вивчення української мови в НУШ ( 1 клас)

За новим Державним стандартом метою початкової освіти в Новій українській школі (НУШ) є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та  індивідуальних особливостей .

 Вагоме місце в реалізації зазначеної мети у 1 класі займає період навчання грамоти. Це важливий етап у формуванні особистості молодшого школяра. Адже в процесі навчання грамоти учні адаптуються до шкільного життя, у них розпочинається формування загальнонавчальних умінь і навичок, які складають основу ключової компетентності уміння вчитися. У цей період першокласники оволодівають базовими навичками читання і письма, які відкривають шлях для подальшої освіти. 

Процес навчання грамоти ділиться на три періоди –

 добукварний, букварний і післябукварний.

У добукварний період реалізуються важливі навчально-виховні завдання, які носять підготовчий характер. Дітки знайомляться з такими темами як слова –назви предметів( іменник), слова – назви ознак  (прикметник) , слова – назви дій (дієслово), слова –назви чисел ( числівник)  та службові слова . у дітей формується уявлення про те, що кожне слово щось означає і відповідають на питання (хто? що? який? яка? яке? які? що робить? скільки?) . Коли знайомилися зі службовими словами, то у дітей формувалося уявлення про те, що це коротенькі (маленькі) слова  і до них ми не можемо поставити запитання. Інакше слова-помічники.

 На практичному рівні здійснюється ознайомлення з реченням, призначенням розділових знаків у кінці речення (. ? !) Розвивається фонетичний слух, формуються уявлення про склад і наголос у слові, мовні звуки, уміння поділяти слова на склади, визначати наголошений склад, виділяти звуки в слові, розрізняти голосні і приголосні, тверді і м’які звуки, будувати звукові схеми слів. У цей період здійснюється підготовка до формування навички письма. Зокрема, для зміцнення м’язів кисті руки пропонуються завдання на наведення контурів малюнків, їх зафарбовування, штрихування, малювання предметів. Здійснюється ознайомлення учнів із сіткою зошита в косу лінію (робочим рядком, міжрядковими і допоміжною похилою лініями, полем), формується уміння писати елементи букв. Навчання письма за нашим комплектом розпочинається з письма простим олівцем з поступовим переходом до письма кульковою ручкою. Використання олівця на початковому етапі формування навички письма дає дітям можливість стерти неправильне написання букви чи її елемента і зробити ще одну спробу написати правильно. Такий підхід зменшує психологічне напруження учнів, дає їм право на помилку і можливість виправити її. Важливе місце в добукварний період займає розвиток усного мовлення першокласників. Для цього використовуємо предметні і сюжетні малюнки та завдання до них. для уроків добукварного періоду дібрано за тематичним принципом. Зокрема, пропонуються для опрацювання такі теми, як «Школа. Навчальне приладдя», «Домашні улюбленці», «Правила дорожнього руху», «Режим дня», «Відпочинок на природі», «Дитячі ігри», «Сімейний обід», «Казки. Ляльковий театр», «Ким стану, коли виросту» тощо. У процесі опрацювання цих тем діти збагачують власне мовлення словами різних тематичних груп, вчаться добирати слова, називати предмети на малюнках, складають речення за малюнками і схемами, невеликі розповіді за малюнком чи серією малюнків.

Також для того , щоб формувати  інтересу до навчальної діяльності, використовую завдання завдання на розвиток уваги, пам’яті, спостережливості та формування умінь аналізувати, порівнювати, знаходити зайвий у групі предметів, об’єднаних за певною ознакою, встановлювати відповідність, робити посильні висновки, логічно мислити. Все це відбувається під час розгадування кросвордів, ребусів, мовних задач.

Наведемо окремі зразки таких завдань. 1. Завдання на звуко-буквений аналіз слів. Після розпізнавання й називання букв учитель запитує в учнів, чому букву І художник намалював біля індика, букву Л біля лебедя, а букву М з мавпою? Першокласники пояснюють: тому що слово індик починається на букву І, слово лебідь – на букву Л, а слово мавпа – на букву М. Після цього варто запропонувати школярам дібрати інші слова, які починаються з цих букв. Таке завдання спонукає дітей аналізувати, з яких звуків складається слово, визначати перший звук у слові і співвідносити його з відповідною буквою.

Паралельно з удосконаленням навички письма першокласники повторюють і закріплюють знання про звуки, букви, слова і речення, засвоєні в добукварний і букварний періоди, під керівництвом учителя здійснюють дослідження мовних одиниць і явищ, у процесі якого спостерігають за графічним зображенням і значенням слів, перетворюють слова шляхом заміни, вилучення чи додавання окремих букв, колективно утворюють і записують словосполучення, речення. Упродовж усього процесу навчання грамоти необхідно формувати в першокласників уміння слухати і розуміти запитання, відповідати на поставлене запитання, говорити на задану тему, долучатися до розмови, висловлювати свою думку, доводити її, доповнювати інших, заперечувати. Тобто, залучати учнів до активної мовленнєвої діяльності, пробуджувати в них ініціативу. Під час навчання важливо здивувати дитину. Адже здивування викликає інтерес, слугує поштовхом до пізнавальної діяльності. З цією метою доцільно використовувати різноманітні завдання: спостереження за залежністю значення слова від зміни наголосу в ньому (зáмок і замóк), відкриття багатозначності слів (котики вербові і котики-тваринки, сонечко в небі і жук сонечко, кран водопровідний і будівельний), розгадування ребусів, кросвордів, розв’язування мовних задач, проведення дидактичних ігор, змагань тощо. Учні мають бути активними співучасниками навчального процесу, співпрацювати один з одним. Цьому буде сприяти атмосфера доброзичливості, взаєморозуміння і взаємодопомоги.