Виступ на педраді "Етапи розвитку елементарної математичної компетентності здобувачів освіти з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеню"

КЗО «Спеціальна школа «Мрія»

Дніпропетровської обласної ради»

ВИСТУП НА ПЕДАГОГІЧНІЙ РАДІ

«Етапи розвитку елементарної математичної компетентності здобувачів освіти з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеню»

Підготувала

вчителька-дефектологиня:

Вікторія ОРЛОВА

м. Кам’янське

2023 рік

У корекційно-педагогічній системі роботи з здобувачами освіти з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеню важлива роль належить формуванню елементарних математичних уявлень.

Загальна спрямованість моєї роботи за даною програмою характеризується намаганням повною мірою використати пізнавальні можливості учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, сприяти корекції їх розвитку в процесі навчання, а також підготувати цих учнів до соціалізації в суспільстві.

Саме поетапне формування елементарних математичних уявлень сприяє розвитку різних сторін сприймання та мислення, а отже, всієї пізнавальної діяльності в цілому.

На своїх заняттях по формуванню навичок елементарних математичних уявлень я дотримуюсь таких завдань:

1. Використання індивідуального та диференційованого підходів.
2. Активне використання гри як засобу корекції.
3. Формування у дітей способів засвоєння суспільного досвіду: наслідування, дії за зразком, виконання завдань за словесною інструкцією.
4. Сенсорний розвиток (розвиток вміння сприймати, запам’ятовувати, розрізняти, виділяти за зразком, групувати предмети за певною кількісною ознакою, абстрагуючись від інших властивостей предметів, їх функціонального призначення та розташування, відтворювати за наслідуванням, зразком, словесною інструкцією, зміни розташування предметів у просторі, перетворення множин тощо).
5. Пізнавальний розвиток передбачає формування у дітей вміння порівнювати,  узагальнювати, встановлювати відповідність між елементами множин, причино-наслідкові відношення та залежності.
6. Розвиток мовлення спрямований на накопичення та засвоєння необхідного словникового запасу, що позначає кількісні та якісні ознаки предметів, кількісні відношення, дії з предметами, на формування граматичної будови мовлення.
7. Формування інтересу до занять.

Оволодіння навіть елементарними математичними поняттями вимагає від дитини досить високого рівня розвитку наочно-образного мислення, такого як аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння. Тому, перш ніж приступати безпосередньо до самої теми, я з'ясовую, які саме особливості засвоєння математичних знань, умінь і навичок є в дітей з вираженими порушеннями інтелекту. І при плануванні своєї роботи враховую  психофізичні особливості і пізнавальні можливості дітей даної категорії.

Перший етап розвитку розпочинався з теми «Формування уявлень про себе й найближче оточення». Протягом вивчення даної теми я у дітей формувала основи психологічної готовності до навчання, встановлювала емоційно-особистісний контакт, корегувала соціальну поведінку.

Другий етап розпочинала з вивчення теми «Формування елементарних навичок поведінки». Під час вивчення даної теми формувала структурні компоненти навчальної діяльності, культури поведінки, навички колективної діяльності тощо.

На третьому етапі формувала поняття про сенсорні еталони кольору «Поняття про колір»,   навчала  звіряти  кольори, давала інструкції: покажи, дай такий самий (за кольором) кубик, кружечок. Дитина навчилася самостійно добирати кольори,  виконувати завдання за мовною інструкцією. Під час вивчення теми «Розмір предметів» формувала вміння виділяти величину й визначати її словом (великий-маленький, більший-менший, високий-низький), порівнювати величину використовуючи прийоми накладання та прикладання, результати порівняння визначати словами. Під час вивчення теми «Форма предметів» під час сенсорного сприйняття у учнів формувала уявлення про геометричні фігури, розвивала вміння шукати фігуру за зразком, називати її, вміння показувати названу вчителем фігуру.

Наступний етап «Просторові поняття». Першочерговим завданням є засвоєння дитиною орієнтування на власному тілі, яке базується на знаннях просторового розташування окремих частин власного тіла, вмінні орієнтуватися в предметно-просторовому оточенні «від себе». Я навчала дітей розрізняти напрямки «вгорі-внизу»  на базі знань сторін власного тіла. Цей зв'язок закріплювала за допомогою ігрових вправ типу «Куди показує прапорець?». Вчила відрізняти й називати праву і ліву руки, розташовувати предмети правою рукою зліва направо;  відрізняти просторові напрямки від себе: попереду-позаду, зліва-справа, вгорі-внизу.

На даний час я працюю над одним з самих складних етапів розвитку «Формування умінь, необхідних для оволодіння механізмом письма». На цьому етапі я формую у учнів технічні навички: правильне поводження з письмовим приладдям, координація рухів руки при письмі. Для укріплення та розвитку руки, координації рухів використовую пальчикові вправи, роботу з пластиліном, мозаїкою, папером,  вправи по складанню за зразком фігурок з рахівних паличок, смужок, деталей конструктора. Для підготовки руки до письма використовую малювання крейдою на дошці, олівцем на папері, обведення олівцем на папері шаблонів, малювання пальчиками фарбою.

Одночасно з формуванням навичок письма провожу роботу по вивченню чисел в межах 3 (рахунок предметів, співвідношення цифри з кількістю предметів, відшукування цифри серед інших, написання цифр).

До кінця навчального року планую продовжити вчити учнів вивчати нумерацію чисел в межах 5, розрізняти кількість і число предметів, писати цифри, розуміти їх значення.

Висновок вище сказаного: моя робота по формуванню елементарних математичних уявлень спланована і проводиться згідно програми, але завдання для дітей я спрощую в залежності від складності вад психофізичного розвитку учнів і в подальшому за необхідністю ускладнюю завдання з певної теми і збільшую кількість уроків за рахунок повторення навчального матеріалу.