Володимир Винниченко. Новела "Момент"

Володимир Винниченко. Новела «Момент». ОБРАЗ ПАННИ — УТІЛЕННЯ ІДЕЇ ВІЧНОЇ ЖІНОЧНОСТІ ТА КРАСИ

Персонажі новели «Момент» Шехерезада — в’язень, який «веселить» співкамерників світлими історіями з минулого. Головний герой новели розповів своїм товаришам дивовижну історію про казкову зустріч з панною Мусею на державному кордоні. Їх зустріч – дивовижний подарунок долі двом одиноким душам. Контрабандист Семен Пустун – намагається допомогти Мусі й Шехерезаді перейти кордон. Панночка Муся — красива дівчина, яка переходить кордон разом із Шехерезадою.

Панна Муся — дівчина, з якою познайомився Шехерезада на державному кордоні. Це справжня міська панна, гарно взута й одягнена. Особливо вразили оповідача її очі. Дівчина мала галантну поведінку, була навчена манерам. В образі Мусі втілюється ідея жіночності, особливої краси, таємничої незбагненності. ПАННА МУСЯ

ПОРТРЕТ ПАННИ «Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колінах». «Панна, з повислими на ній соломинками, з великими очима, із суворо застиглою постаттю, здавалась якоюсь фантастичною феєю». «Волосся висмикнулось з-під хустки й дикими, серпосхожими пасмами обіймало лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх донизу».

«З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним, напруженим, диким». «Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя». «А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі». «Очі горіли напруженням і були великі, прекрасні». ПОРТРЕТ ПАННИ

Поведінка, характер Мусі «Ах, якби ви знали, який сміх у неї був! А сміх є дзеркало душі». «Галантно повела вона рукою круг себе». «Вона вийняла з-під свитки хусточку і почала витирати мій лоб із серйозним і заклопотаним поглядом». «А знаєте, мені чогось зовсім не страшно… Цікаво тільки дуже». « — … Ви надзвичайно гарні зараз. — Я не знаю, що треба сказати на це».

Погляди на життя «Як мене вб’ють, напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя». Більше нічого». «Наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати». «Єсть якісь метелики. Вони вмирають серед кохання». «А вона, ніби дивлячись собі в душу, обривисто-напружено говорила: — Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість… Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить, зовсім не буде… Я буду носити вас в душі».

Провівши разом лише мить, закохані більше ніколи не зустрілись, бо дівчина вважала, що для щастя необхідна лише мить, а все, що станеться потім — буденність. Саме тому Муся не схотіла подальших стосунків і залишила за собою лише приємний та світлий спогад, сповнений таємничості й загадковості. «Щастя – момент»

ВИСНОВОК Муся не наважується відразу відповісти юнакові на його знаки уваги, адже вони «всього кілька годин знайомі одне з одним». Межова ситуація перетину кордону та велике нервове напруження змусили її відкинути всі усталені правила моралі й віддатися пристрасті всього на кілька хвилин. Муся розуміє, що в подальшому кохання призведе до влади однієї людини над іншою. Наслідком цього стане втрата особистої свободи, що є буденщиною й банальністю. Дівчина не прагне до традиційних шлюбних стосунків і створення сім'ї. Муся — дівчина нової доби, покоління, яке прагне знищити «пошлість» старого життя. Вона вважає, що побут зруйнує кохання, а отже, стосунки між чоловіком і жінкою мають закінчуватися там, де починається буденне життя. Лише короткий момент поєднання двох вільних особистостей може гарантувати щастя. Звідси й виникає Мусина формула, що щастя — це лише момент.

«Жити слід так, щоб побачити у жорстокому — ніжне, у гіркому — солодке, у мотлосі — милість, у буйнощах — смак, в отруті — поживу, у смерті — життя, у безчесті — славу!» Вислів відомого філософа Григорія Сковороди