Виступ на педагогічній раді
Шевелєва Т.П
Провадження освітнього процесу
Освітній процес – це комплексна система науково-методичних та педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості через формування та застосування її компетентностей. Він охоплює всі аспекти навчання, виховання та розвитку учнів у закладах освіти.
Провадження освітнього процесу – це одна з трудових функцій, яку виконує вчитель. В рамках цієї функції формуються такі компетентності: прогностична, організаційна, оцінювально-аналітична.
Що таке Прогностична компетентність вчителя? ( Г1)
Прогностична компетентність вчителя – це здатність педагога передбачати результати навчально-виховного процесу, планувати свою діяльність та ефективно використовувати різні методи та прийоми для досягнення поставлених цілей.
Основні складові прогностичної компетентності:
-
Прогнозування: (Г1.1. Здатність прогнозувати результати освітнього процесу)
-
Педагог здатен передбачити, яких результатів навчання та виховання можна досягти в майбутньому.
-
Це передбачення базується на аналізі поточного стану учнів, їхніх потреб, можливостей та потенціалу.
-
Передбачення можливих труднощів, які можуть виникнути у учнів під час навчання.
-
Планування дій для запобігання цим труднощам.
-
Планування: (Г.1.2 Здатність планувати освітній процес)
-
Педагог планує свою діяльність, враховуючи не лише поточні завдання, але й майбутні цілі.
-
Він/вона визначає, які знання, вміння та навички будуть необхідні учням у майбутньому.
-
Складає план уроку, враховуючи особливості учнів та навчальний матеріал.
-
Вибирає оптимальні методи та прийоми навчання.
-
Адаптує свої плани до змінних умов, таких як зміни в навчальних програмах, поява нових технологій тощо.
Що таке організаційна компетентність? ( Г2)
Організаційна компетентність – це здатність ефективно планувати, організовувати та координувати діяльність, ресурси та процеси для досягнення поставлених цілей. Вона включає в себе набір навичок і знань, необхідних для успішного управління часом, людьми, інформацією та матеріалами.
Основні складові організаційної компетентності:
-
Планування: (Г2.1. Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти, згідно законодавства)
-
Визначення цілей та завдань.
-
Розробка стратегій та планів дій.
-
Встановлення пріоритетів.
SMART-цілі – це критерії, які допомагають зробити цілі більш чіткими, досяжними та вимірюваними. Акронім SMART розшифровується як:
-
S - Specific (Конкретна): Цілі повинні бути чітко сформульовані, без розмитих формулювань: хто залучений, що саме потрібно зробити, де це відбудеться, коли, які існують обмеження та вимоги, чому ця ціль важлива.
-
M - Measurable (Вимірювана): Має бути можливість кількісно або якісно оцінити прогрес у досягненні цілі: як ви дізнаєтеся, що ціль досягнута? Які будуть показники успіху?
-
A - Achievable (Досяжна): Цілі повинні бути реалістичними та здійсненними з урахуванням наявних ресурсів, часу та можливостей: чи можливо досягти цієї цілі? Чи є у мене необхідні ресурси?
-
R - Relevant (Релевантна): Цілі повинні бути значущими та відповідати загальній стратегії або потребам: чи є ця ціль важливою? Чи відповідає вона моїм цінностям або цілям організації?
-
T - Time-bound (Обмежена в часі): Для кожної цілі має бути встановлено конкретний термін виконання, коли саме має бути досягнута ця ціль? Які є проміжні терміни?
Використання SMART-критеріїв допомагає зробити процес постановки цілей більш усвідомленим, підвищує ймовірність їх успішного досягнення та полегшує контроль за прогресом.
-
Організація: (Г2.2. Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти) - ця фраза описує важливу професійну якість педагога, яка передбачає його вміння бути гнучким, креативним та орієнтованим на потреби учнів у процесі навчання. Ефективний педагог не обмежується однією формою роботи, а вміло комбінує різні підходи, щоб зробити навчання цікавим, змістовним та результативним для кожного учня.
Особливості уроку НУШ:
-
Орієнтація на учня: У центрі уроку – активна навчальна діяльність учнів.
-
Інтерактивність: Використання різноманітних інтерактивних методів та прийомів.
-
Співпраця: Організація роботи в групах та парах.
-
Критичне мислення: Заохочення учнів до аналізу, оцінювання та синтезу інформації.
-
Творчість: Створення умов для творчого самовираження учнів.
-
Формувальне оцінювання: Постійне відстеження прогресу учнів та надання зворотного зв'язку.
-
Зв'язок з реальним життям: Демонстрація практичної значущості навчального матеріалу.
Організаційна компетентність є важливою для успіху в різних сферах життя, включаючи роботу, навчання та особисті справи.
Що таке оцінювально-аналітична компетентність? (Г3)
Ця компетентність включає такі складові:
1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів: це вміння педагога застосовувати до різних видів оцінювання відповідну методику та шкалу, використовувати різні форми оцінювання результатів навчання учнів, дотримуватись визначених законодавством критеріїв оцінювання та розробляти критерії оцінювання різних видів навчальної діяльності, визначати й фіксувати результати навчання.
2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти:
це вміння педагога розвивати в учнів вміння здійснювати самомотивацію до навчання, аналіз, рефлексію навчальної діяльності та її результативності.
3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до
самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання:
Це вміння педагога розвивати в учнів навичку здійснювати самооцінювання і взаємооцінювання результатів навчання.
+
Висновок: Вчитель є і має бути освітнім менеджером, який вміє реалізовувати основні функції управління з відповідними комунікаціями і забезпечувати ефективне та результативне навчання в класі.
Джерело:
-
Наказ Міністерства освіти і науки України м. Київ від 29 серпня 2024 р. № 1225 «Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-profesiinoho-standartu-vchytel-zakladu-zahalnoi-serednoi-osvity