У Державному стандарті початкової освіти зазначається, вільне володіння державною мовою , що передбачає усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також, любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову, як рідну, в різних життєвих ситуація
Завдання першого класу – навчити учнів бути успішними читачами та письменниками на початковому рівні. Читачами, тому що діти мають навчитися читати цілими словами в індивідуальному темпі. Письменниками, тому що учні вчаться письмово занотовувати власні думки та почуття, на відповідному рівні. Важливо, щоб на уроках учні знайомилися з різноманітними текстами, які стосуються їхніх особистих читацьких інтересів. Тексти можуть бути художніми, науково-популярними, інформаційними.
Діти довіряють вигаданим персонажам, чи людям, яких бачать на телеекрані. Це робить їх особливо вразливими, до негативних думок. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» , типової освітньої програми, передбачає, ознайомлення школярів з основами медіа грамотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом масмедіа. Вони вчаться інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти: фільм, мультфільм, рекламу, фотографію., створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного опанування комунікативного медіа середовища.
Що це за медіа? (газета, журнал, радіо, телепрограма тощо). З якою метою воно створено? (переконати в чомусь, інформувати про щось або розважати когось)Яким способом це медіа привертає мою увагу? (звуками, відео, зображеннями, світлом яскравим чи тьмяним)Якими органами чуття я сприймаю медіа? Як це впливає на мене? Чи подобається мені чи ні?Що я думаю і відчуваю, коли переглядаю медіаповідомлення?А що можуть думати чи відчувати інші коли сприймають це медіа?На мою думку, чи вірять інші цьому медіа? Чому?Яку інформацію я отримую з медіа? У чому мене хочуть переконати? Чому?Чи можу я довіряти цьому медіа? Чому?
За способом подання можна виділити такі види інформації:• текстову (сукупність алфавітних, цифрових і спеціальних символів, за допомогою яких інформація відображається на паперовому носії або екрані монітора);• графічну (графіки, діаграми, схеми і малюнки);• звукову (звукові сигнали, що сприймаються слухом, і радіохвилі, що застосовуються в радіомовленні, телефонії);• відеоінформацію (світлові сигнали, що сприймаються зором);• мультимедіаінформацію (текстова, графічна, звукова і відеоінформація, яка надається за допомогою цифрових засобів).
Досліджуємо медіа Українська мова: «Досліджуємо медіа» (активне критичне освоєння комунікативного медіасередовища). Навчальні цілі: ознайомлення школярів з основами медіаграмотності;формування уявлення про межу між реальним світом і світом масмедіа; розвиток умінь інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо); створення простих медіапродуктів. (Типова освітня програма, розроблена під керівницьвом Романа Шияна; доступ:https://nus.org.ua/wpcontent/uploads/2019/10/5d9d8feb1ce4f316467013.pdf)
Прості візуальні або аудіовізуальні медіатексти: мультфільми Подібно до казок мультфільми формують уявлення про добро і зло, еталони гарного і поганого поводження. Через порівняння себе з улюбленими героями дитина має можливість навчитися позитивно сприймати себе, справлятися зі своїми страхами і труднощами, шанобливо ставитися до інших. Події, що відбуваються в мультфільмі, дозволяють підвищувати обізнаність дитини, розвивати її мислення і уяву, формувати світогляд.
Робота над змістом мультфільмів. Аналіз героїв. Риси характеру та провідні цінності персонажей. Власне ставлення, емпатія до героїв. Причинно-наслідкові зв’язки між подіями, вчинками персонажів та їхніми стосунками з іншими персонажами. Порівняння та оцінювання вчинків, дій героїв з використанням власного досвіду. Однозначність чи амбівалентність образу головного героя. Наявність «прихованих» головних героїв тощо