Автор: Кострома Олег Віталійович
Навчальний заклад: м. Київ, ліцей – інтернат No23 «Кадетський корпус» з посиленою військово – фізичною підготовкою імені Володимира Великого
Тема 5. Вогнева підготовка.
Заняття 1. Стрілецька зброя. Історія створення та розвитку. Її класифікація. Сучасна стрілецька зброя України.
Мета: ознайими кадет з історією розвитку стрілецької зброї, її класифікацією на сучасному етапі. Познайомити учнів з перспективними розробками стрілецької зброї військово-промисловим комплексом України.
План уроку
1. Історичний огляд розвитку стрілецької зброї
2. Класифікація стрілецької зброї.
3. Сучасні зразки стрілецької зброї України
В Європі датою виникнення вогнепальної зброї вважають XIV ст., коли розвиток техніки дав змогу застосовувати порох (винайденний в Китаї), як засіб для метання. Енергію пороху було використано для метання снарядів, що призвело до появи артилерії, а потім і ручної вогнепальної зброї.
Однак вона була вкрай неякісною та малоефективною. Ці зразки представляли собою порівняно короткі залізні або бронзові труби, один кінець яких був закритий наглухо. Заряджалася ця зброя через канал ствола, куди засипали заряд пороху, потім залізну або свинцеву кулю. Постріл відбувався після займання пороху через маленький отвівр у стволі. Стрілець здійснював ці за допомогою ґніту або розпеченого прута.
Конструктивний переворот у стрілецькій зброї відбувся завдяки створенню ударного капсуля. Наприкінці XVIII на початку XIX століть була створена куля, а на стволи стали наносити нарізи.
Слідуючим кроком у розвитку стілецької зброї стало виготовлення унітарного патрону та винахід нітроцелюлози, що дало можливість суттєво збільшити об’єм та тиск порохових газів. Це призвело до появи напівавтоматичної та автоматичної зброї.
На даний час на озброєнні армій світу знаходиться значна кількість зразків стрілецької зброї. Для визначення приналежності зброї до того, чи іншого виду була створена її класифікація. Класифікація стрілецької зброї
1. За призначенням.
2. За величиною калібру.
3. За бойовими можливостями.
4. За конструкцією живлення та перезаряджання
5. Щодо обслуговування в бою.
6. За видами цілей, що уражаються 7. За характером стрільби.
Допоміжні ознаки
1. За видом енергії.
2. За конструктивними особливостями ствола.
3. За видом ношення. 4. За кількістю стволів.
За призначенням срілецька зброя розподіляється на:
Ø бойову – суто для військового використання;
Ø поліцейську – для сил правопорядку;
Ø мисливську – для мисливської промисловості;
Ø цивільну – для самооборони;
Ø спортивну – для спортивних змагань;
Ø навчальну – для вивчення будови, способів застосування, але з якої не можна стріляти насправді;
Ø навчально-тренувальну – для придбання початкових навичок стрільби.
За величиною калібру:
- малокаліберна до 6,5-мм включно;
- нормальна (середнього) 6,5 до 9-мм включно;
- великокаліберна понад 9 до 20-мм.
За бойовими можливостями:
- пістолет - керована й утримувана при стрільбі однією рукою;
- револьвер - пістолет з обертовим блоком патронників чи стволів;
- пістолет-кулемет - пістолет для безупинної стрільби з використанням другої руки як додаткової опори;
- гвинтівка - керована й утримувана при стрільбі двома руками з упором приклада в плече;
- снайперська гвинтівка - забезпечує підвищену ефективність стрільби;
- карабін - полегшена гвинтівка з укороченим стволом;
- автомат - полегшена автоматична гвинтівка безупинного чи комбінованого вогню з укороченим стволом;
- кулемет - автоматична зброя яка встановлюється при стрільбі на спеціальну опору і призначена для ведення тривалого безупинного вогню (ручні - для стрільби із сошок з упором приклада в плече; станкові - для стрільби зі спеціального станка; єдині - як ручного, так і станкового).
За конструкцією живлення та перезаряджання:
- неавтоматична - всі операції перезарядження і виробництва пострілу виконуються вручну.
- автоматична - всі операції перезарядження і виробництво пострілу відбуваються за рахунок енергії порохових газів чи віддачі. - самозарядна - автоматична стрілецька зброя одиночного вогню.
За обслуговуванням в бою:
- індивідуальна - обслуговується одним стрільцем;
- колективна - обслуговується кількома стрільцями.
За видами цілей, що уражаються:
- протипіхотна - призначена для поразки живої сили противника;
- зенітна - для поразки повітряних цілей;
- протитанкова - для враження наземних броньованих цілей.
За характером стрільби:
- одиночного вогню – стрільба ведеться тільки одиночними пострілами (ПМ; СВД);
- безупинного вогню - автоматична зброя здатна вести тільки безупинну стрільбу (ПКТ);
- серійного вогню - автоматична зброя, що автоматично обмежує тривалість безупинної стрільби;
- комбінованого вогню - автоматична зброя, що дозволяє вести стрільбу більш ніж одним видом вогню (АК; РПК).
За конструкцією стволів:
- гладкоствольна – ствольна зброя з гладким каналом ствола;
- нарізна – ствольна зброя з нарізами в каналі ствола;
- комбінована – багатоствольна зброя з комбінацією стволів з гладкими і нарізними каналами. У перспективних зразках сучасної зброї застосовують принцип полігональних стволів, переріз каналу в яких виглядає як правильний багатокутник.
Україна володіє значним інтелектуальним і виробничим потенціалом. Продукція вітчизняного військово-промислового комплексу від ракетоносіїв (балістична ракета "Дніпро") і танків Т-84 до пістолетів визнається іноземними фахівцями однією з кращих у світі. Отже розглянемо ТТХ деяких зразків стрілецької зброї виробництва України, зокрема: пістолету Форт-17, штурмової гвинтівки M4 – WAC- 47 та 7,62-мм снайперської гвинтівки ВМ2 МП-УОС.
Контрольні питання
1. Що обумовило появу стрілецької зброї?
2. За заякими параметрами класифікується стрілецька зброя?
3. Чи має Україна науковий та виробничий потенціал для створення та виробництва сучасних зразків стрілецької зброї?
Учитель предмету “ЗАХИСТ УКРАЇНИ”
Кострома О.В.