Внутрішні води Африки (річки, озера)

Тема: «Внутрішні води Африки»

Обладнання: атласи, фізична карта світу, наочні посібники.

Викладач роздає учням тести на повторення:

1. Чому Африку вважають найжаркішим континентом?
   1. Тому що більшість материка розташована між двома тропіками
   2. Тому що там дмуть найжаркіші вітри
   3. Тому що екватор проходить через найширшу частину Африки
   4. Тому що Африка омивається двома окенами
2. Назвіть, які основні та перехідні пояси проходять через територію Африки?
   1. Субекваторіальний, тропічний, субтропічний, помірний
   2. Екваторіальний, субекваторіальний, субтропічний, помірний
   3. Екваторіальний, два субекваторіальні, два тропічні, два субтропічні
   4. Два субекваторіальних, два тропічних, субтропічний, два помірних
3. Що може виступати бар’єром під час проходження повітряних мас?
   1. Рух океанічних течій
   2. Гірські системи
   3. Конвекційні рухи повітря
   4. Наявність розломів
4. Коли в субекваторіальному поясі переважають екваторіальні повітряні маси?
   1. Влітку
   2. Взимку
   3. Протягом всього року
   4. Не впливають на цей пояс
5. Які у тропічному поясі виділяють області?
   1. Середземноморська і помірно-континентальна
   2. Мусонна і континентальна
   3. Морська і різкоконтинентальна
   4. Пустельні і вологі
6. Охарактеризуйте особливості середземноморського типу клімату?
   1. Температури змінюються від +20 до +26, опади випадають протягом року, 2000 мм
   2. Температури коливаються від +10 до +25, опади випадають лише взимку, 500 мм
   3.  Температури змінюються від +15 до +32, опади випадають рідко, 200 мм
   4. Температури коливаються від -5 до +20, опади випадають лише влітку, 1000 мм

Викладач розповідає про цінність внутрішніх вод Африки: Води в Африці – найцінніший ресурс, адже на материку багато посушливих територій. Вода там дуже потрібна для зрошення полів та водопостачання. Розміщення давніх цивілізацій в Африці прямо пов’язане з водними об’єктами материка.                 

Викладач показує учням зразок таблиці, яку вони заповнюють протягом уроку пояснення викладача.             

1. Характеристика найбільших річкових систем Африки

Річки слугують людям з давніх-давен як транспортні шляхи та джерела зрошення. Коли уважно придивитися до карти густоти населення, то можна помітити, що по долинах річок та берегах озер густота населення найбільша.

Річки Африки належать до трьох басейнів: Атлантичного, Індійського океанів та басейну внутрішнього стоку. Найбільшу площу охоплюють річки басейну Атлантичного океану (близько 1/2 площі материка). Водночас 1/3 території належить до басейну внутрішнього стоку. В Індійський океан впадають річки з 1/5 площі Африки. Вододілами басейнів океанів є найвищі точки материка.

Річки Африки різні за характером течії. У верхів'ях вони здебільшого мають гірський характер, у середній і нижній течії — пороги і водоспади. Тому більшість річок судноплавні не по всій своїй довжині.

Є території, де річок дуже багато, є — де взагалі немає постійних водотоків, лише пересохлі річища, що наповнюються водою тільки під час рідких злив. У Північній Африці у Сахарі їх називають “ваді”. Натоміть протягом усього року повноводні річки екваторіального поясу. Річки, які перетинають субекваторіальний пояс мають значні коливання рівня води за сезонами.

Найбільшою річкою Африки є Ніл. Він утворюється неподалік від міста Хартум (столиця Судану) після злиття його двох приток – Білого та Голубого Нілу. Ніл (разом з Білим Нілом) є найдовшою річкою світу (6671 км). Білий Ніл бере початок у зоні тропічних дощів, у темних і вологих лісах поблизу екватора. Подолавши простори Східноафриканського плоскогір'я, Білий Ніл широко розливається по майже плоскій рівнині і утворює знамениті нільські болота довжиною 500 км і шириною до 800 км. Саме тут — батьківщина папірусу, з якого стародавні єгиптяни виробляли папір. Папірус росте так густо, а його переплетені між собою тригранні стебла настільки тверді і жорсткі, що людина в таких заростях прорубує собі шлях сокирою. У місцевих болотах дуже багато бегемотів і крокодилів. Голубий Ніл витікає з озера Тана на Ефіопському нагір'ї.

Після злиття Білого і Голубого Нілу річка до самого гирла протягом майже 3000 км не приймає жодної притоки. В середній течії Нілу колись були пороги, що заважали судноплавству. Нині тут побудована Асуанська гребля, яка не тільки поліпшила судноплавство, а й регулює постачання води на поля Єгипту та дає електроенергію. В її будівництві брали участь і українські фахівці. Тривалий час Ніл залишався загадкою для жителів Єгипту. Він завжди розливався влітку, коли в країні стояла найбільша спека. Родючий мул, який приносили розливи Нілу, давав змогу єгиптянам щороку збирати високі врожаї. В цьому єгиптяни вбачали втручання надприродних сил і боготворили річку. Сьогодні такі природні явища можна пояснити за допомогою кліматичних карт. Хоча сам Ніл тече крізь сухий та спекотний тропічний пояс, його витоки знаходяться в субекваторіальному поясі. В сезон літніх дощів вони одержують багато води, яку несуть в Ніл. У зимовий сезон засухи притоки Нілу міліють. Тому міліє й сам Ніл.

Найповноводніша річка Африки й друга за протяжністю на материку — Конго (Заїр). За повноводністю вона поступається тільки Амазонці. В середньому за рік Конго виносить в Атлантичний океан стільки води, що опріснює води океану на кілька десятків кілометрів від берега. Стік Конго в Атлантичний океан перевищує стік Нілу у 15 разів. Конго зароджується в центральній частині материка під іменем Луалаби. Конго – єдина річка світу, що двічі перетинає екватор. Басейн Конго знаною частиною знаходиться в екваторіальному кліматичну поясі, в якому випадає велика кількість опадів. Тому річка повноводна протягом усього року. Річка протікає в улоговині Конго, що власне створена її відкладами. В нижній частині вона проривається крізь тверді кристалічні породи та звужує свою долину. Тут знаходяться пороги й водоспади, що називаються водоспадами Лівінгстона.

Третя за довжиною річка Африки — Нігер. Назва походить від берберського слова Н’Єгірен – “річка”. У верхній течії на ній багато порогів та водоспадів, що заважають судноплавству. Оминаючи тверді породи щита Африканської платформи, річка робить великий вигин, який називають “петлею Нігеру”. В умовах субекваторіального кліматичного поясу річка має нерівномірний стік. Влітку вона поповнюється водою, зимою – сильно міліє. Нігер має надзвичайно велике значення для водопостачання країн, що розміщені на її берегах.

Річка Замбезі, що на півдні материка, відома європейцям з ХІХ ст. під сучасною назвою, яка означає у перекладі з місцевої мови – “велика річка”. На Замбезі знаходиться одне з див природи світового значення — водоспад Вікторія, заввишки 120 м. Коли річка Замбезі повноводна, то об'єм води, що проходить через водоспад Вікторія, настільки великий і з такою силою падає вниз, що хмару краплин, яка піднімається вгору, видно на відстані 40 км. Не випадково місцеві жителі називають водоспад «гримлячим димом». У краплинах води навколо цього величного водоспаду часто виграє веселка, яка піднімається на висоту 300 м. Водоспад у 1855 р. відкрив Давід Лівінгстон і назвав його ім'ям королеви Британії Вікторії.

Річка Оранжева має протяжність 2100 км. Це сьома за протяжністю річка Африки. Площа басейну понад 1 млн. км2. Порожиста. Несудноплавна. Починається у Драконових горах. Названа голландським полковником Р.Гордоном у 1777-79 рр. на честь правлячої династії Оранської. Згодом назву спотворили. В середній течії Оранжевої знаходиться найвищий водоспад у Африці – Ауґрабіс, виточений річкою у гранітах. Його висота становить 146 м. Назва водоспаду означає: “дуже шумне місце”.

Окаванго – найдовша річка басейну внутрішнього стоку Африки. Її протяжність становить 1600 км. Це одинадцята за протяжністю річка Африки. Площа басейну близько 800 тис. км2. Окаванго закінчується в напівпустелі Калахарі, гублячись у пісках. Це так звана болотиста “дельта” Окаванго. Через значні запаси води тут живе багато тварин. Під час тривалої посухи Окаванго сильно міліє, залишаючи наноси мулу.

2. Озера

Майже всі великі озера Африки мають тектонічне походження улоговин, тобто лежать у розломах, або прогинах земної кори.

Найбільшим за площею озером материка є Вікторія. Воно знаходиться на висоті 1134 м., в прогині платформи, тому порівняно неглибоке. Вікторія – третє за площею озеро світу та друге серед прісних озер. Його довжина 320 км, а ширина 275 км. Глибина до 80 м. Сучасну назву дав англійський мандрівник лейтенант Д.Спік, який у 1858 р. вперше з європейців досяг південного берега озера, здобувши таким чином перемогу (вікторію) у відкритті цієї грандіозної водойми. Озеро Вікторія має багато островів. Тропічні грози часто призводять до штормів. Береги низькі й відчувають припливи та відпливи, як узбережжя океанів. Місцеві жителі, які не відають про вплив Місяця на гідросферу, пояснюють припливи на озері життям на його берегах бегемотів. Коли вони заходять у воду настає приплив, виходять з води – відплив.

Найбільше озер зосереджено у Східній Африці в зоні Східноафриканського розлому. Ці озера витягнуті з півночі на південь, мають велику довжину, порівняно з шириною, та досить великі глибини. Друге за величиною в Африці і за глибиною в світі (1470 м) озеро Танганьїка простягається в напрямі тектонічного розлому на 650 км, а ширина його становить від 40 до 80 км. Гірські хребти на його берегах досягають висоти 2000 м. В озері живуть крокодили, на берегах – бегемоти. Назва у перекладі з мови місцевих жителів означає “озеро у савані”. Неначе продовженням Танганьїки є озеро Ньяса, глибиною до 706 м. Назва означає “озеро”. Розвинене судноплавство та рибальство. Усі озера на сході Африки стічні й прісні.

У пустелях озера реліктові, тобто такі, що залишені від давніх великих водойм. Вони мають невеликі глибини. Під час дощів їх площа різко збільшується, а у сухий сезон зменшується. Найбільшим таким озером є Чад, що перетворюється під час посухи на велику кількість дрібних озер. Залежно від сезону його площа сильно коливається: від 10 до 26 тис. км2. Глибина 4-11 м. На одному з діалектів мови канурі слово “чад” означає “великий простір води”. Вода в озері Чад слабо-солона, тому що має стік у підземні артезіанські басейни. Озеро багате на рибу. Рослинність бідна. На воді трапляються плавучі острови з папірусу та трав.

Озеро Тана виникло в наслідок загати річки Голубий Ніл потоками лави. Тобто воно має загатне походження. Озеро лежить на висоті 1830 м. Площа 3,1-3,6 тис. км2. Глибина до 70 м. На озері Тана є численні острови. Озеро багате на рибу, яка приваблює пеліканів.

3. Болота та підземні води.

Болота Африки розміщуються у найбільш зволожених районах материка. Найбільше їх знаходиться в середній частині басейну Конго та у верхів'ях Білого Нілу. Африка у своїй північній (пустеля Сахара) та південній (пустелі Наміб та Калахарі) частинах терпить від гострої нестачі водних ресурсів. Там люди користуються переважно підземними водами. Великі запаси підземних вод зосереджені під поверхнею Сахари. У місцях, де підземні води підходять близько до поверхні, знаходяться оазиси — ділянки пустель з рослинністю.

 Перевірка  викладачем засвоєння учнями основного змісту нового матеріалу. Викладач дає питання учням:

1. До яких басейнів належать річки та озера Африки?

2. Поясніть, де і чому в Африці найгустіша річкова мережа.

3. Чому деякі річки, а також береги озера Чад показані на карті пунктирною лінією?

4. Поясність, чому Конго є найбільш повноводною річкою Африки.

5. Назвіть найбільші озера Африки. Поясніть, як вони виникли?