Виступ на педагогічну раду "Стан викладання трудового навчання в школі"

Коли йдеться про зміст шкільного курсу трудового навчання, то, звичайно, мають на увазі засвоєння учнями певної системи знань, умінь і навичок. Перед школою стоїть важливе завдання творчого розвитку учнів.

Особливо актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства і школи зокрема, с використання педагогіки співпраці, педагогіки творчості. Як зазначала педагог Софія Русова. Основним у діяльності школи мас стати девіз «Допоможи мені це зробити самому». І завдання вчителя полягає в, тому, щоб не тільки не «замулити» джерела здібностей, якими обдарувала дитину природа а й розвинута ці здібності, створити всі умови дня самореалізації, самовдосконалення, самоосвіти дитини, спрямовуючи її діяльність у правильне русло. Адже, за висловом А. Дістервега,                      «... справжній учитель не повідомляє істину, а вчить її шукати».

Інтенсивне прискорення науково-технічного прогресу, наростання інформації про світ і необхідність оволодіти нею поставили перед педагогами і психологами ряд складних завдань. У всіх галузях народного господарства потрібні такі спеціалісти які б не тільки досконало володіти своєю спеціальністю, але й уміли працювати творчо. Проблема творчих здібностей переросла у соціальну. Знання все швидше починають «старіти», «відмирають» одні професії і «народжуються» інші. Частка розумової праці постійно зростає. Отже, творчі здібності людини слід визнати найістотнішою складовою  інтелекту, а завдання їх розвитку — одним із найважливіших у педагогічній роботі.

У вирішенні цього питання зацікавлена не лише держава; вчителів і батьків також хвилює розвиток здібностей у дітей, у тому числі і творчих. Існує тісний і нерозривний взаємозв’язок: задатки — обдарованість — здібності. Головними умовами формування здібностей вважаються природні задатки та сприятливі умови життєдіяльності людини Наприклад, професор генетики Единбурзького університету Шотландії Ш. Ауербах стверджує: «Рівень розумового розвитку, особливі здібності — все це результат взаємодії генетичних факторів і середовища». М. Дубінін писав: «Мозок має безмежні можливості для сприйняття різної соціальної програми, забезпечує універсальну готовність новонародженого підключитися до суспільної форми руху матерії. Реалізувати належним чином цей потенціал — завдання виховання. Риси людської психіки формуються за допомогою суспільно-практичної діяльності». Діяльність людини містить у собі два типи завдань: «старі», розв’язуванню яких людину вчили, які вона виконувала раніше, для якихнабувала знань, умінь і навичок, і «нові», яких вона раніше не робила і розв'язуванню яких ще не навчилася. Здібності передбачають уміння розв'язувати обидва типи завдань, і тому мають дві різні групи — виконавські і творчі.

Методи формування виконавських і творчих здібностей принципово різні. Виконавські здібності — продукт навчання, тобто засвоєння раніше відкритого, запам’ятовування, тренування, що є головним продуктом традиційного навчання.

Творчі здібності – продукт саморуху, самостійного розв’язування задач, самостійного розкриття закономірностей і зв’язків між предметами та явищами, продукт роботи мозку по шляхом «… від відкриття істин, усім відомих, до вікриття істин, нікому не відомих» (К.Ціолковський). Це продукт розвитку, причому розвитку вільного, за якого цікавість, захоплення і пристрасть – головні рушійні сили.

На своїх уроках я і звертаю увагу на розвиток творчих здібностей. Це самостійні роботи творчого характеру, пошук нових методів проектної діяльності учнів. Особливе місце займає дослідницький метод навчання (можна створити у класі дослідницькі групи, які звітують одна перед одною після вирішення заданої проблеми). У процесі дослідження учні можуть використовувати різні літературні джерела, виконують малюнки, схеми, аналізують результати, відповідають на запитання, одержуючи, за потребою консультацію вчителя.

Творчі здібності учнів проявляються в ситуації, коли треба знаходити в

реальній дійсності нові проблеми, бачити їх нові сторони. Для цього задана діяльність повинна бути новою (хоча б на першому її етапі) і цікавою для всіх.

Пропонований матеріал повинен містити (у прихованому вигляді) ряд цікавих проблем, які не слід відкрито формулювати. Наприклад, кожне окремо взяте завдання може не виступати як проблемна, але в сукупності з іншими завданнями дає можливість знаходити нові прийоми розв’язування, ставить перед учнем завдання, в ході розв’язування яких він відкриває для себе окремі або загальні закономірності. Тому задачі слід добирати так, щоб учень міг творити, мислити, щоб він сам мав можливість досягти вершин інтелектуальної творчості. Будучи простою, задача має бути достатньо цікавою і викликати інтерес до неперервної, довготривалої діяльності. Адже, як відзначав психолог Л. Виготський «..задачі, які ставляться перед учнями, мають випереджали вже досягнутий ними рівень на один крок». Тільки так серед дітей можна виявити обдарованих для поглибленої роботи з ними. Важливим є не стільки те, чи розв'яже учень задачу, скільки те, як він буде думати, розв'язуючи її.

Тому на уроках я намагаюся створити умови, що забезпечують формування пізнавальних інтересів, які я поділив на дві групи:

1) пов'язані зі змістом навчального матеріалу новизною (нові факти, закономірності, способи пізнання тощо); зіткненням особистого досвіду учнів з системою наукових понять; виявленням історичного аспекту шкільних знань, включенням до матеріалу, що вивчається, фактів з історії та сучасного етапу науки;

2) пов’язані з організацією різних самостійних робіт, у ході яких учні ознайомлюються з новими способами розв’язування задач, включаються у нові види пізнавальної діяльності, зіштовхуються з різними тенденціями і точками зору; залученням учнів до дослідницької роботи, виконання творчих робіт (реферати, доповіді кросворди.)

У своїй діяльності я використовую дидактичний матеріал, який диференціюю за рівнями складності і застосовую, враховуючи інтереси і нахили учнів. Адже, як відзначала Ж.Санд, «...жоден розум не буває тотожним іншому, і ніколи одні і ті самі причини не викликають в різних умах однакових наслідків».

Для контролю знань добираю завдання трьох видів, що відповідають рівням навчальних досягнень учнів:

1. репродуктивні (потребують відтворення) – обов’язковий рівень;
2. реконструктивні (потребують перетворення відповідних знань і вмінь, застосування їх у новій ситуації) – достатній рівень;
3. завдання, які потребують творчого використання знань і вмінь – високий рівень.

Викладання трудового навчання та «Технології» здійснюється згідно чинних програм Міністерства освіти і науки України. Складова навчального процесу з трудового навчання становить усього 7 годин: з них – 4 год на тиждень – технічна праця, та 3 год на тиждень – обслуговуюча праця.

У школі для вивчення предмета класи не поділяються на групи хлопців і дівчат, тому зміст трудового навчання у 5-9 класах складається з варіативних модулів. При цьому учні освоюють базові модуль, який вивчається інтегровано з вивченням варіативних модулів.

Навчальний процес організовано згідно календарного і поурочного плану вчителя.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі створених учнями творчих проектів, захисту їх та урахуванням поточного оцінювання.

Забезпечення підручниками, навчальними посібниками з трудового навчання та «Технології» у школі складає 65 %.

За результатами семестрового оцінювання за 2022 – 2023 н.р. якість знань учнів 5 – 9 класів з трудового навчання складає 89%.

Покращилась і матеріальна база майстерні за період з 2019 по 2023рр., а саме за бюджетні кошти замінено вікна на металопластикові, було проведено поточний ремонт: побілені стіни та стеля, пофарбована підлога.

Було поповнено частково інструмент та матеріали для проведення уроків трудового навчання. Зокрема, руками дітей було зроблено 10 киянок, закуплено 8 лобзиків, один лист фанери розміром 1,5х1,5х0,004 м .

Щорічно дирекцією школи приділяється увага для придбання необхідних матеріалів для участі учнів в олімпіаді з трудового навчання. Адміністрація школи робить все необхідне, щоб підтримувати майстерню в належному стані (поточний ремонт, відновлення матеріальної бази, придбання інструментів, матеріалів).

На належному рівні ведеться позакласна робота з предмета. Учні школи беруть активну участь у ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання, на заняттях виготовляються вироби на конкурси, ярмарки, виставки.

Результативність участі учнів у Всеукраїнській учнівській олімпіаді з технічної праці висока. Кожного року учні є призерами олімпіад. А минулого року учень представив район на обласній олімпіаді з трудового навчання у м. Львові.

Проте, для досягнення більших успіхів у викладанні уроків з трудового навчання необхідно придбати пиломатеріали, сучасні наочні (макети, схеми, таблиці), інструменти, комп’ютерну техніку для проведення уроків “Технології».

Основною метою уроків трудового навчання є:

• формування в учнів практичних навичок творчої діяльності;
• виховання активної життєвої позиції, готовності до безперервної професійної освіти;
• формування в учнів технічного світогляду.

Тому тільки спільна праця дирекції школи, батьків, вчителів може дати

високі результати.