18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Виступ на тему: ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА САМОРОЗВИТКУ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Про матеріал
Формування мотивації у студентів до навчально – пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної освіти. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у студентів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно – політичного, трудового, морального виховання дітей.
Перегляд файлу

ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА САМОРОЗВИТКУ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

                                                                        (Підготувала  Бушняк О.М)          

«Де особистість – там безперервний процес навчання»

(Блез Паскаль)

Мотив – це усвідомлене підлітком внутрішнє спонукання до дії.

Мотивація до навчання – одна із головних  умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона і сприяє розвитку інтелекту, і є рушійною силою удосконалення особистості.

Мотивація – це психічні явища , що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, вчинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення за планованого результату.

Мотивація навчальної діяльності студентів – це окремий етап заняття, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами – залежно від мети й типу уроку.

Потреба в самоосвіті - це внутрішня сила, яка спонукає людину до активної дії.

  Формування мотивації у студентів до навчально – пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної осівти. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у студентів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно – політичного, трудового, морального виховання дітей.

Мотивація та саморозвиток – ключ до пізнання.

  За дослідженнями сучасних психологів, серед найсуттєвіших мотивів діяльності підлітка можна виокремити: 


  • емоційне ставлення до діяльності,
  • самоствердження,
  • самореалізація,
  • престижність,
  • особиста користь,
  • орієнтація на педагога,
  • орієнтація на групу однолітків,
  • суспільна значущість,
  • обов’язок,
  • новизна.

А серед вузько - особистісних мотивів можна виокремити:

  • прагнення бути гіршим;
  • бути на рівні з товаришами;
  • прагнення бути кращим за інших;
  • прагнення завоювати симпатії однолітків, представників іншої статі;
  • прагнення постояти за себе.ф

У повсякденній праці педагоги переважно мають справи не з мотивами, а з мотивуванням студента, тобто тим, чим він пояснює для нас свої вчинки.

Способи формування мотивації:

  • -  повідомлення студентам теоретичного значення  навчального матеріалу;
  • -  можливість застосування знань у повсякденному житті;
  • -  створення проблемних ситуацій;
  • - постановка близьких і далеких перспектив у навчанні;
  • – наведення цікавих прикладів.

Засоби формування в студентів мотивів і пізнавальних інтересів:

  • - чітка організація процесу навчання;
  • - авторитет викладача;
  • - стиль спілкування викладача зі студентом;
  • - самостійна пізнавальна діяльність студентів.

Студент  на  заняттях  повинен  бути  налаштований  на  ефективний  процес  пізнання,  відчувати 

особисту  зацікавленість  в  ньому,  розуміти,  що  й  навіщо  він  виконуватиме.  Без  виникнення 

цих  мотивів  навчальна  діяльність  не  може  принести  позитивний  результат.                                 

   Щоб  досягти  необхідного  результату,  можна  використовувати  різноманітні  прийоми  пізнавальних  мотивів:

  • Бесіда    вступному  слові  викладач  окреслює  коло  питань,  які  розглядатимуться  на  заняттях);                                                                                                    
  • Створення  проблемної  ситуації (питання,  демонстрація  експерименту, або  надання  до  уваги  студентів  логічної  суперечності);                                                                 
  • Використання  прийому  «Дивуй» ( викладач  наводить  дивні  факти  або    майже неправдоподібні  історії);                                                                                                     
  • Використання  творчих  завдань  ( складання  кросвордів,  загадок,  віршів;
  • Використання  під  час  занять  художньої  та  наукової   літератури;                  
  • Створення  ситуації  успіху,  на  основі  діяльнісного  підходу  до  навчання.

Методи стимулювання інтересу до вивчення предмету:


  • - створення ситуацій пізнавальної новизни;
  • - створення ситуацій зацікавленості;
  • - метод здивування;
  • - опора на життєвий досвід студента;
  • - навчальні дискусії;
  • -пізнавальні ігри.

  Емоційні уривки з текстів, ілюстрації, емоційна розповідь викладача – це прийоми реалізації методу створення емоційних переживань у навчанні. Одним із прийомів емоційного мотивування навчання є створення ситуації захопленості, тобто введення до навчального процесу захоплюючих прикладів, дослідів, парадоксальних фактів на заняттях іноземної мови.

Для мотивації навчання актуальними залишаються поради:

  • підтримувати рівний стиль стосунків між усіма учасниками навчання;
  • підбадьорювати студенті, коли вони стикатимуться з труднощами;
  • підтримувати позитивний зворотний зв'язок;
  • піклуватися про різноманітність форм і методів навчання;
  • привчати студентів до пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі,   цілеспрямованість;
  • заохочувати виконання завдань підвищеної складності;
  • учити чітко визначати мету, завдання;
  • формувати почуття відповідальності, обов’язку;
  • учити висувати вимоги насамперед до самого себе.

  Тільки тоді, коли студент сам собі планує індивідуальну мету навчання, у нього виникає віра в себе, а це – запорука успішного навчання. Успіх ще більше посилює мотивацію.

Викладач - мотиватор обовязково зможе донести студентам, що:

  • чим вищий ступінь самоповаги, тим кращі результати в навчанні;
  • почуття радості й інтерес полегшують навчання;
  • страх і напруженість ускладнюють процес навчання;
  • невдачі у навчанні можуть призвести до бажання припинити навчання.

Виділяють кілька груп мотивів:


  • - меркантильні;
  • - професійно-ціннісні;
  • - соціальні;
  • - пізнавальні;
  • - спонукальні.

Соціальні - передусім це прагнення особистості шляхом навчання утвердити свій соціальний статус – у суспільстві в цілому, у певному соціальному колективі (сім’ї, класі та ін.).

Спонукальні - пов’язані з впливом на свідомість підлітка певних чинників: вимог батьків, авторитету викладачів, колективу однолітків та ін.

Пізнавальні - проявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються шляхом отримання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів. Пізнавальна діяльність людини є провідною сферою в її життєдіяльності. Тому, формування у студентів пізнавальних мотивів – провідний фактор успішності пізнання, оскільки через нього реалізується природна потреба людини.

Професійно - ціннісні - відображають прагнення студента отримати професійну підготовку для участі у продуктивній сфері життєдіяльності. Ці мотиви вступають в дію на етапі вибору професії і безпосереднього оволодіння професійною освітою.

Меркантильні - пов’язані з безпосередньою матеріальною вигодою особистості. Вони не є вирішальними, діють лише вибірково, залежно від індивідуальних психологічних особливостей конкретної людини.

  Отже, навчальна діяльність для різних підлітків має різний зміст. Для одних вона є засобом отримати похвалу батьків, для інших – проникнення у суспільне життя. Мотиви навчання не повинні бути пасивними і споглядальними, вони, передусім, повинні базуватися на активному інтересі до того, що вивчається.

Види та рівні мотивів навчання.

Мотивація (Маркова А. К., Матис Т. А., Орлов А. Б., 1990) - ієрархія мотивів, які забезпечують цілеспрямованість діяльності людини, джерелом якої є:

         Зовнішня мотивація

                        Внутрішня мотивація

  • -виникає під впливом і тиском зовнішніх імпульсів - вимог, наказів, примусів, викликає зовнішній дискомфорт (людина зобов'язана виконувати чиюсь волю).
  • -До зовнішньої мотивації відносяться завжди мотиви: соціальні, оціночні, на результат і т.п.
  • -виникає «зароджується» під впливом внутрішнього дискомфорту (людина діє, щоб отримати внутрішнє задоволення, отримати позитивний психічний стан).
  • -Діяльність організовується за власною ініціативою, не залежить від чужої волі.

    -Мотиви: внутрішнє задоволення, інтерес.

За характером поведінки учасників мотивація може бути внутрішня і зовнішня. Ось такий приклад.

  Під вікнами будинку літньої людини часто гратися діти. Щовечора вони збиралися на галявині перед його будинком, бігали, шуміли, чим сильно порушували його спокій. Ніякі прохання та вмовляння грати подалі від його будинку не допомагали. І тоді він придумав наступне: ­одного вечора  він вийшов до дітей і сказав: «Ви дуже добре сьогодні бігали, гралися і  кричали. За це, кожен з вас отримає сьогодні по 10 гривень». Можете собі уявити реакцію дітей?!  Мало того, що вони отримували задоволення від гри, вони отримали ще й гроші. Діти були дуже задоволені.

  На наступний день господар будинку вийшов знову до дітей та  сказав: «Знаєте діти, сьогодні мої
обставини змінилися, і я можу вам дати лише по 1 гривні». Діти взяли гроші, але грали і кричали
вже з меншим ентузіазмом.

  Наступного дня цей мудрий чоловік роздав дітям по 20 копійок і сказав: "Приходьте завтра, я вам дам по 5 копійок. На це діти відповіли: "Та ви що ми не  будемо  бігати і кричати  за  5 копійок. Так цей літній чоловік позбувся шуму і крику під своїми вікнами.

Про що ж ця історія? Вона про внутрішню і зовнішню мотивацію. Що зробив цей літній чоловік? Він знизив внутрішню мотивацію дітей (їх власні емоції, бажання вільно грати, «бігати і кричати»), перевівши її в зовнішню мотивацію (гроші), а потім прибрав і її.

  Все дуже просто. Мотивація відноситься до набору людських чинників, які штовхають людину вперед.

  Студенти із зовнішньою мотивацією, як правило, не одержують задово­лення від подолання труднощів під час вирішення навчальних зав­дань. Тому такі підлітки обирають простіші завдання й виконують лише те, що необхідно для одер­жання підкріплення. В умовах навчання таким підкріпленням найчасті­ше є оцінка викладача, вдома - ви­нагорода, подарунок, похвала.

 Відсутність внутрішнього стимулу сприяє зростанню напру­ження, зменшенню спонтаності, що справляє пригнічуючу дію на креативність дитини, тоді як на­явність внутрішніх мотивацій сприяє виявленню безпосеред­ності, оригінальності, зростання креативності та творчості.

Формування мотивації на кожному етапі заняття:

Початок заняття

Середина заняття

Кінець заняття

Етап викликання вихідної мотивації (наукова мотивація: зв'язок з майбутніми і попередніми знаннями) (побутова мотивація де в житті застосовується дане знання)

Етап підкріплення і посилення мотивації (усвідомлення і розуміння, якими способами він діє, вміє їх оцінювати, порівнювати, отримувати задоволення від процесу навчання)

Етап завершення роботи (мотивації перспективи, кінцевого результату, засвоєння знань і умінь)

  Вступна - вступна мотивація активізує навчальну діяльність студентів.

  Поточна мотивація - забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності та підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання:

• у процесі його пояснення (бесіда, лекція, розповідь);

• уході виконання практичних завдань (розв’язання задач, вирішення завдань, виконання лабораторних робіт);

• у процесі контролю (поточний, підсумковий, заключний тощо).

  Заключна мотивація - забезпечує позитивний зворотній звя’зок або інформує студентів про успішність їхньої діяльності.

Самоосвіта передбачає:

  • позитивну мотиваційну активність;
  • виявлення вольових зусиль;
  • наявність цілеспрямованості й самоорганізованості;
  • досягнення високого рівня інтелектуального розвитку;
  • сформованість певної сукупності пізнавальних умінь;
  • досягнення високої самостійності;
  • наявність адекватної самооцінки.

Формування у студентів потреби в самоосвіті:

  • Потреба в самоосвіті – особистісна якість людини, отже, й розвиток її відбувається індивідуально.
  • Інтерес студента до змісту навчального матеріалу й до процесу набуття знань.
  • Усвідомлення мотивів самоосвіти, об'єктивної і суб'єктивної значущості, теоретичної і практичної підготовки студентів, ступеня оволодіння вмінням самостійної роботи.
  • Розумовий розвиток й здатність проникнення в сутність явищ, самостійне використання набутих знань.
  • Захоплення студентів, їх хобі.

Головна мета при навчанні самоосвітнім умінням:

  • показати, що в процесі навчання можна отримати лише частину знань;
  • навчати студента способам придбання додаткових знань;
  • сприяти колективному обговоренню в групі додаткових знань.

Мотиви самоосвіти.

Соціально значимі мотиви, пов'язані з реалізацією ідеалів та життєвих планів студентів:

  • - Формування світогляду;
  • - Формування морального кредо;
  • - Підготовка до обраної професії;
  • - Прагнення усвідомити свої можливості в цьому відношенні.

  Жорсткі відносини у суспільстві зробили підлітків більш агресивними та жорстокими. Інколи вони дозволяють собі панібратське ставлення до нас, викладачів. Чітко проявляється неприйняття оцінок дорослих, незалежно від їх правильності. Існують відволікаючі фактори. Навколо вирує життя, існує безліч спокус (телебачення, комп’ютер), а тому, коли студент стоїть перед вибором між необхідністю робити потрібні, але не завжди захоплюючі домашні завдання та можливістю перегляду бойовика або телепередачі, то найчастіше перевага віддається останньому.

Небажання вчитися спричинено сукупністю причин.  Ю.К.Бабанський та В.С. Цетлін розділяють їх на дві групи: зовнішні та внутрішні.

       До зовнішніх причин належать:

  • Зниження цінності освіти у суспільстві;
  • Нестабільність існуючої освітньої системи;
  • Недосконалість організації навчального процесу (несформованість у студентів навичок навчальної діяльності, прогалини у знаннях, відсутність індивідуального підходу, нецікаві заняття);
  • Негативний вплив середовища (ЗМІ, вулиця, родина).

            До внутрішніх належать:

  • Послаблення здоровя студентів;
  • Низький розвиток інтелекту (діти перестали читати);
  • Відсутність мотивації до навчання;
  • Слабкий розвиток вольової сфери студентів.

  На жаль, з кожним роком діти все більш втрачають зацікавленість до навчання. Начебто і створюється багато для   навчання. А причина проблеми проста - дитина не розуміє, навіщо їй це  потрібно. Тобто немає мотивації.

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

     Мотивація до навчання – одна із головних умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але  є рушійною силою удосконалення особистості в цілому.

     Проблема формування мотивації - це стик навчання й виховання. А це означає,  що увага педагогів та психологів повинна бути не тільки спрямована на здійснення студентом навчання але і на те, як і що відбувається у розвитку особистості підлітка в процесі навчально - пізнавальної  діяльності. Формування мотивації – це виховання в учнівської молоді ідеалів, створення системи цінностей, пріоритетів соціально прийнятних в українському суспільстві.
  Потреби   людини  у пізнанні, самовираженні, самоствердженні - це  прагнення  до  саморозвитку та самовдосконалення.  Основними  завданнями викладача у  навчально - виховному процесі  є  стимулювання  навчально-  пізнавальної  активності  студентів  та  формування  пізнавальних  потреб.  Робота педагога, викладача, вихователя – це  мистецтво,  а  не  ремесло. 

  Справжній викладач кожним своїм словом і дією має переконувати студентів у своїй щирості, доброзичливості і справедливості. Тільки за цієї умови можна виховувати позитивні мотиви до навчання, як до відповідальної, цікавої і радісної праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури:

«Проблеми формування мотивації навчальної діяльності учнів за сучасних умов.»

1. Вартанова И.И. До проблеми мотивації навчальної діяльності//Вісник МГУ. Психологія. - 2000. - №4. - С. 33-41.

2. Гальскова Н.Д. Теорія викладання англійської мови. Лінгводидактика та методика. - М.: ИЦ «Академія», 2004. - 336 с.

3. Зязюн І.А. Мотивація і мотиви людської поведінки// Початкова школа. - 1999. - №6. - С.3-6.

4. Колкер Я.М. Практична методика вивчення іноземних мов. - М.: ИЦ «Академія», 2000 - 264 с.

5. Латишев Л.К. Теорія, практика та методика викладання. - М.: ИЦ «Академія», 2003. - 192 с.

6. Маркова А.К. Формування мотивації навчання. - М.: Просвітлення, 1990. - 214 с.

7. Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. - К.: Ленвіт, 1999. - 269 с.

8. Пассов Е.И. Ціль навчання іноземної мови на сучасному етапі розвитку суспільства// Иностранный язык. - 1997. - №6. - С. 11-12.

9. Рогова Г.В., Верещагина И.Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе. - М.: Просвещение, 1998. - 211 с.

10. Яцишин О.М. Визначення оптимальної структури мотиваційного синдрому вивчення англійської мови студентами економічних спеціальностей// Мова. Культура. Бізнес. - К., 2003. - Вип. 1. - С. 308-316.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

docx
Додано
27 жовтня 2020
Переглядів
168
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку