ВІЗУАЛЬНІ МЕТОДИ ТА ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Про матеріал
Рекомендації щодо використання візуалізації навчального матеріалу на уроках історії
Перегляд файлу

   Тема:  Візуальні  методи  та  ігрові   технології для формування                              історичного  мислення.

 

                    « Дитяча  природа  ясно  вимагає  наочності.

                          Учіть дитину  яким-небудь  п'яти  невідомим  йому  словом,                           і  він буде довго  марно  мучитися  над  ними; але зв'яжіть  з                           картинками  двадцять  таких  слів – і  дитина  засвоїть їх  з                           льоту. Ви  пояснюєте  дитині  дуже  просту думку, і вона  вас                           не розуміє;  ви пояснюєте  тій  же дитині складну  картину, і                           вона  вас  розуміє  швидко… якщо  ви  входите  в  клас, від якого                           важко  добитися  слова, почніть  показувати  картинки, і  клас                           заговорить, а  головне,  заговорить   вільно…»

                                                                                                                                                     

( Константин )

 

 

               Візуалізація  навчального  матеріалу  на  уроці  історії  передбачає  створення   графічних  образів, схем, карт, зображень ( малюнки, відео-                презентації)  та інших  візуальних  засобів, полегшує  розуміння  та  запам'ятовування інформації  учнями з особливими  освітніми  потребами.

            У  своїй  практиці  використовую створені  спеціально  для  конкретних уроків  мультимедійні  конспекти  презентації, що містять  короткий   текст, основні  терміни  і  поняття, малюнки, відео фрагменти, схеми  і  графіки, цифрові  фото або  відскановані   ілюстрації.

             Повноцінне  джерело  історичної   інформації  несе  в  собі  історична карта. Правильна  організація  роботи   учнів  з  нею  дозволяє  досягти   важливих  при  викладанні  історії  цілей.  Вона  поєднує  часові  і  просторові параметри  події,  пов'язує  образи  та  уявлення,  які  виникають  в  результаті роботи  з  навчальним  текстом.  Часом  причинно-наслідкові  зв'язки  стають зрозумілішими,  варто  лише  поглянути   на  історичну  карту.

             Наприклад  у  6  класі, виконуючи  завдання  « Сліпа  мапа»  учні

Показують  на  мапі – частини  Греції – Північну, - Середню  і  Південну;

Афіни, Спарту; гору  Олімп;  моря : Критське,  Іонічне,  Егейське ; острів Крит.              Використовую  інтерактивні  комп'ютерні   технології   при   розгляді ілюстрацій   та  фотографій.  Наприклад 7 клас. Історія  України. Узагальнення знань  за  темою « Виникнення  та  розвиток   Київської  Русі».

             Урок-змагання. Одне  із  завдань  « Відгадай   героя»  зачитується  уривок  тексту,  треба  вибрати  портрет  стосовно  героя.

              При  ознайомленні   з  пам'ятками  архітектури  та  образотворчого мистецтва   в  5 класі  ( урок – уявна  мандрівка). Екскурсія  до  Софіївського храму  використовую  презентацію,  на  який  зображені  ілюстрації  та опис до  них.

              Наприклад у 7 класі, для  закріплення   теми  « Культурний  розвиток

Київської   Русі  у  другій  половині  XI – першій  половині  XIII ст.,  даю

запитання  з  варіантами  відповідей,  які  треба  обрати  до  книжкової  мініатюри.  

-Яку  рукописну  книжку  прикрашає  ця  книжна  мініатюра ? ( А,Б,В,Г, варіанти   відповідей ).  -  На  якому  фото  зображено. Успенська  соборна  церква   Києво-Печерського  монастиря.  Учні  розглядають  фото  із  зображенням  архітектурних  споруд  і  називають  букви,  що  стоять під  ними.

              Схеми  і  таблиці   є  засобами  виділення  головного :  вони 

«замикають»  інформацію  в  замкнутий  простір. Методика  використання  схем  і  таблиць  на  уроках   історії  полягає  в  застосуванні  різних  прийомів  для  узагальнення  та  порівняння  історичних   фактів,  таких як  хронологічні таблиці  для  впорядкування  подій,  порівняльні таблиці  для  аналізу  схожості та  відмінностей, а  також  тематичні  схеми  для  візуалізації   причинно-наслід- кових   зв'язків   і  структури  подій.

               Хронологічні   таблиці  допомагають  учням  впорядкувати  події   в часовій  послідовності. Наприклад. Уважно  прочитайте   текст  та  випишіть  усі  згадані  події   в  хронологічному  порядку.

               Порівняльні  таблиці  сприяють  розвитку  аналітичних  навичок, допомагаючи  порівнювати  різні   історичні  явища , державних  постатей  або події.  Учні  роблять  висновок  про  спільне  та  відмінне.

               Тематичні  схеми  використовую  для  візуалізації  складних  історичних  процесів, показуючи   взаємозв'язки   між  подіями,  структурами  або  ідеями.  Наприклад. Схеми  боротьби  за  незалежність, структура  влади, причинно-наслідкові  схеми   воєн  чи  революцій.  Використовувати  таблиці і  схеми  під  час  уроку  можна   на  початку, як  зразок  для  ознайомлення  з темою ;  під  час  уроку,  як  інструмент  для  аналізу   та  порівняння  під  час роботи  з  текстами  чи  історичними  джерелами ;  в  кінці  уроку  для  узагальнення   вивченого  матеріалу.

                Використання  ігор  у  навчанні   дітей  з  особливими  освітніми потребами  є  ефективним   методом, який  сприяє  активізації  пізнавальної діяльності, розвитку  комунікативних  та  соціальних  навичок,  подоланню  страху  перед  помилками,  а  також  допомагає   зняти  напругу  та  формує позитивний  емоційний  фон.

               Дидактичні  ігри  поєднують  навчання  та  розваги,  допомагають засвоювати   знання  та  розваги, когнітивні  здібності.  Їх  можна  адаптувати під  індивідуальні  потреби  дитини.

               Цікаві  уроки  історії  з  рольовими  іграми,  де  учні   « вживаються»  в образи  історичних  діячів  і  обговорюють  певну  подію.  Це  може  суттєво модернізувати   процес  навчання.  « Квести» - серії  завдань, які  ведуть  учнів до  розгадки  історичної  таємниці. Використовувати   квести  краще  у 8-10 кл.               При  розгляді  теми  про  історичних  діячів  проводжу  гру  « Портрет- на  галерея». Наприклад. Дітям  даю  портрети   гетьманів і  прошу  розмістити ці  портрети  в  хронологічній  послідовності.

              Під  час  вивчення  історичних  понять,  проводжу  « Історичну   роз- минку». Наприклад.  У 6 класі -  учні     мають    закінчити       запропоновані  речення:   -  Батько  історії … - Демократія ….

-            Оратор…

-            Аристократія …

-            Значення  імені  « Олександр» …

              В  5  класі -  « Історичний  диктант».  Наприклад. При  закріпленні   понять:

            1.Наука  історія  вивчає  ….

2.   Хронологія  вивчає …

3.   В  архівах  зберігають…

8  клас  гра  « Знайди  зайве»  за  темою  « Козацька  доба»,  діти  шукають слова  , які   не  входять  до  теми. 

Наприклад. Запорозька  Січ -  чайка – Петро Конашевич – Сагайдачний – Софіївський   собор – гетьман – бояри – Гетьманщина – Київська  Русь – клейноди – Б. Хмельницький – хрещення  Русі – козацька  рада.

              До  теми  « Життя  первісних  людей»  у  6  класі  учні  із  задоволенням розгадують  кросворди,  які  можна  використовувати  на  різних  етапах  уроку, зокрема   для  закріплення   нових  термінів  і  понять.

              На  уроці  важливо ,  щоб  діти  були  залучені   до  гри. 

Використовувати   елемент  несподіванки , щоб  підтримувати   інтерес.  А  щоб  не  втрачати  зацікавленості  учнів,  змінювати  правила  гри.

 

                          Ключовий   аспект   роботи :

       Завжди  треба   враховувати  індивідуальні  особливості  учнів  та  використовувати  можливості  гри  для  розвитку   вміння  працювати в колективі.

        Ігри  мають   проводитися  систематично  та  цілеспрямовано  на кожному уроці.

                                   

        « Вчитися  легко,  коли   вчитися  цікаво.

«Навчання   буде  легким,  якщо  виклад  матеріалу  стане  для  дітей  цікавим , захоплюючим  відрізком  життя ,  сповнених  яскравих  образів».

            «Уроки  історії  повинні  бути  насичені  практичною  діяльністю  та наочністю».

             « Учень – це  не  посудина , яку  потрібно  заповнити , учень – факел, який  треба  запалити». ( Стародавня  мудрість)

 

pdf
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
10 березня
Переглядів
124
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку