ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЗЕМЛІ

6 клас

Урок №21

Дата:

ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЗЕМЛІ

Мета: формувати в учнів загальне уявлення про внутрішню будову Землі та її складові; сприяти розумінню значення досліджень надр Землі; розвивати пізнавальний інтерес до теми, що вивчають, уміння висловлювати свою думку та аргументовано захищати її; виховувати повагу до праці геологів.

Обладнання: атласи, схеми, підручники, комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація «Дослідження земних надр».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть назвати основні складові внутрішньої будови Землі та їхні основні ознаки.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

З курсу природознавства та початкової школи ви вже знаєте, що наша планета надзвичайно різноманітна. Усі речовини на Землі — тверді, рідкі, газоподібні є складовими окремих оболонок нашої планети — атмосфери, гідросфери, біосфери, літосфери. Найміцніша серед них — літосфера — кам’яна оболонка. Вона є опорою для всіх інших оболонок. Саме з дослідження особливостей літосфери ми розпочнемо з вами роботу над наступним розділом — «Оболонки Землі».

З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування світу, людство прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки «оселили» в земних глибинах бога вогню Гефеста, а давні римляни — Вулкана. Учені Середньовіччя висловлювали припущення про те, що надра Землі заповнені водою або вогнем. А відомий французький письменник Жуль Верн відправив своїх героїв до центра Землі, і їхня мандрівка була для читачів не менш захопливою, ніж подорож навколо світу або на Місяць. Що ж керувало людьми в їхньому прагненні розкрити таємниці надр? Чи тільки цікавість, а чи певна мета? Для чого людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля?

IIІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Навіщо людству потрібно знати про внутрішню будову Землі

Прийом «Мозковий штурм»

Учитель записує названі варіанти відповідей. Після обговорення обирають найважливіші.

Внутрішня будова Землі (робота з малюнками підручника)

Запитання

З яких основних шарів складається наша планета?

Чим розрізняються ці шари?

Які головні особливості ядра? мантії? земної кори?

Що називають літосферою?

У будові Землі виділяють три основних шари: земну кору, мантію і ядро.

Земна кора має різну потужність, яка коливається від 5–10 км (під океанами) до 70–80 км (під гірськими системами). На рівнинах вона становить близько 25–40 км.

Мантія лежить під земною корою до глибини 2900 км. У середині мантії на глибині 100–250 км під материками та 50–100 км під океанами починається шар м’якої речовини, близької до плавлення — астеносфера. Земну кору разом з верхнім твердим шаром мантії над астеносферою називають літосферою.

Ядро розташоване на глибинах 2900–6371 км. Вважають, що зов нішня частина ядра перебуває у розплавленому стані, а внутрішня — у твердому. З глибиною зростають тиск та температура, яка ймовірно сягає 5000°С.

Висновок 1. У внутрішній будові Землі розрізняють ядро, мантію і земну кору.

Способи вивчення внутрішньої будови Землі (перегляд презентації «Дослідження земних надр» )

Геологія — наука, що вивчає будову та розвиток Землі як планети.

Способи, що дозволяють зазирнути у надра Землі:

•      буріння надглибоких свердловин. Однак навіть найглибші з них ще не досягли 15 кілометрів. Під час їх буріння виникає багато труднощів: з’ясовано, що кожні 33 м углиб Землі температура підвищується на 1°С, збільшується також тиск, складно виймати з надр зразки гірських порід;
•      вивчення крутих схилів гірських обривів, на берегах морів, річок (наприклад, «Великий каньон» річки Колорадо);
•      дослідження продуктів виверження вулканів;
•      геофізичні дослідження (комплекс наук, які досліджують фізичними методами будову Землі).

З їхньою допомогою можна «прослуховувати» нашу планету спеціальними приладами — сейсмографами. Сейсмічні хвилі поширюються в глибинах Землі з неоднаковою швидкістю, що свідчить про неоднорідність земних шарів. Завдяки геофізичним дослідженням з’ясовано будову першого від поверхні шару — земної кори.

Висновок 2. За допомогою прямих методів вивчення будови Землі не можна отримати достовірні знання про будову навіть її верхнього шару — земної кори.

Будова земної кори

Прийом «Творча лабораторія» (робота в парах)

Завдання. Розгляньте схему «Будова земної кори» в атласах.

Уявіть собі, що ви проводите геофізичні дослідження. Один учень перебуває на суші, другий — у батискафі на дні океану. Визначте, крізь які шари проходитимуть сейсмічні хвилі, відправлені вашими приладами. Замалюйте їх.

Розкажіть своєму сусіду по парті про свої відкриття. Виділіть загальне і відмінне в будові материкової та океанічної земної кори.

Розрізняють два основних типи земної кори: материкову та океанічну. Перша властива материкам, включаючи їхні підводні окраїни, друга — океанічним улоговинам. Материкова земна кора складається з трьох шарів: осадового, гранітного, базальтового.

Океанічна земна кора має два шари. Зверху залягає малопотужний (близько 1 км) шар пухких морських осадів. Під ним розташований шар із базальтових лав. Гранітного шару між осадовим базальтовим шарами, на відміну від материкової кори, в океанічній земній корі немає.

Таким чином, океанічна земна кора і за складом, за потужністю, а також за віком (вона не старша за 160–190 млн років) істотно відрізняється від материкової. Між континентальним океанічним типами земної кори існує ще перехідний, характерний для окраїнних і внутрішніх морів і великих острівних дуг.

Висновок 3. Визначають два типи земної кори — океанічний і материковий.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНИХ ЗНАНЬ

Прийом «Географічний крос»

Доповніть фрази письмово.

Літосфера містить...

Імовірно, ядро складається з...

Астеносфера відрізняється від мантії...

Материкова земна кора складається з...

В океанічній земній корі відсутній шар...

Взаємоперевірка

V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Прес-конференція»

Обговорення, наскільки повно було виконано завдання уроку, у якому напрямі заплановано подальшу роботу.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст підручника.

2. Намалювати в зошиті схематичний переріз внутрішньої будови Землі.

3. Скласти п’ять запитань, пов’язаних з основними поняттями уроку.

4. Зробити ксерокопії карти світу, вирізати з неї материки та великі острови.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Серед численних книжок про нашу планету є одна особлива. Її не можна відшукати в бібліотеці. Автор щодня вписує до неї нові сторінки. Читати цю книжку можна лише там, де пишуться її рядки, причому не з початку, а у зворотному напрямі. Що ж це за дивовижна книжка? Це — літопис Землі, а незвичайними сторінками є шари гірських порід. До перших сторінок важко дістатися. Їх приховує величезна товща різних шарів гірських порід — «сторінок», написаних мільярди років тому. Але дослідники іноді примудряються читати окремі стародавні записи цього літопису планети. Це можливо в тих місцях, де є вигини та розриви на поверхні нашої планети, зокрема на берегах річок, завдяки яким оголюються породи, створені сотні мільйонів, а то й мільярди років тому. Допомагають прочитати записи літопису й бурові свердловини, такі як на Кольському півострові. Учені «читають» зразки з кожного шару гірських порід. «Прочитати» сторінки допомагають скам’янілі рештки рослин і тварин, які існували за часів утворення того чи іншого шару, та їхні відбитки на гірських породах.

На початку XXI ст. у світі нараховується понад 400 надглибоких свердловин. Найглибші свердловини: Берта-Роджерс у США, 9583 м (1974 р., буріння припинено внаслідок аварії — проникнення у вибій розплавленої сірки), на Кольському півострові у Росії, 12266 м (2000 р., буріння припинено в результаті збільшення температури оточуючих порід вище допустимої).

В Україні в рамках програми «Вивчення надр Землі та надглибоке буріння» в 1984–1995 рр., щоб отримати дані для характеристики залізорудних формацій протерозою та архею, була пробурена Криворізька надглибока свердловина (НГ-8) — поблизу с. Новоіванівка Дніпропетровської області. Досягнута глибина 5432 м, діаметр 480 та 295 мм. Проектна глибина — 12 км.

У Карпатському регіоні в 1982 р. пробурено свердловину на нафту та газ «Шевченківська-1» завглибшки 7520 м, яка була свого часу найглибшою свердловиною у Європі. У Карпатах у свердловині «Північно-Заводська-1» був розкритий найглибший у Європі нафтовий поклад в інтервалі 5700–5800 м, а з свердловини «Східниця-2» одержані найглибші припливи нафти — з глибини 5900 м.

Шестикілометрову межу перетнули свердловини у Дніпропетровсько-Донецькій западині.

Для вивчення причин землетрусу, що відбувся поблизу берегів Японії в 2011 році японські вчені-океанологи пробурили підводну свердловину, яка стала на сьогодні найглибшою підводною свердловиною у всьому світі. Пробурена вона на дні Японської западини біля берегів префектури Міяґі на глибині 6883,5 метри. Глибина самої свердловини становить 883,5 метри, а підсумкова глибина свердловини 7740 метрів.