Тема: Води суходолу Південної Америки.
Мета уроку:
Освітня: познайомити школярів з особливостями формування і розміщення внутрішніх вод на материку, найбільшими річковими системами Південної Америки, їх живленням та режимом, характером течії річок. Знайти річки-аналоги за живленням та режимом у Південній Америці та Африці; дати характеристику найбільшим озерам Південної Америки, акцентувавши увагу на походження їх улоговин; дати загальні відомості про льодовики в Андах; звернути увагу на значення водойм Південної Америки у природи та господарській діяльності населення.
Виховна: сприяти формуванню світоглядних ідей про взаємозв’язки та єдність компонентів природи на основі матеріалу про вплив кліматичних умов на живлення та режим річок, а рельєфу – на характер їх течії. Сприяти екологічному вихованню учнів, на основі матеріалу про використання людиною внутрішніх водойм Південної Америки та їх охорону.
Розвиваюча: розвивати у школярів інтерес до вивчення географії, вводячи в урок елементи цікавої географії та інтерактивні форми роботи; розвивати логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння; розвивати вміння учнів вільно користуватися різними джерелами географічних знань (підручником, картами атласу, малюнками, схемами), аналізувати та зіставляти їх.
Тип уроку: комбінований
Обладнання:
• фізична карта Південної Америки;
• атласи школярів;
• презентація ppt «Внутрішні води Південної Америки»;
Хоча у світі немає нічого,
що було б слабше та ніжніше за воду,
та вона може зруйнувати
найтвердіший предмет.
Лаоцзи
Хід уроку
І. Організація класу
Перевірка підготовки учнів до уроку, організація уваги.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
1. Гра «Вірю не вірю»
2. Розподілити показники по кліматичних поясах(індивід. завд.)
Екваторіальний кліматичний пояс |
Субекваторіальний кліматичний пояс |
Тропічний кліматичний пояс |
Субтропічний кліматичний пояс |
Помірний кліматичний пояс |
|
|
|
|
|
Прийом «А я вважаю інакше»
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.
Завдання. Визначте, які географічні об’єкти мають координати, зазначте до якої складової природи вони відносяться? ( назви об’єктів відображаються на карті материка)
10° пн. ш., 72° зх. д. (оз. Маракайбо)
26° пд. ш., 55° зх. д. (вдсп. Іґуасу)
6° пд. ш., 63° зх. д. (вдсп. Анхель)
30 пд.ш., 550 зх.д. (р. Амазонка)
16° пд. ш., 69° зх. д. (оз. Тітікака)
20° пд. ш., 50° зх. д. (р. Парана)
2.Хмаринка слів
Учитель. Зазначити, що це водні об’єкти материка, нічого не сказати. Адже візитівкою Південної Америки багато дослідників вважають її внутрішні води. Саме на цьому материку розкинулась найбільша річкова система світу – Амазонка; високо в горах знаходиться велике, таємниче озеро Тітікака; вражають своєю величчю та могутністю найвищий і найширший у світі водоспади – Анхель та Ігуасу; приваблюють туристів великі та малі озера і річки, що мають незвичайну природу та загадкову історію. То ж я запрошував вас у подорож по річках та озерах Південної Америки. А допоможуть нам у цьому дослідники, представники екстремального водного туризму.
Перед тим як познайомитися із багатьма унікальними водоймами Південної Америки давайте пригадаємо „старих знайомих” із інших материків і допоможе нам у цьому „інтелектуальна розминка”.
Вказати об’єкти:
ІV. Вивчення нового матеріалу
Пригадавши старих знайомих ми можемо розпочати нашу подорож річками та озерами Південної Америки. Під час подорожі складемо схему « Внутрішні води Південної Америки»
Внутрішні води Південної Америки
Водоспади Річки Озера
Анхель Амазонка Маракайбо
Ігуасу Парана Тітікака
Оріноко
1. Прийом «Творча лабораторія». Найбільші річкові системи материка (навчаючи учусь)
Оскільки Південна Америка найвологіший материк світу, річкова мережа тут дуже густа. На материку протікають найбільш довгі та найбільш повноводні річки планети.
Творча лабораторія Дослідження та повідомлення учнів про ріки Південної Америки .
Заповнення таблиці « Найбільші ріки Південної Америки».
Назва |
Місце витоку |
Довжина річки |
Куди впадає |
Країни, через які протікає |
В яких кліматичних поясах протікає |
Режим живлення |
1. Амазонка |
|
|
|
|
|
|
2. Парана |
|
|
|
|
|
|
3. Оріноко |
|
|
|
|
|
|
Амазонка
Найбільшою річкою Південної Америки є Амазонка. «Цариця річок», «диво природи», «загадкова», «неповторна» — як тільки не називають її.
Амазонка — найповноводніша річка планети, що також є лідером і за площею річкового басейну, її довжина становить разом з річкою Мараньйон 6448 км. Вона виносить в Океан 15% усієї річкової води планети.
Амазонка бере початок за 190 км від Тихого океану в Перуанських Андах, утворюється від злиття двох річок — Укаялі і Мараньйону і прямує на схід до Атлантичного океану.
В місці злиття ширина річки досягає близько 1,5 км, у середній течії — понад 5 км, у нижній — 20 км, а перед гирлом сягає 80 км, при цьому ширина заплави в окремих місцях перевищує 100 км. Глибина Амазонки в середній течії становить до 70 м, а в нижній може перевищувати 90 м. В її гирлі безліч островів, з яких найбільшим є острів Маражо.
У Амазонській низовині течія річки стає більш спокійною, хоча для рівнинної річки її швидкість є досить високою. Поясненням цього є багатоводність річки. Амазонка налічує понад тисячу приток, які збирають воду з територій шести держав, з них 17 протяжністю понад 1500 км.
Площа басейну Амазонки найбільша в світі й перевищує 7 млн. км2 (як ціла Австралія!). Басейн річки розташований в Бразилії, Болівії, Перу, Еквадорі та Колумбії
У нижній течії Амазонка зазнає впливу океанічних припливів. Двічі на добу з океану в гирло надходить так багато води, що вона утворює хвилю заввишки до 4 м – «амазуну».
У водах Амазонки та її приток водиться багато риб, черепах, дельфінів і крокодилів, серед них:чорний кайман, піранья, велетенська пірарука, електричний вугор та маленька гупія .
Оскільки Амазонка більшою частиною протікає через екваторіальний кліматичний пояс, вона має дощове живлення та повноводна увесь рік.
Парана
Другою за протяжністю річкою на материку є Парана. Її назва означає «велика річка», а місцеві жителі називають Парану «матір’ю моря».
Парана протікає у Бразилії, Парагваї та Аргентині. Довжина річки становить 4380 км, площа басейну — 2970 км. У перекладі з мови індіанців гуарані «Парана» означає «велика каламутна річка», її водний потік дійсно дуже брудний, особливо в нижній течії.
Витоки Парани й низки її приток лежать на південній окраїні Бразильського плоскогір’я, її верхів’я утворюють річки Паранаїба і Ріу-Гранді. На Бразильському плоскогір’ї існують численні водоспади.
У верхній течії Парана перетинає лавове плато, потім спрямовується на Ла-Платську низовину й тече на південь майже паралельно до атлантичного узбережжя.
У нижній течії Парана являє собою могутню повноводну річку, її ширина досягає кількох кілометрів, а річище розгалужується на численні рукави. Парана впадає у Атлантичний океан
Режим річки складний. Розливання починаються в жовтні—листопаді й пов’язані з літніми дощами у верхній частині басейну, але головний паводок настає в січні—травні, коли сюди доходять води р. Парагвай. Друге підвищення рівня спостерігається в червні—серпні, у період зимових дощів у нижній течії.
Оріноко
Річка Оріноко бере початок на південному заході Гвіанського плоскогір’я на висоті понад 1000км і протікає територією Венесуели і Колумбії. ЇЇ протяжність трохи більша за Дніпро – 2740км.
Притоки Оріноко, що беруть початок з Анд, залишають в долині родючий мул. Гирло Оріноко — складна мережа дрібних рукавів і численних островів.
У верхній течії річка прорізає кристалічні породи і через пороги тече на північний захід, потім її напрямок змінюється на північний, а згодом майже на протилежний первісному. Для середньої течії річки характерне чергування широких — до 10 км — ділянок і звужень лише в 250 м завширшки. Після впадання великої лівої притоки — Мети — пороги зникають і Оріноко стає судноплавною.
Режим річки дуже нерівномірний і чітко поділяється на два сезони: дощовий — від квітня до жовтня і сухий — від листопада до березня. У період літніх повеней (квітень—жовтень) рівень води піднімається на 10 і більше метрів . Від жовтня дощових днів стає менше, річки повертаються до своїх річищ.
Водоспади – одне з найкрасивіших природних явищ. Шум води наче проникає в тебе і забирає за собою, змушуючи забути про все, що хвилює. Спостерігати вільний політ води можна годинами. Чарівне видовище! Думки зупиняються, ти неначе зливаєшся з цією силою, летиш униз разом з нею і розчиняєшся в її красі.
Тітікака.
Прикрасою Анд є високогірне озеро Тітікака. Його тектонічна улоговина досягає максимальної глибини 304 м. Воно лежить на висоті 3812 м, а площа водної поверхні становить 8 тис. км2 . На такій значній висоті більших за площею озер ніде в світі не відомо. Назва в перекладі з мови інків означає «скеля з олова» через те, що на одному з островів на озері індіанці в давнину видобували цей метал. Хімічний склад води Тітікаки подібний до морської: вода солонувата, але придатна для використання. В озері є представники навіть океанічної фауни – зокрема деякі види акул. Це наштовхує на думку, що в минулому Тітікака могла бути затокою океану.Озеро має тектонічне походження улоговин.
Маракайбо
Найбільшим за площею озером в Південній Америці є Маракайбо на півночі материка. Це озеро має тектонічне походження улоговини й лежить у западині земної кори. Озеро з'єднується вузькою протокою з Карибським морем, за що його називають озером-лагуною. Площа 16,3 тис. км2, глибинадо 250 м.
У басейні озера Маракайбо є великі запаси нафти, унаслідок чого озеро служить джерелом добробуту Венесуели. Спеціально проритий глибокий канал в озері дозволяє заходити туди океанським суднам.
В озеро впадає безліч струмків і річок.
4. Льодовики в Андах. (Бесіди з використанням тексту підручника)
Який висновок ми можемо зробити, щодо внутрішніх вод Південної Америки? ( на материку сформувалася густа , добре розвинута річкова мережа, цьому сприяли рельєф, клімат та історія розвитку материка).
ІV. Узагальнення та корекція знань з вивченої теми
Прийом «П’ять речень»
V. Підсумок уроку.
Ми познайомилися з вами з внутрішніми водами Південної Америки та їх особливостями, як ви можете пояснити епіграф нашого уроку?
Прийом роблю висновок”
• Через переважання вологого клімату Південна Америка має дуже густу річкову мережу. Великі річки материка належать до басейну Атлантичного океану. Живлення річок в основному дощове.
• Найповноводніша та найбільша на планеті за площею басейну річка — Амазонка. Великими річками на материку є також Парана та Оріноко.
• Найбільші озера материка — Маракайбо і Тітікака.
VІ. Домашнє завдання.
• Опрацювати параграф
• Вивчити географічну номенклатуру.
• Скласти кросворд до теми «Води суходолу Південної Америки».
• Підготувати повідомлення про одну з природніх зон Південної Америки.