Тема уроку: Володимир Галактіонович Короленко «Сліпий музикант». Пошук головним героєм Петром Попельським свого місця у світі. Духовне прозріння Петра Попельського. Петро та Евеліна.Тема кохання та мистецтва в повісті.
Мета:
Навчальна: ознайомити учнів із твором письменника; викликати інтерес до повісті та до особистості автора; розглянути поступове осягнення хлопчиком світу та його складності і переживання на цьому шляху, усвідомлення та віднайдення ним справжніх цінностей; дослідити становлення і дорослішання головного героя – сліпого Петра; допомогти усвідомити головні думки повісті; охарактеризувати стосунки між Петром та Евеліною, розглянути тему кохання та мистецтва у творі; викликати захоплення художньою майстерністю автора.
Розвивальна: розвивати творчі здібності, навички колективної та індивідуальної , самостійної роботи з додатковими матеріалами; уміння висловлювати свої думки, аргументувати їх, розповідати про свої враження від улюблених творів мистецтва.
Виховна: прищеплювати любов до книги, прагнення до пізнання та самоосвіти, до правильного вибору своєї життєвої позиції.
Теорія літератури: повість, герої художнього твору, художні засоби.
Тип уроку: урок – аналіз художнього тексту
Епіграф: «Людина створена для щастя, як птах для польоту»
В.Г.Короленко
ХІД УРОКУ
І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
1.Вступне слово
На сьогоднішньому уроці ми продовжуємо роботу над повістю Короленка «Сліпий музикант». (Тема уроку та епіграф заздалегідь написані на дошці).
Учні записують її у своїх зошитах.
2.Робота з епіграфом
Епіграфом до нашого уроку будуть слова В.Г.Короленка «Людина створена для щастя, як птах для польоту».
Як ви розумієте епіграф до уроку? ( Що таке «щастя» ? Це здоров’я, кохання, хороша сім’я, справжня дружба, улюблена робота, достаток та ін).
ІІІ .МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Сьогодні, коли в країні триває війна, коли кожної хвилини гинуть люди, ми з вами продовжуємо боротьбу за найкращі людські якості: доброту, співчуття, милосердя, які оселяються у наших душах завдяки добрим, мудрим книгам.
У новелі «Парадокс» В. Короленко писав: «Людина створена для щастя, як птах для польоту». (Епіграф уроку). Ця фраза відома багатьом, але не всі знають другу її частину: «Тільки щастя не завжди створене для неї». Проблему щастя вирішує письменник і у своїй книзі «Сліпий музикант», яка побачила світ у 1886 р. У ній автор розкриває теми сенсу людського життя, любові, виховання. Друзям Короленко писав, що в «Сліпому музиканті» його завданням було «не тільки відтворення психології сліпого. Але й відображення загальнолюдської мрії за ідеалом, туги за повнотою людського існування».
Для чого ж створена людина? Чи здатна особистість чинити супротив обставинам? Що становить щастя людини? Як їй стати щасливою? Своє розуміння цих питань В. Короленко розкрив на прикладі образу Петра Попельського, головного героя повісті «Сліпий музикант».
Проведемо роздуми над назвою твору.
Створення асоціативного куща до слів «сліпий» та «музикант».
- Про що цей твір? ( Про переборювання перешкод, які стоять перед людиною на її життєвому шляху, розуміння змісту життя).
- Ці проблеми виникають лише у людей з фізичними недоліками? (Звісно, що ні. Ці проблеми вирішує кожна людина).
- Чому тоді Короленко звернувся до долі сліпого? (Мабуть, щоб показати, що, якщо сліпий зміг досягнути в житті всього, то людина повноцінна тим більше не повинна боятися труднощів).
3. Робота з асоціаціями (провести паралелі). Який зудожній прийом використав автор?
Сліпота Музика
вада мистецтво
потворність прекрасне
хвороба талант
темнота гармонія
Висновок. З наших записів випливає, що сліпота і музика - речі несумісні, у випадку з історією нашого героя вони поєднані. Музикою займається людина з тонкою душею, відчуттям прекрасного; вона його не бачить, відчуває. Прийом антитези.
IV. Підготовка до сприйняття навчальної теми.
А) Сліпота́ – повна або майже повна втрата зору. Основною причиною на сучасному етапі розвитку медицини, що викликає сліпоту (до 40% випадків у світі) є катаракта. При цьому за даними МОЗ, до 80% всіх випадків сліпоти у дорослих можна запобігти або лікувати. В Україні мешкає близько 65 тисяч сліпих осіб. Загалом у світі нараховується близько 314 мільйонів осіб, які мають порушення зору, викликані різними причинами. 45 мільйонів з них є сліпими. Серед них дітей у віці до 15 років за різними оцінками близько 1,4 мільйона. Більше 85% осіб, які страждають на різноманітні порушення зору, мешкають в країнах з низьким і середнім рівнем доходу.
Б) Життя сліпих в Україні. Навчання сліпих ведеться в спеціальних школах-інтернатах. Деякі сліпі працюють на спеціалізованих підприємствах. В Україні з метою реабілітації та працевлаштування у 1933 році була створена організація – УТОС (Українське товариство сліпих), вторинні організації якої створювалися в населених пунктах з високою кількістю незрячих. На 1991 рік в Україні було 79 навчально-виробничих і 111 територіальних первинних організацій, що вирішували на місцях питання побуту, працевлаштування і навчання. Сліпі українці працюють викладачами, програмістами, перекладачами. Вони об'єднуються у громадські спілки. Проте серед незрячих роботу має тільки кожний десятий.
V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
1. Яке нещастя сталося в родині Попельських?( Їх син народився сліпим.)
2.Розкажіть про дитячі роки Петруся. Хто і як його виховував? (Його мати та дядько Максим).
3. В якій атмосфері зростав хлопчик? (З одного боку його оточувала ніжність матері, поетичність її творчої натури, з іншого — мужність старого воїна, дядька Максима. Хлопчик зростав в атмосфері любові, тепла, турботливого ставлення).
4. Що нам відомо про Евеліну Яскульську? (Незабаром в сусідньому маєтку оселився старий Яскульський з дружиною Агнешкою. У них була дочка, практично ровесниця Петі – Евеліна. Дівчинка більшу частину часу проводила сама, і складалося враження, ніби це «малесенька доросла жінка»).
5. Як Петрусь потоваришував з Евеліною? (Якось дівчинка зненацька натрапила на Петруся, коли той відпочивав на горбку біля річки. Її привабили чарівні звуки сопілки, але звиклий до самотності хлопчик прогнав непрохану гостю).
6. Що відомо про дядька Максима? (Дядько Максим Яценко був рідним братом мами Петруся. Дядько Максим же був відомий як «самий небезпечний забіяка», встиг побувати в Австрії, «приєднатися» до Гарібальді, а після тяжкого поранення знову повернутися на батьківщину, але вже без правої ноги і сильно пошкодженої лівою рукою.Він займався навчанням і вихованням хлопця).
7. Що єднало дядька і племінника?(Вони обоє мали вади: племінник був сліпий, а дядько не мав ноги).
8. Як ви думаєте, яку роль відіграв дядько Максим у вихованні Петра?(Він вносив «чоловіче» начало, без якого Петро виріс би, наче «теплична рослина», і замкнувся б у собі).
9. Скільки було членів у родині Попельських? (Сім’я Петра складалася з матері, батька і «дядька Максима»).
10. Яким постає перед читачем батько? (Батько дитини «був схожий на тисячу інших сільських поміщиків»).
VІ.Вибіркове читання.
Зачитайте уривки, в яких описується :
- уривок, де дитина народилася сліпою;
- уривок, де після розмови матері з братом Максимом змінюється поведінка хлопчика в просторі;
- уривок, де мати змагалася у грі на піаніно з конюхом Йохимом;
- уривок, де сліпий хлопчик слухає пісню у виконанні конюха Йохима.
VІІ. Гра «Упізнай героя за характеристикою». «Мозковий штурм»
Замолоду він славився всюди «небезпечним забіякою» і виправдав цю характеристику: поїхав в Італію, де поступив в загін Гарібальдіа. (Максим Яценко).
Ця красива дівчинка, спокійна і розсудлива, випадково знайомиться з Петром на прогулянці. Спочатку вона не здогадується, що хлопчик сліпий. (Евеліна).
Коли хлопчик за звичкою почав обмацувати обличчя дівчинки, вивчаючи її, вона злякано відсахнулася і розплакалася, але потім все зрозуміла. Наступного дня дівчинка сама прийшла в гості до нього. З цього дня вони почали дружити. (Петрусь та Евеліна).
Вони стають друзями. Діти зростають, а дружба їх стає все міцнішою. (Петрусь та Евеліна).
Йому доводиться боротися із сліпою материнською любов'ю: він пояснює своїй сестрі Анні Михайлівні, матері Петруся, що зайва дбайливість може зашкодити розвитку хлопчика. (Максим Яценко).
Він відчував внутрішню незадоволеність, він хотів бачити предмети, світло, розрізняти кольору, в ньому з’являлося прагнення «оформити дрімаючі в душевній глибині сили, які не знаходили виходу». (Петро Попельський).
Під час відвідин монастиря, вони познайомилися зі сліпим послушником-дзвонарем. Всі відзначили разючу зовнішню схожість між Петром і послушником. Петро залишився наодинці зі сліпим дзвонарем. Він розповів, що теж народився сліпим, але у них є послушник Роман, який осліп у сім років, тому він заздрив Роману, тому що той встиг побачити світ і свою матір. Дзвонар справляв враження людини озлобленої, сердитої. (Єгорій).
Сліпий юнак грає на фортепіано перед гостями. Усі приголомшені і передбачають йому популярність. Уперше юнак усвідомлює, що і він здатний щось зробити в житті. (Петро Попельський).
У садибу хлопець повертається зовсім іншою людиною, душа його зцілюється. Мати гнівається на нього за обман, але скоро прощає. Герой багато розповідає про свої мандри. (Петро Попельський).
Коли лікар повідомив, що дитина поза сумнівом, зряча, батька охоплює така радість, що на декілька митей йому здається, ніби він сам усе бачить: небо, землю, своїх близьких. (Петро Попельський).
VІІІ.Робота в групах:
Сьогодні ми поділимось на групи і дослідимо, яку допомогу отримує хлопчик від тих, хто поруч. Отож, завдання для груп: «Дослідити» роль персонажів повісті у становленні особистості Петра Попельського.
Учитель. На виконання цієї роботи вам дається 5 хвилин. Обговоріть отримане завдання, знайдіть оптимальний варіант відповіді, аргументуйте його (1-2 хв.).
Очікувані відповіді.
1 група. Петро Попельський і його дядько Максим Яценкообоє ображені долею. Один - без ноги, а другий – сліпий. «Цей малий теж інвалід. Як скласти нас докупи, то, гляди, вийшла б одна сяка – така мізерія». На перший погляд може видатися, що дядя жорстокий до племінника, але це не так. На власному прикладі він знав, що таких людей не потрібно жаліти і оберігати від життєвих негараздів. Потрібно допомогти їм знайти своє місце в житті. Таким чином, старий воїн прагнув бачити Петра щасливим, знайомив його з ровесниками і жорстоким світом, вчив бути мужнім, іти до своєї мети., допоміг зрозуміти, що кожна людина повинна боротися за своє право бути щасливим. Виховання Петра стало сенсом життя старого вояки, тому взаємовплив між ними безперечний.
2 група. Евеліну можна назвати справжнім дарунком долі, адже з подруги дитинства вона змогла стати для Петра коханою дружиною, яка допомагає долати негаразди і утверджуватися у житті, яка розділила з ним радість тріумфу музиканта і подарувала сина. Кохання Евеліни сповнило душу Петра особливим сенсом, допомогло зрозуміти, що він теж здатен на глибокі почуття, здатен любити. «Він стис її маленьку руку у своїй. … Сам він здавався собі могутнім і дужим, а вона уявилась плакучою і слабкою. Тоді, під впливом глибокої ніжності, він пригорнув її однією рукою, а другою став гладити шовковисте волосся. … І йому здалося, що все горе стихло в глибині серця». Найніжніші спогади Петра пов’язані саме з Евеліною.
3 група. Тому, що музика починає займати значне місце в долі хлопчика, в значній мірі сприяв Йохим – конюх, якому талант подарувала сама природа. Музика Йохима вразила Петра тим, що була сповнена живих почуттів, в ній звучала біль душі простої людини і всього українського народу, який мріяв про краще життя. Невибаглива дудка Йохима перемагає витончене піаніно, яке спочатку лякає хлопчика і ніяк не вписується в його замкнутий світ. Він годинами слухає Йохима, бо в музиці простого конюха відкрив для себе життя простого народу, красу рідної землі. Таким чином, головний урок Йохима – це прилучення Петра до народної музики, усвідомлення своєї приналежності до щирого душею українського народу.
4 група. Зустріч із дзвонарями розбурхала нові почуття у юнака. Один із них, Єгор, зовні дуже подібний до Петруся. Та й народився він теж сліпим. І тепер це була зла, жовчна людина, в голосі якої «чути було розпач стражденної і глибоко змученої людини» (розділ 6, частина 3). Петро зустрів брата по нещастю (Єгора) і Романа, який осліп у дитинстві. Але Роману можна було позаздрити, бо він бачив світ і свою матір, він уявляє її молодою, такою ж вона йому сниться. Петро і Єгор цього позбавлені. Ця зустріч, на нашу думку, озлобила Петруся, він в черговий раз задумався про жорстокість світу. Його душевна біль вилилася у протест проти світу: я такий, тому що і цей дзвонар такий, тому що ми всі повинні бути такими.
ІX.Завдання пошуково-дослідницького характеру
Учні аналізують роблять відповідні висновки.
Завдання для 1 групи:
Установіть послідовність подій у повісті .
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ключ до завдання: 1Б, 2А, 3Є, 4Г, 5Е, 6В, 7Д.
Завдання для 2 групи
Робота з таблицею.
– Доберіть епітети до характеристики героїв.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання для 3 групи
Робота з таблицею .
– Установити відповідність між героєм і його характеристикою.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ключ до завдання: 1В, 2А , 3Д , 4 Г, 5 Е, 6 Є, 7Б .
XІ. Бесіда:
1. Чим був викликаний сум Петруся? (Він соромився своєї сліпоти).
2. Як поводила себе Евеліна? (Досить впевнено, сміливо).
3. Як Петрусь сприйняв нову знайому? (Він спочатку проганяв її, а потім сам став чекати, щоб вона прийшла).
4. Що найбільше вразило хлопчика в новій знайомій? (Приємний, спокійний голос. Оскільки до цього «усі знайомі йому діти кричали, сміялися, билися, плакали, але жоден не говорив так приємно».)
5. Як відреагувала Евеліна на звістку про сліпоту хлопчика? (Вона розплакалася).
6. Яку роль відіграла Евеліна в житті Петра? (Вона стала його ангелом-охоронцем, а пізніше коханою, дружиною, матір'ю його сина. Евеліна вносила в їхню дружбу «свій спокій, свою тиху радість, повідомляла сліпому про нові відтінки навколишнього життя», а він «давав їй своє горе»).
Складіть логічний ланцюжок подій, що показують дорослішання Петруся під впливом Максима і вже власного погляду на життя.
(Музика Іохима - піаніно - Евеліна - дзвонар - шлях в монастир - весілля - народження дитини)
Яка ланка в ланцюжку круто повернула усе життя нашого героя? (перше кохання)
Отже, Петрусь зрозумів, що людина повинна боротися за право бути людиною, незважаючи на обставини.
Евеліна сказала мудру фразу: «У кожного своя дорога в житті». Молоді Ставрученки висловлювали свої думки із цього приводу, їхні слова стривожили душу Петра. Окрім того, знання про те, що поза стінами маєтку існує інший світ, теж стривожило героя. Його мучило відчуття своєї неповноцінності, викликаної сліпотою. Петро цілком поринув у морок, в особисте нещастя, замкнувся у собі.
1. Який талант мав Петрусь? (Талант до музики.)
2. Хто розвивав талант хлопчика? (Дядько познайомив його з музикою простого селянина Йохима, який грав на сопілці. Мати — із серйозною класичною музикою. Саме вона захопила його грою на фортепіано.)
3. Подумайте, чи правий був Максим, вирішивши розширити коло спілкування свого племінника? (Так, він прагнув показати Петрові, що світ набагато ширший, ніж той міг собі уявити. Дядько хотів подолати замкнутість хлопчика.)
4. Петро сказав Евеліні: «Мені тільки здається, що я зайвий на світі». Чому у героя виникали ці думки? Чи згодні ви із цими словами Петра?
1. Яку роль й житті Петра відіграла зустріч із дзвонарем? (У Петра з'явилася думка, що доля сліпих — зло й образа. У нього почалася душевна криза.)
2. Що вивело Петра з духовної кризи? (Подорож зі сліпими співцями на чолі з Кандибою.) Знайдіть у тексті слова, що свідчать про зміни в душі Петра. («Так, він прозрів… Замість сліпої й невгамовної егоїстичної муки…»
3. Що дала Петрові подорож зі сліпими співцями? (Петро поба чив і пережив голод, холод, злидні, приниження. Тобто герой побачив справжнє горе, що було набагато страшнішим за його недугу.)
4. Як змінився Петро після пережитого під час мандрівки? (Петро вийшов із кризи.)
Розглянемо ще одну дуже важливу складової людського щастя – улюблене заняття. У нашому творі – це заняття Петра музикою.
Бесіда:
- Які епізоди повісті пов’язані з музикою? (Сопілка Іохима, гра Петруся на сопілці, гра матері, гра і спів сліпих кобзарів, звучання дзвонів, гра Петра на фортепіано).
- Який з цих епізодів схвилював вас найбільше?
Висновок: Завдяки народному інструменту Петро відчув силу і красу музики, опанував гру на ній
Домашнє завдання:
Написати листа від імені сліпого музиканта Петруся всім людям, які збираються зробити свій вибір в житті.
1. Молоде покоління, я звертаюся до вас. Кожна людина повинна зробити свій вибір в житті. Я його зробив і вибрав щонайдовшу і щасливу дорогу. Я бажаю усім великої любові, щастя і радості в житті. У кожної людини має бути своя думка і своя мета, не буде мети - означає немає для чого жити, а щастя і любов - це найголовніше. Щастя - не в матеріальному достатку.
2. Радійте життю, сподівайтеся на хороше майбутнє і впевнено йдіть до своєї мети. Так, на вашому життєвому шляху буде багато перешкод, але не зупиняйтеся, долайте їх, і ви досягнете своєї мети, і кінцевою станцією буде станція під назвою " Щастя". Не зневіряйтеся, якщо вже немає ніякої надії, навіть я, сліпий, знайшов своє місце і добився щастя у цьому світі. Вірте в краще, і ця віра допоможе вам.
Підсумок уроку.
Слово вчителя
Щастя кожен з нас розуміє по-своєму. Складовими щастя люди називають роботу, гроші, родину, кохання, кар'єру та багато інших речей.
Для головного героя повісті В. Короленка «Сліпий музикант» Петра Попельського щастя полягає в тому, що він знайшов себе:
Він став музикантом. До свого першого концерту він пройшов тяжкий шлях, на якому були розчарування у собі, горе, сльози, душевна криза. Завдяки дядькові Максиму, Петро знайшов у собі сили перебороти себе, здолати обставини, пов'язані зі сліпотою.
Герой дійсно прозрів, тому що побачив реальне життя, пізнав його і зміг подарувати своє мистецтво людям. Окрім того, Петрові пощастило, що він зустрів Евеліну. Дівчина покохала його і вийшла за нього заміж.. Вона стала для нього не лише подругою, дружиною, а й справжніми ОЧИМА. Отже, він щасливий ще й тим, що пізнав кохання, має сім'ю, маленького сина, який народився зрячим. У нього попереду щасливе майбутнє
Ось і добігає до кінця наше знайомство з чудовим світом музики, яка зробила з сліпого хлопчика талановитого музиканта. І як своєрідний підсумок уроку, скористаємося прийомом «Дружня порада». Від імені літературного героя дайте своїм друзям поради, які були б важливими у їхньому житті, поради від імені Петруся.
Можливі варіанти
1.Нічого не боятися.
2.Іти до поставленої мети.
3.Вірити в себе.
4. Ніколи не здаватися.
5. Допомагати тим, хто потребує допомоги.
Учитель: Я сподіваюся, що ви житимете, наслідуючи свої принципи. Дякую вам за допомогу і підтримку. На прощання хочу подарувати вам таку притчу: «Одна людина знайшла скляний осколок, піднесла його до очей і побачила прекрасний світ: людей, будинки, ліс, гори, річку. Осколок їй сподобався, але здався звичайним, зовсім не цінним. Тоді вона узяла скло і одну його сторону позолотила. Осколок став цінною річчю. Але коли людина знову піднесла його до очей, то не побачила людей, будинків, лісу, гір, річки - всього того, що вона бачила раніше. Вона бачила тільки себе». Я бажаю вам, щоб ви завжди бачили прекрасний світ. Зрозумійте, що істинне щастя поміщене у вас самих. Не витрачайте часу і зусиль у пошуках достатку, радості і душевного спокою у навколишньому світі. Пам'ятайте, щасливий не той, хто отримує, але лише, той, хто дає. Простягайте руку допомоги. Діліться. Посміхайтеся.