Власний досвід на тему:« Методика проведення рухливих ігор з дітьми молодшого шкільного віку»

Власний досвід на тему:« Методика проведення рухливих ігор з дітьми молодшого шкільного віку»

Успіх ігрової діяльності, а також позитивний фізіологічний і емоцій­ний вплив на гравців залежить насамперед від правильного вибору гри. При виборі гри потрібно враховувати форму проведення занять: урок, фізкультурно-оздоровчий захід у режимі навчального дня (перерва, спортивна година в ГПД), позакласний захід, в сім'ї тощо.      

Вибір гри залежить від місця проведення. На свіжому повітрі можна прово­дити майже всі народні та рухливі ігри з великою інтенсивністю та обсягом; у невели­кому, вузькому залі можна проводити ігри з шикуванням команд у шеренги і колони, а також ігри, в яких гравці беруть участь по черзі. Звертаємо увагу, що ігри, естафети повинні проводитись у чистому, провітреному спортзалі або пристосованому примі­щенні. Вибір гри залежить від наявності у школі інвентарю та обладнання, а також від поставлених на уроці оздоровчих, освітніх і виховних завдань .

Підготовка місця для гри. Для проведення ігор» естафет на свіжому повітрі не­обхідно підготувати майданчик з рівною поверхнею. Велике значення мають зелені насадження, які захищають його від вітру й куряви, освіжають повітря, дають тінь.

Якщо гра проводиться в залі, необхідно його провітрити, помити підлогу, спортивні прилади розмістити так, щоб під час гри вони не заважали. Для відпочинку гравців, то виходять з гри, потрібно поставиш кілька гімнастичних лав.

Підготовка інвентарю та обладнання. Для проведення ігор, естафет використовують такий інвентар та обладнання: м'ячі малі, великі, набивні; естафетні палички, кубики, обручі, скакалки, стійки (заввишки 1, 5  м), кеглі , різнокольорові прапорці, лави, палиці, міше­чки з піском. Для вчителя: свисток, секундомір, крейда, магнітофон та інше обладнання. Бажано, щоб інвентар був яскравим, кольоровим, добре помітним у грі, відповідав за вагою та розмірами віку гравців. Інвентар може виготовляти вчитель власноруч.

Я завжди  пам'ятаю про правила техніки безпеки учнів під час проведення ігор та естафет.  Слід використовувати такий інвентар, який при падіннях дітей, необережній передачі не зашкодить їхньому здоров'ю.

У сюжетних іграх використовую маски, костюми «героїв» («Вовк», «Зайчик», «Рибак», «Козак» та ін.).

Оголошення назви гри; розміщення гравців, команд; вибір ведучих.     Я спочатку оголошую  назву гри чи естафети. Потім ділю учнів на команди різними способами:

- на розсуд мій ;

- шляхом розрахунку;

- фігурного марширування;

- за призначенням капітанів команд.

Вибираю команди, ведучих  за допомогою лічилок.

Наводимо приклади лічилок:

Тікав заєць через міст,

Довгі вуха, куций хвіст,

А ти далі не тікай,

 Рахувати починай.

Раз, два, три – вийди ти!

        Потім  я  шикую, переводжу команди на місце проведення гри, естафети.

Важливе значення мають назви команд, які беруть участь у грі. Наведу приклади назв: «Сонечко» і «Місяць», «Ромашки» і «Тюльпани», «Вовки» і «Тигри» «Збірна Львова» і «Збірна Києва», «Збірна України» і «Збірна Польщі», «Динамо» Ки­їв і «Карпати» Львів тощо. Назви команд під час естафет повинні відповідати тим останнім спортивним подіям, які відбуваються в країні, світі.

У зв'язку зі збільшенням кількості учнів у класах  я  можу поділити їх на чотири команди .Наприклад, спочатку беруть участь в естафеті команди «Збірна України» і «Збірна Польщі», потім «Збірна Канади» і «Збірна Австралії». Команди, які програли змагаються за 3-4 місця, а які виграли,—за 1-2.

Пояснення гри. Успішне проведення гри залежить від педагогічного таланту, артистичної майс­терності, організаторських здібностей вчителя , його вміння дохідливо, коротко, цікаво пояснити гру, вміло керувати ЇЇ процесом, бути об'єктивним та уважним в оцінці ігрових дій учнів.

При поясненні гри  я повідомляю ще раз назву гри, розповідаю про роль кожного гравця, мету і хід гри, завдання ведучих і гравців, правила гри.

Коли  я  проводжу гру з шикуванням учнів у коло» то сама стою у колі. Якщо гравці розподілені на дві команди і розміщені одна проти другої, то  я стою між ними.

Для кращого засвоєння гри учнями рекомендую супроводжувати пояснення гри показом окремих рухів гравців. Правила гри пояснюю докладно лише у випадку, коли гру проводжу уперше.

Перед поясненням гри, наприклад, «Вудочка»,  я  проводжу  вступну бесіду:

•           яких ви знаєте рибок?
•           чи любите ви ловити рибу?

•           як варять юшку в туристському поході?, тобто вчитель здійснює між предметні зв'язки.

Для гри я використовую великий солом'яний бриль, «вудочку» — скакалку або мотузку» на кінці якої прив'язаний мішечок з піском.

Після пояснення гри я  перевіряю, чи всі гравці розуміють  правила.

Проведення гри. Після розміщення гравців на майданчику, пояснення, гри і її правил гра починається за умовним моїм  сигналом  (свисток, сплеск у долоні),

Ігри сюжетного характеру «Кіт і мишка»…, де немає змагального моменту, не потребують особливо чітких команд. Такі ігри можна розпочинати за вказівкою, висловленою спокійним голосом: «Раз, два, три — гру почали!» Під час гри я  уважно стежу за її ходом і поведінкою гравців. Завдання вчителя:

•           керувати грою;
•           подавати команди, розпорядження, звукові та зорові сигнали;
•           робити вказівки по ходу;
•           самому брати участь у грі, виконувати головну або другорядну роль;

•     спостерігати за загальним станом і самопочуттям кожного учня. Вказівки слід робити у позитивній формі, підтримуючи радісний настрій дітей.

Я можу робити підказки про доцільність виконаний того чи іншого руху. У грі, естафетах учням дозволяється голосно кричати, стрибати, радіти. Фізичне навантаження у грі рекомендую регулювати такими прийомами: зменшенням або збільшенням часу, відведеного на гру, кількістю повторень гри, розмірами майданчика і довжиною дистанції, яку пробігають гравці, масою предметів, що використовуються учнями, введенням короткочасних пауз-бесід для відпочинку.

Отже, дозування фізичного навантаження у грі визначається методикою проведення її, місцем та умовами, в яких перебувають гравці. Навантаження визначають за зовнішніми ознаками гравців та пульсом.

Підведення підсумків гри. Гру потрібно закінчити своєчасно, коли гравці отримали достатнє емоційне і фізичне навантаження. Закінчують гру за моїм сигналом  організовано: зупиняю гравців, підраховую  результати, оголошую  переможців.

Пам'ятаючи про педагогічне значення гри, я  відзначаю тих, хто правильно виконував рухи, виявляв спритність, рішучість, кмітливість, дотримувався правил, виручав товаришів по команді, проявляв ініціативу, а також називаю  тих, хто порушував правила і заважав проводити гру. Я  називаю переможця або переможців, команду-переможця.

Підводжу  підсумки гри, естафети  у цікавій формі, щоб викликати в учнів бажання наступного разу досягти ще кращих результатів. Я  нагороджую команди вимпелами, медалями і т.п. Вимпели і атрибути медалей учнів виготовляю я сама власноруч . Нагороди можуть бути перехідними, тобто «діючими» до наступного уроку, змагань.

Я  проводжу  аналіз гри, естафети, звертаю увагу на розвиток фізичних якостей учнів, наголошую, які фізичні вправи виконувати вдома, щоб покращити свої результати. Підкреслюю, що всі відомі спортсмени світу (футболісти, легкоатлети, волейболісти) люблять грати в різноманітні ігри та естафети. Я  оголошую  і пояснюю групові та індивідуальні домашні завдання учням, звертаю  увагу на те, що на уроці будуть проводитись «Олімпійські ігри» з перевірки даних їм завдань,

Отже підведення підсумків гри, естафети – один із важливих елементів методики їх проведення.

Вплив побудови ігрового уроку на розвиток психічних та фізичних якостей учнів.

Використання рухливих ігор та естафет на уроках має важливе значення в розв'язанні оздоровчих, освітніх і виховних завдань.

Важливо, щоб рухливі ігри, естафети на уроках відповідно поєднувалися з іншими вправами. Після бігу на короткі дистанції можна провести естафету, але потрібно пам'ятати про дозування естафети для розвитку швидкості і спритності. При тривалому виконанні швидкісний ефект розвитку фізичних якостей перейде у розвиток витривалості. Також після бігу можна провести гру, яка б мала напрям на метання, передачу м'яча, силу рук і т.д. Після проведення вправ на метання – провести гру, естафету з бігом, стрибками.

Ігри на уроці основ здоров'я і фізичної культури використовую в усіх трьох частинах: підготовчій, основній і заключній.

У підготовчій частині уроку доцільно використовую  ігри» спрямовані на невелику рухливість і складність, на увагу, зосередженість» швидкість реакції, поступо­ву психологічну і фізіологічну підготовку організму школяра до фізичного наванта­ження в основній частині уроку. Це ігри малої інтенсивності: «Клас, струнко!», «Світ­лофор», «Сова», «Швидко по місцях», «Квач парами», «Вище землі», «Панас», «Подоляночка» та ін.

В основній частині уроку застосовую рухливі ігри, естафети на швидкість, метання, стрибки, ігри, які сприяють закріпленню і удосконаленню тих чи інших рухових дій. У цій частині чергуються ігри з середньою і великою інтенсивністю. Це українські народні ігри «Бузьки», «Діти і Вовк», «Гопак», «Квочка», «Кіт і миші», «Фарби», рухливі ігри «Виклик номерів», «Львівський трамвай», «Потяг», «Збір кавунів»; різні види естафет.

У заключній частині уроку використовую народні рухливі ігри для зниження фізичного і психологічного навантаження учнів на уроці, ігри на увагу, з простими рухами на відновлення дихання. Це ігри «Слухай сигнал», «Карлики і велетні»» «Чий вінок кращий», «Жучок», «Стоп, стоп, музика», «Вітер і флюгери».

ВИСНОВКИ

Динаміка розвитку фізичних якостей у процесі занять з використанням рухливих ігор в процесі дослідження було виявлено, що в спостережуваного контингенту покращилися значення результатів в тестах які характеризують швидкісні здібності, швидкісно-силові здібності, силу, спритність. Поліпшення результатів фізичної підготовленості в наших дослідженнях ми розцінюємо як результат ефективного впливу занять рухливими іграми на організм дітей молодшого шкільного віку.