МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВСП "СТРИЙСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ"

Волонтери-люди доброї волі

                                                          2022

Автор: Комаричко Олеся Миколаївна, викладач англійської мови, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії».

Рецензент: Баран Наталія Іванівна, заступник директора з виховної роботи.

    Методична розробка ознайомлює здобувачів освіти із поняттям «волонтер», створює умови для виховання  небайдужого ставлення до людей, які потребують допомоги, стимулюють пізнавальний інтерес до основ моральної культури, викликають у здобувачів освіти бажання творити добро, бути милосердним і корисними суспільству. Яскравим доповненням до виховного заходу є презентація.

    Методична розробка може бути використана для проведення виховного заходу як у вищих навчальних закладах, так і в школах.

Розглянуто і схвалено на засіданні методичного об’єднання кураторів груп

Протокол №__________від ____________

Хід виховної години

(Слайд 1)  Куратор: Сьогоднішню виховну я хотіла б розпочати словами:

І якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курсивами –

Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими

Ліна Костенко

5 грудня світ відзначає Міжнародний день волонтера. З кожним роком все більше людей долучається до волонтерської справи, все більше молоді свій вільний час віддає іншим…Завдяки нелегкій праці волонтерів безліч людей отримує необхідну допомогу. Волонтери допомагають дітям  і дорослим, піклуються про здоров’я людей і тварин, їхній комфорт і безпеку. На сьогоднішній день ми маємо багато втрат серед наших волонтерів, які віддали життя рятуючи чи допомагаючи іншим.

(Слайд 2)  Давайте вшануємо  їх хвилиною мовчання.

(Слайд 3)  Доброта та милосердя – це милість людського серця, розуміння, м’якість, співчуття, ніжність, любов та жалісливе ставлення до людей. Це не слабкість, а сила, тому що доброта та милосердя властиві людям, які здатні прийти на допомогу. Соціально-економічна ситуація в Україні, події на майдані та війна Росії проти України змусила пересічних українців по-новому поглянути на власну громадянську позицію та сприяла високому розвитку самоорганізації, волонтерства та благодійності в країні. Ще рік тому нас дивували люди, які за власним бажанням кидали роботу, забували про справи і йшли допомагати. Сьогодні ж кожен другий українець – волонтер.

(Слайд 4)  То хто ж такий волонтер? Відео

(Слайд 5)  ) Ще з часів давньоруських благодійність була традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалось допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.

                       Людина починається з добра.

 Сказав мудрець: Живи, добро звершай!

 Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро та в вищу правду віра,

Людину відрізняє від мавпи й звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

 (Слайд 6) Сьогодні є люди поруч із нами, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ. Тих, хто робить надзвичайне для бійців, поранених, сиріт, біженців, з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги: збирає гроші на ліки, надає притулок тим, хто залишив рідні домівки, годує, напуває, зігріває… Це волонтери. Мирні воїни світла.

                          Є доброта лиш для сенсацій,

Відома нам її мета,

 Існує й інша доброта,

Що вимагає компенсацій.

А є така, що від людини

Вона сама назустріч лине

 Із слова, вчинку, із очей.

 Все більше й більш таких людей.

 Ось кануть злигодні у вічність,

 Серця перейме яснота.

І прийде в світ її Величність –

 Одна вселюдська Доброта.

Волонтерами спочатку називали людей, що добровільно та виключно із свого бажання поступали на воєнну службу в деяких європейських країнах (наприклад, Франції, Іспанії). Зараз від цього громіздкого визначення «волонтерства» залишилося лише слово «добровільно». Правда, додалося ще й «безоплатно».

(Слайд 7) Добро спішіть творити, люди,

Воно, як сонце, зігріва,

В добрі нам всім Зручніше буде,

Без нього затишку нема.

Уважним будь, хай шлях твій на землі

Злама байдужості холодні грати,

Є цінності великі і малі

Багатий той, хто вміє віддавати.

(Слайд 8) (Новини вікна) відео.

(Слайд 9)  Куратор: Сьогодні наше завдання – продовжувати допомагати відважним воїнам Збройних сил України, які щодня, щохвилини боронять нашу країну. Українській армії потрібні десятки тисяч авто: пікапів, джипів, мікроавтобусів, автобусів, автомобілів швидкої допомоги, вантажних машин.

З ініціативи директора  ВСП «Стрийський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» Ігоря Ярославовича Рінила всі працівники коледжу, студенти та трудові профспілкові комітети також неодноразово долучалися і долучаються до збору коштів, за які придбано транспортні засіби, та речі першої необхідності для забезпечення потреб Збройних сил України.

Роком виникнення волонтерського руху вважається 1859. Саме тоді французький письменник-журналіст Анрі Дюнан, вражений картинами битви при Сольферино, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям.

Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації у всьому світі. Деякі дослідники виділяють XX століття як головну віху у розвитку волонтерського руху. У Європі після закінчення першої світової війни з’явилися люди, готові надавати допомогу постраждалим у війні. Саме у цей час були створені перші волонтерські організації.

Практично кожен із нас хоча б раз у житті по своїй волі брав на себе виконання трудових обов’язків, не вимагаючи грошової компенсації.

(Слайд 10)   Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях, як сонце золоте.

Хай твоя крапля щирості й тепла

Впаде у душу, бідну і страждальну.

Й розтопить холод, щоб душа могла

Ясніти в щасті злетом життєздатним.

(Слайд 11) Святий Микола Чудотворець -цей святитель міста Мір Лікійських, який жив у IV столітті, вшановується всім християнським світом, як заступник та покровитель всіх бідних, знедолених, несправедливо ображених, а також усіх подорожуючих.

Змалку Миколай був дуже релігійним та вирішив присвятити своє життя богослужінню. По смерті батьків йому залишився великий спадок, тоді він вирішив роздарувати своє майно потребуючим і здійснював цей задум протягом тривалого часу.

(Слайд 12) Мати Тереза – одна з найвідоміших, найталановитіших і найулюбленіших особистостей минулого століття. У жовтні 1979 року їй, скромній, проте могутній силою духу індійській черниці, було присуджено Нобелівську премію миру. Папа Римський Павло шостий на знак вдячності «за її всесвітню місію любові» подарував Матері Терезі власний розкішний білий Лінкольн. Жодного разу не скориставшись автомобілем, Мати Тереза влаштувала лотерею і на одержані кошти заснувала заклад для лікування хворих на проказу. 

(Слайд 13) Агнес Гонкса Бояскіу народилася у 1910 році в місті Скоп’є (у заможній албанській родині. Батьки назавжди залишились для неї взірцем подружньої вірності та взаємної любові. Агнес вирішила служити Богові. Двадцять років вона викладала в монастирському коледжі географію і історію. У 1948 році вона, непримітна черниця, покинула коледж і, маючи лише невелику валізку і п’ять рупій готівкою, вирушила допомагати скривдженим долею й суспільством бідолахам. Щоранку ця невтомна тендітна жінка вирушала в найнебезпечніші, глухі й брудні завулки Калькутти, щоб надати медичну допомогу 5 хворим, нагодувати голодних, втішити стражденних. Так розпочалася ця місія. Самотні, нужденні отримували від неї справжню поміч, яка ґрунтувалася на її глибокій шані до людей і непохитній вірі в неоціненність людського життя. У своєму житті вона керувалась незаперечною істиною: «Найбільше щастя – віддавати себе іншим». Для улюблених своїх бідаків вона давала те, що є значущим у житті кожної людини – час. Час, щоб запропонувати дар дружби самотнім, розраду згорьованим, визнання – зневаженим.

    Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді - це в характері нашого народу.

(Слайд 14)     Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

 Коли у радощах літаєш,

Забувши про чужу біду

Бо доброта — не тільки те,

Що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині,

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Українці завжди опікувалися старими та немічними, вдовами, сиротами. Сильний допомагав слабшому. Великі справи робили разом. Сусіди завжди допомагали один одному під час осінніх робіт у городі чи полі. Чуйність, ніжність у взаєминах між людьми викликали захоплення у мандрівників, які приходили до нас із далеких країн.

Серед відомих нам українців, що творили добрі справи безкорисливо, виділяються Костянтин Острозький – київський воєвода, князь, який за власні кошти відкрив перші школи у деяких містах західної України (16 ст.), в яких училися і діти шляхти, і селянські діти. Окремим фондом здійснювалася підтримка дітей-сиріт.

(Слайд 15) Гетьмани Петро Сагайдачний і Іван Мазепа у 1702 році на благодійні кошти звели новий великий корпус Києво-Могилянської академії. Крім того Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бібліотеками й рідкісними рукописами. Коштом Івана Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кількість церковних споруд. Гетьман також опікувався станом Православної церкви за межами України.

(Слайд 16) Михайло Грушевський – видатний український історик, у 1898 році на власні кошти заснував у Києві школу, в якій діти мали змогу навчатися рідною українсько мовою.

 Куратор І це далеко не повний список відомих українців, які були не тільки відомими політиками, культурними діячами, а й меценатами і благодійниками.

                     Не зобидь ні старця, ні дитину,

Поділись останнім сухарем,

Тільки раз ми на землі живемо:

Сій любов, краса її єдина.

Зло нічого не дає, крім зла.

Вмій прощати, як прощає мати,

На добро – добром спіши воздати –

Мудрість завжди доброю була.

Витри піт солоний із чола,

 І працюй, забувши про утому,

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла ?..

(Слайд 17) Англійський письменник Джек Лондон сказав: «Істинне призначення людини – жити, а не існувати». Люди, які стають волонтерами, розуміють це і відчувають. Вони приносять користь суспільству, натомість отримують задоволення від життя, задоволення від своєї роботи, визнання своєї діяльності іншими (друзями, колегами),  отримують вдячність людей, почуття необхідності та можливість змінити щось на краще, отримують позитивні емоції, нові знайомства та нових друзів, можливості реалізації себе як творчої особистості, вони розвиваються, самореалізовуються, здобувають самоосвіту, мандрують врешті-решт.

Куратор: А тепер давайте звернемося до збірки «Волонтери. Мобілізація добра», укладач якої Ірена Карпа, де зібрано чималу кількість історій, які написали українські автори.

(Слайд 18) Ірен Роздобудько

Смайлик в кінці тунелю

...Вона взяла каску, покрутила в руках і попросила, аби

її сфотографували.

Тонка шия напружилась. Каска була важка— певно, не

така, якою її уявляла.

Але вона посміхнулася в камеру і «зробила очі» — ну,

такі, які мають бути в людини, котра приміряла каску.

Зняла. Віддала назад. Мені.

Я ніколи не примірю каску...

Я ніколи не надягну броник.

Ніколи не сфотографуюсь із гвером у руках. Я нахиляю

голову, коли хлопці знімають мобільниками, як я відчиняю

дверцята джипу, — а звідти видно, що він впакований «за

повною програмою». Навіть шахи привезла.

— Країна має знати своїх героїв! — жартують вони, а

дехто додає:

— Гюльчатай, відкрий личко!

І ми сміємось. Тепер я знаю, що таке сміх — на

передовій. Чого він вартий...

А потім ми розвантажуємо джип.

Там — різне. Навіть — дрібне, як ці шахи.

А знаєте, що вражає найбільше і до чого не можу

звикнути?

ВОНИ НАМ ДЯКУЮТЬ! Вони — нам!

Навіть за шахи... За книжки... За листи...

Я — комаха у порівнянні з іншими. Моє завдання

(щоправда, ніхто мені його не давав!) — одяг, ліки, їжа,

сигарети, листи, шкарпетки, білизна. Броники і гельми,

тобто каски. Якщо грошей достатньо — ще й берці. Ті, що

по дві або дві з половиною тисяч...

Оптичні приціли —

Харчові каністри

Тактичні ноші, оптика, обладнання для охоронної

системи периметра...

На рахунку лишилося не більше двох тисяч.

Аврал!

Згодна, панове: я стала нудною. В місті зі мною немає

про що погомоніти нормальним людям.

Розумію, що це не теми для

розмови. Хіба сама думала, що про таке розмовлятиму?

Взагалі-то я — брокер.

Куратор: На сьогоднішній день ми маємо чимало волонтерів, нажаль зустрічаємо і таких, дивимось.

(Слайд 19) Типи волонтерів відео.

(Слайд 20) Куратор: У мирний час дівчата у салонах краси слухали музику, обговорювали чоловіків, дієти.  Але часи змінилися і дівчата сьогодні обговорюють геть не дівчачі теми. Мініатюра «Волонтерки у салоні краси на манікюрі». У головних ролях здобувачі освіти групи М-21.

(Слайд 21) Кодекс честі волонтера

• Маю честь бути волонтером.
• Я: чесний і завжди доброзичливий;
• Щиро радий завжди прийти на допомогу;
• Вважаю свою роботу не обов’язком, а покликом душі;
• Намагаюсь завжди одержувати від неї наснагу та насолоду;
• З повагою відношусь до тих, з ким працюю.

(Слайд 22) І в житі, як на полі мінному,

Я просила і в цьому сторіччі,

Хоч би той магазинний мінімум –

Люди, будьте взаємно ввічливі! –

І якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курсивами –

Так багато на світі горя,

 Люди, будьте взаємно красивими

                                                              Ліна Костенко

(Слайд 23) Нелегка доля випала Україні у XXI столітті. Вир суспільно-політичного життя захопив і поглинув кожного. Ми, живучи у світі технологій маніпуляцій та амбіцій, забуваємо про головне – живемо один раз. Інколи важко зробити крок вперед, не маючи проблем з опорно-руховим апаратом, почути музику, маючи абсолютний слух, відчути тепло, маючи родину. А як бути тим, хто не має таких звичних на перший погляд можливостей? Єдине, що лишається у особливих людей – ВІРА. Не будьмо байдужими. Одна добра справа для тебе – дрібничка, а для когось – мрія, цілий світ… Зробімо перший крок РАЗОМ! Разом до МАЙБУТНЬОГО!

                        Ти твориш добро, даруючи радість усім,

 Ти ділишся щастям і серцем своїм.

Ти твориш добро, даруєш надію,

 Ти твориш любов, ти здійснюєш мрії.

Душею і серцем ти завжди із ними,

Для них ти є друг, і сім’я, і родина.

Ти наче те сонце, що гріє весною.

Для них ти як Ангел, що завжди з тобою.

Ти рук не опустиш, ти йдеш до мети,

Щаслива дитина, щасливий і ти.

 З дитячих сердець погане ти стер,

 Ти добра людина, ти – ВОЛОНТЕР!

(Слайд 24) Кліп ти волонтер.

Куратор: «Чому волонтери не роблять зупинок? Чому не можуть сказати «досить з мене»? Чому не перемикаються на свої справи? Бодай тимчасово. Скільки можна! І справді скільки можна? Звідки ці запаси терпіння? Мабуть, звідки й терпець хлопців на фронті. ВТОМИЛИСЯ, а не вступаються, бо що тоді?..».

І знову цитата з цієї ж збірки, з повісті Ірени Роздобудько «Смайлик в кінці тунелю», де волонтерка говорить: «А знаєте, що вражає найбільше і до чого не можу звикнути? ВОНИ НАМ ДЯКУЮТЬ! ВОНИ - НАМ! Навіть за шахи. За книжки… За листи…».

Дійсно, наша втома не може зрівнятися з їхньою втомою…Їхні подяки не можна порівняти з НАШИМИ ПОДЯКАМИ… Давайте не забувати про це!

Волонтерська діяльність має неоціненне значення, тільки добро збереже чарівний світ нашої рідної землі. На ньому тримається все людство! Коли кожен із нас буде добрим і милосердним, справедливим, щирим, буде жити за правилами людяності і добра, наше спільне життя і майбутнє буде щасливим і прекрасним. А наша рідна Україна стане багатою і незалежною державою, де в першу чергу будуть піклуватися про людину, її добробут. Велике починається з малого… Тому ми закликаємо всіх: будьте щедрі серцем в ім’я добра і милосердя! Нехай не зачерствіють ваші душі, відкрийте свої серця для добра! Нехай потреба робити добро стане вашою щоденною потребою!

І ще сьогодні ми хочемо сказати усім волонтерам  велике Дякуємо  за той внесок в розвиток нашого суспільства, що ви зробили, робите і ще будете робити. Дякуємо за ваші  прагнення зробити світ кращим і добрішим.

А вам дякуємо за увагу!

План виховної години

Тема: Волонтери-люди доброї волі

Мета: познайомити здобувачів освіти із поняттям «волонтер», створити умови для виховання небайдужого ставлення до людей, які потребують допомоги; стимулювати пізнавальний інтерес до основ моральної культури; викликати у здобувачів освіти бажання творити добро, бути милосердними і корисними суспільству

Методи: розповідь, демонстрація презентацій та відео сюжетів, декламування віршів, виступи здобувачів освіти

Обладнання: навчальна платформа classroom-meet

Література:

1. Ірена Карпа «Волонтери. Мобілізація добра»

2. Степан Герилів. «Наші атланти. Під покровом материнської сльози»

3. Інтернет-ресурси

Структура виховної години

1. Організаційна частина: перевірка присутності здобувачів освіти, записи в журналі
2. Повідомлення теми та мети виховної
3. Мотивація:

 І якби на те моя воля,

  Написала б я скрізь курсивами –

  Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими.

                                        Ліна Костенко

4. План виховної години

• Вступне слово куратора
• Виступи здобувачів освіти:

     Хто ж такий волонтер?

• Виникнення волонтерського руху
• Волонтерство в Україні
• Кодекс честі волонтера

5. Підведення підсумків
6. Заключне слово куратора

Заступник директора з виховної роботи                            Наталія БАРАН

Голова методичного об’єднання кураторів                       Наталія ФЕДИТНИК

Куратор групи                                                                       Олеся КОМАРИЧКО