Виступ на тему "Організація, форми та методи вивчення передового педагогічного досвіду"

Організація, форми та методи вивчення передового педагогічного досвіду

Передовий педагогічний досвід – важливий фактор підвищення педагогічної майстерності, розвитку творчої ініціативи викладача, невичерпне джерело нового, прогресивного, жива творчість мас.

Інноваційний (творчий) педагогічний досвід - вищий ступінь прояву передового педагогічного досвіду, що характеризується системною перебудовою педагогом своєї діяльності на основі принципово нової ідеї або сукупностей ідей, у результаті чого досягається значне і стійке підвищення ефективності педагогічного процесу

Цікаві творчі знахідки вчителів є в будь-якому педагогічному колективі. Узагальнення і втілення ППД – невід’ємна складова управління методичною роботою.

За К.Д. Ушинським, передається не сам досвід, а думки, які виведені із досвіду, на основі яких можна сформулювати рекомендації.

Якщо запитати у великого художника, як йому вдається написати такий чудовий пейзаж? Він розповість, як він писав натуру, про що думав, що переживав, як створював ескізи, як змішував фарби... Всім усе зрозуміло. Але інший художник так не напише, хоч буде повторювати все, що робив майстер. Так і в учительській праці: механічно перейняти нічого не можна. Але вироблені прийоми допоможуть знайти свої підходи до вирішення тієї ж проблеми і досягти успіху.

Головна мета аналізу і узагальнення передового педагогічного досвіду полягає в тому, щоб розкрити способи і прийоми, за допомогою яких досягається позитивний ефект.

Передовий досвід вирізняється відносністю:

• передовий досвід учорашнього дня  – завтра може застаріти;
• для одних передовий досвід, а для інших – пройдений етап;
• в одних умовах передове, в інших – не має цінності.

    Тому передовий досвід потребує експертизи: вивчення, аналізу і оцінки, тривалої перевірки, оцінки з погляду досягнень сучасної науки і практики.

Критерії передового досвіду:

• актуальність;
• творча новизна;
• висока результативність і ефективність;
• стабільність;
• перспективність і відтворюваність;
• маневреність.

Актуальність досвіду передбачає відповідність досвіду вимогам сучасності, соціальному замовленню, тенденціям суспільного розвитку, державній і регіональній освітній політиці; спрямованість на  вдосконалення навчально-виховного процесу; формування інтелектуального потенціалу особистості; використання засобів  розкриття здібностей і талантів кожної дитини, виховання високоморальної особистості.

Актуальність зумовлюється масштабністю розповсюдження досвіду. Про ступінь актуальності можна судити за кількісним показником – по тому, скільком людям цей досвід потрібен.

Творча новизна полягає в комбінуванні вже відомих методик, відкритті нових форм, методів, способів педагогічної діяльності; вихід за межі відомого в науці і масовій практиці; в раціоналізації або вдосконаленні окремих сторін педагогічної діяльності, в оновленні освітніх засобів і правил їх застосування, постановці і вирішенні нових педагогічних завдань.

Без цієї якості досвід не є передовим. Якщо в досвіді немає новизни, він не являє собою для інших ніякого інтересу.

Висока результативність і оптимальність – невід’ємний показник, що передбачає забезпечення відповідного рівня знань, умінь і навичок в обсязі державної програми (стандартів освіти) з урахуванням індивідуальних особливостей і здібностей кожного учня,  їхньої вихованості, сформованості світогляду; результативність найвища в порівнянні з масовим рівнем або однакова з ним при використанні меншому часу та зусиль; сприяє  сталості одержаних результатів у часі, раціональності витрат часу, зусиль, засобів.

Найбільш результативним і ефективним є досвід з інноваційним потенціалом, який визначається перевагою нових ідей.

Стабільність (надійність) – достатня апробованість досвіду, проявляється у стійкій ефективності та стабільності методів, прийомів, форм роботи, які повторюються, постійно використовуються в діяльності педагога, і стійких результатів в умовах застосування узагальненого досвіду іншими педагогами.

Перспективність і відтворюваність – характеризують досвід з точки зору забезпечення можливості наслідування його та перенесення в педагогічну практику для застосування іншими педагогами; довгострокове збереження актуальності результатів, які отримано за рахунок освоєння досвіду.

Унікальність і маневреність, тобто неповторність,  здатність забезпечити  вибір навчальних засобів (програм, підручників) залежно від потреб і можливостей учнів.

Класифікація передового педагогічного досвіду

Залежно  від теми та змісту передовий педагогічний досвід може бути:

комплексний, що охоплює різні питання навчально-виховного процесу (зміст, методи, прийоми, форми навчання), втілення досягнень педагогіки та психології і орієнтується на поглиблення професійного досвіду;

локальний – це досвід доробку викладача чи педагогічного колективу в побудові певних компонентів навчально-виховного процесу: цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулятивного, оцінно-результативного. Найчастіше стосується певної проблеми, над якою колектив або конкретний учитель;

цільовий, що визначається педагогічними реформами або переглядом навчальних програм. Також може стосуватися індивідуальної програми підвищення кваліфікації викладача чи введення в діяльність учителів-початківців або, наприклад, з метою кар’єрного зростання (підготовки резерву директорів шкіл). Також цей напрямок може забезпечувати розширення досвіду в галузях, які не відносяться до предмета викладання (іноземна мова, ІКТ).

За характером діяльності передовий педагогічний досвід поділяється на:

дослідницький – це експериментальні пошуки способу реалізації наявної педагогічної ідеї; 

раціоналізаторський – якщо знахідки оригінальні, відрізняються від досягнутого в науці і практиці, спрямовані на  вдосконалення традиційних підходів і поглядів;

новаторський - досвід, що містить принципово нові для системи освіти педагогічні ідеї.

За кількістю авторів, носіїв досвіду (окремий педагог, група педагогів, методичне об’єднання працівників закладів освіти, районних науково- методичних центрів)  передовий педагогічний досвід може бути:

• колективним
• груповим
• індивідуальним

У структурі передового педагогічного досвіду виділяють:

• елементи досвіду, обумовлені індивідуальною своєрідністю особистості викладача;
• прийоми і способи діяльності, характерні тільки для даної загальноосвітньої галузі;
• найбільш загальні прийоми і способи діяльності, які можуть бути використані в інших галузях.

У поширенні ППД виділяють декілька етапів: виявлення, вивчення, узагальнення, опис і поширення.

Виявлення ППД

Виявлення передового педагогічного досвіду – дуже непросте завдання.

Воно відбувається в ході:

- моніторингу;

- звіту педагога про результати роботи над методичною темою;

- здійснення внутрішнього контролю;

- вивчення результатів роботи педагога над темою самоосвіти;

- атестації педагогічних кадрів.

- в ході районних оглядів, конкурсів;

 Виявлення передового педагогічного досвіду передбачає:

- визначення об’єкта (носія) передового досвіду;

- аналітичну оцінку вихідних матеріалів;

- систематизацію відомостей про передовий досвід та комплектування довідково-інформаційних матеріалів.

Виявлення передового педагогічного досвіду ґрунтується на методологічних засадах:

- об’єктивності. Педагогічні факти, результати педагогічної діяльності мають бути оцінені об’єктивно, відповідально, конкретно;

- комплексності. У підході до оцінки  педагогічних явищ необхідно виходити з  виявлення провідної ланки у структурі цілісного процесу, з урахуванням аналізу реальної педагогічної ситуації;

- науковості. Виявлення досвіду відбувається з позицій найновіших досягнень педагогічної теорії, тісного взаємозв’язку її з практикою, наукового осмислення практичних здобутків.

Науково обґрунтованим вважається виявлення досвіду на основі розробленої і обґрунтованої системи критеріїв та показників.

Вивчення ППД.

Підставою для вивчення і узагальнення передового досвіду є:

-  рішення методичного об′єднання навчального закладу (протокол);

- рекомендація адміністрації навчального закладу (довідка за підсумками діяльності, наказ);

-  рішення педагогічної ради (протокол педради);

-  рекомендації районного науково-методичного центру (протокол);

-  наказ районного управління освіти (РУО) за підсумками міських конкурсів і на підставі рекомендацій РНМЦ;

- рішення вченої ради Університету.

Для вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду створюється експертна комісія, до складу якої входять представники адміністрації та компетентні  педагоги освітньої установи; за необхідності залучаються фахівці районного науково-методичного центру,  районного управління освіти, Інституту післядипломної педагогічної освіти, Головного управління освіти і науки.

Експертна комісія складає план і здійснює вибір оптимальних методів із вивчення та узагальнення інноваційного та передового досвіду на підставі поданих претендентом матеріалів

При вивченні і діагностиці (аналізі, оцінці) передового досвіду (змісту, методів, прийомів роботи) використовується:

• спостереження, відвідування навчальних занять і позакласних заходів (цілеспрямоване сприйняття педагогічного процесу) з використанням сучасних аудіо- і відеозасобів;
• методи опитувальної діагностики:

• бесіди,
• анкетування,
• контрольні роботи,
• педагогічне тестування,
• соціометричні методики,
• метод експертних оцінок,

• вивчення думки оточуючих, колег;
• вивчення і аналіз документації НВП:

• наказів і протоколів,
• планів,
• конспектів занять і заходів,
• звітів, доповідей, повідомлень,
• методичних розробок,
• дидактичних матеріалів,

• вивчення і оцінка особистісних якостей педагога.

Вивчається: суть досвіду, його прояв, зміст, методи, форми, прийоми і засоби навчання, конкретні умови виникнення і розвитку досвіду, особистість автора досвіду, тривалість у часі існування досвіду.

Під аналізом і самоаналізом досвіду розуміють мисленнєвий розподіл цілісного педагогічного процесу на складові. Без такого розчленування неможливо пізнати, осмислити жодного складного явища.

Елементи педагогічного досвіду, які виділяються шляхом аналізу, підлягають оцінці з точки зору їх педагогічної ефективності.

У вивченні досвіду важливий не тільки результат, але й увесь процес його створення (творча лабораторія педагога). Тому бажано проводити довгострокові спостереження.

Узагальнення і опис ППД.

Спочатку збирають позитивні факти, далі знаходять їх спільну причину, основу. Досвіду дається назва, коротко формулюється його суть, розкривається оригінальність у методиці навчально-виховної роботи і її системи. Опис системи роботи викладача, його авторської технології охоплює не одну якусь сторону навчально-виховного процесу, а різні сторони досвіду, які відображають його специфічні особливості:

• підготовка викладача до нового навчального року, до вивчення теми, до окремого заняття;
• викладання нового матеріалу, забезпечення його зв'язку з життям і діяльністю учнів;
• організація самостійної роботи на занятті з урахуванням  індивідуального підходу;
• перевірка і оцінювання знань, умінь і навичок учнів, зрушення в їхньому розвитку;
• визначення домашніх завдань, їх перевірка і виконання;
• проведення позакласної роботи.

Під час узагальнення передового досвіду на перший план виходять його технологічні якості: відтворюваність, тиражування. Важлива сторона узагальнення досвіду – його теоретичне осмислення і обґрунтування. Необхідно ідентифікувати досвід, який узагальнюється з усіма позиціями класифікаційної схеми освітніх технологій.

Рішення про порядок узагальнення приймає навчальний заклад, районний науково-методичний центр, Університет.

Відповідальна за узагальнення досвіду особа систематизує дібраний матеріал, здійснює опис, визначає форму узагальнення, готує відповідний документ (протокол,  рекомендації, довідку, наказ) і подає на експертну комісію, яка складає експертний висновок і дає рекомендації з оформлення досвіду роботи з метою його подальшого поширення.

Підготовлені матеріали досвіду розглядаються та обговорюються на  засіданні методичного об′єднання, педагогічної ради, ради навчального закладу; вченої ради Університету, засіданні відповідної кафедри,  в результаті чого порушується клопотання про затвердження конкретного досвіду.

На основі матеріалів, поданих до розгляду вищим колегіальним органом навчального закладу;  районній науково-методичній раді; вченій раді  про затвердження конкретного передового педагогічного досвіду, виноситься рішення про затвердження (незатвердження) передового педагогічного досвіду.

Після отримання позитивного рішення вищого колегіального органу щодо затвердження передового педагогічного досвіду автору (колективу авторів) видається Свідоцтво.

Упровадження і поширення ППД.

Поширення передового педагогічного досвіду – це діяльність, спрямована на ознайомлення працівників освітніх закладів із суттю досвіду, обґрунтування доцільності його впровадження, популяризацію передової педагогічної ідеї та  здійснюється автором за сприянням  адміністрації освітньої установи, районного науково-методичного центру, Інституту післядипломної педагогічної освіти у таких формах:

- участь у модульних курсах підвищення кваліфікації в якості лекторів-практиків; педагогічних конкурсах як членів журі;

- виступи авторів досвіду на науково-практичних конференціях, семінарах, педагогічних читаннях, «круглих столах», засіданнях методичних об’єднань, районних школах передового педагогічного досвіду; курсах підвищення кваліфікації;

- проведення комплексу заходів: лекції, семінари-практикуми, майстер-класи, консультації, відкриті уроки та позакласні заходи; 

- публікації, тиражування інноваційного досвіду роботи (збірки: опис досвіду роботи з практичними додатками, CD-диски: розробки уроків, позакласних заходів, тестові, діагностичні матеріали і т.д.), веб-сайти, інтерактивні та мультимедійні посібники;     

- участь у виставках та конференціях.

Результати узагальнення передового досвіду можуть бути представлені у вигляді методичних рекомендацій, розробок, дидактичних матеріалів, творчої роботи, статті, навчально-методичного посібника.

Таким чином, аналіз і узагальнення передового педагогічного досвіду можуть проходити на різному науковому рівні, починаючи від простих емпіричних узагальнень без точного обліку всіх його умов і результатів і закінчуючи строгим експериментом відповідно до правил наукового доведення, які дозволяють розкрити внутрішній механізм взаємозв’язку педагогічних явищ. Кожному педагогу, який займається аналізом і узагальненням свого або чужого досвіду, потрібно постійно підвищувати науковий рівень цієї роботи.

Удосконалення передового досвіду.

Передовий педагогічний досвід характеризується перспективністю свого розвитку, і тому після його впровадження, він удосконалюється і в практиці роботи викладача, який його створив, і в роботі педагогів, які взяли досвід на озброєння.