Виступ "Організація освітнього процесу в з’єднаному класі"

Суходільська філія
Комунального закладу
“ Ліцей №2 Долинської міської ради”

Організація освітнього процесу

в з’єднаному класі

                                  Виступ учителя з’єднаного класу

                                  Клусовської Наталії Миколаївни

Травень, 2023

На основі Положення про з’єднаний клас (клас-комплект), яке Міністерство освіти і науки України оновило і привело у відповідність до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (наказ МОН від 27 травня 2021 року № 588 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 05 серпня 2016 року № 944», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 червня 2021 року за № 807/36429)  та у зв’язку з демографічною ситуацією , яка склалася у нашому селі у філії  у 2021-2022н.р. було створено клас-комплект,  учителем якого довелося стати мені. Чому? Тому що у мене є немалий стаж роботи вчителем початкових класів і  достатня практика роботи у з’єднаному класі. Свій педагогічний шлях я розпочинала з класу комплекту у 1985 році. Наш сьогоднішній  клас-комплект непростий, ще й тим, що у кожному класі є дитина з особливим освітніми потребами. Тому у нашому закладі специфічний   інклюзивний  клас-комплект.

 В освітньому процесі класу-комплекту можна використовувати технології очного і дистанційного навчання. Розклад уроків складається так,  щоб навчальні заняття проводилися з одного предмета, з інтегрованим змістом навчального матеріалу. Цьогоріч у нас дистанційне навчання, тому на початку навчального року виникло питання: Як правильно побудувати роботу у класі-комплекті дистанційно. Перший місяць ми пробували проводити уроки з’єднаним класом. Не змогли. Було важко і дітям,  і вчителям. Тому, щира дяка нашим керівникам – директору закладу Тетяні Володимирівні та завідувачу філії Валентині Володимирівні, що  дозволили проводити уроки роз’єднано.  Так, учителі трохи перепрацьовували, але освітній процес пішов на покращення.  Ну, і коротенько про специфіку роботи у класі-комплекті.

Умови ефективності роботи у з’єднаному класі:

- Раціональне об'єднання класів в комплект.

- Правильне складання розкладу уроків.

- Вибір ефективних методів навчання.

- Оптимізація змісту уроку.

- Раціональне чергування самостійної роботи учнів з роботою під керівництвом учителя.

- Розподіл часу між класами.

Основним завданням у своїй роботі я вбачаю формування у дітей вміння самостійно  вчитися і самостійно здобувати знання. Адже на одному уроці школярі вивчають різні теми. У цьому основна відмінність уроку в класі-комплекті, звідси його переваги і недоліки, а також всі складності і особливості.

Кожен урок в класі-комплекті - це фактично два уроки , з'єднаних в одному. Вони проводяться одночасно, в одному приміщенні.

Тому мені і іншим учителям, які працюють у класі-комплекті доводиться:

- постійно перебудовуватися на роботу то з одним, то з іншим класом, не випускаючи з уваги головну мету роботи в кожному класі;

- розподіляти час між класами так, щоб досягти засвоєння головного на уроці;

- намагатися діяти так,  щоб не порушити логіку пізнавального процесу;

- стимулювати сприйняття нових знань, їх розуміння, засвоєння, запам'ятовування дітьми різного віку та різного рівня підготовленості;

- одночасно вести виховний процес у класах;

- докладати багато зусиль для формування базисних компонентів освіти: вміння вчитися, потреби в нових знаннях і т. д.

Робота в класі-комплекті складна не тільки для вчителя. Для учнів вона також представляє певні труднощі і незручності. Для особливо обдарованих дітей - це унікальна можливість засвоїти щось нове або повторити вивчене. А всі інші повинні навчитися:

- зосереджуватися на виконанні завдання;

- не слухати пояснень вчителя для іншого класу;

- не звертати уваги на картинки і інші матеріали, призначені не для себе;

- не слухати відповіді учнів іншого класу;

- моментально перебудовуватися, коли вчитель звертається до них.

  Загальні вимоги до уроку в класі-комплекті не відрізняються від звичайних уроків. У повному обсязі зберігаються санітарно-гігієнічні, психолого-фізіологічні, дидактичні, виховні вимоги.

 До санітарно-гігієнічних відносяться: оптимальний повітряний режим, правильне освітлення, належний температурний режим, чергування різних видів навчальної праці, відповідність меблів віковим та індивідуальним особливостям учнів. 

Психолого-фізіологічні вимоги випливають з принципу природодоцільності. Необхідно враховувати анатомо-фізіологічні особливості дітей, піклуватися про створення передумов для їх психічного, фізичного, соціального розвитку. 

Дидактичні вимоги спираються на закономірності процесу пізнання і припускають: створення рушійної сили і ситуацій для дії; цілеспрямоване формування мотивів навчання; організацію навчального процесу на логічної основі; реалізацію на уроці принципів навчання. Виховні вимоги обумовлені завданнями всебічного гармонійного розвитку особистості у відповідності до вимог розумового, морального, трудового, фізичного і емоційного виховання. Реалізація загальних вимог до уроку - головна турбота вчителя. 

Специфічні вимоги організації уроку в з’єднаному класі накладають додаткові умови на організацію і проведення уроку.

Структура уроку  не виділяється різноманітністю. Практично всі уроки в класах-комплектах однотипні. Будуються вони в основному за схемою комбінованого уроку: організація класу, повторення вивченого, засвоєння нових знань, закріплення, рефлексія, завдання додому. А ще точніше,  для його структури характерні не етапи уроку, а переходи: «з учителем - самостійно», «самостійно - з учителем».  В поурочних планах з'являються графи «робота з учителем» і «самостійна робота»,  а   форми організації можуть бути різними.

Провідних форм засвоєння нових знань, умінь в таких класах дві:

 1) робота під керівництвом вчителя;

 2) самостійна робота учнів.

 В сумі вони займають близько 70 -80% всього часу.

Під керівництвом вчителя і за його безпосередньої участі здійснюються:

- деякі підготовчі вправи;

- пояснення нового матеріалу на основі попередньої самостійної роботи;

- бесіди - викладу нового матеріалу;

- пояснення, розповіді, інструктажі;

- евристичні бесіди;

- дидактичні ігри;

- первинне сприйняття, осмислення, закріплення нового матеріалу;

- діагностика рівня навченості;

- контроль і корекція засвоєних знань, умінь;

- показ раціональних прийомів застосування знань;

- тематичне узагальнення матеріалу.

Самостійна робота - це діяльність учнів, спрямована на оволодіння знаннями, вміннями, способами їх застосування на практиці, яка проводиться без участі вчителя. Самостійна робота розвиває активність дітей, формує довільну увагу, вчить зосереджено займатися своєю справою, ігноруючи те, що відбувається навколо. Самостійна робота вимагає роздумів, формальне виконання завдання виключається, так само як і списування. Все це розвиває важливі якості - вміння вчитися, здатність самостійно здобувати знання. Формується самостійність як риса характеру.

Самостійна робота виконує в класі-комплекті переважно навчальні та контрольні функції. Тому в залежності від мети і завдань  практикую її на всіх етапах уроку. Найчастіше на самостійну роботу виношу закріплення і повторення (близько 60% всього обсягу), рідше -  засвоєння нового матеріалу (близько 20%), частина самостійних робіт призначається для виконання контрольних функцій (близько 20%). На кожному уроці дітям пропоную роботи різноманітного виду і призначення: перевірочні, підготовчі, навчальні.

Основу самостійної роботи складають вправи. Значна кількість виконаних вправ - перевага, що випливає з недоліків класу-комплекту. Не маючи часу на докладне пояснення матеріалу - змушена пропонувати учням освоювати його самостійно і дуже скоро досягаємо успіху: діти з класу-комплекту самостійні роботи, як правило,  виконують краще учнів повних класів.

Якщо самостійна робота носить фронтальний характер, то загальне для всього класу завдання записую на одній половині дошки. Тут же записую інструкцію, якщо в ній є необхідність.

Умови ефективності самостійної роботи:

- Правильна мета.

- Місце і роль в загальній структурі.

- Облік рівня підготовленості та можливості учнів.

- Індивідуальні та диференційовані завдання.

- Оптимальна тривалість.

- Інструкції, алгоритми, «опори».

- Раціональні способи перевірки.

- Правильне поєднання з іншими видами роботи.

У роботі використовую такі форми організації процесу засвоєння:

 1) пояснюю матеріал, підкріплюю свій виклад наочністю, а учні засвоюють і запам'ятовують; 2) діти набувають нові знання, вміння в ході пошукової діяльності, евристичної бесіди, спостереження, аналізу, порівняння фактів під керівництвом ; 3) школярі опановують новими формами діяльності за зразком і за аналогією; 4) учні засвоюють нові знання, вміння самостійно за програмованим підручником, алгоритмом тощо.

Широко, без обмежень застосовую у роботі  словесні методи - розповідь, пояснення, бесіда, інструктаж; наочні - ілюстрація, демонстрація, самостійні спостереження учнів; практичні - вправи, робота з дослідами; робота з книгою. Ввожу елементи проблемного, комп'ютерного навчання з їх особливими методами. Найбільший ефект при поясненні нового матеріалу дає поєднання методів усного викладу з наочністю. В ході бесіди з'ясовую, що вже знають учні, який у них запас чуттєвих уявлень, і, спираючись на це, підвожу їх до сприйняття нового матеріалу, пояснюю його, показує, як застосовуються знання на практиці. Все це супроводжується наочністю - демонстрацією предметів, малюнків, слайдів, фрагментів кінофільмів, відеоматеріалів. До наочності в класах-комплектах пред'являються вимоги простоти, барвистості, реалістичності. Рисунки, схеми, таблиці, предмети, їх моделі підкреслюють тільки те, що в даний момент вивчається.

Використання наочності в одному класі неможливо без відволікання всіх дітей. Тому повне її застосування допустимо тільки на загальних для всіх уроках. Вихід був знайдений, і часто цікаві для всіх відеоматеріали, фільми ми переглядаємо після уроків.

В умовах роботи з двома класами особливо гостро стоїть питання про правильний розподіл і використання часу. Тому скорочення втрат, раціональне використання кожної хвилини важливі для ефективності уроку.

Втрати часу в класах-комплектах найчастіше обумовлені:

-  Неодночасним початком роботи у всіх класах комплекту.

- Необхідністю детально пояснити учням всіх класів завдання майбутньої роботи.

- Частими і багатослівними поясненнями завдань кожного наступного етапу навчання.

- Відсутністю заздалегідь приготовлених дидактичних матеріалів для самостійної роботи.

- Невмілим або не за призначенням використанням дидактичних матеріалів

- Низьким рівнем сформованості навичок самонавчання в учнів.

- Застосуванням нераціональних способів перевірки і контролю знань, умінь.

- Непродуманої організацією робочих місць вчителя та учнів.

- Відсутністю необхідних технічних засобів управління навчанням.

- Відсутністю хороших методичних посібників.

Значні резерви заощадження часу криються в підготовці завдань.  Завдання готую заздалегідь. Перед початком уроку черговий розкладає конверти із завданнями по партах. Дуже часто завдання диференційовані. Це дозволяє вирішувати ще одну проблему - підвищувати якість знань, умінь. Виконані роботи повертаються мені в тому ж конверті.

Для економії часу на уроці зводжу до мінімуму ті пояснення , які можна записати на дошці або в картках для самостійної роботи. Згодом інструкції стають все більш стиснутими.

Частина уроків у класі може мати загальні етапи, коли всі учні виконують одну і ту ж роботу - слухають пояснення вчителя, грають, виконують завдання.

Наприклад:

На уроках української мови загальними можуть бути:

словниковий диктант;

робота з картиною;

граматичний розбір і т. д.

На уроках математики :

установити усний рахунок,

робота з геометричним матеріалом,

робота над завданням та інші.

Значне місце у навчанні дітей у класі-комплекті відіграє освітнє середовище.

Отже, правильне комплектування об'єднаних класів, вміле складання розкладу, планування уроку, характер навчального обладнання, його раціональне застосування на уроках, розподіл часу на уроці впливають на організацію навчальних занять, а, отже, і на якість навчання у класах-комплектах.

Використана література

1. Дуда, О. (2002). Сільська малокомплектна школа: проблеми, пошук, досвід. Директор школи, ліцею, гімназії, (2), 58-61.
2. Присяжнюк, Н. І. (1999). Особливості роботи у класі-комплекті. Початкова школа, (1), 45.
3. Савченко, О. Я. & Суворова, Г. Ф. (1988). Навчально-виховний процес у малокомплектній школі. Київ.

Інтернет ресурси

https://mon.gov.ua/ua/news/mon-onovilo-polozhennya-pro-zyednanij-klas-pochatkovoyi-shkoli

http://um.co.ua/  - Урок в малокомплектній школі. Організація самостійної роботи учнів. Особливості підготовки вчителя до уроку в малокомплектній школі