Виступ на тему "Розвиток творчих та пізнавальних здібностей молодших школярів на уроках".

Розвиток пізнавальних та творчих здібностей молодших школярів на уроках

«Формування творчої людини треба

починати з весни життя,

тобто в дитинстві»

Ян Амос Коменський

 

       У Концепції нової української школи сказано, що сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

        Основні напрямки освіти в Україні вимагають створення школи, яка має на меті розвиток гармонійно цілісної особистості, де в центрі уваги - учень з його обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями.

Початкова ланка не може залишатись осторонь, оскільки сама в ній розкриває творчий потенціал дитини, її нахили і обдарування, естетичні смаки.

У сучасних умовах переходу початкової ланки школи на роботу за новим Державним стандартом початкової загальної освіти, який передбачає особистісно-орієнтоване навчання та формування компетентностей молодших школярів, актуально звучать цінні дидактичні заповіді В. Сухомлинського:

«Немає абстрактного учня… Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху у розумовій праці. А це значить, що в навчанні має бути індивідуалізація – і у змісті розумової праці, і в характері завдань, і в часі. Дитина народжується не з готовими здібностями, а тільки з їх задатками. Тому, якщо створити відповідні умови для розвитку цих задатків то школу поглиблює їх швидко, невимушено, успішно. Такі діти в подальшому житті стають радісними, щасливими людьми, приносять користь собі і суспільству в цілому».

        За нової парадигми освіти пріоритетним у педагогічному мисленні став новий підхід до ролі учня в навчальному процесі. Саме він повинен стати центральною фігурою на уроці. Від творчої активності учнів, їх вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, уміння спілкуватися з учнями класу, з учителем залежить результативність уроку . Вплинути на традиційний процес навчання, підвищити його ефективність, спрямувати його на розвиток особистості учня,  може використання інтерактивних технологій у навчанні молодших школярів. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, воно дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу . Розглянемо, як діють інтерактивні технології при вивченні математики в початкових класах. "Карусель" Ця модель сприяє одночасному включенню всіх учнів класу в активну роботу, наприклад, для інтенсивної перевірки обсягу і глибини наявних знань. На уроці математики зручніше розподілити дітей за варіантами, так як вони сидять парами. Учні, які сидять за першим варіантом будуть нерухомі („беріжок”), а учні, що сидять за другим варіантом − рухомі („річечка”). Таким чином кожний сидить навпроти іншого. Це виглядатиме так: І ІІ І ІІ І ІІ 1 5 9 9 2 6 10 3 7 11 4 8 12 − учень, який залишається на місці („беріжок”) − учень, який пересідає до іншого співрозмовника („річечка”).  Учні першого варіанту (нерухомі) ретельно готують запитання за певною темою, наприклад, узагальнюючий урок „Множення».

За сигналом вчителя учні другого варіанту переміщуються на одну парту вперед через певний проміжок часу (з інтервалом в 1-2 хвилини), який відводиться для спілкування учнів між собою, так званих змінних пар. Один учень „беріжок” виступає в ролі вчителя, а другий учень „річечка” − у ролі учня. У процесі роботи кожний учень „річечка”, переміщуючись повинен отримати запитання від першого, другого, третього, четвертого і т.п. учнів з варіанту „беріжок”, тобто кожний учень "річечка" повинен відповісти на 12 запитань. Отже, він має побувати на кожній парті, кожного ряду.

Використання проєктної технології в початковій школі має свою специфіку: слід ураховувати вікові та психологічні особливості учнів. Усі етапи проєктної діяльності повинні ретельно контролюватися вчителями, оскільки і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще мало. Проєкти для початкової школи в більшості випадків мають бути короткотривалі.

Залучення молодших школярів до проєктної роботи сприяє формуванню в них таких компетентностей:

уміння працювати в колективі;

уміння розділяти відповідальність;

аналізувати результати діяльності;

відчувати себе членом команди;

навички аналітичного погляду на інформацію;

здатність до адекватної самооцінки.

Метод проєктів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання, завжди припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. 

 Використання гри на сьогодні залишається дуже важливою складовою розвитку дитини. Їх використовують як на перервах , так ї на різноманітних уроках. Наприклад, урок читання в 1 класі. Тема: “Звук і літера Ж”. Учнів можна запросити на день народження літери і звука Ж. Кожній групі слід дати особливе завдання – запросити гостей – казкових персонажів, до складу імен яких входить звук [Ж];

– принести подарунки: квіти, книги, ляльковий одяг;

– приготувати святкові гостинці з цим звуком;

– запросити дітей в іменах яких є цей звук;

– назвати звірів, птахів, комах, що завітали на день народження.

Таким чином діти в цікавій формі знайомляться із звуком .

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації важливо на кожному уроці. Це особливо стосується 1 класу – перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага, набридає одноманітність. Тому гра має ввійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників.

Гру можна пропонувати на початку уроку. Такі ігри мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямовувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені їм доцільно запропонувати рухливу гру.

Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості,

Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Дидактичні ігри добираються відповідно до програми.               

У сучасних умовах розвитку України перебудова системи освіти – життєво необхідний процес. Адже сьогодні до школи приходять усебічно розвинені, ерудовані діти. Новий підхід до навчання вимагає й нового підходу до вчителя та організації його роботи. Важливим засобом активізації навчальної діяльності молодших школярів, я вважаю, є дидактичні ігри, тому що вони:

1. Органічно об’єднують триєдину мету навчання: освітню, розвивальну, виховну;
2. Задовольняють різноманітні дитячі інтереси: ігрові, пізнавальні, соціальні;
3.  Впливають на розвиток психічних процесів, на формування активної особистості;
4. Виступають як засіб всебічного розвитку дитини, зокрема, її пізнавальних здібностей;
5. Підвищують інтерес до навчання, розвивають уважність, забезпечують краще засвоєння навчального матеріалу.

 Найголовнішим завданням для себе вважаю навчити дітей мислити самостійно й творчо, зробити все, щоб дитячий талант розквітав з перших шкільних років. Щоб учні не тільки  засвоювали певну суму знань, а й проходили  школу громадянськості, щоб кращі риси людської душі були  притаманні їм протягом усього життя. Уже з першого класу починаю здійснювати процес формування творчого інтелекту. Переконана, що із вступом до школи процес формування творчого мислення дітей у великій мірі починає залежити від педагога, від того як він організовує навчання, які методи, технології, засоби використовує при цьому, які завдання пропонує учням і від того, чи сам вчитель є творчою особистістю.

      На уроках розвитку мовлення вчу дітей складати казкові історії, відштовхуючись від одного слова, наприклад,учитель або учень придумує перше слово й починає складати.  Складаємо сенкани, вірші, твори. Ось так прагну привчати дітей бути активними. Така робота не тільки сприяє розвитку словесної творчості дітей, а й збагачує їхній словниковий запас, розвиває творче, логічне й образне мислення, допомагає учням подолати сором’язливість, невпевненість у собі. Діти навчаються відстоювати власну думку, самостійно приймати рішення. А це надзвичайно цінна й важлива якість для подальшої діяльності дитини в будь- якій сфері.

          Серед шляхів розвитку творчого мислення, інтелектуальних здібностей, пізнавальної активності важливим є використання в роботі з учнями різноманітних завдань: навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних. Так під час уроків української мови  використовую різні творчі вправи, що активізують фантазію, уяву школярів:

Переставте букви, щоб вийшло нове слово:

 Кіт – тік                  Банка – кабан           Качай – чайка

Марка – рамка        Рис – сир                  Наголос – голосна

Поміняйте букви місцями, утворіть слова. Яке слово тут зайве? У яких казках зустрічаються ці герої?

 Яркащі – ящірка              лохаб – блоха

Їокжач – їжачок               ітокчоб – чобіток

(Зайве слово «чобіток».)

Мислення за аналогією. Продовжте ряд.

 Ліс – дерева, бібліотека - … (книги).

Пісня композитор, літак - … (пілот).

Доберіть слово за змістом.

Здоровий, як … (віл)                Насуплений, як … (сич)

Упертий, як … (віслюк)           Балакучий, як … (сорока)

 Напишіть твір-мініатюру. 

  Розвитку творчого мислення сприяє виконання завдань з  логічним навантаженням.Такі завдання допомагають розкрити численні якості, що лежать в  основі творчого мислення, їх головна мета, формування в дитини вміння керувати процесами творчості (фантазуванням, розумінням закономірностей, розв’язанням складних проблемних ситуацій); набувати загально пізнавальних умінь (класифікувати, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, доводити).

Щоб зацікавити учнів такими вправами, намагаюсь їх побудувати на казковому матеріалі. Вивчаючи тему «Питальне речення» пропоную дітям вправу на встановлення ситуативних зв’язків між предметами. Скласти питання, використовуючи питальні слова.

Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково-пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти. Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої, інтелектуальної особистості. Тому залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, я намагаюсь виховати творчо працюючу особистість.

Сучасний учитель озброєний сьогодні великою кількістю різноманітних методів навчання. Без знання дитини немає навчання, немає виховання, немає справжнього педагога й педагогічного колективу. Якомога глибше знати духовний світ кожної дитини - перше і найважливіше завдання педагога.

  Розвиток творчих та інтелектуальних здібностей вимагає від учителя наполегливої праці й любові, адже  він сіяч добра, правди, знань, творець дитячих душ.