Практичне заняття
Тема: Визначення забруднення оточуючого середовища пилом
Мета: Ознайомитися з методами визначення запиленості атмосферного повітря.
Завдання:
Запиленість повітря можна визначити гравіметричним (ваговим), лічильним (мікроскопічним), фотометричним та деякими іншими методами.
Видалення пилу з повітря може бути здійснено різними способами: аспіраційним, що ґрунтується на просмоктуванні повітря через фільтр; седиментаційним, що базується на процесі природнього осідання пилу на скляні пластинки або банки з подальшим підрахунком маси пилу, що осів на їм поверхні; за допомогою електроосадження, принцип якого полягає в тому, що створюється електричне поле великої напруги, в якому пилові частинки електризуються і притягуються до електродів.
У санітарно-гігієнічній практиці основним методом визначення запиленості прийнятий гравіметричний метод, тому що при сталості хімічного складу первинне значення має маса пилу, що затрималася в організмі людини. Визначення тільки маси пилу не дає повної картини його шкідливості для людини та технологічного процесу, тому що при однаковій масі може бути різний хімічний, гранулометричний склад пилу, що позначається на його впливі на людину, обладнання та технологію. Повна характеристика пилу складається з його маси, що міститься в одиниці об’єму повітря, хімічного та дисперсного складу.
Лічильний (мікроскопічний) метод дає можливість визначити загальну кількість пилових часток в одиниці об’єму повітря і співвідношення їх розмірів. Для цього пил, що міститься в певному об’ємі повітря, осаджують на скло, покрите прозорою клейкою плівкою. Під мікроскопом визначають форму, кількість і розміри пилових часток.
Якісну характеристику пилу визначають фотометричним методом за допомогою поточного ультрафотометра, яким реєструються окремі пилові частинки за допомогою сильного бокового світла.
Для лабораторних методів використовується аспіраційний метод відбору проб, сутність якого полягає у протягуванні за допомогою водяного аспіратора, пилососа, чи електроаспіратора певного об'єму повітря через елективні поглинаючі розчини, вміщені в поглинаючі прилади різних конструкцій. Досліджуване повітря через довгу трубку такого приладу попадає в поглинаючий розчин, а потім через коротку трубку витягується аспіратором. Використовують також кристалічні поглинаючі реактиви, які вміщують в трубки – алонжі певної форми.
Було проведено десятиденний моніторинг (з 04.02. по 13.02.2023 р.) о 16:00 у таких містах:
Для визначення якості повітря робляться заміри 5 показників: О3 (Озон), NO2 (діоксид азоту), SO2 (діоксид сірки), РМ2,5 і РМ10 (вміст у повітрі зважених часток діаметром менше 2,5 мікронів і менше 10 мікронів відповідно).
РМ – це мікроскопічна суміш твердих і рідких часток, яка впродовж тривалого часу знаходиться у зваженому стані у повітрі і практично нікуди не осідає. Саме ці частинки являють собою найбільший ризик для здоров’я людини, тому що проникають в організм, обходячи його природні фільтри (шкіру і дихальні шляхи).
Показники усереднюють за певний відрізок часу та групують за балами і виводять на шкалу від 0 до 500. Загалом у шкалі 6 категорій, кожна має свій колір і виглядає таким чином:
0-50 ‒ якість повітря хороша, небезпеки немає. |
|
51-100 – помірне забруднення. Чутливі люди можуть відчувати респіраторні симптоми. Рекомендується уникати активності на свіжому повітрі. |
|
101-150 – рівень забруднення підвищений. Нездоровий для чутливих груп населення. Представники з груп ризику можуть зазнати проблем зі здоров'ям. Люди з респіраторними захворюваннями повинні обмежити перебування на свіжому повітрі. |
|
151-200 – шкідливий рівень. Можливі негативні наслідки для здоров'я; представники груп ризику можуть зазнавати більш серйозних наслідків для здоров'я. Потрібно обмежити або уникати тривалого перебування на свіжому повітрі. |
|
201-300 – дуже шкідливий. Значний вплив на усі групи населення. Необхідно утриматися від перебуванні на відкритому повітрі і залишиться у приміщенні. |
|
301-500 – дуже небезпечний. Всі люди наражаються на високий ризик серйозних наслідків для здоров'я. Необхідно утриматися від активностей на відкритому повітрі та залишатися у приміщенні. |
|
Результати моніторингу
Дата |
РМ м. Кривий Ріг |
РМ м. Ірпінь |
РМ м. Краків |
04.02. |
23 |
19 |
87 |
05.02. |
22 |
91 |
74 |
06.02. |
32 |
77 |
79 |
07.02. |
29 |
50 |
78 |
08.02. |
37 |
44 |
92 |
09.02. |
36 |
11 |
44 |
10.02. |
53 |
26 |
80 |
11.02. |
50 |
30 |
81 |
12.02. |
5 |
27 |
44 |
13.02. |
16 |
18 |
27 |
*колір шкали забруднення представлений за даними сайту airly.org. |
Висновок
Забрудненням повітря називають один з основних типів антропогенного забруднення. Його дія полягає у викиді в атмосферу хімічних речовин, твердих часточок і біологічних матеріалів, здатних завдати шкоду людини або іншим живим організмам. Часто забруднюючий ефект діє непрямим чином і проявляється лише з часом.
Постійні атмосферні забруднення впливають на загальну захворюваність населення. Доведено прямий зв’язок між інтенсивністю забруднення повітря і станом здоров’я, а також ростом хронічних неспецифічних захворювань, зокрема таких, як атеросклероз, хвороби серця, рак легенів тощо. Забруднене повітря значно знижує імунітет. Забруднення впливають на органи дихання, сприяючи виникненню респіраторних захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів, ларингіту, ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії. Вони спричиняють серцево-судинні та інші захворювання.
Вплив атмосферних забруднень поширюється і на рослинний, і на тваринний світ. Викиди заводів зумовлюють ураження всіх видів рослинності ‒декоративні і фруктові дерева, чагарники і ліси, сільськогосподарські культури і навіть трав’яний покрив. Токсичні речовини порушують структуру листя і погіршують обмін речовин.
Графіки за даними моніторингу