Виступ на засіданні МО "Інтерактивне навчання - шлях до зацікавленості та результатів"

Інтерактивне навчання -шлях до зацікавленості та результатів

 Хочу розпочати свій виступ легендою, яку написав швейцарський педагог А. Фар’єр (1879-1960), про те, як люди створили школу за нашіптуванням диявола.

         «...І створити школу так, як велів їм диявол. Дитина любить природу, тому її замкнули в чотирьох стінах. Дитині подобається, що її робота має якийсь сенс, тому все побудували так, щоб її активність не приносила ніякої користі. Вона не може залишатись без руху - її примусили сидіти. Вона любить працювати руками, а її вчили теорій та ідей. Вона любить говорити - їй наказали мовчати. Вона прагне зрозуміти - її змусили вчити напам'ять. Вона хотіла б сама шукати знань - їх дають у готовому вигляді... І тоді діти навчились того, чого б ніколи не навчились в інших умовах. Вони навчились обманювати та лицемірити.

       Як і хотів того диявол, деякі люди зачахли, стали понурими та пассивними, утратили всякий інтерес до життя, зникли їхнє щастя та здоров'я. Зникли Любов і Доброта. Думки стали сухими та сіри-ми, душі зачерствіли, серця озлобились...»

        Ця легенда певною мірою залишається актуальною й сьогодні. Для творчості необхідне почуття свободи. Вирішуючи поставлене перед школою завдання - формувати творчу, креативну особистість, ми всі маємо пам'ятати, що для цього в першу чергу школа не повинна руйнувати природну креативність дитини. Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самооргані-зації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально – виховного процесу.

         Інноваційні методи навчання іноземних мов, які базуються на гуманістичному підході, спрямовані на розвиток і самовдосконалення  особистості, на розкриття її резервних можливостей і творчого потенціалу. Основними принципами сучасних методів є: рух від цілого до окремого, орієнтація занять на учня ( learner-centered lessons ), цілеспрямованість та змістовність занять, їх спрямованість на досягнення соціальної взаємодіі при наявності віри  у викладача в успіх своїх учнів, інтеграція мови та засвоєння її за допомогою  знань з інших галузей наук.

       Одним з таких методів є інтерактивний метод. Категорію “ інтерактивне навчання” можна визначити як :

а) взаємодію вчителя та учня в процесі спілкування;

б) навчання з метою вирішення лінгвістичних і комунікативних завдань.

         Інтерактивна діяльність включає організацію і розвиток діалогічного мовлення, спрямованих на взаєморозуміння, взаємодію, вирішення проблем, важливих для кожного із учасників навчального процесу. Отже. навчання має бути особистісно орієнтованим. Доведено, що навчання буде ефективним, якщо:

*  створюється та підтримується на високому рівні відчуття впевненості учнів у досягненні їхньої мети навчання;

в процесі навчання підтримується позитивний психологічний
клімат, сприяючий виявленню потенційних можливостей учнів,
коли учень відчуває, що його поважають;

учень відчуває, що до нього ставляться позитивно, незалежно
від результатів навчання.

     Особистісно орієнтоване навчання означає, що всі методичні рішення — організація навчального матеріалу, використані методи, прийоми, засоби та способи — переломлюються крізь призму особистості учня. Таке навчання зважає на індивідуальні особливості учня через зміст та форму самих навчальних завдань, і через характер спілкування із ним. Завдання формулюються так, щоб стимулювати його пізнавальну активність, спрямовують навчальну діяльність, не акцентуючи увагу на помилках.

      У рамках особистісно орієнтованості навчання сьогодні розвиваються підходи, в основі яких:

* резерви опанування іноземною мовою в групі (соттипіtу Іап-
gиаgе tеасhіпg);

*  розвиток ініціативи учнів (Іеаrпеr  аиtопоту);

* організація роботи в малих групах (Іеаrпеr-сeпtеrеd tеасhіпg);

 *   навчання учнів «виробництву знань» {Іеаrning centered curriculum);

*  створення на уроці атмосфери підтримки учнів (supportive environment).

            Поєднав більшість із цих потреб сучасності так званий «інтегративний» підхід до навчання іноземних мов. (Насправді це група підходів, об'єднаних такою назвою). Основним принципом навчання в рамках інтегративного підходу є принцип усвідомленого навчання, що базується на визнанні провідної ролі мислення в процесі опанування іноземною мовою, адекватне розуміння учнями мовних одиниць і формування здатності робити вибір у процесі спілкування.

           Ознаками інтегративного підходу є діяльнісний характер навчання з орієнтацією на опанування різних видів мовленнєвої діяльності та форм мовленнєвого спілкування, принципи свідомого навчання, спрямованого на комунікацію, врахування індивідуальних особливостей та інтересів учнів як активних суб'єктів навчальної діяльності.

         Характерні ознаки можна окреслити так:

  •   мовленнєва спрямованість навчання;

  •   системність і циклічність навчання;

  • поєднання свідомого та інтуїтивного в процесі опанування іншомовним мовленням;

  •  взаємодія всіх видів мовленнєвої діяльності; ¹   можливість усного випередження в навчанні; »   опора на письмовий текст як основне джерело іншомовної інформації;

• ґрунтовні теоретичні знання граматики та практичні вміння
користуватися цими знаннями;

• вивчення та аналіз кращих зразків літератури виучуваною
іноземною мовою;

• розуміння вивченого матеріалу має підкріплюватися перекладом

 на рідну мову;

• постійне проведення моніторингу та оцінювання рівня набутої
іншомовної компетенції учнів вчителем, само та взаємоконтроль
учнів;

• можливість використання вільних форм організації навчання, особливе місце належить формуванню в учнів умінь вчитися та знаходити інформацію самостійно.

            Але і цей підхід не є ідеальним, він активно розвивається завдяки дослідницькій роботі науковців і вчителів-практиків. Зокрема, перспекти — поставлені потреби учня, вони є основним фактором вибору змісту та прийомів робити. Актуальним є повернення до проблем інтенсифікації навчання та схованих резервів людської психіки оволодіння іншомовним усним і писемним мовленням, а також педагогічної підтримки учнів.