Військово-патріотичне виховання — складова патріотичного виховання молоді

Військово-патріотичне виховання — складова патріотичного виховання молоді. Поняття національної безпеки держави.

Патріотизм — громадянське почуття, змістом якого є відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, готовність діяти в інтересах Батьківщини та постати на її захист у разі необхідності.

Головна мета військово-патріотичного виховання – підготовка та виховання самовідданих, свідомих захисників Батьківщини, готових у будь-яких умовах вступити на захист територіальної цілосності та незалежності України.

Завдання військово-патріотичного виховання1. Розвинути патріотичні почуття юнаків та дівчат, сформовані на знанні історії свого народу, його культурних та історичних здобутків.2. Сформувати свідоме ставлення й повагу до Конституції та державних символів України, сприяти соціальній активності молоді.3. Навчити самостійно давати оцінку політичним подіям, що відбуваються всередині держави та за її межами, і займати активну позицію, спрямовану на захист інтересів Батьківщини.

Завдання військово-патріотичного виховання4. Залучити до набуття основ військових знань.5. Сприяти підвищенню престижу військової служби, вихованню свідомого бажання проходити службу у лавах Збройних Сил України.6. Допомогти молоді у професійній орієнтації для вступу до вищих військових навчальних закладів і проходження військової служби за контрактом.

Компоненти військово-патріотичного виховання. Військово-патріотичне виховання молоді діалектичне поєднує в собі низку окремих напрямів виховання: військового, морального, правового та інші. Проте головним результатом виховних зусиль має стати готовність молодої людини до військово-патріотичної діяльності як внутрішнього системного утворення, що передбачає п'ять основних компонентів — освітній, фізичний, психологічний, соціальний і духовний.

Компоненти військово-патріотичного виховання. Обсяг знань героїчного минулого українського народу, історії його Збройних Сил. Обсяг знань з допризовної підготовки, фізичної культури, спорту, гігієни побуту.

Компоненти військово-патріотичного виховання. Певний рівень розвитку фізичної сили, витривалості, спритності, швидкості в рухах. Сформованість необхідних для військової діяльності рухових навичок та вмінь. Передумовою цього виступають достатній рівень фізично-оздоровчої активності на уроках фізичної культури, участь у спортивних секціях тощо.

Компоненти військово-патріотичного виховання. Позитивна мотивація участі у військово-патріотичних заходах. Певний рівень сформованості таких якостей, як емоційна стійкість, розсудливість, сміливість, рішучість, мужність, цілеспрямованість.

Компоненти військово-патріотичного виховання. Вірність бойовим та національно-історичним традиціям, військовому обов’язку, присязі та військовому статуту, високу дисциплінованість, конструктивну соціально-комунікативну, громадсько корисну та національно-громадянську активність

Компоненти військово-патріотичного виховання. Проявляється в наявності ідеалу, в пошуках старшокласниками життєвого сенсу й цінностей. Самоусвідомлення свого Я-фізичного, психічного, соціального. Самоочищення та самовдосконалення, духовна діяльність.

Методами військово-патріотичного виховання молоді є: Переконання - формування впевненості в суспільній корисності діяльності з підготовки до захисту Вітчизни. Стимулювання - реалізується в різноманітних формах заохочення та змагання. Особистий приклад - діяльність вихователя, який має бути взірцем для молоді, має забезпечувати педагогічні вимоги, вміє давати доручення і перевіряти його виконання. Самопідготовка - процес активного формування і самовдосконалення молодої людини, виховання почуття патріотизму, яке реалізується шляхом самозобов'язання, самостійного навчання та самоконтролю.

На уроках літератури формуються моральні ідеали молоді на прикладах позитивних героїв художніх творів, встановлюється живий зв'язок далекого минулого із сучасністю, виховується почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ. Уроки історії України озброюють знаннями законів суспільного розвитку, допомагають засвоїти основні відомості про війну та армію. Вивчаючи героїчні бойові та трудові традиції українського народу і його Збройних сил.

Національна безпека – захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Основи національної безпеки України викладено у відповідному Законі України. Відповідно до нього розробляють Стратегію національної безпеки України і Військову доктрину України, затверджувану Президентом України. Правову основу у сфері національної безпеки України становлять Конституція, відповідні закони Украї­ни, міжнародні договори, обов’язковість виконання яких прийнято Україною.