Влада: від князів до сучасних органів

Тема - Влада: від князів до сучасних органів

Мета уроку:

• Ознайомити учнів із розвитком влади в Україні від княжих часів до сучасності;
• Пояснити принципи сучасного устрою державної влади та її поділ;
• Розвивати навички аналізу та порівняння різних форм влади;
• Виховувати повагу до законів, Конституції та демократичних цінностей;
• Формувати громадянську свідомість та критичне мислення.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Привітання, перевірка присутніх.

Вправа «Посмішка для країни»: кожен учень ділиться коротко, що для нього означає слово «влада».

2. Актуалізація опорних знань

Обговорення питань:

1.               Що таке влада?

Відповідь: Здатність приймати рішення та керувати суспільством, забезпечувати виконання законів.

2.               Навіщо потрібна влада в державі?

 Відповідь: Для порядку, законів, захисту прав і обов'язків громадян.

3.Назвіть історичних правителів України.

Відповідь: Князі Київської Русі (Володимир Великий, Ярослав Мудрий), козацькі гетьмани (Богдан Хмельницький).

3. Мотивація та повідомлення теми

Учитель пояснює значення теми: розуміння розвитку влади допомагає громадянину захищати права та обов'язки.

Тема - Влада: від князів до сучасних органів.

4. Вивчення нового матеріалу

4.1. Влада в княжі часи (Київська Русь)

За формою правління Київська Русь була ранньофеодальною монархією, яка трималася на системі військово – і державнослужилого землеволодіння. За формою устрою це була федерація земель, а за політичним режимом – автократія. Вона об’єднувала 20 народностей, тобто була багатонаціональною.

Вища законодавча, судова, військова та адміністративна влада в державі належала великому князю київському з династії Рюриковичів. Його законодавча влада полягала у виданні уставів, судних грамот, укладанні міжнародних угод, в кодифікації норм права. Князь очолював судову систему і його суд був вищою судовою та апеляційною інстанцією. Як адміністратор він встановлював адміністративний поділ, призначав адміністраторів (посадників, воєвод, удільних князів). Силовою структурою було військо – дружина та військові округи на чолі з воєводами. У розпорядженні князь мав численний апарат урядовців як в центрі (він називався княж-двір – тіуни, мечники, ябедники, огнищани, під’їзні тощо), так і на місцях.

 

Дорадчим органом виконавчої влади при князі була рада бояр (боярська рада) з найближчого аристократичного оточення князя та місцевої знаті. Державні функції виконувала також християнська церква з її поділом на єпархії на чолі з єпископами та парафії, які очолювали священики. На зламі XI та XII ст. скликалися з’їзди князів (1097, 1100, 1103 pp.), які видавали закони.

 

Органом місцевого самоврядування з попередніх часів залишалися народні збори – віче, що скликалися в сільських общинах – вервях та в містах. Найменшою адміністрацією держави була община – верв на чолі з вервним старостою. Верви об’єдналися в повіти, волості та погости на чолі з тіуном, уділи та землі з князями з династії Рюрика. Місцевими адміністраторами виступали призначені князем десяцькі, соцькі, тисяцькі, тіуни, мечники, воєводи, вірники, ябедники та посадники.

 

Насамкінець важливо відзначити, що державний устрій Київської Русі пройшов тривалу еволюцію, не був незмінним і залежав від конкретних історичних, економічних та політичних змін.

 

4.2. Влада в козацькій державі

Гетьман — обираний керівник.

Влада в козацькій державі мала республікансько-демократичний характер, де найвищим органом була Козацька (Військова) рада, що обирала старшину (гетьмана, суддю, писаря, осавула), яка формувала уряд (Кіш), але з часом посилилась влада гетьмана та старшинської бюрократії. Управління було військово-адміністративним, поділене на полки і сотні, де полковники та сотники мали велику владу над місцевим населенням. Влада частково належала народу. Висновок: елементи демократії та участі громадян.

 

4.3. Влада у радянський період

Влада в радянський період в Україні (УСРР/УРСР) була однопартійною диктатурою Комуністичної партії (більшовиків), де формальні радянські органи (Ради, ВУЦВК, РНК) реально підпорядковувалися партійній номенклатурі та центру в Москві, що забезпечувало жорсткий контроль КПРС над усіма сферами життя, попри формальні декларації про українську незалежність та українізацію, які пізніше були згорнуті.

Структура влади:

Партійний рівень (реальна влада): Комуністична партія України (КПУ) як філія КПРС була найвищою силою, її керівництво концентрувало важелі управління, а партійні органи контролювали державні структури.

Державний рівень:

Вищі органи: Всеукраїнський з'їзд Рад (теоретично вищий), Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) – між з'їздами, та Президія ВУЦВК (постійно діючий орган).

Виконавчий орган: Рада Народних Комісарів (РНК, пізніше Рада Міністрів) – здійснювала загальне управління.

Місцеві органи: Система місцевих Рад (обласні, міські, сільські).

Народні комісаріати: Відали окремими галузями (освіта, юстиція тощо), підпорядковувалися як республіканським, так і союзним органам.

Централізація: Хоча Україна входила до СРСР як формально суверенна республіка, її влада була жорстко централізована та підпорядкована союзному центру.

4.4. Сучасна влада в Україні

Влада - це здатність і можливість чинити вплив на діяльність, поведінку людей за допомогою певних засобів: волі, авторитету, права, насильства.

Важливою ознакою будь-якої держави є система органів державної влади, через діяльність яких здійснюється державна влада, реалізуються функції держави та забезпечується захист інтересів.                                                                     

Орган державної влади - це організаційно відокремлена і відносно автономна складова частина єдиного державного апарату України, який представляє колектив громадян України (або одна особа), які мають спеціальний статус та наділені владними повноваженнями, що реалізуються у визначених законом правових та організаційних формах.                                         

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.                                                                                   

Органи законодавчої влади - це представницькі органи, які утворюються шляхом вільних і загальних виборів. Вони виражають волю всього народу, і їхньою основною функцією є законотворчість. Відповідно до статті 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Законодавча влада може здійснюватися народом України не тільки через своїх представників у Верховній Раді, а й безпосередньо на всеукраїнському референдумі.

Верховна Рада України

Органи виконавчої влади - це система органів, основними напрямами діяльності яких є реалізація двох основних функцій: виконавчої та розпорядчої. Виконавча функція характеризується тим, що ці органи безпосередньо виконують нормативні приписи та інші акти законодавчої влади. Розпорядча функція характеризується тим, що для виконання актів законодавчої влади органи виконавчої влади від свого імені видають управлінські акти, дають відповідні розпорядження.                                                       

Систему органів державної виконавчої влади складає:

Стаття 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.             

У системі поділу державної влади однією з її гілок є судова влада, призначення якої полягає в захисті прав і свобод людини і громадянина, конституційного ладу України, дотримання законності в застосуванні законів та інших нормативних актів України. Існування самостійної гілки судової влади поряд із законодавчою та виконавчою - це обов’язковий атрибут будь-якої демократичної держави. Судова влада реалізується здійсненням правосуддя у формі цивільного, кримінального, господарського, адміністративного, а також конституційного судочинства.

 

 

Функції судової влади

Конституція України. Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. Законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.                                                       

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.                                                                                                                                           

Особливе місце в системі органів державної влади України посідає Президент України. Конституція України безпосередньо не зараховує Президента України до певної гілки влади (законодавчої, виконавчої чи судової), закріплює його статус як глави держави, що дає можливість зробити висновок про особливий характер президентської влади як специфічної самостійної гілки влади. Проте це не означає, що Президент стоїть над усіма іншими гілками влади. Здійснюючи функції глави держави, Президент України бере участь у формуванні інших гілок (наприклад, призначає позачергові вибори до Верховної Ради України).                           

Конституція України. Стаття 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина. Проектування  уроку  у  вигляді  прес -  конференції. Учитель  представляє  головних учасників  прес – конференції. Кожен  із  гостей – учасників  виступає  з  коротким   спічем.                                                                                   

Народний  депутат  України.  У  статті  6  Конституції  України  записано,  що  державна  влада    в  Україні  здійснюється  за  принципом  її  розподілу  на  законодавчу,  виконавчу  і  судову.  ЦК  один  з  головних  принципів  організації  державної  влади  та  водночас  характерна  ознака  державної  влади. Стаття  75 Конституції  України  визначає,  що  Верховна  Рада  України  є  єдиним  органом  законодавчої  влади  в  Україні,  тобто  тільки  парламент  України  уповноважений  приймати  закони,  які  є  актами  вищої  юридичної  сили.                                                                     

Представник  адміністрації  президента  України.  Президентом  України  може  бути  обраний  лише  громадянин  України,  оскільки  неприпустимо,  щоб  державу  очолювала  людина,  яка  не  має  з  ним  постійного  зв’язку,  установленого  через  інститут  громадянства. Президент  України  є  головою  держави  і  виступає  від  її  імені,  є  гарантом  державного  суверенітету,  дотримання  Конституції  України,  прав  і  свобод  людини  та  громадянина.                           

Представник  уряду.  Кабінет  Міністрів  є  урядом  нашої  держави,  хоча,  власне,  слово  «уряд»  в  Конституції  України  не  використовується.  У  своїй  діяльності  уряд  керується  Конституцією  та  законами  України, актами  Президента  України.                                                                                                 

Представник  органів  місцевого  самоврядування.  Місцеве  самоврядування – це  особлива  форма  організації  влади  на  місцях,  яка  не  є  різновидом  державної  влади.  В  Європі  вважають,  що  органи  місцевого  самоврядування  складають  основу  будь – якого  демократичного  устрою,  а  його  захист  стане  значним  внеском  у  побудову   нової  Європи.             

Представник  судової  влади.  Третя  за  традицією  гілка  влади – судова -  посіає  далеко  не  останнє  місце  в  механізмі  держави.  Органи  судової  влади  мають  чітку  компетенцію,  діють  відносно  незалежно  від  інших  гілок  влади.  Судова  влада  здійснюється  виключно  спеціальними  органами – судами  шляхом  правосуддя.                                                                                                 

Представник  правоохоронних  органів.  У  механізмі  нашої  держави  особливе  місце  посідають  державні  органи  спеціального  призначення – правоохоронні.  Традиційно  до  них  належать  суд,  прокуратура,  органи  юстиції,  внутрішніх  справ,  державної  безпеки  та  інші,  які  здійснюють  правоохоронні  функції.

Запитання

1.   Назвіть  головні  повноваження  Верховної  Ради.

Відповідь - Головні повноваження Верховної Ради України (ВРУ) включають законодавчу діяльність (ухвалення законів, змін до Конституції), бюджетні функції (затвердження бюджету та контроль за його виконанням), визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики, призначення виборів Президента та оголошення стану війни/укладення миру, а також здійснення парламентського контролю над органами влади та затвердження складу Уряду.

2.Конституційний  склад  депутатів  у  Верховній  Раді

Відповідь - Конституційний склад Верховної Ради України — 450 народних депутатів, які обираються на 5 років загальним, рівним і прямим виборчим правом шляхом таємного голосування. Хоча фактична чисельність може відрізнятися (особливо під час війни, враховуючи окупацію та вибуття депутатів), ВРУ є повноважною за наявності щонайменше двох третин від конституційного складу, тобто від 300 народних депутатів.

3.Яка  роль  місцевого  самоврядування  в  державі?

Відповідь - Роль місцевого самоврядування полягає у самостійному вирішенні питань місцевого значення територіальними громадами (селами, селищами, містами) через обрані ними ради та виконавчі органи, що є основою демократії та забезпечує  надання якісних послуг (соціальних, комунальних, інфраструктурних), управління комунальною власністю, розвиток території, дотримання законності й залучення громадян до управління для створення сприятливого життєвого середовища. 

5. Закріплення матеріалу

Завдання 1. Порівняння влади князя і Президента

Ознака	Князь	Президент
Спосіб обрання	У спадок	Вибори
Обмеження влади	Відсутні	Конституція
Підзвітність	Немає	Перед народом

 

Відповідь: сучасна влада демократична та підзвітна громадянам. 

Завдання 2. Встановити відповідність

Верховна Рада — приймає закони

Кабінет Міністрів — виконує закони

Суд — здійснює правосуддя

Завдання 3. Робота в групах

Обговорення: Яка форма влади найсправедливіша та чому.

Приклад відповіді: Найсправедливіша форма влади є предметом дискусій, але Україна, як демократична, парламентсько-президентська республіка, прагне до справедливості через поділ влади (законодавча, виконавча, судова) та народовладдя, хоча це балансування влади та боротьба з корупцією є постійним процесом для забезпечення реального представництва інтересів народу.

Особливості України (Парламентсько-Президентська Республіка):

Баланс сил: Верховна Рада формує уряд, який підзвітний парламенту, але Президент як глава держави та Верховний Головнокомандувач має значні повноваження, впливаючи на всі гілки влади.

Виклики: Незважаючи на ідеали справедливості, Україна стикається з корупцією та політичною нестабільністю, що ускладнює реалізацію цих принципів.

Отже, справедливість у демократичній республіці досягається через постійний баланс гілок влади, контроль з боку громадянського суспільства та верховенство права, а не ідеальну, сталу форму, що є постійною боротьбою та вдосконаленням.

Завдання 4. Письмові відповіді на запитання

1.     Що таке влада?

Відповідь: Здатність керувати, ухвалювати обов'язкові рішення і забезпечувати їх виконання.

2.     Чому влада потрібна суспільству?

 Відповідь: Для забезпечення порядку, законів, захисту прав і обов'язків.

3.     Які органи влади існують в Україні?

 Відповідь: Законодавча (Верховна Рада), Виконавча (Кабінет Міністрів), Судова (суди), Президент.

4.     Чим влада князя відрізнялася від влади Президента?

 Відповідь: Князь одноосібний, спадковий, без обмежень; Президент обирається, обмежений Конституцією, підзвітний громадянам.

5.     Наведіть приклад демократичних елементів в козацькій державі.

Відповідь: Гетьман обирався, козацька рада ухвалювала важливі рішення.

6.     Які недоліки влади у радянський період?

Відповідь: Однопартійність, обмеження прав, відсутність демократії.

Завдання 5. Творче завдання

1.Намалювати схему «Влада в Україні» із гілками влади.

Схема «Влада в Україні»

 

Центр

Народ України (Носій суверенітету)

Три Гілки Влади:

Законодавча влада

Орган: Верховна Рада України (Парламент)

Функція: Прийняття законів, контроль за діяльністю Уряду, затвердження бюджету.

Виконавча влада

Орган: Кабінет Міністрів України (Уряд)

Голова: Прем'єр-міністр України

Функція: Виконання законів, управління державою, розробка та реалізація державної політики.

Судова влада

Органи: Конституційний Суд України, Верховний Суд, місцеві та апеляційні суди.

Функція: Здійснення правосуддя, захист прав і свобод громадян.

Окремий Гарант:

Президент України

Функції: Глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції, Верховний Головнокомандувач.

Взаємодія та Контроль (Стримування і противаги):

Президент призначає Прем'єр-міністра за поданням ВР.

ВР може висловити недовіру Кабінету Міністрів.

Суди перевіряють конституційність законів та актів інших органів.

Президент підписує закони.

Цю структуру можна зобразити як три вертикальні блоки (гілки), що підтримують центральний елемент (Народ) і пов'язані між собою стрілками, що вказують на взаємодію та контроль.

Завдання 6. Написати коротке есе: «Яким має бути справедливий правитель».

Справедливий правитель – це той, хто поєднує силу й мудрість, ставить благо народу вище за власні інтереси, забезпечує законність, рівність перед законом та захищає слабких, керуючись не лише політичною доцільністю, але й глибоким почуттям відповідальності та співчуття, прагнучи до стабільності та процвітання держави через чесні дії, а не хитрість чи тиранію, що є фундаментом справжньої влади.

Основні риси справедливого правителя:

Відповідальність: Він усвідомлює, що влада — це служіння, а не привілей, і несе відповідальність за добробут кожного громадянина.

Законність: Поважає та захищає закони, забезпечуючи їхнє неухильне виконання для всіх, без винятків.

Мудрість і далекоглядність: Приймає рішення, які принесуть користь не лише зараз, а й у майбутньому, враховуючи довгострокові наслідки.

Чесність та прозорість: Діє відкрито, уникаючи маніпуляцій та прихованих мотивів.

Співчуття та емпатія: Розуміє потреби народу, особливо найуразливіших верств, і прагне полегшити їхнє життя.

Справедливість та рівність: Забезпечує рівні можливості для всіх, не допускаючи дискримінації чи фаворитизму.

Сила духу: Здатний протистояти корупції, власному марнославству та зовнішнім загрозам, діючи згідно зі своїми принципами.

Завдання 7. Створити таблицю порівняння влади в історії та сучасності

Аспект	Історичний період Київська Русь	Сучасна Україна (з 1991 року)
Форма правління	Монархія  (князь)	Президентсько-парламентська республіка, виборні органи влади (Президент, ВР, місцеве самоврядування).
Джерело влади	Династія (князі)	Народ (через вибори), Конституція, закон.
Розподіл влади	Централізована влада (князь)	Поділ влади на законодавчу (ВР), виконавчу (Кабмін), судову (суди) гілки.
Права/Свободи	Відсутність сучасних прав людини	Гарантовані Конституцією права та свободи, верховенство права (хоч і з проблемами застосування)
Основні інститути	Князівські дружини	Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Суди, ЗСУ, СБУ, НАБУ
Виклики / Проблеми	Міжусобиці, зовнішні загрози, обмежена демократія, автократичні тенденції	Корупція, олігархат, війна з РФ, реформування судової системи, інтеграція до ЄС/НАТО, ефективність держу правління.

 

6. Підсумок уроку

Вчитель підсумовує : Влада від князів Київської Русі до сучасних органів пройшла шлях від первісної монархії та феодалізму з князем і дружиною до централізованих органів управління з чіткою ієрархією (печатники, стольники), а пізніше – до сучасних представницьких форм, де влада належить народу (народовладдя) та реалізується через Верховну Раду, Президента й місцеве самоврядування, зберігаючи спадковість державотворчих традицій, але з переходом від особистої влади до інституційної та демократичної. Еволюція влади в Україні – це перехід від власництва князя над територією до управління суспільством, від усної традиції до писаного права, від феодальної монархії до демократичної республіки, де влада має інституційний, а не особистий характер, хоча й спирається на історичні основи державності, закладені ще в часи Київської Русі.

7. Домашнє завдання

Написати есе (8-10 речень) на тему : «Як змінилася влада в Україні від князівських часів до сьогодні».

 

Очікувана відповідь : Влада в Україні пройшла довгий шлях розвитку. У княжі часи влада була одноосібною і передавалася у спадок. За козацької доби з'явилися виборні елементи. Сьогодні Україна є демократичною державою, де влада поділена на законодавчу, виконавчу, судову. Такий               поділ захищає права громадян і запобігає зловживанням.