Воєнні дії в 1944 р. Завершення і підсумки Другої світової війни. Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Про матеріал
Воєнні дії в 1944 р. Завершення і підсумки Другої світової війни. Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.
Перегляд файлу

Пістун Михайло Григорович, викладач історії Рава-Руського професійного ліцею

Тема уроку: Воєнні дії в 1944 р. Завершення і підсумки Другої світової війни. Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Завдання уроку:

  • охарактеризувати хід бойових дій 1944-1945рр.;
  • розкрити роль солдата у Другій світовій війні;
  • показати, як вирішувалося питання над воєнними злочинцями в Нюрнберзькому і Токійському трибуналах;
  • з′ясувати причини та наслідки капітуляції Німеччини та її союзників;
  • формувати вміння характеризувати історичні події, оцінювати їхній вплив на сучасне суспільство, аналізувати історичні джерела.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Методи: пресконференція, дискусія, робота з підручником, роздавальним матеріалом, бесіда.

Прийоми: «Круглий стіл», «Ребус», «Дослідник», «Вулкан слів».

Види навчальної діяльності студентів:групова, індивідуальна, фронтова.

Ключові компетентності: хронологічна, громадянська, просторова, історична, інформаційно-мовленнєва.

Наскрізні змістові лінії: громадянська відповідальність, цінності й моральність.

Комплексно-методичне забезпечення уроку: ноутбук, підключений до мережі Інтернет, інтерактивна старт-панель, смартфони.

Засоби навчання: підручник, історична карта, атласи, наочний і роздатковий матеріали, історичні документи, відеоматеріали, фотоматеріали.

Основні поняття і терміни: операція «Багратіон», «військовий трибунал»,

«капітуляція», «Другий фронт», атомна бомба, перемир'я, Кримська конференція, Потсдамська конференція.

Персоналії: Вільгельм Кейтель, Ганс-Юрген Штумпф, Ганс-Георг фон Фрідебург, Артур Теддер, Дуайта Д. Ейзенхауер, Мамору Сігеміцу, Сер Бернард Лоу Монтгомері, Дуглас Макартур.

Основні дати:

  •       6 червня 1944 року британські, американські та канадські війська успішно висадилися на узбережжі Нормандії у Франції, відкривши «Другий фронт» проти Німеччини.
  •    25 липня 1944 року союзні сили прорвалися з Нормандського плацдарму й рушили на схід у бік Парижа.
  •    15 серпня 1944 року союзні сили висадилися на півдні Франції поблизу Ніцци й стрімко просунулися в напрямку річки Рейн на північний схід.
  •    4 вересня 1944 року Фінляндія погодилася укласти перемир’я з Радянським Союзом і вигнати німецькі сили.
  •    16 квітня 1945 року Радянський Союз розпочав остаточний наступ, оточивши Берлін.

  •    7–8 травня 1945 року Німеччина підписала безумовну капітуляцію в штабі генерала США Дуайта Д. Ейзенхауера, командувача союзними силами на північному заході Європи, 7 травня у місті Реймс. Капітуляція набула чинності 8 травня о 23:01 за центральноєвропейським часом.
  •    8 травня 1945 року Німеччина підписала в Берліні другий, дуже схожий документ про капітуляцію. Він також набув чинності 8 травня о 23:01 за центральноєвропейським часом. За московським часом, це було вже після опівночі 9 травня.
  •    Травень 1945 року Союзні війська завойовують Окінаву, останній острів на шляху до основних японських островів.
  • 6 серпня 1945 року США скинули атомну бомбу на Хіросіму.
  •    8 серпня 1945 року Радянський Союз оголосив війну Японії та вторгся до Маньчжурії.
  • 9 серпня 1945 року США скинули атомну бомбу на Нагасакі.
  •    2 вересня 1945 року В принципі погодившись на беззастережну капітуляцію 14 серпня 1945 року, Японія офіційно капітулювала, тим самим закінчивши Другу світову війну.

Очікуванні результати:

Після уроку студенти зможуть:

  •   пояснювати обставини капітуляції Німеччини та її союзників;
  •   мати уявлення про роль солдата у війні;
  •   уміти характеризувати такі поняття і терміни, як: «Другий фронт»,

«військовий трибунал», «капітуляція»;

  •   мати власне бачення причин Другої світової війни;
  •   формувати власне ставлення до вивчення історичних подій, явищ та діяльності історичних персоналій;
  •   використовувати різні види джерел для аргументації своїх думок.

 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Активізація уваги студентів, психологічна підготовка до уроку, привітання та фіксація відсутніх.

Демонстрування правил роботи на уроці:

1.Не говоріть разом. 2.Поважайте думку інших.

  1. Перш ніж говорити, підніміть руку.
  2. Свою точку зору аргументуйте (можна використовувати історичний документ).

Викладач

Сьогодні на уроці ми будемо активними, творчими й уважними. Працюватимемо зосереджено та дисципліновано, щоб урок став цікавим і продуктивним. Тож працюємо разом, думаємо творчо, діємо активно!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда. Назвіть основні події перебігу війни 1942-1943рр.


Викладач

Про які історичні події розповідає карикатура? Хто на ній зображений?

https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2022/03/Pakt-Molotova-Ribbentropa.jpeg

https://surl.li/otfsml

Очікувана відповідь:

Карикатура Пакт Молотова-Ріббентропа 23серпня 1939р.

Адольф Гітлер Райхсканцлер нацистської Німеччини.

Йосип Сталін генеральний секретар комуністичної партії Радянського Союзу.

Втілюють єдність, як подружжя, що об’єдналося у шлюбі.

Робота з документом

У Європі в ході бойових дій 1942-1944рр. відбулись суттєві зміни, і на її карті з´явились нові битви. Порівняйте стару карту 1939-1942рр. з новою, і ви одразу побачите ці великі зміни.

Карта бойових дій 1939-1942рр у Європі Карта бойових дій 1942-1945рр у Європі https://surl.li/xeikee

Викладач

  1. Які держави були окуповані Німеччиною 1939-1942рр., і які 1942-1945 рр.?

Очікувана відповідь:

У 1939-1942 рр. Німеччина повністю окупувала такі держави, як : Польща, Данія, Норвегія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Югославія, Греція.


А в 1942-1945 рр. окупувала Албанію, СРСР (частину території України, Білорусії та Прибалтику).

Викладач

  1. Які держави були звільнені від німецької окупації та її союзників у 1944- 1945 рр.?

Очікувана відповідь:

У 1944-1945 роках від нацистської окупації були звільнені Франція, Бельгія та частина Нідерландів (союзниками), а також Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Східна Пруссія (частина Німеччини) (радянською армією). Югославські партизани також звільнили Загреб та повалили режим Усташів у Хорватії..

Викладач звертає увагу на важливість та актуальність теми: вивчення процесу поразки Німеччини та її союзників, зміни та нові утворення держав.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Оголошення теми і мети уроку

Сьогодні ми з вами продовжимо вивчати події Другої світової війни. Наша мета ознайомитись із становищем Німеччини та її союзниками після 1944 р., вивчити політичне та економічне становище світу після завершення Другої світової війни, а також розкрити суть військових трибуналів.

ІV. Вивчення нового матеріалу

План уроку

  1. Воєнні дії 1944р.
  2. Капітуляція Німеччини та її союзників.
  3. Завершення і підсумки Другої світової війни.
  4. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Викладач

Операція «Оверлорд» «День Д»: 6 червня 1944 року почалася висадка військ антигітлерівської коаліції в Нормандії, що відкрило Другий фронт у Західній Європі. Запишіть визначення терміну «Другий фронт».

Другий фронт – це умовна назва для сухопутних бойових дій союзників (Великої Британії та США) проти нацистської Німеччини в Західній Європі під час Другої світової війни, яка розпочалася 6 червня 1944 року з висадки в Нормандії (Операція «Оверлорд»).

  1.   Воєнні дії 1944р. (перегляд уривку з документального фільму)

https://www.youtube.com/watch?v=yV7QC1kJVPc


Викладач

Британсько-американський штаб готував висадку військ в окуповану Францію з липня 1943 року, коли союзники усвідомили, що для звільнення Європи потрібно відкривати другий фронт. План операції презентували восени 1943-го на Тегеранській конференції союзників антигітлерівської коаліції Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчилля та Йосипа Сталіна.

У січні 1944-го командувачем операції призначили американського генерала Дуайта Ейзенхауера. Підготовка тривала три місяці. Таємний Лондонський контрольний відділ почав розробляти масштабну кампанію з дезінформації щодо часу, місця та кількості союзницьких військ.

Кампанія мала переконати німецьке командування, що висадка десанту відбудеться пізніше, ніж планувалося, тобто наприкінці, а не на початку літа. Також потрібно було створити враження, ніби сил у союзників більше, ніж є насправді. І нарешті заплутати німців щодо реального місця атаки.

Другий фронт у Європі відкривали у два етапи.

«Оверлорд» перший етап, що тривав від власне «Дня Д» 6 червня 1944 року до 24 липня 1944 року. Початкова фаза цього етапу мала назву «Нептун».

Мета «Оверлорду» силами, що зосереджувалися на Британських островах, форсувати Ла-Манш, висадитися на узбережжі Нормандії і створити плацдарм для подальшого наступу. Першими 6 червня це мали зробити 82 та 101 повітряно-десантні дивізії США. Ейзенхауер очікував до 80% втрат серед них та вирушив на авіабазу в Британії, щоб попрощатися з військовими.

Ці дві бригади висадилися на півночі Нормандії біля муніципалітетів Сент- Мер-Егліз і Карентан. Частина опинилися неподалік від своїх цілей, але більшість розпорошилася на великій території. Дехто потонув у затопленій низині, дехто приземлився серед німецьких позицій, де їх убили чи взяли в полон.

Врешті союзники досягли цілей: 101 дивізія взяла контроль над розв’язками доріг та виходом до пляжу та розчистила майданчик для просування решти військ.

Також частина 82 дивізії перерізала головну дорогу з Шербуром однією з найпівнічніших точок наступу союзників на узбережжі.

До кінця червня 1944-го територія плацдарму союзних військ у Нормандії розширилася, туди висадилися 850 000 армійців і 150 000 транспортних засобів.

Операція «Кобра». Її метою було визволення Франції та Бельгії й вихід до французько-німецького кордону.

Американські війська розпочали цей етап 24-25 липня, прорвавши німецькі лінії поблизу муніципалітету Сен-Ло на півострові Котантен, де німці мали дороги постачання з окупованої Франції. Це був початок просування союзників до звільнення північної Франції та Парижа.

Канадські війська на десантних кораблях наближаються до ділянки узбережжя під кодовою назвою плацдарм «Джуно» поблизу Берньєр-сюр-Мер, Франція, 6 червня 1944 року.


https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x0.1/a71ceccc1043c6e0.jpg

Висадки морського десанту бойовими кораблями союзників на узбережжя Нормандії, 6 червня 1944 року.

https://surl.li/kgqiuw

Результати операції

До кінця серпня 1944 року союзники досягли річки Сени, звільнили Париж і вигнали німців з північно-західної Франції, фактично завершивши Нормандську битву. Далі союзна армія готувалася увійти до Німеччини, де мала зустрітися з радянськими військами, що рухалися зі сходу.

Деякі історики називають «День Д» початком кінця Другої світової війни.

Британські війська з полків Південного Ланкаширу та Міддлсекса висаджуються на берег плацдарму «Сворд» 6 червня 1944 року.

Частина повітряної армади Королівських військово-повітряних сил Великої Британії готуються до зльоту в напрямку узбережжя Франції для підтримки з повітря десанту та флотилії союзних військ, 6 червня 1944 року.

Солдати армії США на вантажівках-амфібіях підпливають до узбережжя Нормандії в сектор під кодовою назвою плацдарм «Омаха», 6 червня 1944 року.

Основне місцем висадки американських військ на початку операції «Оверлорд»

https://surl.li/paxxqv Чому, на вашу думку, Німеччина не відбилась? Очікувана відповідь:

Головною причиною поразки стало критичне становище Німеччини на тому етапі війни. Основні сили Рейху зосереджувалися на східному фронті, натиск радянської армії не давав можливості Гітлеру укріпити сили на заході. З 23


червня 1943-го радянські війська почали наступальну операцію «Багратіон» в Білорусі. Вона відтягнула ще частину німецьких резервів на східний фронт.

У німців була перевага в танках і протитанковій зброї, їм також допомагала особливість нормандського ландшафту – затоплені проходи та густий живопліт, що ускладнювало рух союзникам. Проте вони не змогли все це використати.

Окрім того, операції посприяв французький рух опору, який збирав розвіддані та руйнував німецьку логістику й комунікації – залізницю та телефонні лінії.

  1.   Капітуляція Німеччини та її союзників Викладач

4-11 лютого 1945 р. в Лівадійському палаці відбулася нова зустріч «великої трійки» – Кримська (Ялтинська) конференція. В її роботі взяли участь Й. Сталін, Ф. Рузвельт, В. Черчілль, міністри закордонних справ В. Молотов,  Е. Стеттініус, А. Ідей та ін. У ході конференції була підписана таємна угода, якою передбачалося повернення Радянському Союзові Південного Сахаліну з прилеглими островами. До СРСР також мали відійти Курильські острови, відновлювалась оренда Порт-Артура.

Основні підсумки конференції:

  •   погодження принципів беззастережної капітуляції Німеччини;
  •   установлення контролю союзників над німецькою промисловістю;
  •   ліквідація нацистської партії та її інституцій;
  •   покарання військових злочинців;
  •     домовленість щодо вступу СРСР після капітуляції Німеччини у війну з Японією.

Розгром Німеччини. Останнім центром опору нацистської Німеччини був Берлін. На берлінський напрямок на початку квітня гітлерівське командування стягнуло основні сили, утворивши велике угруповання – майже 1 млн вояків. Щоб швидко розгромити берлінське угруповання, Верховне головнокомандування радянських збройних сил зосередило в складі трьох фронтів – 1-го Білоруського (командувач маршал Г. Жуков), 2-го Білоруського (командувач маршал К. Рокоссовський), 1-го Українського (командувач маршал І. Конєв) – 2,5 млн вояків і величезну кількість військової техніки. У ході грандіозної за масштабами та напруженням Берлінської операції 1945 р., що розпочалася 16 квітня, радянські війська зламали відчайдушний опір гітлерівських військ. 28 квітня берлінське угруповання було розділене на три частини. 30 квітня взято рейхстаг, над яким розвідники 150-ї стрілецької дивізії лейтенант О. Берест і сержанти М. Єгоров і М. Кантарія встановили прапор Перемоги у війні з нацистською Німеччиною. Того ж дня А. Гітлер покінчив життя самогубством, а 1 травня розпочалася капітуляція Берлінського гарнізону.

Потсдамська конференція та її рішення. Після завершення війни в Європі 17 липня – 2 серпня 1945 р. відбулася Потсдамська конференція. Делегацію СРСР очолював Й. Сталін, США репрезентував Г. Трумен, який став президентом після смерті у квітні 1945 р. Ф. Рузвельта, а Велику Британію спершу представляв У. Черчілль, а потім лідер лейбористів, які перемогли на парламентських виборах, К. Еттлі.


Основні підсумки конференції:

  •       вирішено питання про майбутнє Німеччини, де мали бути проведені денацифікація, демілітаризація та демократизація;
  •      прийнято систему чотиристоронньої окупації Німеччини: СРСР, США, Великою Британією та Францією;
  •   визначено нові польські кордони на заході та сході;
  •   вирішено питання про передання СРСР Кенігсберга та області;
  •   розподілено флот Німеччини між союзниками;
  •   воєнні злочинці передавалися Міжнародному військовому трибуналу;
  •    засновано Раду міністрів закордонних справ, яка мала підготувати проєкти мирних угод із Німеччиною та її союзниками.

8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом (о 00:43, 9 травня за московським) у берлінському передмісті Карлсгорст у будівлі колишньої їдальні військово-інженерного училища підписано ще один Акт про капітуляцію Німеччини. Його текст майже дослівно повторює текст 7 травня, включаючи навіть статтю 4, яка втратила реальний сенс. Карлсгорстський акт підтвердив і час припинення вогню – 8 травня о 23:01 за центральноєвропейським часом.

Від німецької сторони Акт підписали: генерал-фельдмаршал, начальник Верховного головнокомандування Вермахту Вільгельм Кейтель, представник люфтваффе – генерал-полковник Ганс-Юрген Штумпф та крігсмаріне – адмірал Ганс-Георг фон Фрідебург. Беззастережну капітуляцію приймали маршал Жуков Георгій Костянтинович (від радянської сторони) та заступник головнокомандувача союзних експедиційних сил маршал Артур Теддер (Велика Британія). У ролі свідків свої підписи поставили генерал Карл Спаатс (США) і генерал Жан Марі де Латр де Тассіньї (Франція).

Капітуляція Японії. Велика Британія та США, ведучи війну проти Японії, надавали величезного значення участі в ній СРСР. Вступ Радянського Союзу у війну на Далекому Сході вважався союзниками по антигітлерівській коаліції обов’язковим.

Оскільки в Японії, а також у Китаї, Маньчжурії та Кореї перебували значні сили японських сухопутних військ, уряди Великої Британії та США вважали, що для перемоги їм буде необхідно воювати не менше 18 місяців від часу капітуляції Німеччини, а тому війна може тривати до 1947 р.

У Потсдамі Й. Сталін підтвердив готовність СРСР розпочати бойові дії проти Японії через три місяці після закінчення війни в Європі. 5 серпня 1945 р. СРСР заявив про денонсацію пакту про нейтралітет з Японією, а 9 серпня 1945 р. розпочав бойові дії. 6 серпня 1945 р., за два дні до передбачуваного вступу СРСР у війну проти Японії, з важкого бомбардувальника американських ВПС була скинута атомна бомба на м. Хіросіму, а 9 серпня 1945 р. така сама доля спіткала м. Нагасакі.

Це призвело до загибелі понад 100 тис. мирних жителів, а 375 тис. дістали поранення та опіки.

Радянські війська під командуванням О. Василевського завдали основного удару по японській Квантунській армії, яка дислокувалась у Маньчжурії та налічувала 1 млн вояків. 14 серпня японський уряд ухвалив рішення про


капітуляцію, але Квантунська армія продовжувала чинити опір. У результаті успішних бойових дій Червоної армії японські війська були розгромлені, а 1 вересня 1945 р. радянський десант висадився на південні острови Курильського пасма. Наприкінці серпня 1945 р. американські війська окупували Японські острови.

2 вересня 1945 р. на борту американського корабля «Міссурі» відбулася церемонія підписання Акта беззастережної капітуляції Японії. Акт капітуляції Японії підписали представники японської сторони та генерал армії США Д. Макартур. Від СРСР свій підпис поставив українець генерал К. Дерев’янко.

Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини. Остаточне вироблення та узгодження текстів мирних договорів було здійснено на Паризькій мирній конференції 19 липня - 15 жовтня 1946 р. 10 лютого 1947 р. були підписані мирні договори з Італією, Фінляндією, Болгарією, Угорщиною та Румунією.

Мирні угоди зафіксували розміри репарацій, що сплачувалися Радянському Союзові за угодами 1946-1947 рр. Так Фінляндія та Румунія сплачували по 300 млн доларів репарацій у вигляді поставок товарів, Угорщина – 200 млн, а Італія – 100 млн доларів.

Запитання до студентів:

  1.     Коли капітулювала Німеччина?
  2.     Коли завершилась Друга світова війна?
  3.     https://static.ukrinform.com/photos/2020_07/1596220062-219.jpg
    Хто зображений на фотографії, і яка це подія?

Фото Кримська конференція В. Черчилль, Ф. Рузвельт, Й. Сталін

https://surl.li/gsjtth

  1. Завершення і підсумки Другої світової війни Викладач

Друга світова війна – найбільший конфлікт в історії людства. У ній брали участь 61 держава світу, де проживало 80 % населення земної кулі. Воєнні дії велися на всіх океанах, у Європі, Азії, Африці та Океанії. До армій країн, що воювали, було мобілізовано 110 млн осіб.

  •     СРСР відіграв вирішальну роль у розгромі нацистської Німеччини та її союзників;
  •       на радянсько-німецькому фронті були знищені основні сили держав- агресорів – 607 дивізій (майже 77 % – людські втрати), 62 тис. літаків (62 %), до

56 тис. танків і штурмових гармат (приблизно 75 %), а також 180 тис. одиниць артилерійської техніки (74 %);

  •     Людські втрати в Другій світовій війні були в шість разів, а матеріальні збитки – у 12 разів більші, аніж у Першій світовій війні.

Одним з ключових питань відновленої польської держави стало питання кордонів. Паризька мирна конференція визначила західний кордон Польщі, а щодо східного кордону питання залишилося відкритим.

Завдання:

Розшифруйте ребус

  F:\Samurai_with_sword.jpg

(атомне бомбардування м. Хіросімі та м. Нагасакі)

Вправа «Вулкан слів». Проаналізуйте вулкан термінів

Завдання. Вставте у текст пропущені слова.

Капітуляція підписана                  року о 9:02 за токійським часом на борту                лінкора «Міссурі» (BB-63) в Токійській затоці. Від

           акт про капітуляцію підписали міністр закордонних справ Мамору Сігеміцу і начальник Генштабу Йосідзіро Умедзу. Від союзних держав акт підписав спочатку верховний командувач союзних держав генерал армії (США) Дуглас Макартур, а потім інші представники, зокрема, адмірал Честер Німіц від США, Брюс Фрезер – від Великої Британії, генерал-лейтенант за національність               К. М. Дерев'янко – від СРСР.

Запитання.

  1.   Які землі увійшли до складу СРСР після завершення Другої світової війни?
  2.   Які міжнародні договори закріплювали кордони держави?

Після Другої світової війни кордони закріпили Паризькі мирні договори 1947 року, Договір про радянсько-польський кордон 1945 року, та пізніше Гельсінські угоди 1975 року.


  1.   Нюрнберзький процес над воєнними злочинцями. https://surl.li/pgwgei

Викладач

Суд над провідними посадовцями Німеччини перед Міжнародним військовим трибуналом (МВТ) є найвідомішим судовим процесом у справах про воєнні злочини після Другої світової війни. Він офіційно відкрився в Нюрнберзі, Німеччина, 20 листопада 1945 року, лише через шість з половиною місяців після капітуляції Німеччини. Кожна з чотирьох головних держав-союзників – Сполучені Штати, Велика Британія, Радянський Союз і Франція – надала суддю та групу прокурорів.

Провести судовий процес за злочини проти миру – це велика відповідальність для всього людства. На ньому розглядали справи керівників нацистської Німеччини за три головні види злочинів:

по-перше, за злочини проти миру – тобто за агресивні війни, які вони розв’язали проти інших країн;

по-друге, за воєнні злочини – це вбивства військовополонених, руйнування міст і сіл, депортації мирного населення;

по-третє, за злочини проти людяності – масові переслідування, геноцид єврейського народу, концтабори, де загинули мільйони людей.

Ці злочини були настільки згубними й руйнівними, що людство не могло їх ігнорувати, адже повторення таких дій може поставити під загрозу існування цивілізації.

Тому 8 серпня 1945 року Французька Республіка, Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки підписали Лондонську угоду та Хартію, також відому як Нюрнберзька хартія. Хартія створила Міжнародний військовий трибунал для суду над німецькими лідерами.

Кожна з чотирьох країн, які створили Міжнародний військовий трибунал (МВТ), надала одного суддю, одного заступника судді та групу обвинувачення. Заступники суддів брали участь в обговореннях Трибуналу, але не мали права голосу при ухваленні його рішень.

Нюрнберзька хартія зобов’язувала МВТ чинити справедливий суд і надавати підсудним певні права. Це включало право говорити й надавати докази та свідків на свій захист. Вона також передбачала право на перехресний допит свідків обвинувачення.

Головою суду був лорд-суддя Джеффрі Лоуренс з Великобританії. Ця посада дала йому вирішальний голос, хоча для засудження та винесення вироків потрібна була більшість голосів чотирьох суддів, які розглядали справу. Норман Біркетт був заступником британського судді.

Від Сполучених Штатів суддею був колишній генеральний прокурор США Френсіс Бідл. Джон Дж. Паркер був заступником судді.

Франція призначила Анрі Доннедьє де Вабра суддею та Роберта Фалько заступником судді.

Генерал-майор І. Т. Нікітченко був радянським суддею. Його заступником став підполковник Олександр Волчков.


Суддя Верховного суду США Роберт Х. Джексон відіграв вирішальну роль у переговорах щодо Нюрнберзької хартії. До МВТ він обіймав посаду головного прокурора Сполучених Штатів. Він також виступив зі вступним і заключним словом на судовому засіданні.

Головними прокурорами, призначеними іншими трьома країнами, які створили МВТ, були:

  1. Франсуа де Ментон, а потім Огюст Шампет’є де Рібес від Франції;
  2. сер Хартлі Шоукросс від Великої Британії;
  3. генерал-лейтенант Роман Андрійович Руденко від Радянського Союзу.

Чотири головних прокурора працювали як комітет, який визначав обвинувачених і складав обвинувальний акт.

Нюрнберзька прокуратура вирішила виділити змову з метою вчинення злочинів проти миру окремо від злочинів проти миру. Вони також розширили це звинувачення у змові, включивши в нього змову з метою вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людства.

Однак після визначення злочинів, викладених у Хартії, MВT відхилив звинувачення прокурорів у змові з метою вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людства.

В обвинувальному висновку використано новий юридичний термін: геноцид. Це слово ввів Рафаель Лемкін, польсько-єврейський експерт з міжнародного права. За звинуваченням у воєнних злочинах обвинувальний висновок кваліфікував «вбивства та жорстоке поводження з цивільними особами», вчинені підсудними, як «умисний і систематичний геноцид, тобто винищення расових і національних груп». Прокурори MВT неодноразово використовували термін геноцид під час судового процесу, але судді не вказали його у своєму вироку.

Після тривалих дебатів було обрано 24 підсудних, які представляли нацистське дипломатичне, економічне, політичне та військове керівництво. Адольфа Гітлера, Генріха Гіммлера та Йозефа Геббельса не можна було судити, оскільки вони покінчили життя самогубством наприкінці війни або незабаром після неї. Герман Герінг був найвищим нацистським чиновником серед підсудних.

Зрештою до суду з’явився лише 21 обвинувачений. Німецький промисловець Густав Крупп був включений до первинного звинувачення, але він був похилого віку та з ослабленим здоров’ям. Трибунал у попередніх слуханнях вирішив виключити його з провадження. Секретаря нацистської партії Мартіна Бормана знайти не вдалося. Таким чином, Бормана судили заочно. Голова Німецького трудового фронту Роберт Лей покінчив життя самогубством напередодні суду.

Сторона обвинувачення також звинуватила певні організації нацистської партії та німецькі державні й військові установи у вчиненні злочинів проти миру, воєнних злочинів і злочинів проти людства. Це були:

  •   рейхс-кабінет;
  •   керівний корпус нацистської партії;

  •   Schutzstaffel (відомий як СС, буквально «ескадрон захисту»);
  •   розвідувальна служба СС, яка називається Sicherheitsdienst (часто згадується як СД або Служба безпеки рейхсфюрера СС);
  •   Geheime Staatspolizei (відома як Гестапо або Таємна державна поліція);
  •   Sturmabteilungen (відомі як SA або штурмові батальйони);
  •   Генеральний штаб і верховне командування німецьких збройних сил.

The International Military Tribunal was a court convened jointly by the victorious Allied governments. [LCID: 61332]

https://surl.li/rampqs

Судові слухання завершилися 1 вересня 1946 року. 1 жовтня 1946 року судді винесли вердикт. Вони засудили 19 підсудних і виправдали трьох.

Судді MВT засудили до смертної кари дванадцять обвинувачених, у тому числі Германа Герінга та Мартіна Бормана.

16 жовтня 1946 року десять із засуджених були повішені, кремовані в Дахау, а їхній прах розвіяний над річкою Ізар. Герман Герінг уникнув петлі ката, покінчивши життя самогубством напередодні ввечері. Значно пізніше було доведено, що Мартін Борман, засуджений заочно, помер у Берліні в останні дні війни.

MВT також оголосив злочинними наступні організації нацистської партії:

  •   керівний корпус нацистської партії;
  •   Гестапо;
  •   СС;
  •   СД (розвідувальна служба СС).

Важливою спадщиною Нюрнберзької хартії та MВT є те, що вони визнали злочини проти людства злочинами згідно з міжнародним правом. Рішення MВT розглядало разом докази, що підтверджують воєнні злочини та злочини проти людства, і не проводило різниці між ними. Отже, у вироку не створено прецедент щодо відмежування злочинів проти людства від воєнних злочинів.

  1.   Токійський процес 1946-1947 роки. https://surl.lt/bdmtwb Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=FL-g63Wqm64

 

Викладач

Токійський трибунал нерідко залишається у тіні Нюрнберзького процесу, який розглядав злочини нацистської Німеччини під час Другої світової війни. Водночас слід наголосити, що саме Токійський трибунал став першим міжнародним судовим органом, який системно досліджував та кваліфікував


воєнні злочини проти миру й людяності. Аналіз його практики має важливе значення для сучасного міжнародного права, адже може слугувати основою для розробки ефективного механізму притягнення до відповідальності за злочини, вчинені рф в Україні, а також для забезпечення належного відшкодування постраждалим.

Токійський трибунал, також відомий як Міжнародний військовий трибунал для Східної Азії, був утворений в 1946 році в наслідок рішення Альянсу переможців Другої світової війни. Трибунал був створений з метою проведення судового розгляду злочинів війни та злочинів проти миру, які були вчинені японськими військами під час війни в Тихоокеанському регіоні.

Трибунал працював з 1946 по 1948 рік і виніс рішення стосовно 25 підсудних. Більшість з них були засуджені до довічного ув’язнення або смертної кари. Також було прийнято декларацію про правила ведення війни, відому як Токійська декларація, яка стала основою міжнародного гуманітарного права.

Токійський трибунал був одним з двох міжнародних трибуналів, які були створені для судового розгляду воєнних злочинів після Другої світової війни. Інший – Нюрнберзький трибунал, був створений для судового розгляду злочинів нацистської Німеччини. Однак, вони мали ряд відмінностей, зокрема, у процедурі створення, складі та результатах.

Деякі порівняння між цими двома трибуналами:

Нюрнбургський трибунал був створений на основі угоди між союзниками (Великою Британією, Францією, СРСР та США), тоді як Токійський трибунал – тільки США, як головного противника Японії.

Нюрнбургський трибунал складався з представників чотирьох держав, які створили трибунал, тоді як Токійський складався з представників 11 країн, більшість з яких були союзниками США.

Токійський трибунал діяв на основі кількох принципів, які були визначені у Хартії Міжнародного військового трибуналу для Східної Азії, прийнятій 19 січня 1946 року. До основних принципів діяльності токійського трибуналу відносять:

  1. Юрисдикція: трибунал мав юрисдикцію над всіма особами, включаючи японських цивільних та військових діячів, які були звинувачені відповідно до статті 5 Хартії, яка визначала злочини війни та злочини проти миру.
  2. Право на захист: підсудні мали право на захист та можливість викликати свідків.
  3. Поняття воєнного злочину: трибунал визнав, що воєнний злочин є порушенням законів та звичаїв війни, включаючи злочини проти військовополонених, цивільного населення, зокрема жінок та дітей, а також, економічні злочини.
  4. Презумпція невинуватості: підсудний вважався невинним, доки було не доведено вину.
  5. Обмеження свідчень: свідки не могли бути викликані, якщо це могло б зашкодити їм особисто або державі, до якої вони належали.
  6. Незалежність трибуналу: трибунал був незалежним від будь-якої держави та підпорядковувався лише Альянсу переможців Другої світової війни.

  1. Недоторканність права на справедливий процес: кожен підсудний мав право на справедливий та прозорий процес.

Варто наголосити, що Токійський трибунал керувався нормами Хартії Міжнародного Військового Трибуналу для Східної Азії. Одними із основних положень цієї Хартії є:

  1. Злочини війни: трибунал розглядав воєнні злочини, які включали у себе вбивства, замахи на життя, підпалення міст, грабежі, знищення майна та інші подібні злочини.
  2. Злочини проти миру: трибунал розглядав злочини проти миру, які включали у себе розгляд подій, які призвели до виникнення війни, такі як напад на країну, порушення міжнародних договорів та угод.
  3. Злочини проти людства: трибунал розглядав злочини проти людства, які включали у себе масові вбивства, тортури, насильство, насильницьку примусову працю, експерименти над людьми та інші подібні злочини.
  4. Відповідальність керівництва: трибунал вважав, що керівництво Японії несе відповідальність за злочини, які були вчинені під час Другої світової війни та передвоєнного періоду.

На жаль, злочини проти довкілля ще не було визнано міжнародним правом як окремий вид злочинів на той час, тому Токійський трибунал не розглядав цього питання. Проте, деякі дії японської армії та влади викликали серйозні негативні наслідки для довкілля та здоров’я людей, такі як випадки використання хімічних та біологічних збройних речовин, зокрема в Халхин-Голі та під час японської окупації Китаю.

У контексті відшкодування шкоди слід зазначити, що Токійський трибунал передбачав застосування механізму компенсації як складової вироків. Його метою було забезпечення репарацій за матеріальні збитки та моральні страждання, спричинені діями японської військової влади та армії під час Другої світової війни. Відповідні положення включали компенсацію жертвам війни та їхнім родинам, а також країнам-союзницям, які зазнали шкоди. Таким чином, практика трибуналу заклала підґрунтя для подальшого розвитку міжнародно- правових механізмів репарацій та відшкодування.

У рамках механізму компенсації шкоди, Японія зобов’язалася виплатити військові відшкодування державам, а також відшкодувати майнову шкоду, завдану громадянам країн-жертв. Зобов’язання включало виплатити компенсації військовим союзникам та окремим країнам, таким як США, Велика Британія, Франція та Китай, а також країнам-жертвам, таким як Китай, Філіппіни, Індонезія, Малайзія та інші.

Загальна сума компенсацій становила більше 4 мільярдів доларів США на той час.

Механізм компенсації шкоди, який використовувався Токійським трибуналом, став важливим прецедентом для міжнародного права та встановив стандарти щодо компенсації військових збитків та відшкодування матеріальної, моральної шкоди, завданої націям і людству в цілому.

Відшкодування було стягнуте з розпорядження японської уряду, який був зобов’язаний виконати рішення трибуналу.


Японський уряд виконував виплати протягом кількох десятиліть після закінчення Другої світової війни, і багато з компенсаційних платежів було здійснено через реконструкційну допомогу та інвестиції в економіку країн- жертв.

Токійський трибунал встановлював суму завданої шкоди шляхом оцінки різних факторів, таких як руйнування майна, втрати людських життів та інші види збитків, які були спричинені війною. До складу завданої шкоди також входили витрати на відновлення міст та інфраструктури, медичну допомогу та інші види допомоги, яку надали союзники країнам-жертвам.

Оцінка завданої шкоди була проведена на основі відомостей про збитки, які були зібрані в ході розслідування інцидентів, а також на основі звітів, поданих країнами-союзниками та країнами-жертвами війни. Результатом цієї оцінки було встановлення загальної суми військового відшкодування, яку мав виплатити Японський уряд.

Варто наголосити, що Токійський трибунал застосовував різні заходи відповідальності щодо засуджених осіб, залежно від характеру і ступеня їхньої вини. Основними заходами відповідальності, які застосовував трибунал, були:

  1. Смертна кара: вироки про засудження до смертної кари зазвичай виконували через повішення.
  2. Позбавлення волі: більшість засуджених отримували вирок у вигляді довічного позбавлення волі.
  3. Заборона займати певні посади: окремим засудженим заборонялося займати посади в уряді, військових чи інших державних структурах.
  4. Конфіскація майна: деякі засуджені втратили своє майно через конфіскацію майна або інші заходи, направлені на вилучення майна та направлення такого на відшкодування шкоди постраждалим.
  5. Інші заходи відповідальності: до інших заходів відповідальності, які застосовував токійський трибунал, входили штрафи, зобов’язання з відшкодування завданої шкоди, тощо.

Застосування до особи тих чи інших заходів відповідальності залежало від ступеня вини та злочину, який вчинив засуджений. Найбільш жорстока кара була застосована проти осіб, які вчинили найбільш серйозні злочини, такі як воєнні злочини та злочини проти миру та безпеки людства.

Слід звернути увагу на те, що діяльність Токійського трибуналу є важливою з кількох причин:

  1. Створення прецеденту: Токійський трибунал був першим міжнародним трибуналом, створеним для судового переслідування воєнних злочинів та злочинів проти миру, безпеки людства. Це створило прецедент для створення подібних трибуналів в майбутньому.
  2. Захист прав людини: Токійський трибунал визнав, що військові та політичні лідери не мають імунітету перед законом, встановив стандарти, за якими їх можна судити. Це створило основу для захисту прав людини та притягнення до відповідальності за злочини проти людства.
  3. Превентивна дія: діяльність Токійського трибуналу стала важливим уроком  для  міжнародного  співтовариства,  що  злочини  проти  людства  не

залишаються безкарними. Це сприяло підвищенню свідомості та збільшенню рівня відповідальності урядів, політичних та військових лідерів.

  1. Відновлення правопорядку: Токійський трибунал забезпечив відновлення правопорядку в Японії, застосувавши заходи законної відповідальності на тих, хто вчинив злочини проти миру та безпеки людства.

У цілому Нюрнберзький та Токійський трибунали стали визначним етапом у формуванні міжнародних стандартів захисту прав людини та засудження злочинів проти миру й безпеки людства. Їхня діяльність сприяла закріпленню фундаментальних норм міжнародного права. Важливо підкреслити, що окремі ідеї та принципи функціонування Токійського трибуналу можуть бути використані при створенні спеціального судового органу для притягнення до відповідальності за злочини, вчинені рф в Україні, а також для забезпечення справедливого відшкодування постраждалим.

Запитання на закріплення.

Запитання до студентів:

Чому в списку відсутні прізвища тих, про яких Черчілль говорив: «Немає впевненості в тому, що для таких злочинців, як Гітлер, Геринг, Гіммлер необхідно застосовувати процедуру суду»?

(Думки студентів).

V. Закріплення нових знань і вмінь студентів VІ. Підсумки уроку.

Прийом «Вулкан слів»

Оберіть 1-2 твердження та доповніть його.

На уроці я дізнався… Мене здивувало…

Мені вже було відомо…

Я б хотів дізнатися більше про… Мені було важко…

Найлегше вдалося…

VІІ. Домашнє завдання.

Дайте відповіді на такі запитання:

  1.   Чому в роки Другої світової війни не були покарані всі воєнні злочинці?
  2.   Як і за яких обставин відбувалась капітуляція Німеччини ті її союзників? Дайте історичну оцінку цьому явищу.
  3.   Складіть таблицю «Процес формування кордонів нових держав після Другої світової війни».

Додаток 1

Історичні портрети

undefinedВільгельм Бодевін Йохан Густав Кайтель (22 вересня 1882, Бад-Гандерсгайм, Брауншвейг (нині земля Нижня Саксонія) – 16 жовтня 1946, Нюрнберг, Американська зона окупації Німеччини) –німецький військовий діяч за часів Третього Рейху, начальник штабу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини (19381945), генерал-фельдмаршал (1940). Вільгельм Кейтель був підписантом багатьох наказів та директив, що призводили до величезної кількості воєнних злочинів.

Підписав  акт  про  капітуляцію  Німеччини,  який

закінчив Другу світову війну в Європі. Після завершення Другої світової війни, він став один з військових злочинців Німеччини, за що був засуджений Міжнародним військовим трибуналом в Нюрнберзі. Йому інкримінували причетність до злочинів проти людства, злочинів агресії, співучасть у злочинах та воєнних злочинів. Він засуджений до смертної кари та був

страчений через повішення. https://surl.li/lkrsmc

undefinedГанс-Юрген Штумпф (15 червня 1889, Кольберг, Померанія9 березня 1968, Франкфурт-на-Майні) – німецький воєначальник часів Третього Рейху, начальник Генерального штабу Люфтваффе, генерал- полковник Люфтваффе (1940). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1941).

9 травня 1945 разом з генерал-фельдмаршалом Вільгельмом Кейтелем і генерал-адміралом Гансом- Георгом фон Фрідебургом підписав Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.

23 травня 1945 року ув'язнений союзниками. Притягнутий до суду англійського військового трибуналу, але в жовтні 1947 року виправданий. https://surl.li/lkrsmc

 

undefinedГанс-Георг фон Фрідебург (15 липня 1895, Страсбург, Німецька імперія23 травня 1945, Мюрвик-Фленсбург, Третій рейх) – німецький військовий діяч часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

9 травня 1945 року на вимогу радянського командування, яке не визнало капітуляцію 7 травня,

разом з генерал-фельдмаршалом Вільгельмом Кейтелем і генерал-полковником авіації Гансом-Юргеном

Штумпфом підписав в Потсдамі Акт про беззастережну капітуляцію


Німеччини. Перед арештом уряду покінчив життя самогубством. https://surl.li/oksmkb

 

undefinedАртур Вільям Теддер (11 липня 1890, Гленгуїн, Шотландія3 червня 1967, Суррей, Англія) – британський воєначальник, барон, маршал Королівських повітряних сил (1945), лицар Великого хреста ордену Лазні.

На початок Другої світової війни генеральний директор департаменту розробок міністерства авіації Британії.

З 1944 року – заступник Верховного головнокомандувача союзними експедиційними військами    генерала    Д.    Ейзенхауера   

головнокомандувач усіма союзними повітряними силами в Європі.

Брав участь у плануванні та проведенні багатьох операцій у Західній Європі до повної та безумовної капітуляції нацистської Німеччини у травні 1945 року, яке маршал А. Теддер підписав особисто від особи головнокомандувача

генерала Д. Ейзенхауера. https://surl.li/fcjhym

duajt-ejzenhauerДуайт Девід «Айк» Ейзенхауер (14 жовтня 1890, Денісон, Техас28 березня 1969, Вашингтон) – американський військовий і державний діяч, 34-й президент США (1953—1961), один із головних американських воєначальників Другої світової війни, головнокомандувач сил Антигітлерівської коаліції в Європі, генерал армії (1944), кавалер багатьох нагород, зокрема радянського ордена «Перемога» (1945).

Командував англо-американськими силами вторгнення в Нормандії 6 червня 1944 року, коли була розпочата Операція «Оверлорд». https://surl.li/hrghlu

undefinedСігеміцу Мамору (29 липня 1887 26 січня 1957) – японський дипломат і державний діяч, який обіймав посаду міністра закордонних справ Японії під час Другої світової війни.

Він відомий тим, що 2 вересня 1945 року на борту лінкора ВМС США «Міссурі» від імені японського уряду підписав Акт про капітуляцію Японії, що ознаменувало завершення Другої світової війни.

Після війни був засуджений як військовий злочинець, але згодом звільнений і продовжив політичну діяльність, ставши першим представником Японії в ООН. https://surl.li/nwfrqn


Ду´глас Макартур (26 січня 1880, Літл-Рок, штат Арканзас5 квітня 1964, Вашингтон) – американський воєначальник, генерал армії США (18 грудня 1944), командувач   дивізії   в   Першу   світову   війну,

головнокомандувач більшої частини союзних військ на Тихоокеанському театрі воєнних дій під час Другої світової війни і всіх збройних сил США під час війни в Кореї.

2 вересня 1945 року в Токійській бухті, на борту

лінкора «Міссурі» 65-річний Макартур прийняв капітуляцію Японії. https://surl.li/wyxarl

Сер Берна´рд Ло´у Монтго´мері, перший віконт Монтгомері Аламейнський (17 листопада 1887, Лондон 24 березня 1976, Алтон, Гемпшир) – британський воєначальник,  фельдмаршал  (1944),  віконт  (1946),

учасник Першої та Другої світових війн.

У ході відкриття другого фронту в Нормандії командував усіма наземними силами союзників, пізніше призначений командувачем групи армій.

4 травня 1945 року прийняв німецьку капітуляцію на півночі Третього Рейху. https://surl.li/wyxarl

undefinedhttps://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/General_Douglas_MacArthur_Supreme_Commander_South_West_Pacific.pdf/page1-330px-General_Douglas_MacArthur_Supreme_Commander_South_West_Pacific.pdf.jpgДодаток 2

Операція «Оверлорд» у цифрах

  •   156 000 – чисельність союзних військ, які висадилися 6 червня в Нормандію.
  •   13 країн – здебільшого сили союзників складалися з армій США, Великої Британії та Канади, а також військ Австралії, Нової Зеландії, Польщі, Нідерландів, Норвегії, Сил вільної Бельгії, Чехословаччини, Греції, руху опору Франції, родезійських військ (британська колоніальна країна, нині – Зімбабве).
  •   5 секторів висадки на пляжах під кодовими назвами «Юта», «Омаха»,

«Голд», «Джуно» і «Сорд». Найбільших втрат союзники зазнали в «Омасі» – 90% складу, чотири тисячі людей.

  •   11 000 літаків прикривали наступ з повітря.
  •   Союзники задіяли в операції понад 5000 кораблів і десантних катерів з військами та припасами.
  •   «Оверлорд» вважається найбільшою десантною операцією в історії війн, у ній брали участь понад три млн людей.
  •   Гітлерівська «Атлантична стіна» від Норвегії до Іспанії – фортифікаційні споруди, які мали захистити узбережжя від вторгнення, була довжиною 1500 миль (близько 2400 км).
  •   Перевага союзників проти німців становила: солдатами та бронетанковою технікою – у три рази, за кількістю гармат – у два рази, літаками – в 60 разів. https://surl.lt/nfhtsu

Додаток 3


https://surl.li/byvaht


Список використаних джерел

  1.   Tokyo War Crimes Trial: 24 листопада 2020р., [Електронний ресурс]/ Режим доступу: https://surl.li/zoyuax
  2. American Battle Monuments Commission. D-Day 80: Staff Sergeant Irving Locker recounts D-Day. 3 червня 2024р.,[Електронний ресурс] / Режим доступу

https://www.youtube.com/watch?v=rjHJekGIZCc

  1. ЕПЛ.Токійський трибунал, як механізм притягнення до відповідальності за наслідками Другої світової війни, [Електронний ресурс] Екологія Право Людина / / 14 березня 2013р.,Режим доступу: https://surl.li/xxtsnj
  2. Історія Без Міфів. Дивізія «Галичина», ОУН і УПА, Катинь: фейки і таємниці Нюрнберзького процесу // Історія без міфів, 13 жовтня 2021р., [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://youtu.be/XWEu2zrXXiU
  3. Best Documentary. 6 червня 1944 р. Світло світанку | Історія Політика – Війна документальний, [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=0UJYYkK4d8s
  4. Studio GSN. Д/ф Друга світова війна. Повітряна війна проти Німеччини (ukr), 3 квітня 2021р.,[Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Ax-ySgKzADw
  5.   Discovery Ukraine. Друга світова війна: 1939 – 1945/Документальний фільм про Другу світову війну: частина 1, 21 січня 2024р.,[Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=9MriWoEKIrU
  6. Ладиченко Т. В. Всесвітня історія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. загал. Серед.. Київ: Генеза, 2018. 160 с.
  7. Полянський П. Б. Всесвітня історія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. загально-освіт. навч. закл. К.: Грамота, 2018. 256 с.
  8. Щупак І. Я. Всесвітня історія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. загально-освіт. навч. закл. К.: УОВЦ «Оріон», 2018. 208 с. https://www.youtube.com/watch?v=yV7QC1kJVPc
  9. https://surl.li/otfsml
  10. https://surl.li/xeikee
  11. https://www.youtube.com/watch?v=yV7QC1kJVPc
  12. https://surl.li/kgqiuw
  13. https://surl.li/paxxqv
  14. https://surl.li/gsjtth
  15. https://surl.li/pgwgei
  16. https://surl.li/rampqs
  17. https://surl.lt/bdmtwb
  18. https://www.youtube.com/watch?v=FL-g63Wqm64
  19. https://surl.li/lkrsmc
  20. https://surl.li/oksmkb
  21. https://surl.li/fcjhym
  22. https://surl.li/hrghlu
  23. https://surl.li/nwfrqn
  24. https://surl.lt/nfhtsu
  25. https://surl.li/byvaht

 

 

docx
До підручника
Всесвітня історія (рівень стандарту, академічний рівень) 10 клас (Полянський П.Б.)
Додано
1 квітня
Переглядів
374
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку