Виступ на педагогічній раді "Превентивне виховання в учнівському колективі"

Превентивне виховання учнівської молоді – як один із пріоритетних напрямків виховної роботи Сонячненського НВК

Превентивне виховання – це успішна система підготовчих, попереджувальних та профілактичних дій педагога з метою запобігання формуванню негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки підлітків та організація належного догляду за їх діяльністю.

До завдань, які ставить перед собою превентивне виховання, передусім належить формування високоморальної свідомості учнів, яка є головним чинником,що впливає на вибір способів на основі морально – правових знань, уявлень, поглядів, переконань, почуттів, які склалась у нашому суспільстві і становлять суспільну свідомість, що має вирішальний вплив на формування індивідуальної свідомості.

Одним із завдань превентивного виховання є формування в учнів моральних почуттів, які б регулювали їхню поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, відповідальності тощо.

Другим завданням превентивного виховання учнів є вироблення у них навичок і звичок високоморальної поведінки. Оскільки  у кінцевому підсумку вся виховна робота спрямовується на формування соціально активної особистості.

Третім завданням превентивного виховання є формування в учнів активної позиції у соціальній сфері, тобто негативного і терпимого ставлення до проявів девіантної поведінки іншими та аморальних вчинків, прагнення взяти участь у боротьбі з цими негативними явищами, які, на жаль, ще мають місце у нашому житті, вироблення вміння протистояти негативним впливам.

Четвертим завданням превентивного виховання, яке пронизує всю виховну роботу, є подолання у свідомості окремих учнів помилкових навичок і звичок поведінки, які сформувалися внаслідок помилок і недоліків формування.

З метою психологічного забезпечення превентивного виховання соціальним педагогом та психологом Сонячненського НВК було проведено діагностування учнів вікових груп, а також вчителів.

Діагностика проводилась за такими  напрямами:

•                  психодіагностика загального розвитку та вплив на нього соціального оточення;
•                  психодіагностика окремих найважливіших якостей і властивостей особистості учня і педагога;
•                  діагностика стану знань та умінь у відповідності з їх віком  та основними вимогами до рівня їх розвитку.

Ефективність превентивного виховання підвищується, якщо:

•                  стимулюється здоровий спосіб життя і позитивна соціальна орієнтація у процесі соціалізації навчально–виховного процесу;
•                  використовуються активні форми і методи виховного впливу на учнів (діалоги, аутотренінги, дискусії тощо)
•                  педагоги використовують досягнення педагогічної та психологічної науки, оволодівають новітніми педагогічними технологіями;
•                  гармонізується сімейно – шкільне виховання на засадах гуманізму, доброзичливості, демократизму, партнерства учасників навчально–виховного процесу.

Величезне значення при корекції девіантної поведінки має перш за все розрахунок об’єкт та послідовність підібраних виховних впливів, шляхом систематичного вправляння, тренування, що ефективно впливає на всі складові рівні особистості ( фізичний, інтелектуальний, соціальний). Щоправда, кращий результат дає робота за запитами вчителів, батьків, учнів. Безперечно, при цьому слід орієнтуватися  на різні вікові структури і включати такі типові ігри: дидактичні, рольові, розвиваючі, сюжетні, ігри з правилами.

Таким чином, вчительським колективом проводиться відповідна робота:

•            шкільний облік важковиховуваних підлітків та молодших школярів, які потребують допомоги, підтримки; організація відповідної психокорекційної роботи з ними;
•            відвідування неблагополучних, проблемних сімей;
•            спільні виступи на батьківських зборах, психолого–педагогічних семінарах;
•            проведення виховних годин на морально – етичні проблеми, проблеми взаєморозуміння, поваги;
•            ведення банку даних неблагополучних сімей, дітей з інвалідністю, малозабезпечених, неповних сімей, важковиховуваних дітей;
•            консультативна робота з учнями, батьками, вчителями;
•            співробітництво з комісією у справах неповнолітніх;
•            співробітництво з медичними закладами;
•            співробітництво з центрами соціальних служб для молоді;
•            робота з педагогічним колективом школи ( ознайомлення з новинками психолого –педагогічної літератури, бесіди, консультації з питань профілактики правопорушень серед неповнолітніх тощо)

Безперечно, правопорушення тісно пов’язані з процесами деморалізації суспільства, бездомності, безробіття, з стрімким розвитком наркоманії, токсикоманії, з розпадом сімей, із розповсюдженням інших соціально – негативних явищ.

Загальновідомо, що головним напрямом діяльності у боротьбі з правопорушеннями є їх попередження, відповідним чином організована профілактична робота.

         Система профілактики правопорушень серед неповнолітніх повинна, зокрема, включати: усунення причин і умов, які сприяють девіантній поведінці;забезпечення прав та соціальних гарантій неповнолітніх;надання допомоги дітям із неблагополучних сімей.

Соціальний педагог                               Р.О. Голікова