Виступ на педагогічній раді «Форми роботи вчителя по формуванню читацької компетентності та критичного мислення в 3 класі»

жовтень 2018 р.

Виступ

на педагогічній раді

«Форми роботи вчителя по формуванню читацької компетентності та критичного мислення в 3 класі»

Новопавлівська ЗОШ

№ 1 Читання є однією з передумов успішної адаптації молодшого школяра і в навчальному закладі , і в суспільстві загалом.

№ 2 Ми всі бачимо, що зараз школярі читають менше, ніж 5 – 10 років тому. Одна з об’єктивних причин цього явища – стрімкий розвиток мас-медійної культури. № 3 Комп’ютерні ігри, Інтернет, телебачення відволікають дітей від книг. І особливості нової мас-медійної культури зумовлюють нову компетенцію – оволодіння засобами інформаційно-комунікативних технологій. Але на відміну від письмової компетенції, формування якої в школі вже у деяких країнах є дискусійним питанням, актуальність читацької компетентності на близьке майбутнє поки що під сумніви не підпадає.

Читацька компетентність це не лише навичка читання, а уміння та навички, знання й цінності, завдяки яким людина може шукати нову інформацію для вирішення пізнавальних завдань, критично мислити.

№ 4  Читацька компетентність учнів виявляється у:

• сформованості читацької навички;
• розумінні текстів різних тем і жанрів;
• літературній обізнаності відповідно віку;
• вмінні давати особистісну оцінку прочитаному.

№ 5 Основним предметом, під час вивчення якого формується читацька компетентність молодшого школяра, є «Літературне читання».

Окрім уроків читання , формування читацьких навичок відбувається також:

• на всіх уроках, де потрібно працювати з підручником;
• № 6  в позаурочній діяльності.

№ 7  Моїм першочерговим завданням є засвоєння учнями навичок виразного й правильного читання, для цього на уроках я використовую багато різноманітних вправ і завдань (вправи на розвиток дихання, на розвиток артикуляційного апарату, картки для розчитування, скоромовки, чистомовки, тексти з малюнками, таблиці Шульте, слова-сходинки тощо). Але крім цього я також стараюся втілювати такі завдання:

• навчити розуміти та аналізувати тексти;
• ознайомити з літературою різних авторів, тем, жанрів;
• формувати цінності за допомогою художніх образів;
• навчити висловлюватися за прочитаним текстом;
• розвивати творчу діяльність у літературній сфері;
• навчити самостійно шукати потрібну інформацію з різних джерел;
• розвивати внутрішню потребу в читанні.

№ 8  Отже, показниками читацької компетентності є:

• не техніка читання дитини, а її бажання читати у вільний час;
• не вміння складати літери у слова, а використовувати будь-які тексти для особистісного розвитку.

За різними дослідженнями, виокремлюють такі чинники, що впливают на формування читацьких умінь учнів:

• читацькі вподобання та начитаність батьків (саме в родинах, де читають книжки, формується інтерес до книги у дітей);
• педагогічний вплив учителя, індивідуальний підхід до дитини на уроках;
• наповненість шкільної та домашньої бібліотек;
• можливість купувати книги;
• баланс книги та Інтернету в житті дитини.

Як бачимо, роль учителя тут невелика. Але я завжди пам’ятаю, що для розвитку читацьких компетенцій найсприятливішим є саме молодший шкільний вік. Якщо інтерес до читання не сформовано в початковій школі, це негативно вплине на подальше навчання та розвиток дитини. Якщо до 13-14 років у дитини не сформована читацька компетентність, вікно у світ книги закривається.

№ 9 Що роблю я, щоб сформувати інтерес до читання? Кожного року проводжу батьківські збори, де стараюся переконати батьків, щоб саме вони слідкували за грамотним, свідомим та виразним читанням власних дітей. Залучення батьків – запорука досягнення бажаних результатів у всебічному розвитку дитини. При зустрічах з батьками, проведенні занять у Школі батьківства я акцентую увагу на сумісній роботі педагога і сім’ї для досягнення поставленої мети. Тим більше, що людська пам'ять краще пам'ятає те, що з'являється періодично, час від часу, а не постійно перед очима. Саме це створює подразник і запам'ятовується найкраще. А тому щодня, протягом дня через певні проміжки часу, необхідно проводити невеликі за об'ємом вправи. Тобто тренуватися в читанні часто, порціями, по кілька хвилин краще, ніж читати 1—2 години без відпочинку. Намагаюся донести це батькам.

Ну і звичайно, ніхто не відміняв читання перед сном. Це може бути невелике оповідання чи вірш. Останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, і час, який людина спить, допомагає зберегти, зафіксувати останні події дня. Ось чому добре, коли читання є останньою подією дня.

№ 10 У класі оформила Центр читача, де є невеличка бібліотечка, де діти знайомляться з літературою різних авторів, тем, жанрів.

№ 11 Обов’язково ведемо Щоденник читача.

№ 12, 13 Ще з першого класу проводимо вправу «Читання для себе».

№ 14, 15 А також вправу  «Читання для когось».

№ 16 Також реалізовуючи навчальні проекти з інших предметів учні вчаться самостійно шукати потрібну інформацію з різних джерел, опрацьовувати її, робити висновки.

№ 17 Є у нашому класі настільний ляльковий театр, де діти можуть проявити свою творчу діяльність у літературній сфері.

№ 18 Після активного використання таких вправ я переконалася, що учні краще навчилися аналізувати, зіставляти, виділяти головне, вміло використовувати набуті навички. Виріс інтерес дітей до читання. Діти навчилися критично мислити, формулювати свою думку.

№ 19  Якщо учень каже: «Я люблю читати», «Я хочу читати», «Я хочу цю книгу», «Я не можу зупинитися, коли читаю», коли я кажу, що можна провести час на свій розсуд, а дитина йде бере книгу і сідає читати – я можу сказати, що моя мета з формування читацької компетентності досягнута.