Виступ на районному методичному об'єднанні "Як же зробити навчання фізики доступним для кожного?"

Виступ Кралько Яни Миколаївни,

учителя фізики Покровської ЗОШ І-ІІІ ст. №2, 2017 рік

Сьогодні, в час бурхливого розвитку науки і техніки,  як ніколи,  молодому  поколінню потрібні міцні  і  ґрунтовні знання  про навколишній світ.  Дати ці знання, перетворити процесс навчання  в цікаву  і  посильну справу для кожного учня  і  є  основним завданням вчителя.

Як же зробити навчання фізики доступним для  кожного?

На мою думку, потрібно будувати процесс навчання так, щоб учень розумів і сприймав мету, поставлену вчителем, щобучень був активним учасником реалізації цієї мети. Потрібно навчити учнів спостерігати, аналізувати побачене, відтворювати в дослідах, встановлювати причини, робити свої висновки чи погоджуватися з висновками вчених. Уроки маютьз ахоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. На своїх уроках стараюсь розповідати про те, що вивчається на доступному для кожного учня рівні, організовувати обговорення так ,щоб коженучень не боявся висловлювати свої думки. Намагаюсь зацікавити учнів своїм предметом. Дію по схемі: від інтересу до здивування, від нього до активної зацікавленості та прагнення дізнатися більше , а від них до міцних знань і наукового пошуку. Досягти цього можна, використовуючи різноманітні сучасні інтерактивні методи навчання, адже інтерактивне навчання забезпечує стовідсоткове включення кожного учня в роботу, дозволяє легшездійснювати перехід від простих до складних завдань. Сплановані заздалегідь навчальні ситуації дають змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Окрім зовнішнього результату – задіяності всього класу, і навіть слабких учнів до роботи, а також покращення результативності навчання, дані технології мають і значно глибший, виховний аспект. За допомогою інтерактивних вправ учні вчаться осмислювати актуальні явища громадського, культурного життя, поважати та відстоювати власну думку, а також розуміти, що не завжди думка більшості є істиною.

Віра вчителя в учня породжує віру учня в себе. І я, як кожен учитель на своїх уроках намагаюсь використовувати такі інтерактивні методи: дуже часто на своїх уроках, коли вже вивчили деякі формули даю фізичні диктанти( наприклад у 8 класі, коли вивчали розділ «Теплові явища»);метод «Мікрофон» можна використовувати як на етапі актуалізації та коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу, цей метод дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою думку чи позицію. Я задаю запитання, а учні, передаючи один одному „мікрофон”, відповідають на них. Учні повинні говорити швидко й лаконічно.  Метод «Мікрофон» при вивченні у 9 класі теми «Електризація тіл і будова атома» учні беруть в руку уявний мікрофон (ручку) і дають відповіді на запитання:

1. Що означає з грецької мови янтар?
2. Скільки тіл бере участь в електризації?
3. Скільки родів зарядів існує в природі? Які?
4. Як називається прилад для визначення заряду?
5. Чи можна заряд поділяти нескінченно?
6. Хто і коли відкрив електрон?
7. Яка одиниця заряду?
8. Хто придумав ядерну модель атома?
9. В чому полягає ядерна модель атома? і т.д.

Іноді цей прийом поєдную з методом «незакінченого речення». Коли підбиваємо підсумки уроку, я пропоную учням продовжити речення «На сьогоднішньому уроці ми дізналися…», «На сьогоднішньому уроці найважливішим відкриттям для мене було…».

Використовую на уроках роботу в групах, в парах (наприклад щоб перевірити той же самий фізичний диктант учні обмінюються зошитами і перевіряють роботу сусіда – відбувається взаємоперевірка, вони ж самі себе і оцінюють, але під моїм контролем).При вивченні у 9 класі теми «Сила струму. Вимірювання сили струму.» об’єднуюю учнів у групи і роздаю їм такі завдання: одна група креслять схеми електричних кіл, друга група складає електричні кола, третя - розв’язують задачі, а четверта група працює з підручником – знаходять відповідь на запитання «Який струм є небезпечним для людини?» Вважаю,  що тільки стимулюючи розвиток іні­ціативності, відповідальності та самостійності учня, можна спонукати його до пошуків шляхів до­сягнення високих результатів навчання.

Ще дуже допомагають мені в моїй роботі картотека дисків БУФ, з яких я беру деякі відео-досліди, анімації, кінофільми для своїх уроків. Коли немає можливості провести демонстраційний дослід, використовую відео-досліди.

Слідуючий інтерактивний метод, який я використовую це метод проектів. Метод проектів дозволяє поєднувати теоретичні знання з їх практичним застосуванням, головне навчитися нестандартно мислити, робити щось цікаве самостійно, максимально використовувати свої можливості.Разом з 11 класом ми створили проектну роботу «Методика розв’язування задач з фізики» для підготовки учнів 11-их класів до самостійних і тематичних контрольних робіт, з учнями 9-их класів досліджували «Чому ластівки сидять на проводах і їх не б’є током?», з учнями 9-А класу спробували створити проект «Створи резистор з підручних засобів», можливо не все у них вдалося, але ми спробували таким чином закріпити формулу питомого опору. Знаючи, що провід мідний( ρ _міді =

0,017Ом*мм²/ м) питомий опір беремо з таблиці, довжина проводу теж відома, вимірюємо діаметр проводу, знаходимо площу поперечного перерізу провідника, і за формулою (R = ρ*l/S) знаходимо опір нашого резистора. На мою думку так цікавіше розв’язувати задачі і засвоються формули краще.

          Але я б хотіла зупинитися на одному з інтерактивних методівце –веб-квест. На мою думку це той же самий проект, але виконаний з інтернет-ресурсів і розміщується в інтернеті на блозі чи сайті (сторінці в інтернеті).

Однією з сучасних інтерактивних педагогічних технологій, яка

демонструє приклад інтеграції інформаційних технологій з існуючими

ситуаційними педагогічними технологіями (рольовагра, діловагра) є

технологія web-quest (веб-квест). Дана технологія створена у США у 1995 році дослідниками Б. Доджем і Т. Марчем, яківпершевизначилиметодичнівимоги  для гіпертекстового веб-квесту.

        У перекладі з англійської мовитермін web означає мережа (наприклад,

інтернет-мережа), а quest– пошук – тривалий цілеспрямований пошук, який

може бути пов’язаний з прикладами абогрою; термінтакожозначає одну з

різновидівкомп’ютернихігор. Тобто, веб-квест – цецілеспрямований пошук необхідної інформації в деякій мережі (мережі Інтернет).

         На деяких освітніх сайтах можна зустріти такі визначення веб-квесту:

- сайт у мережі Інтернет або в локальній мережі навчального закладу, з

Яким працюють актори навчально-виховного процессу під час виконання

навчальних завдань;

- сценарій організації проектної діяльності учнів з будь-якої теми;

- формат уроку з орієнтацією на розвиток пізнавальної, дослідницької

діяльності учнів, на якому основна частина інформації отримується через

ресурси Інтернету;

- вид дослідницької діяльності, для виконання якої студенти (учні)

здійснюють самостійний пошук інформації в мережі за вказаними адресами з

метою найкращого розподілу навчального часу, здобуття фактичних даних,

розвитку критичного мислення, здібностей до аналізу, синтезу, оцінки

отриманих знань;

- самостійна направлена поетапна пошукова діяльністьучасників

навчально-виховного процесу у освітньому просторі Інтернету;

- самостійна пошукова діяльність у просторі мережі Інтернет за одним

або декількома напрямками наперед продуманого маршруту до певної мети,

яку поставлено на початку маршруту, у процесіякої (діяльності) виникає

необхідність аналізувати інформацію, що зустрічається на шляху пошуку з

метою переходу до наступного етапу в напрямі мети.

          Освітній веб-квест – цеінтернет-пошук, метоюякого є навчання, тобто отримання нових знань, закріплення наявних знань,закріплення навичок користування мережею Інтернет та інших навичок з предмету.

На основі аналізу літератури щодо використання веб-технологій у

навчально-виховному процесі нами з’ясовано:

• веб-квест є новим засобом використання технологій з метою

розробки уроку, який орієнтовано на розвиток критичного мислення учнів;

• веб-квест являє собою веб-проект, в якому джерелом всіх матеріалів,

з якими працюютьучні, є Інтернет;

• веб-квест є новим ефективним методом навчання, оскільки доступ до

мережіІ нтернетмають за сучасних умов переважна більшістьучнів;

• веб-квест дозволяє налагодити ефективну самостійну роботу учнів

через залучення останніх до пошуку інформації в мережі Internet, що

в свою чергу сприяє:

- стимулюванню пізнавальної діяльності учнів,

- успішному засвоєнню ними програм навчальних дисциплін,

- розширенню інформаційного простору,

- зміцненню вміння користуватися сучасними інноваційними

розробками.

Розрізняють два типи веб-квестів: короткострокові та довгострокові.

Мета короткострокових квестів полягає у поглибленні та інтеграції знань з

певної теми (при достатньому рівні комп’ютеризації школи їх можна

влаштовувати навіть протягом семінарськогозаняття). Часовий інтервал

виконання таких квестів від одного до трьох занять.

Мета довгострокових квестів полягає в розширенні й уточненні понять,

глибокому аналізі отриманих знань, їх трансформацію й оволодіння

матеріалом настільки, щоб самостійно створювати та ускладнювати завдання

для роботи за темою. Розраховані такі квести на семестр або весь навчальний

рік. Проте цей вид web-квесту є можливим виключно за наявності у більшості учнів классу персональних комп’ютерів, під’єднаних до локальної мережі Інтернет, тому що подібна самостійна робота може виконуватись переважно у позакласний час. Оскільки тривалі web-квести переважно розглядаються як колективна діяльність і застосовуються у невеликих учнівських групах, рекомендується перетворити її на захоплюючу, цікаву навчальну діяльність.

Веб-квест складається з таких елементів:

· вступ, де зазначаються терміни проведення певної самостійної

роботи і задається вихідна ситуація;

· завдання різного ступеня складності для самостійного виконання

– розподіл обов’язків за ролями;

· посилання на ресурси мережі– надають можливість знайти і

«завантажити» необхідний матеріал: електронні адреси, тематичні чати, книги або методичні посібники, що знаходяться в бібліотеках (деякі ресурси вжеможуть бути скопійовані на веб-квест);

· поетапний опис процесу виконання завдань з поясненням

принципів переробки інформації, допоміжними питаннями, що натякають на

правильні рішення, причинно-наслідковими таблицями, схемами,  діаграмами;

· висновки– містять орієнтовні результати виконання завдання, шляхи

подальшої самостійної роботи із зазначеної теми і ті галузі, де можливо

застосувати отримані результати і навички.

Розглянемо приклад веб-квесту, який, на мою думку, відповідає

вимогам до такого виду самостійної діяльності учнів. Вивчаючи тему у

 9 класі або у 8 класі за новою програмою «Безпека людини під час роботи з електричними приладами й пристроями» ми вирішили створити проект в інтернеті (блог) або веб-квест. Учні об’єдналися в групи: теоретиків, аналітиків і практиків. Кожна група отримала своє завдання. Група теоретиків збирають інформацію про принцип дії побутових приладів

 ( мобільних телефонів, радіотелефонів, комп’ютерів, мікрохвильових печей) і створюють презентацію і розміщують її на блозі.

Група аналітиків аналізують даний матеріал, дослідують вплив побутових приладів на організм людини, складають діаграму і розміщують її на блозі.

Група практиків розробляють рекомендації щодо їх безпечночго використання і створюють буклет або бюлетень, розміщують його на блозі.

І щоб закріпити всі ці знання учні повинні були пройти тест (запитання були підібрані по тому матеріалу, який було підібрано в інтернеті.), який розміщено на блозі і який створено було на гуглі. Дітям дуже сподобалась така робота, так як вони дуже полюбляють користуватися інтернет-ресурсами.

 Я намагаюсь залучати всіх бажаючих учнів до участі у конкурсах «Колосок», «Геліантус», «Олімпус», «Левеня», але так як зараз дуже скрутно з фінансами у батьків, намагаюсь дітей зацікавити безкоштовними конкурсами .

Наприклад на сайті міжнародної природознавчої гри «Геліантус» проводиться конкурс «Вулкан на столі». Учні разом зі своїми батьками повинні були відзняти відео-дослід не більше ніж на 10 хв і виставити на сайті. 7 клас дуже зацікавились, взяли участь, чекаємо результати. Плануємо взяти участь у конкурсі «Левеня».

Ще хотілось би добавити, заохочуючи учнів до участі у конкурсах і сама хочу взяти участь у конкурсі «Учитель року 2017» від журналу колосок, І етап якого відбудеться 28 січня. На сайті міжнародної природознавчої гри «геліантус» теж буде проводитись конкурс «геліантус – учитель»  23 березня.

     Беру активну участь у вебінарах від видавництва «Ранок»:

1. Фізика 7 клас. Деякі особливості розв’язування розрахункових і графічних задач на механічний рух.
2. Фізика 8 клас. Методика розв’язування задач і виконання експериментальних завдань на складання рівняння теплового балансу.

Від видавничої групи «Основа»:

1. Дистанційна освіта та дистанційне навчання.
2. Розвиток компетенцій як стратегія життєвого успіху.
3. Формування соціальної компетентності на уроках математики в середній школі.

Щоб навчити дітей чомусь новому, займаюся  своєю самоосвітою.