Внутрішня і зовнішня політика Директорії

Про матеріал

презентація до уроку історія України за темою "Внутрішня і зовнішня політика Дирикторії".

Перегляд файлу

Склад директорії:

26 грудня Директорія призначила уряд, який очолив соціал-демократ В. Чехівський.

До складу уряду ввійшли всі політичні сили, що утворили УНС.

Причини приходу до влади:

- Відновлено 8-годинний робочий день;

-Встановлення робітничого контролю на підприємствах; -Право на укладення колективних договорів, проведення страйків; -План першочергової допомоги безробітним.

-Відновлення чинності законів УНР;

-Законодавчу владу передано

Трудовому конгресу;

-Створення уряду – Ради

Народних Міністрів;

- Конфіскація поміщицьких земель;

-Земельні наділи до 15 десятин не конфісковувалися; - Термін і порядок розподілу землі не визначався

Але…

• …щоб заспокоїти поміщиків, їм було обіцяно: компенсацію затрат;

• … оголошено про недоторканність земель промислових підприємств і цукрових заводів;

• …земельний закон Директорії, виданий 8 січня 1919 року, згідно з яким земля залишалася у власності держави;

• … реалізація земельного закону Директорії могла бути здійснена лише на дуже обмеженій території України, оскільки на більшості території республіки велася війна з більшовиками, Денікіним і Польщею.

Більшовики закликали селянство забирати землю в свої руки негайно, бо, мовляв, Директорія передасть землю «куркулям».

23 січня 1919р. почав роботу Трудовий конгрес України:

q затвердив акт про утворення єдиної соборної України;

q ввів до складу Директорії президента ЗУНР Є. Петрушевича

q обговорив питання про владу в Україні, визнав Трудовий конгрес вищим законодавчим органом, виконавчу владу передав Раді народних міністрів, на місцях владу мали здійснювати урядові

уповноважені під контролем місцевих трудових рад;

q передав верховну владу і оборону держави в руки Директорії;

q функції голови держави доручив виконувати В. Винниченку;

q затвердив ноту протесту проти російського більшовицького наступу на Україну.

Таким чином, Директорія дістала право на необмежену державну діяльність, тобто на диктатуру.

Січень 1919 р. Трудовий конгрес України

Непослідовність політики Директорії:

q на місцях влада зосереджувалась в руках виборних отаманів напівпартизанських загонів;

q соціальна політика залишалась декларативною, бо Директорія діяла нерішуче,

q строки проведення аграрної реформи не визначені,

q отамани на місцях придушували робітничі страйки, розганяли профспілки;

q відбувались жорстокі єврейські погроми.

В країні панувала атмосфера анархії і

сваволі, Директорія

втрачала політичний вплив

В умовах послаблення контролю Директорії над Україною, розгортається отаманщина – панування місцевих військових командирів над значними територіями.

Посилення влади окремих отаманів (Махна, Зеленого) призводить до поглиблення анархії в країні, з чим Директорія хоч і намагалась боротися, але не змогла справитися.

Отаманщина

Н. Махно

Отаманщина

• У січні 1919 р. заявив його устрімлення розійшлися з політикою Директорії і він вступає з нею в конфронтацію.

• Співпрацює з червоними, проте після спроби більшовиків реформувати загони Зеленого на зразок Червоної Армії, змінює рішення.

• У жовтні 1919 р. загинув у бою із денікінцями.

• Отаман Зелений (Данило Терпило) став главою “Придніпровської республіки” під контролем якої були Київський, Сквирський, Таращанський, Васильківський та інші повіти, а згодом і частина Полтавщини.

Отаманщина

Літківську республіку очолив Трохим Король.

• «Махно мав свою армію, Зелений мав свої загони, Григор'єв мав свої збройні сили, але ми через те не мали повноцінної армії УНР… була Гуляйпільська республіка, була Медвинська республіка, була Літківська республіка, але ми не одержали незалежної Української Народної

Республіки» -український історик

Володимир Сергійчук