Вітер.Постійні та змінні вітри.

Урок 4.  Тема уроку: Вітер. Постійні та змінні вітри

Мета: продовжити формувати в учнів систему знань про атмосферу Землі шляхом вивчення особливостей формування та властивостей змінних та постійних вітрів,; сформувати в учнів первинні практичні вміння користуватися флюгером ; сформувати в учнів поняття «роза вітрів» і практичне вміння її будувати та аналізувати; розвивати логічне мислення, вміння працювати  у групах, виховувати товариське ставлення до товаришів.

Обладнання: календар погоди, підручники, атласи, контурні карти, комп’ютер, мультимедійна презентація

Хід уроку

1. Організація класу
2. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Бесіда за запитаннями

1. Що таке атмосфера?
2. Що входить до складу атмосфери?
3. З яких шарів складається атмосфера?
4. Які джерела забруднення атмосфери?
5. Яку роботу проводять для збереження чистоти повітря?
6. Яке значення має атмосфера для розвитку життя на Землі?
7. Що таке атмосферний тиск?
8. Як атмосферний тиск змінюється з висотою?

Вивчення нового матеріалу

Мозковий штурм

1. Пригадайте з курсу природознавства, що таке вітер.

Вітер  вітер вітерець,

Залетів під комірець,

Комірець Миколи,

Як ішов до школи.

Вітер - вітер - вітерець

Скинув з даху папірець

І полинув далі,

Причепивсь до Галі.

Вітер  вітер  вітерець,

Жартівливий пустунець,

Шапку збив на вуха

І сміється, дмуха.

Віє просто їй в лице.

Не пита, чи любо це,

Смикає за стрічки

Кісок невеличких.

Хустку зняв із голови,

Крикнув Галі: "Гей, лови!"

І подавсь до лісу

Вітерець-гульвіса.

Утворення вітру. Хоча повітря й невидиме для ока, ми завжди відчуваємо його рух – вітер. Головною причиною виникнення вітру є різниця в атмосферному тиску над ділянками земної поверхні. Варто лише тиску де-небудь зменшитися або збільшитися, як повітря попрямує від місця більшого тиску в бік меншого. А рівновага тиску порушується неоднаковим нагріванням різних ділянок земної поверхні, від яких по-різному нагрівається і повітря.

Спробуємо уявити як це відбувається на прикладі вітру, що виникає на узбережжях морів і називається бризом.

Робота з схемою «Постійні та змінні вітри»

Ділянки земної поверхні – суходіл і вода – нагріваються неоднаково. Суходіл нагрівається швидше. Тому й повітря над ним нагріється швидше. Воно підніметься вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холодніше і відповідно вищий тиск. Тому повітря з моря переміщується на суходіл на місце теплого. Ось і подув вітер – денний бриз. Вночі все відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що довго зберігає тепло і охолоджується повільно, тиск буде нижчий. Холодніше повітря з суходолу з області вищого тиску переміщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз.

Отже, різниця в атмосферному тиску діє як сила, що викликає горизонтальний рух повітря з області високого тиску до області низького тиску. Так народжується вітер.

Робота в парах

Учні пояснюють матеріал один одному за схемою.

Визначення напрямку й швидкості вітру. Напрямок вітру визначають за тією стороною горизонту, звідки він дме. Якщо, наприклад, вітер дме із заходу, його називають західним. Це означає, що повітря переміщується із заходу на схід.

Швидкість вітру залежить від атмосферного тиску: чим більша різниця в тиску між ділянками земної поверхні, тим сильніший вітер. Вона вимірюється в метрах за секунду. Біля земної поверхні вітри найчастіше дмуть зі швидкістю 4–8 м/с. У давні часи, коли ще не було приладів, швидкість і силу вітру визначали за місцевими ознаками: в морі – за дією вітру на воду і вітрила суден, на суходолі – за верхівками дерев, відхиленням диму з труб. За багатьма ознаками була розроблена 12-бальна шкала. Вона дозволяє визначити силу вітру в балах, а потім і його швидкість. Якщо вітру немає, тобто його сила і швидкість рівні нулю, то це штиль. Вітер силою в 1 бал, що ледь колише листя дерев, називають тихим. Далі за шкалою: 4 бали – помірний вітер (5 м/с), 6 балів – сильний вітер (10 м/с), 9 балів – шторм (18 м/с), 12 балів – ураган (понад 29 м/с). На метеостанціях силу і напрямок вітру визначають за допомогою флюгера, а швидкість – анемометра.

Найсильніші вітри біля земної поверхні дмуть в Антарктиді: 87 м/с (окремі пориви сягали 90 м/с). Найбільша швидкість вітру в Україні зафіксована в Криму на горі Ай-Петрі – 50 м/с.

Презентація

1. Дений та нічний бриз
2. Стокові вітри Антарктиди
3. Торнадо та його наслідки.

Географічний практикум   Побудова рози вітрів.

Вчитель: Роза вітрів – це своєрідний графік. Він наочно показує повторюванність вітрів різних напрямків за певний час (місяць, рік). Будують її так: проводять лінії напрямків сторін горизонту. Підраховують, скільки днів протягом місяця було з північним вітром, південним і ін. На лініях відповідних напрямків від центра відкладають кількість відрізків-днів з вітрами цього напрямку. Наприклад, умовно один день приймають за відрізок у 0,5 см. Якщо північний вітер дув протягом шести днів, то на лінії з півночі відкладають 6 відрізків по 0,5 см (6 х 0,5 см = 3 см), якщо північно-західний дув 4 дні, то на лінії з північного-заходу відкладають 2 см і т. д. Точки, позначені на лініях, послідовно з’єднують. У центрі малюють кружечок, в якому записують число днів без вітру.

Лекція з елементами бесіди

Змінні та постійні вітри. Змінні вітри міняють свій напрямок. Такими є вже відомі вам бризи (з французької "бриз” – легкий вітер). Вони змінюють свій напрямок двічі на добу (вдень і вночі). Бризи виникають не тільки на узбережжях морів, а й на берегах великих озер і річок. Проте вони охоплюють лише вузьку смужку узбережжя, проникаючи в глиб суходолу або моря на декілька кілометрів.

Мусони утворюються так само, як і бризи. Але вони змінюють свій напрямок двічі на рік за сезонами (влітку і взимку). У перекладі з арабської "мусон” означає "сезон”. Влітку, коли повітря над океаном нагрівається повільно і тиск над ним більший, вологе морське повітря проникає на суходіл. Це – літній мусон, який несе щоденні грозові зливи. А взимку, коли високий тиск повітря встановлюється над суходолом, починає діяти зимовий мусон. Він дме з суходолу в бік океану і приносить холодну суху погоду. Отже, причиною утворення мусонів є не добові, а сезонні коливання температури повітря і атмосферного тиску над материком і океаном. Мусони проникають на суходіл і океан на сотні і тисячі кілометрів. Вони особливо поширені на південно-східному узбережжі Євразії.

На відміну від змінних, постійні вітри дмуть в одному напрямку протягом року. Їх утворення пов’язане з поясами високого і низького тиску на Землі.

Пасати – вітри, що протягом усього року дмуть від поясів високого тиску поблизу 30-х тропічних широт кожної півкулі до поясу низького тиску на екваторі. Під впливом обертання Землі навколо осі вони спрямовані не прямо до екватора, а відхиляються і дмуть з північного-сходу в Північній півкулі і з південного-сходу – в Південній. Пасати, що відрізняються рівномірною швидкістю і дивовижною постійністю, були улюбленими вітрами мореплавців.

Від тропічних поясів високого тиску вітри дмуть не тільки до екватора, а й у протилежний бік – до 60-х широт з низьким тиском. Під впливом відхиляючої сили обертання Землі з віддаленням від тропічних широт вони поступово відхиляються на схід. Так виникає переміщення повітря із заходу на схід і ці вітри в помірних широтах стають західними.

Повітряні маси. Циклони і антициклони

Пригадайте, що таке теплові пояси.

Як теплові пояси розташовуються на поверхні Землі?

Поняття про повітряні маси. Вчені помітили, що повітря тропосфери змінюється не тільки з висотою. Воно набуває різних властивостей залежно від того, над якою поверхнею знаходиться. Наприклад, над екватором повітря жарке і вологе. Над снігами і льодами Арктики воно холодне, сухе і прозоре. Над тепловими водами Атлантичного океану воно тепле і вологе, а над розпеченими пустелями влітку – сухе, гаряче, запилене. В результаті всю тропосферу складають ніби окремі рухливі частини – повітряні маси з різними властивостями: температурою, вологістю, запиленістю. За розмірами вони величезні – завбільшки з частину океану або материка. Вони переміщуються в різних напрямках, стикаються, витісняють одна одну.

Отже, в різних районах планети маси повітря можуть бути теплими або холодними, вологими або сухими, прозорими або запиленими. Таких властивостей повітря набуває, якщо тривалий час перебуває над певною поверхнею.

Розглянемо, як народжуються повітряні маси, як вони рухаються, змінюються і перестають існувати.

Залежно від району утворення розрізняють екваторіальні, тропічні, помірні (в обох півкулях) і арктичні (антарктичні) повітряні маси. За їх назвами легко визначити їх властивості. Над територію України панують помірні, але приходять і арктичні та тропічні повітряні маси.

Якщо повітряна маса сформувалася над океаном, вона буде відрізнятися від тієї, що утворилася над континентом. Влітку вода океану холодніша за суходіл, а взимку тепліша. Тому морська повітряна маса влітку – холодна, а взимку – тепла в порівнянні з континентальним повітрям. Повітряні маси, крім екваторіальних, можуть бути і вологими (морськими), і сухими (континентальними).

Отже, причиною формування різноманітних повітряних мас є нерівномірне нагрівання земної поверхні Сонцем і різні властивості її в різних теплових поясах.

Переміщення і зміна повітряних мас. Утворені повітряні маси неминуче починають переміщуватися. Ви вже знаєте, що причиною їх руху є нерівномірне нагрівання поверхні і, як наслідок, різниця в атмосферному тиску. Переміщення мас повітря є основною причиною швидких змін погоди. Це воно жарку сонячну погоду влітку може раптом змінити на прохолодну і дощову, а взимку після відлиги принести сильні морози. Коли настає похолодання, кажуть про прихід холодної повітряної маси. А потепління означає прихід теплої повітряної маси.

Повітряні маси свої властивості зберігають тривалий час. Проте, просуваючись усе далі й далі над земної поверхні, вони змінюються: втрачають або поповнюю.

Прийом «Творча лабораторія» Використовуючи текст підручника складіть стислу характеристику:

• 1 група-пасатів.
• 2 група-циклонів
• 3 група-мусонів
• 4 група - антициклонів
• 5 група-денного та нічного бризів

Закріплення вивченого матеріалу

1. Як утворюються вітри?
2. Від чого залежить сила вітру?
3. Що таке бриз?
4. Що таке мусони?
5. За допомогою якого приладу вимірюють силу та напрям вітру?
6. Які змінні та постійні вітри?

Домашнє завдання: опрацювати параграф підручника, підготувати повідомлення по темі «Опади»