не мати жодних проблем із зором, але при цьому по-різному відповідати на питання, які кольори ми бачимо на зображенні. Кожен із нас сприймає світ через певне дзеркало, в якому відображені ми самі. 

Наприклад, ми постійно приймаємо ірраціональні рішення і самі цього не усвідомлюємо. Навіть більшість наших спогадів про минуле хибні — нам часто здається, що ми особисто були свідками тих чи інших подій і згадуємо подробиці, яких насправді ніколи не було. 

 Кілька прикладів когнітивних викривлень:

• ефект Барнума — коли людина вважає точним описом свого характеру дуже загальний перелік рис, який насправді  підходить будь-кому (що активно використовують ворожки та астрологи);

• ефект Пігмаліона — так звані самоздійсненні пророцтва, коли стається саме те, у що ви вірили;
• NIH-синдром  — коли результат чужої праці здається не таким цінним та значущим, як власної. 

Саме для того, щоб не допускати таких помилок, потрібно  розвивати критичне мислення.

 У 21 столітті перед людиною постали нові виклики, при чому не залежно від віку та професії – потреба розвивати критичне мислення. Навіщо? По-перше, тому що це розвиває м’язи мозку, запобігає таким хворобам як Альцгеймер, деменція, хвороба Паркінсона. По-друге, допомагає ефективніше мислити та швидше аналізувати інформацію.

Основні принципи критичного мислення

Усього можна виділити 7 головних принципів критичного мислення:

• усвідомленість;
• самостійність;
• рефлексивність (самоаналіз);
• цілеспрямованість;
• обґрунтованість;
• контрольованість;
• самоорганізованість.

 

 

 

                                                                      ЯК РОЗВИНУТИ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

 

 Психолог Даніель Канеман виділяє у людській психіці дві системи.

 

 Cистема 1 — це швидкий спосіб мислення, вона дозволяє швидко приймати рішення.

 Система 2 — це аналітична робота, яка вимагає часу та зусиль. Вони обидві потрібні, але важливо залучати кожну у відповідній ситуації. Критичне мислення слід залучати

• для розуміння себе та розуміння інших;
• розуміння тієї чи іншої ситуації;
• прийняття адекватних рішень;
• саморозвитку.

Пропоную зосередитись сьогодні на чотирьох тактиках,які допоможуть розвинути критичне мислення.

1 тактика. Враховувати різні погляди.

Ми часто припускаємося поширеної помилки, коли розглядаємо проблему лише з одного боку. Наша роль, як педагогів, прищепити дітям звичку дивитися на проблеми з різних поглядів. І тут найкращий спосіб це практика, ми маємо у повсякденному, рутинному спілкуванні спонукати до розгляду питань під різними кутами. Ми можемо допомогти учням та ученицям, наприклад, коли готуємо години спілкування, виховні бесіди, чи й пропонуватимемо учням багато змістовних відкритих запитань. Потрібно мотивувати дітей бути відкритими до нової інформації, навіть, якщо вона суперечить попереднім поглядам. 

2 тактика. Оцінювати докази та свідчення. (Лупа).

Докази або свідчення , це інформація, на основі якої можна сформувати судження або рішення.  

Збір та оцінка доказів – важлива ознака критичного мислення.

Але існує дві досить поширені помилки.

По-перше, люди іноді грунтують свої погляди чи рішення на неправильних доказах.

По-друге, іноді, люди відкидають докази, що суперечать їхнім поглядам.

Якщо ми хочемо, щоб наші учні краще мислили критично та вміли розв’язувати проблеми, ми маємо впровадити одну із найважливіших стратегій навчання. А саме зворотний зв'язок.

Відгуки педагога на роботу, чи на будь-яке запитання, проблему мають бути аргументованими, ґрунтуватися на доказах та свідченнях.

3 тактика.  Розв’язувати неординарні питання.

Неординарні питання – це питання, для вирішення яких не існує передбачуваних, добре відпрацьованих підходів або шляхів.

4 тактика. Досліджувати  проблеми глибше.

Потрібно спробувати вийти за межі типових суджень, щоб зрозуміти принципи, які лежать в основі даної проблеми.  

Це дозволяє учням розуміти питання глибше, ніж просто зосереджувати увагу на поверхневих деталях.

 Отже, щоб створити сприятливі умови для розвитку критичного мислення, вчителі повинні:

-ставити змістовні запитання;

-моделювати ситуації, що потребують критичного мислення;

-системно надавати конструктивні відгуки та постійно встановлювати з учнями зворотній зв'язок.

                                                                                                                                                                                                                                                     Як наслідок учні та учениці вмітимуть

• враховувати різні погляди;
• оцінювати докази;
• розв’язувати нестандартні проблеми;
• розумітимуть підтекст, тобто приховану інформацію.

   

                                Роль педагога у формування критичного мислення.

 

Для того, щоб впровадити критичне мислення у виховний та навчальний процес, нам, педагогам, необхідно також мислити критично. Замало просто прочитати рекомендації щодо розвитку критичного мислення, педагог сам має бути людиною, яка мислить критично.

Якщо ми прагнемо навчити учнів мислити критично, то наша робота має обов’язково базуватися на педагогіці партнерства. Повага до особистості, доброзичливість і позитивне ставлення, довіра у відносинах, діалог, взаємодія, взаємоповага, розділене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього), принципи соціального партнерства (рівність сторін, обов’язковість виконання домовленостей),прагнення зрозуміти, переконати, а не наказувати, діалогічне спілкування, увага до думки учнів, ось засади педагогіки партнерства.

« Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не зявиться зло», - писав В.О.Сухомлинський.

Існує чотири компоненти, які обумовлюють поведінку особистості: ключові переконання (наші цінності), автоматичні думки (інтерпретація подій зовнішнього світу), емоції та почуття, поведінка (конкретні дії, які ми вчиняємо).

 Основу особистості складають її ключові переконання, тобто цінності в які людина вірить і вважає істинними.

Отже, неможливо змінити поведінку, не змінивши базові цінності та переконання учнів.

                                                 Як швидко увімкнути критичне мислення.

 Нажаль, ми з вами зараз живемо в умовах війни, нас хочуть зломати, посіяти паніку та хаос, зібрати інформацію та інше. Тому нам досить часто, для того щоб уникнути зайвих хвилювань, доводиться включати критичне мислення.

1. Думати. Аналізувати.
2. Виключити емоції.
3. Спиратися на перевірену інформацію.
4. У спілкуванні задавайте запитання.
5. Пам’ятайте про гіперконцентрацію фейків.
6. Порівнюйте інформацію з різних джерел та думки різних людей.
7. Шукайте протиріччя, невідповідності.
8. Відокремлюйте факти від думок.
9. Контролюйте інформаційний потік

Критичне мислення дає знаряддя для того, щоб ретельно відфільтрувати інформацію і знайти саме те, що ми шукаємо. І якщо ми використовуватимемо його, то це дозволить зробити світ більш розсудливим, тому живімо керуючись критичним мисленням.

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             

 

 

 

 

 

                                                        Департамент гуманітарної політики

                                          Вінницької обласної державної адміністрації

                                                               Комунальний заклад

              «Тульчинський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою»

                                                               Вінницької обласної Ради

 

 

 

         

            Критичне мислення.

            Основні положення

          теорії становлення

         критичного мислення»

 

                        

                                                    

                                                                                                             Сімоник Н.Ф.

 

 

                                                           

 

 

 

 

 

 

                                                         ЗМІСТ

 

1. Вступ
2. Що таке критичне мислення.
3. Для чого потрібне критичне мислення.
4. 4 тактики розвитку критичного мислення.
5.  Роль педагога у розвитку критичного мислення.