ВУЛКАНІЗМ І ВУЛКАНИ.ГЕЙЗЕРИ

6 клас

Урок №25

Дата:

ВУЛКАНІЗМ І ВУЛКАНИ. ГЕЙЗЕРИ

Мета: поглибити та систематизувати знання про внутрішні процеси Землі; формувати знання про вулкани та райони їхнього поширення; розвивати вміння аналізувати карту «Будова земної кори», визначати райони поширення вулканів; f розвивати вміння працювати в групах, комунікативність; f виховувати пізнавальний інтерес до професії вулканолога.

Обладнання: фізична карта півкуль, карти та схеми атласу, підручники, відеофільм «Помпеї», репродукція картини К. Брюллова, фотографії вулканів, макети вулканів.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади і показувати на карті найбільші вулкани, пояснювати будову вулкана та причини вулканізму.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель показує на карті певні місця на літосферних плитах: у центрі, на окраїнах. Учні за допомогою червоно-зелених карток «семафорять» про можливість виникнення землетрусів у зазначених районах та пояснюють причини.

Прийом «Театралізація» (робота в парах)

Учитель пропонує згадати про правила поведінки, які наводить Г.Остер у своїй книзі «Шкідливі поради».

Потім кожна пара отримує завдання розробити кілька правил поведінки під час землетрусів, причому один учень — «позитивний герой» (розробляє істинні правила), а другий — «антигерой» (пропонує «шкідливі поради»).

Прийом «Проблемне питання»

На карті «Літосферні плити» вказано швидкість рухів літосферних плит. У який спосіб, на вашу думку, це зроблено?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй!»

Історія про загибель Помпеї, якщо є можливість — продемонструвати уривок з науково-популярного фільму «Помпеї».

Колись, за сивої давнини, на березі Неаполітанської затоки в Італії стояло веселе й ошатне місто Помпеї. На його вулицях завжди було гамірно. До цього курортного міста приїздили відпочивати знат ні римляни. Життя в Помпеї було спокійне, і ніщо не пророкувало катастрофи... З деякого часу з вершини великого Пагорба поблизу міста почав вириватися димок, а іноді чувся гул. Тоді ніхто із мешканців не знав, що Пагорб — це згаслий вулкан, який зараз має назву Везувій.

Одного дня дим із Везувію почав валити сильніше, ніж звичайно. Однак жителі майже не звертали на це уваги — вони поспішали швидше закінчити свої справи, щоб устигнути на гладіаторські ігри. Видовище вже почалося, коли раптом настала пітьма, задушливі гази наповзли на місто, високо в небо з Пагорба здійнялося полум’я. На місто почав падати все густіший попіл. Ошалілі люди бігли, не озираючись, намагаючись сховатися, щоб урятувати своє життя. Вони ховалися в підвалах, щоб перечекати лихо. Нікому не вдалося врятуватися, адже все місто було поховане під багатометровим шаром попелу... Про місто згодом забули.

Але ось одного разу, багато років потому, у полі почали рити колодязь і наштовхнулися на мармурову статую. Почалися розкопки, і загибле місто знову побачило сонячне світло. Сьогодні Помпеї — місто-музей, який відвідують тисячі туристів. А Везувій інші вулкани вивчають учені-вулканологи. Вони безстрашно піднімаються до самого кратера діючого вулкана і навіть на особливих плотах мандрують розжареною лавою. Вулкани, як і землетруси, пов’язані з проявами внутрішніх сил Землі.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 Вулканізм та магматизм

Магма — це речовина мантії, що складається з розплавлених гірських порід та мінералів.

Магматизм — процес утворення, розвитку, руху та застигання магми. Розрізняють внутрішній і зовнішній магматизм.

Вулканізм — сукупність явищ, пов’язаних з переміщенням магми в земній корі та виливанням її на поверхню у вигляді лави. Вулканізм є виявом зовнішнього магматизму.

Вулкани — геологічні утворення, що виникають у разі піднімання з надр Землі та виверження на її поверхню магми.

2 Розміщення вулканів (робота з картою «Літосферні плити»)

Прийом «Картографічний практикум»

Розгляньте карту «Літосферні плити» та установіть місця, де найбільш поширені вулкани.

Вулканів на Землі дуже багато: десятки тисяч на материках та ще більше — в океанах. Однак діючих вулканів значно менше — близько тисячі.

Висновок 1. Переважна частина вулканів так само, як і райони землетрусів, розташована на межах літосферних плит, поблизу глибинних розломів земної кори.

3 Будова вулкана (робота зі схематичним розрізом у підручнику, демонстрування макетів вулканів)

4 Гарячі джерела та гейзери — «супутники» вулканів (робота в парах із текстом підручника)

Прийом «Учитель — учень»

Один учень працює над поняттям «гарячі джерела», другий — «гейзери», потім розповідають один одному.

Гарячі джерела — це підземні (термальні) води, які нагріва-

ються до високих температур від магми.

Гейзери — джерела, що періодично викидають фонтани гарячої води й пари.

Назва «гейзер» походить від ісландського слова «гейза», що означає «вирувати». Гейзер — це власне ім’я великого ісландського Гейзера. Пізніше гейзерами почали називати своєрідні джерела, приурочені до областей недавнього або сучасного вулканізму, де магматичні вогнища, що лежать неглибоко, утворюють особливі геотермічні та гідрологічні умови.

Висновок 2. Магматизм часто супроводжений такими явищами, як гейзери і гарячі джерела.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Чомучка»

Чому в земній корі утворюються глибинні тріщини?

Чому відбуваються виверження вулканів?

Чому на вершині вулкана утворюється гігантська чаша — кратер?

Чому переважна частина діючих вулканів розташована на окраїнах Тихого океану?

Чому в районах вулканізму часто можна натрапити на гарячі джерела?

Чому гейзери фонтанують через певні проміжки часу?

Прийом «Мандрівка» (конкурс на кращий сценарій до науково-популярного фільму «Мандрівка до вулкана...»; робота в парах)

Кожна група самостійно обирає конкретний вулкан (діючий або згаслий) та складає стислий опис мандрівки групи вулканологів.

Можна реалізувати роботу у вигляді малюнка, плаката.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Прес-конференція» (обговорення результатів роботи на уроці)

Що маємо в результаті?

Що не вдалося?

У якому напрямі слід працювати сучасним вулканологам?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст підручника.

2. Позначити на контурних картах вулкани (практична робота № 4).

3. Об’єднатися в групи, принести папір, маркери.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Вулкани отримали свою назву від імені давньогрецького бога Вулкана, який був покровителем вогню та ковальських справ. Слово «кратер» у перекладі з грецької означає «чаша».

На Землі існує близько 950 діючих вулканів (за іншими джерелами — 600), із них близько чверті — підводні.

До найдавніших діючих вулканів нашої планети належать вулкани Ісалько, Стромболі та Кілауеа. Вулкан Ісалько у Сальвадорі в Центральній Америці (1885 м) уже понад 200 років діє майже безперервно. Виверження повторюються регулярно через кожні 10 хвилин. Вулкан Стромболі лежить у групі Ліпарських островів поблизу берегів Італії. Його називають «вулканом-маяком». Вулкан Кілауеа на Гавайських островах Тихого океану має кратер площею 4,5 км² і завглибшки понад 230 м. За останні роки відбулося 50 вивержень цього вулкана. Одного разу він безперервно лютував протягом 876 днів! Найбільшим із діючих вулканів за своєю масою та розмірами є гавайський вулкан Мауна-Кеа. Його абсолютна висота 4 205 м, а відносна висота — 10 203 м. Площа кратера — 10,5 км2, а глибина 150–180 м. У середньому він вивергається один раз на 3,5 року.

Найспокійніший вулкан Землі — Онтаке в Японії, який не виявляв свій «характер» уже щонайменше 2900 років.

Районом найбільшої кількості вулканів є острови Індонезії, які разом із Філіппінськими, Японськими та Курильськими островами належать до Тихоокеанського вогняного кільця вздовж американського та азіатського берегів Тихого океану.

Один із найкатастрофічніших вибухів вулкана стався 27 серпня 1883 року в Індонезії на невеликому острові Кракатау. Під час вибуху було знищено 163 селища, загинуло понад 30 тисяч осіб. Газ, пара та попіл під час вибуху піднялися на висоту понад 70 км. Узбережжя островів повністю змінилися. Цунамі, що виникло внас лідок виверження, буквально змило прибережні селища. Великі хвилі спостерігали навіть на відстані 18 тис. км від місця вибуху. А гуркіт було чути аж в Австралії, тобто за 5 тис. км. Енергію вибуху Кракатау оцінюють у 1019 Дж, що у 20–30 тис. разів перевищує вибух атомної бомби, скинутої на Хіросіму.

Пам’ять людства зафіксувала виверження, мабуть, ще сильніше, ніж вибух Кракатау. Це сталося за 1200 років до н. е. в Егейському морі. Вибух вулкана Санторин на грецькому острові Тира вчені пов’язують із загибеллю легендарної Атлантиди. Потужність його, на думку вчених, більш ніж у п’ять разів переважала вибух Кракатау. Величезною силою було викинуто в атмосферу понад 65 м³ ґрунту, що призвело до занурення центральної частини острова діаметром 13 км на глибину майже 300 м. За підрахунками вчених, виверження такої сили мало утворити хвилю цунамі заввишки не менш, ніж 100 м, що рухалася зі швидкістю 200 км на годину. Не дивно, що така катастрофа могла призвести до загибелі стародавньої цивілізації.