Виступ рою у конкурсі "Джура"

Рій «Соборна Україна»

 

Ми є. Були. Ми будем вічно жити
І прославляти український рід,
З якого всі ми, звідки є ми діти –
Вкраїни - неньки найдорожчий цвіт.

 

 

1.На білому світі є різні країни,

 Де ріки, ліси і лани.

 Та тільки одна на землі Україна,

 А ми --  її доньки й сини.

 

 

                   2. Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

                    І квіти усюди ростуть.

                     Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

                     Її Україною звуть.

 

 

3. Україно, моя Україно 
Присягаюсь тобі знов і знов 
Україно, моя Україно 
Моя віра, надія й любов.

 

 

4.Срібним колосом сповита 
Моя веселка чарівна 
Як тебе та й не любити 
Моя рідна сторона.

 

 

5.Дорога моя, землице, 
Рідна матінка моя, 
Ти душі своїй, світлиця, 
Божа віра і майбуття.

 

6.Україно! Ти для мене диво 
І нехай пливе за роком рік 
Буду, мамо, горда і вродлива 
З тебе дивуватися повік.

Під урочисту музику виходить величаво Мати-Україна,Усміхнена . Далі Звук взриву  і мелодія змінюється  на динамічну. З усіх сторін виходять воїни. І захоплюють Україну, пере’вязуть руки ,покривають Матір-Україну чорним покривалом).

 

Українка1:

Слухайте, слухайте, слухайте люди!

Україну катують, б’ють, вмивають кров’ю,

Наш народ гине на очах…

Допоможіть.. і огорніть любов’ю

Та підніміть у небо гордий стяг!

 

Україна плаче. Музика закінчується, починає грати лагідна мелодія, до України підбігають янголята і піднімають її з колін

 

1. Слухайте, люди

Будьте сміливі завжди й усюди

За мир і єдність Господа моліть

Просимо, тримайтеся вкраїнські люди,

Заради України праведно живіть!

 

2. Не дайте ворогу її карати,

Боріться  як Шевченко заповів,

Любіть її…це ж ваша мати

А неньку шанувати Бог велів.

 

Мати-Україна: (повільно піднімається і говорить слова)

Не  чіпайте  мене,  не  діліть  -  все  одно  не  скорюсь
і,  як  схилена  гілка не  зламаюсь  від  тяжкості  плоду.

Я - Україна, я - Україна,

 Лиш перед Богом я на колінах,

 Кличу вас люди зліва і справа

 В святу Державу, в мою Державу!

 Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,

 Пора звільнитись нам від прокляття!

 

Марш Запорожців" звучить на повну потужність. Знов лунають дзвони.

 

Центр

О Україна! О люба ненько, Тобі на вірність присягнем!

Серця кров і любов

Все тобі віддамо у боротьбі

За Україну, за нашу волю,

 За честь, за славу,за народ

 

  Схід     Я єсть народ, якого правди сила

                ніким звойована ще не була

      Яка біда мене, яка чума косила,

      та сила знову ожила.

 

Південь

Ще в чорні дні татарського потопу

 Дух волі вивів нас з біди

 І перелякану, знесилену Європу

 Порятував від дикої орди.

 

Північ

Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.

 Щоб жить - я всі кайдани розірву!

 Я стверджуюсь, я утверждаюсь. Бо я - живу !

 

Мати-Україна:

Я - Україна!
Я народу безмежно вдячна за ЛЮБОВ!
За СИЛУ ДУХУ! За СВОБОДУ!
За МУЖНІСТЬ! За ГАРЯЧУ КРОВ!
 
Я – Україна!
Я держава! Я – Є! Я буду на Землі!
Рука загарбницька іржава,
Безсило сохне на мені.
 
Я – Україна!
Я до Бога звертаюсь в щирих молитвах!
Моя кінцева ПЕРЕМОГА
Вже дозріває в небесах!

 

Українці, сини й донечки мої

 Гряде доба великих змін!

 Народе мій! Вставай з колін!

 Вставай! Відчуй себе Титаном

 І все тобі під силу стане!

Всі

За Україну, за її волю,

За честь, за славу, за народ !

 

Учень.Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

 

 

Учень. Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

 

 

Учень. Від крові захлинається земля.

Від болю сльози навертаються на очі…

Ми ж українці, ми – одна сімя!

Й ганьба тому, хто це забути хоче!

 

Учень. За всіх Українців молюсь, що страждають,

Воюють за волю дочок і синів:

Хай кулі ворожі далеко минають

Всіх захисників наших праведних снів.

 

Учень. І хочу кричати: «Агов! Схаменіться!

Не треба вбивати! Не лийте ви кров!»

Прошу, заклинаю: брати, зупиніться,

І так наламали немало вже дров!

 

 Учень. О Господи Боже, врятуй Україну,

Дай сили й снаги, вірний шлях укажи!

Не перетвори вільний край на руїну,

Свободу нащадкам моїм збережи!

 

 

Сценка «Дві душі»

Голос із-за куліс: На місячній доріжці зустрілись дві душі,

Одна – до Бога пішки, а інша – в грішний світ.

Одна – душа солдата, загиблого в бою,

А інша – немовляти, народжена в Раю.

І так би розминулись… але душа бійця

На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.

Боєць: Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!

             А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?

Немовля: Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…

Казав Господь, Галина – таке її ім’я,

Ось – ось народить сина, а син її – то я!

Мене на Землю жити Господь благословив,

Я маю народитись… ти вже там пожив?

Голос: Так у бійця спитало майбутнє немовля

(Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)

А той боєць «Галина» повторював ім’я…

Боєць: Галина… Галина… Галина…

             Та це ж моя дружина чекала немовля.

Голос: Сплили перед очима щасливі ті роки:

Як він, ще був хлопчина й просив її руки…

Весілля і навчання, і пристрасті потік…

Він всі її бажання виконував, як міг.

Боєць: Усе було чудово: вагітність – добрий знак!

І взяв я з жінки слово, що родиться козак!

Голос: А потім… сум в родині… в країну зло прийшло.

Галини очі сині зробилося мов скло.

Боєць: Не йди – вона просила – бо смерть гуляє там,

Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!

Та я своїй дружині сказав приблизно так:

Як друзів я покину, який же я козак?

Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?

Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?

Голос: Поцілував Галину і рушив на війну…

             А потім… постріл в спину… і запах полину…

Боєць: Ти бережи Галинку, що краща буде з мам.

Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.

Та буду я невпинно з тобою з перших днів!

Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,

А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.

Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя

А я прикрию спину тобі із небуття.

(Обіймаються і розходяться в різні боки)

Голос: На місячній доріжці невпинний душ потік:

Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.

Народжуються діти, в воєнний час страшний,

І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.

Але допоки в серці в жіночому любов,

Життя не перерветься, відроджуючись знов!

 

 

Учень

Нехай пам'ятають про наших героїв,

що за волю поклали безцінне життя,

що творили історію, наше минуле,

у яке вже нема вороття.

 

Учень

Сьогодні я молюсь за Україну,
За всіх померлих і за всіх живих,
Які будь-що боронять вже руїну,
Допоки стукіт серця не затих.

Учень
Сьогодні я молюсь за батька й брата,
За чиюсь матір і її синів.
Всіх кривдників чекає вже розплата,
На жаль, ціною багатьох життів.
 

Учень
Давайте,  друзі,будем пам’ятати,
І щовесни журавликів стрічати,
Вони померли за нашу свободу,
Це Гордість Українського Народу!

 

Пісня «Заспіваймо пісню за Україну»

 

 

 

І буде мир, і буде спокій,
Свободи дух підкорить Небеса.
Розпустить коси пава ясноока,
То Україна - то твоя земля!!!
Навіки стихне бій гармат і градів,
І стихне біль поранених сердець.
Лише відлунням київських парадів,
Одягне пава свій вінець...

Всі

І буде мир, і буде спокій!!!
У кожнім домі і родині.
Лунатиме хвала у небеса високі:
Навіки мир і слава Україні!!!