Тема: Власні й загальні іменники. Велика літера у власних іменниках.
Мета: сформувати в дітей поняття « власні іменники», « загальні іменники», навчити визначати і розрізняти їх; спонукати учнів вживати у мовленні нові мовозначні терміни; закріплювати навички написання власних іменників; збагачувати словниковий запас учнів і вдосконалювати навички грамотного письма; розвивати аналітико – синтетичні вміння учнів; забезпечувати диференційований підхід до навчання, принцип
наступності з довкіллям; виховувати патріотичні почуття, інтерес до вивчення української мови засобами поезії.
Обладнання: таблиця « Власні та загальні іменники»; індивідуальні картки для диференційованих завдань; картки із завданнями для роботи в групах; портрет Т. Г. Шевченка; зображення Тарасової гори в Каневі.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організація класу.
Гомінка немов сопілка,
Запашна, як вишні гілка
Мусим завжди я і ти,
Рідну мову берегти.
- Який у нас зараз урок?
- Що ми робимо на уроці української мови?
ІІ. Повідомлення плану уроку.
- пригадаємо каліграфічне написання літер;
- попрацюємо з текстом;
- вибіркова робота;
- робота в групах;
- творчо попрацюємо;
- пограємо в ігри.
ІІІ. Каліграфічна хвилинка.
- Щоб слова рідної мови написати,
Треба хвилинку каліграфії нам розпочати.
- Яке в нас утворилось слово?
Етимологічна хвилинка
- Що ви знаєте про рушник?
1- учень: Український рушник!
Символ і краса українського народу!
Які то візерунки!
У цих вишиванках – пісні та лани неозорі,
Птахів щебетання, весняні світання,
Квітковий розмай і калини зітхання!
2 – учень: Слово « рушник» походить від слова « руш», « вирушай». Ма-
ти давала в дорогу дитині рушник, замотуючи в нього хлібину.
Без рушника не обходиться народження, одруження, зустріч
Гостей, проводи в армію.
- Складіть і запишіть речення про рушник.
( Мама вишила гарний рушник.)
ІV. Актуалізація опорних знань.
1. Заняття в школі Ейдетики.
Зима, мороз, холод, припікає, сніг.
- Хто написав 5 слів? 4? 3?
- Яке слово зайве? Чому?
2. Брейн – ринг « Слабка ланка».
( 4 учні виходять до дошки)
- Які ми знаємо частини мови?
- Яку частину мови вивчаємо?
- Дайте визначення іменника.
- На яке питання відповідає?
- На яке питання відповідають назви істот?
- А назви неістот?
- В реченні іменник виступає яким членом речення?
- За чим змінюється іменник?
- Скільки родів має іменник?
- Скільки чисел має іменник?
3. Схема – опора.
Підтвердимо наші слова схемою
- А ось, що заховано під пустим листком ми дізнаємося сьогодні на уроці.
V. Мотивація навчальної діяльності.
1.Слухання казки про велику літеру.
Жила собі маленька буква. Її часто пропускали, недописували, а інколи просто не помічали.Це дуже засмучувало маленьку букву.
Одного разу вирішила вона все змінити. Подумала: « А що, коли я пе-рейду з середини речення на початок?» Подумала – і перейшла. І сталось диво – дивнеє. Стали всі поважати колись малу букву, стали писати її вже великою.
Та й цього їй здалося замало. Дуже їй захотілось стояти на початку міст, річок і морів, гір та долин – і там шанували її ще бліьше.
Але і цього їй стало замало, от і вирішила вона починати собою імена, прізвища, по батькові, клички тварин.
- Давайте вставимо букви в цю таблицю.
- То, які слова починає велика буква?
VІ. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Робота над текстом вправи 27.
а) Вступна бесіда про велич поета – генія Т.Г. Шевченка.
б) Виразне читання вголос. Правильне інтонування речень.
в) Бесіда після прочитаного.
- Який текст ви прочитали?
- Яка його тема?
- Підберіть заголовок до тексту.
( « В пам'ять про поета»; « Пам’ятник на могилі Шевченка»; « Пам’- ятник Великому Кобзареві».)
- Що спільного між текстом і малюнком?
- Які слова написані з великої літери?
- До якої частини мови вони належать?
Г) Спишіть слова, які всередині речення написані з великої літери.
Це – власні іменники.
2. Осмислення нових знань.
а) Робота в парах.
- Розкажіть один одному правило. Придумайте приклади.
б) Робота з таблицею «Власні і загальні іменники»
- У великій країні Мови все живе за певними правилами і мають свої власні будиночки. - Хто живе в І будиночку? В ІІ будиночку?
в) Вправа 28.
- Прочитайте слова і подумайте, в який будиночок їх помістимо
жити?
г) Повернемося до схеми.
- Що ж заховалося під чистим листком? ( назви власні і загальні)
3. Фізкультхвилинка
- Закрийте очі. Ви чуєте, як тихо лине музика. Уявіть себе в зимовому засніженому лісі. Ви ніби в казку потрапили. Ви прислухаєтесь до голосів природи. Тихо накруги. Ніщо не хоче сполохати цю чарівну красу. ( Хвилинка тишини).
- Відкрийте очі. Які картини ви уявляли? Які слова вам допомогли побувати в казці?
( холод, сніг, зима, радість, сонце, сніговик, небо, синичка…)
- До якої частини мови належать ці слова?
4. Робота в групах ( диференційовано).
1 гр. – До загальних назв допишіть власні.
поет - … місто - … держава - …
село - … річка - … дівчина - …
2гр. – Випишіть у два стовпчики власні й загальні іменники з поданих речень.
маргаритки на горі
розгубила Маргаритка
маргаритки у дворі.
3 гр. Випишіть словосполучення загальний іменник + власний.
5. Робота в збірничках з української мови.
1в. виписує власні іменники;
2в. виписує загальні іменники.
6. Робота біля дошки.
(Учень записує речення біля дошки.)
Багато віршів для дітей написала Леся Українка.
- визначте власні назви іменників;
- підкресліть підмет і присудок.
7. Гра « Знайди зайве слово».
1. Місто, Харків, Тернопіль, Ніжин.
2. Попелюшка, дівчинка, Снігурочка, Дюймовочка.
3. Котигорошко, Буратіно, хлопчик, Чіп поліно.
8. Круги Венна ( Робота в групах).
- Що спільного і відмінного між власними і загальними іменниками?
Власні З
Власні Загальні
9. Гра « Інтерв’ю». Діти ставлять один одному питання.
1. Що таке іменники?
2. На які питання відповідають іменники?
3. На що вказує іменник?
4. Як пишуться власні назви?
5. Скільки чисел має іменник?
6. Скільки родів має іменник?
VІІ.Підсумок уроку.
- Яка спільна орфограма у всіх власних іменників?
VІІІ. Оцінювання.
ІX. Домашнє завдання. Вправа 29.
- Виписати назви сузір’їв.