Виступ на педраді "Методичні прийоми роботи з інформацією технології розвитку критичного мислення".

Ночевчук М. В.           Методичні прийоми роботи з інформацією технології розвитку критичного мислення.

Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення.                                     Джон Дьюї.             

 Сучасна модель освіти націлена на досягнення основної мети – розвиток особистості учня через призму формування життєво-необхідних компетентностей.                                                                                     Сучасне інформаційне суспільство – період високих технологій, що потребує «всебічно розвинену, здатну до критичного мислення цілісну особистість…». На цьому акцентується увага у концепції «Нової української школи».                                                                                                                                            Навчання може стати основою для формування та розвитку критичного мислення учня за умови відбору доцільних предметних методів та поєднання їх із інтерактивними технологіями навчання. Однією з них є технологія розвитку критичного мислення (ТРКМ).                                                         Суть цієї технології : розвиток критичного мислення розглядається як засіб самореалізації особистості в умовах демократичного суспільства.                                                                                                  Сьогодні я зупинюся на методичних прийомах роботи з інформацією технології розвитку критичного мислення.                                                                                                                                                                        Немає жодного шкільного предмета, який би не ніс певну інформацію. Але нерідко ми чуємо: інформація перевантажена фактами, складна для сприйняття і т. і..                                                                      Інформація – це будь-які. Невідомі раніше, відомості про яку-небудь подію, суть, процес. Важливо: самі по собі відомості нічого не варті. Із філософської точки зору інформація має триєдину сутність:                                                                                                                                                                        - об’єкт, що передає інформацію – джерело;                                                                                                                - об’єкт, що її сприймає – приймач або одержувач;                                                                                                  - процес передачі – інформаційний процес.                                                                                                                 Для розуміння нового матеріалу (незнайомих фактів, подій тощо) людина завжди повинна вирішувати певну розумову задачу, оскільки формування розуміння нового відбувається в процесі розумової діяльності та є її результатом                                                                                                                              Для « розуміння» інформації є одна із найпростіших вправ – читання тексту та закінчення речення своїми словами: «У цьому фрагменті тексту мова йде про те, що…».                                                        Це методичний прийом опорних слів або «телеграма тексту» (перегляд відео про суть цього методу відеолекції кандидата філософських наук, доцента кафедри професійного розвитку педагогів Наталії Степанової ).                                                                                                                                             У своєму житті кожна людина має дотичність до різних текстів. З дитинства ми знайомимося з казками, оповіданнями, розповідями, з часом – читаємо газети, журнали, наукові статті та ін.                                                                                                                                                                                      Щоб наше читання було усвідомленим, а не простим «просіюванням» тексту, ми маємо навчитися прийомам, які дозволять нам бути уважними,відділяти головне від другорядного, описувати, робити висновки до очевидних фактів.                                                                                                                У цьому випадку потрібно застосувати методичний прийом «Читання із маркуванням тексту» (перегляд відео).                                                                                                                                                          Для розуміння певного об’єкту, потрібно знати факти, що його характеризують. Перехід від фактів до розкриття їх сутності, до узагальню вальних висновків відбувається за допомогою розумових і практичних дій. Такі дії називаються операціями мислення,до яких належать аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та конкретизація.                                                                                                                Ми не будемо детально зупинятися на теорії, а поговоримо про деякі методики, які допоможуть навчитися різним логічним операціям, де основою є аналіз, синтез, порівняння, узагальнення.                                                                                                                                                                                      Це методичні прийоми «Знаю – хочу знати-взнав»; «Синквейн» або «Синкан» («Сенкан»), « Дерево припущень»; табличний метод (складається порівняльна таблиця або традуктивна таблиця); «Ромашка Блума» та ін.  Розглянемо деякі із них, а інші обговоримо на засіданні методичного об’єднання  (перегляд відео).                                                                                                  Підсумуємо: ми розглянули лише деякі прийоми, які дозволять навчитися методиці розвитку критичного мислення. Життя не стоїть на місці. А освіта, як інші сфери людського буття, дедалі більше розширює зони впливу, розвиває найновіші напрямки та практики.                                                        Зрозуміло одне, під час аналізу, порівняння, класифікації та висловлення власних умовиводів людина здобуває нові знання, які мають в основі вже певний набутий досвід. Обмін досвідом, комунікація з однодумцями – підготовка до прийняття нових та важливих, відповідальних рішень. Такі процеси, безумовно, впливатимуть не лише на успіх і розвиток самої людини, а й створюватимуть основу глобальному розвитку суспільних інтересів у цілому.