Власна методична розробка

Відділ освіти

 Надвірнянської районної держадміністрації

Надвірнянський інформаційно-методичний центр

 

 

 Власна методична розробка

Використання «Ребус-методу» Лева Штернберга для швидкого навчання читання»

 

 

 

 

 

Йосипенко Ірини Володимирівни

вчителя початкових класів

Надвірнянської ЗОШ

І-ІІІ ступенів №2

 

 

 

Надвірна – 2019

 

План

1	Вступ
2   2.1	Основна частина   Опис і обґрунтування роботи
2.2	Аналіз результативності на основі наукових методів збору і обробки інформації
2.3	Рекомендації з впровадження ВМР в практику інших навчальних закладів
3	Висновки
4	Список використаних джерел
5	Додаток 1
6	Додаток 2
7	Додаток 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Кардинальні зміни, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, вимагають нових підходів у навчанні і вихованні підростаючого покоління.

          Відповідно до Нового Закону про освіту (Закон України «Про освіту»  – Законодавство України – Верховна  Рада України; Закон від 05. 09. 2017. –

 № 2145. – VIII) у 2018/2019 навчальному році стартувала Нова українська школа, школа компетентностей ХХІ століття. Діти навчаються у новому освітньому середовищі за новим Державним стандартом та сучасними методиками навчання. Саме з їхньої успішності, життєвого вибору та цінностей буде творитися майбутнє нашої країни. Щоб це майбутнє було успішним, ми повинні з більшою відповідальністю ставитись до того, чому саме та як навчаємо наших дітей.

 На Світовому економічному форумі у 2016 році визначено, які саме уміння і навички будуть найбільш потрібні роботодавцям у 2020 р. Серед них критичне мислення, емоційний інтелект, креативність та ін. Ці навички потрібно дати дітям вже сьогодні, щоб вони були затребувані завтра. Ми повинні навчати сучасне покоління відповідно до вимог часу і давати ті знання, формувати ті уміння  і цінності, які потрібні у ХХІ столітті.

 З практики можу сказати, що сучасні діти швидко втрачають інтерес до навчання, стає все важче налагодити з ними контакт.

           Сучасні освітні виклики  потребують нових підходів та методик. Основне завдання реформи Нової української школи – перейти від школи тільки знань до школи компетентностей ХХІ століття. На відміну від знаннєвої школи компетентнісна школа має дати дитині не лише знання, а й сучасні уміння та навички.

Пріоритетним завданням системи освіти в Новій українській школі є оволодіння десятьма ключовими компетентностями. Серед них є такі, що вже певною мірою формувалися у школі. Це оволодіння державною і іноземною мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях. Але є й такі, що взагалі не формувалися протягом навчання. Наприклад, уміння вчитися впродовж життя, інноваційність  та ін.

Я прагну, щоб мої учні могли отримали якісні знання, стали цілісними особистостями, які мають інноваційне мислення та вчитимуться впродовж життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Опис і обґрунтування роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо навчати дітей п’яти невідомим              словам – вони будуть довго і даремно

їх запам’ятовувати, але коли зв’язати  двадцять таких слів з картинками, то малеча їх засвоїть на льоту.

                                                                                                    К.Д.Ушинський

                                  

            Новий Державний cтандарт початкової освіти ґрунтується на новій філософії, в основі якої – утвердження людської гідності. Важливим принципом Державного стандарту є визнання цінності дитинства. Отже, кожна дитина має право на навчання через гру.

           Метою початкової освіти в Новій українській школі є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

          За Типовою освітньою програмою Нової української школи - НУШ-2,

  (Наказ МОН України №268 від 21. 03. 2018р.)  у «Мовно – літературній освітній галузі» в змістовій лінії «Взаємодіємо усно» передбачається залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної інформації в реальній мовленнєвій практиці.

 Сучасні діти – це здобувачі освіти, які навчаються  в час інформаційних технологій - мобільні, їм не потрібні формальні правила, для них важлива самодисципліна і отримання швидкого результату в будь-якій діяльності. У роботі з ними потрібно використовувати нові методи і прийоми, які є дієвими і результативними.

 Тому переді мною постала проблема – пошук нових методів роботи вчителя. Особливо для швидкого навчання дітей читання.

          Огляд науково-педагогічної спадщини видатних вчених-педагогів Б.Ельконіна, М.Зайцева, Г.Цукермана, М.Коула, Дж. Мортона, Г.Домана свідчить про те, що проблема швидкого навчання читання – одна з найважливіших проблем педагогічного процесу і  завжди привертала  до себе увагу психологів і педагогів.

           Проблема застосування нових методів навчання читання у сучасній школі висвітлена в працях О.Савченко, О.Онопрієнко,  Н.Софій, а також у статтях Лева Штернберга. У своїх роботах науковці переглянули форми та методи реалізації даної проблеми в умовах сьогодення.

 Аналіз шкільної практики засвідчує наявність суперечностей між завданнями, які поставлені перед початковою школою, та недостатньо розробленими інноваційними методами навчання читання. У зв’язку з цим важливої значущості набуває самоосвіта вчителя, самовдосконалення, вивчення передового педагогічного досвіду, впровадження педінновацій.

 Саме недостатній рівень розробки визначеної проблеми в теорії та шкільній практиці зумовили вибір мною теми «Використання «Ребус-методу» Лева Штернберга для швидкого навчання читання».

 Щоб виявити переваги «Ребус-методу» перед іншими методами навчання читання, я проаналізувала ці методи. Зупинимося на цьому детальніше.

  Відомі такі методи навчання читання:

• буквосполучний;
• аналітико-синтетичний;
• складовий;
• метод цілих слів.

Батьки часто користуються буквосполучним методом. Принцип його простий, і тому він здається зручним: спочатку дитина вивчає назви букв, а потім намагається з’єднати їх у склади і в слова. Але метод цей спрацьовує у багатьох дітей із великими труднощами – алфавітні назви букв «Бе» та «А» ніяк не хочуть в свідомості дитини з’єднуватися у злите «Ба».

Аналітико-синтетичний метод передбачає формування в дитини фонематичного слуху. Критики фонемо-буквеного аналізу (у тому числі Лев Штернберг) стверджують, що «фонема, на відміну від реального звуку, є абстрактною величиною, яку неможливо ні вимовити,  ні почути. А це значить, що фонематичного слуху в принципі не буває і бути не може, і тому «розвивати» його неможливо».

Під самим поняттям «фонематичний слух» мається на увазі зовсім  не вміння дитини чути окремі фонеми, а здатність дитини логічно абстрагуватися і не звертати увагу на різні звукові нюанси.

Маленькі діти до такого абстрагування виявляються нездатними, і тому аналітико-синтетичний метод у багатьох дітей зустрічає повне нерозуміння до 5-7 років, а іноді й до 8-9.

Методика Глена Домана з навчання читання цілими словами заснована на швидкому показі карток зі словами, написаними червоним кольором за певною схемою. По суті, діти просто запам’ятовують ці слова цілком. Спочатку потрібно показувати слова, потім словосполучення, потім короткі речення. В результаті дитина буде вміти читати текст з показаних раніше слів. Методика Домана для навчання читання була розроблена для англійської мови. Складність для української мови полягає в тому, що іменники, прикметники та дієслова повинні узгоджуватися між собою за родами, числами і відмінками. Це передбачає виготовлення набагато більшого числа карток Домана у порівнянні з навчанням читати англійською мовою.

Складовий метод базується на ідеї, що найдрібнішим елементом читання є не окрема буква, не ціле слово, а  склад. Микола Зайцев першим запропонував складовий метод навчання, замінивши абстрактні поняття кубиками різної величини. Недоліком кубиків Зайцева можна вважати те, що на перших заняттях слова за  кубиками складають і читають не діти, а педагог. Діти тільки спостерігають, тобто є пасивними учасниками навчання.

Продовженням ідеї Зайцева можна вважати розробку Лева Штернберга – «Ребус-метод», який теж спирається на складовий принцип.

           Як зазначено вище, учні мають право на гру, бо саме гра є провідною діяльністю шестирічних дітей. «Ребус-метод» допомагає педагогу навчити першокласників читати, граючись із ними .  Для того, щоб зрозуміти  принцип  гри, необхідно всі  завдання виконувати голосно і ритмічно. Дитина ще не знає букв, ще не вміє читати, і тому здатна орієнтуватися тільки на чітко сказані слова і звуки. Гра має всього два правила. Перше правило -  з цілого слова виділити на слух його перший звуковий склад.  Можна полегшити завдання, давши дитині зорову опору у вигляді предметів або їх намальованих зображень: маска – МА, пальма – ПА. Друге правило -  з декількох цілих слів, голосно і ритмічно вимовлених вчителем одне за одним, виділити їх перші склади і зрозуміти нове складене слово:  маска-маска - МА-МА.

            Потрібно пам’ятати, що у словах має бути наголошеним перший склад: вовк – роги – тато – ВО - РО –ТА.

Поступово, замінюючи малюнки буквами і складами, непомітно для себе, діти починають читати слова складами. Цей прийом сприяє розвитку вміння здійснювати складовий аналіз слів. Діти навчаються утворювати слова з окремих складів, тобто відбуваються такі важливі мисленнєві операції, як аналіз і синтез, що є основою розвитку критичного мислення.

             Особливістю методики є те, що на початковому етапі навчання за «Ребус-методом» застосовуються не букви, а картинки-піктограми. У дітей є можливість усної гри, яка повністю імітує всю механіку поскладового читання. У цій грі повністю відсутня класифікація звуків на голосні і приголосні, дзвінкі і глухі, тверді і м’які. Навчившись читати за цим методом, діти продовжують вивчати українську мову уже з використанням зазначених термінів.

«Ребус-метод» є дієвим при навчанні читання дітей, які вчилися читати  за іншими методами і вони для них виявилися незрозумілими. Також цей метод результативний при роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Він є зрозумілим для всіх дітей, тому що в його основі лежить гра.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Аналіз результативності на   основі наукових методів збору  і обробки інформації

 

 

   

    Обираючи тему «Використання «Ребус-методу» Лева Штернберга для швидкого навчання читання», я поставила перед собою таку мету: обґрунтувати  переваги цього методу у порівнянні з іншими.

 Під час реалізації поставленої мети я розв’язала такі завдання :

1. Визначила етапи реалізації поставленої мети.
2. Розробила план використання «Ребус-методу» на уроках української мови у першому класі.
3. Розробила методику занять з використанням «Ребус-методу».

У процесі  впровадження елементів «Ребус-методу» на уроках української мови у першому класі, виконала такі завдання :

• розробила картки з ребусами;
• розробила вправи, спрямовані на швидке навчання читання;
• розробила дидактичні ігри.

Провідними методами і засобами я обрала:

• опитування;
• спостереження;
• бесіди;
• дослідження.

Насамперед мене цікавило, чи використовують вчителі початкових класів «Ребус-метод» для навчання читання, та які результати він дає.

Опитування вчителів свідчить про те, що «Ребус-метод» у початкових класах  недостатньо вивчений і використовується рідко.

Елементи цього методу я використовувала на уроках упродовж чотирьох років. Опитування дітей свідчить про те, що учні із задоволенням розв’язували ребуси, утворюючи нові слова, тим самим запам’ятовували слова, збільшуючи свій словниковий запас. Учні, які працювали за «Ребус-методом», краще справлялися і надалі із розв’язуванням ребусів, ніж ті учні, які незнайомі з цим методом.

Отже,  «Ребус-метод» є пропедевтичним методом, спрямованим на розвиток критичного мислення, креативності та емоційного інтелекту. Як це працює?

Для того, щоб прочитати слово з використанням «Ребус-методу», дитині потрібно виділити у словах перші наголошені склади, поєднати їх з іншими, подумати, чи є таке слово, чи, можливо, треба взяти інший склад. Це вже розвиток критичного мислення.

Щодо креативності, то засвоївши таким чином розгадування ребусів, дитина сама зможе складати ребуси і загадувати їх іншим. У такий спосіб вона навчатиме інших і навчатиметься сама.

Як при використанні  «Ребус-методу» формується емоційний інтелект? Справа в  тому, що учень працює з яскравими картинками, виконуючи з ними різні дії. Це викликає у нього певні емоції. А те, що пережите на емоційному рівні, швидше запам’ятовується і довго пам’ятається. Дитина вчиться на власному досвіді, емоційно реагуючи на цікаву гру.

Діти навчаються як на рівні знань, так і на рівні процесів. Якщо проаналізувати, які когнітивні процеси працюють, коли дитина навчається за «Ребус-методом», то, за «Таксономією Блума» (1956 р.), можна зробити висновок, що, перш за все, це ті процеси, які знаходяться на вершині ієрархічної діаграми: «оцінка», «синтез», «аналіз», «застосування». Дитина спочатку виділяє перший звук, потім утворює нові слова з кількох таких звуків, аналізуючи, чи існує таке слово, думає, як воно правильно вимовляється. Найважливіше те, що дитина одразу розуміє зміст прочитаного нею. Пізніше вона сама складає подібні ребуси, тобто застосовує отримані знання і навички. Відбувається не просто «запам’ятовування» і  « розуміння», а набагато складніші мисленнєві процеси.

Бесіди з батьками свідчать про велику зацікавленість «Ребус-методом» та бажання працювати за ним.

Спостереження вчителів вказують на активізацію розумової та пізнавальної активності учнів. На уроках учні, які працювали за «Ребус-методом»,  краще розв’язували логічні завдання, у них краща концентрація уваги (10-15 хв. у дітей, які працювали за «Ребус-методом», і 6-7 хв. у тих, які за ним не працювали).

Всі учні першого класу (30 учнів) на кінець навчального року читали цілими словами в межах норми (30 слів за хвилину), а більше половини класу (19 учнів) читали вище норми.

Поглиблене вивчення аспектів навчально-виховного процесу у початковій школі показало, що використання «Ребус-методу» для швидкого навчання читання дає дієві позитивні результати  і є результативним у роботі з молодшими школярами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендації з впровадження ВМР в практику інших навчальних закладів

 

 

 

 

 

 

 

 Аналіз результатів цілеспрямованих спостережень, проведених мною, свідчить про те, що «Ребус-метод» використовується для навчання швидкому читанню в початковій школі і при навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Детально розробленої методики проведення уроків із використанням «Ребус-методу» майже немає.

Для проведення уроків з використанням «Ребус-методу» пелагам рекомендую:

1. Уникати методичних шаблонів, урізноманітнювати зміст і методику проведення занять.
2. Дотримуватися структури кожного уроку з додаванням елементів «Ребус-методу».
3. Обов’язково враховувати індивідуальні та психологічні особливості дитини.

4. Розвивати  уміння  сприймати перші наголошені склади в словах як на слух, так із опорою на наочність.

5. Розвивати уміння складати з цих складів слова на слух і за допомогою піктограм.

6. Здійснювати перехід від піктографічного читання до читання складів, поступово замінюючи піктограми складами.

Використовувати «Ребус-метод» бажано не більше 40-60% загального часу уроку, так як це допоміжний метод, а дітям ще необхідно подати теоретичний матеріал з навчання грамоти.

У підготовчій частині уроку (10-15% тривалості всього часу) рекомендую створювати позитивний емоційний фон, психологічну установку на цікаву гру. Дітям  потрібно пропонувати називати слова, виділяти перший наголошений звук. Починати слід зі слів – назв предметів, які є в класі, потім запропонувати називати імена, частини людського тіла. Обов’язковою вимогою є те, що у слові має бути наголошений перший склад.

В основній частині (70-80% часу) використовувати ігри з елементами «Ребус-методу», які розроблені автором методики Левом Штернбергом і вчителями, які працюють з  цим методом, та власними розробками ігор («Лото», «Покрути і підбери», «Встанови взаємозв’язок»). Паралельно вивчати  з учнями теоретичний матеріал з навчання грамоти.

У заключній частині уроку (10-15% часу) можна провести веселі ігри («Небувале слово», «Весела змійка»). Також доцільно скласти і проспівати пісеньку з утворених слів, розфарбувати картинки-піктограми.

Отже, «Ребус-метод» цікавий та дієвий і може бути використаний у рамках програми початкової школи як одна із методик навчання читання.

Цей метод  можна застосовувати для навчання в малих групах, парах, для індивідуальної роботи, а також у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Особливою цінністю методики є інтеграція, спрямована на розвиток умінь і здібностей дитини, критичного мислення, креативності та емоційного інтелекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Висновки

 

 

 

 

 

 

 

           

 

 

 

          З вищезгаданого можна зробити висновок, що використання «Ребус-методу»  робить навчальний процес цікавим і захопливим, сприяє появі активного пізнавального інтересу. На таких уроках складається особлива атмосфера – з  елементами творчості та вільного вибору. Розвивається уміння працювати, перемагати. Часто це вимагає від дітей подолання власної сором`язливості та нерішучості, зневіри у свої сили. Таким чином розвивається не тільки інтелект, а й емоційно-вольова сфера особистості, формується адекватна самооцінка. Якщо дитина швидко зрозуміє, як читати злиття, то і процес читання відбуватиметься продуктивніше. Швидко  і легко засвоївши нове, дитина відчуватиме радість пізнання. І все це завдяки веселій грі, без  вивчення теоретичного матеріалу.

У своїх статтях автор «Ребус-методу» Лев Штернберг писав: «…що в деяких країнах люди взагалі не ділять звуки на голосні і приголосні, на м’які і тверді, однак читати навчаються, причому швидше і краще, аніж у Європі. Усю теорію дитина встигне вивчити потім, коли навчиться читати».

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Державний стандарт початкової загальної освіти: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №87 (Електронний ресурс). – Режим доступу: https: //www.kmu/gov.ua/npas/pro-zatverdzhenya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti.

2.Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») Постанова Кабінету Міністрів України від 03. 11. 1993. – № 896.

3.Закон України «Про освіту»  – Законодавство України – Верховна  Рада України; Закон від 05. 09. 2017. – № 2145 – VIII.

4.Типова освітня  програма початкової школи (розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна) Наказ МОН України №268 від 21. 03. 2018.

5.Освітня платформа EdEra (Електронний ресурс). – https://ed-era.com/nus

6.Зайцев В. Н. Резерви навчання читанню. – К.: «Освіта», 2003. – С. 46.

7. .Зайцев М. О. Читання, письмо, лічба. – Санкт – Петербург, 1999. – С. 38.

8.Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: методичний посібник. – К.: АПК, 2004. – С. 53.

9.Корнев А. Н. Порушення читання у дітей: Навчально-методична допомога. – К.: «МІМ», 1997. – С. 148.

10.Навчаємо читання за методикою Зайцева. – К.: Свена, 2013. – С. 6.

11.Отрошко Л. Навчалочка. Ребус – метод українською (Електронний ресурс). – liliteach.blogspot.com

12.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – К.: А. С. К., 2004. – С. 24 – 25.

   13. Ребус – метод українською (Електронний ресурс). – www.rebusmetod.com

   14.Ребус – метод. Розвивальні ігри від видавництва «Штернберг» (Електронний ресурс). – www.rebus – metod net./obuchenie - chteniyu

   15.Штернберг Л. Статті про дитяче читання. – Санкт – Петербург.: Штернберг (Електронний ресурс). – www.rebusmetod.net